Тема 2. Загальне поняття права.
Значення терміна «право». Право у загальносоціальному розумінні та співвідношення його з іншими основними видами соціальних норм.
Поняття та основні ознаки права. Зв'язок права і держави.
Суб'єктивне право та його співвідношення з правом в об'єктивному розумінні.
Значення терміна «право». Право у загальносоціальному розумінні та співвідношення його з іншими основними видами соціальних норм.
На сьогодні не існує загальновизнаного визначення поняття права, причиною чому є його складна та суперечлива природа, що має свій прояв у неоднакових світоглядних позиціях представників різних наук — філософії, соціології, політології, культурології, теології, історії і, безумовно, юриспруденції (наприклад, у філософсько-правових дослідженнях).
На базі різних поглядів і підходів склалися різні правові школи, які можна розділити на такі напрямки: нормативний, соціологічний та природно-правовий .
Однак частіше саме в навчальній юридичній літературі застосовуються визначення, які за своїм змістом та методологічним характером можна віднести до інтеграційного праворозуміння, що поєднує різні доктринальні підходи до тлумачення, з'ясування природи та призначення права у бутті цивілізації.
Сутність права полягає у його соціальному призначенні — регулювати відносини в суспільстві, враховуючи надбання розвитку людської культури відповідно до природного статусу людини в різноманітних умовах її соціального буття.
Соціальні норми та їхні види.
У суспільстві повинні існувати норми, які регулюють його функціонування. Право не є єдиним регулятором суспільних відносин, їх регулюють також й інші соціальні норми.
Соціальні норми — це норми, які визначають поведінку людини у суспільстві і, відповідно, її ставлення до інших людей.
Основні види соціальних норм:
правові норми – це вид соціальних норм, які встановлюються і охороняються державою і надають учасникам відносин, що регулюються, суб’єктивні права і покладають на них юридичні обов’язки;
моральні норми — це вид соціальних норм, які визначають ставлення людини до людини, як індивіда, і визначають у цих стосунках поняття добра і зла, обов'язку, справедливості і забезпечуються моральними факторами, такими як громадська думка, моральний осуд тощо;
звичаї — це норми, які склалися історично, закріпилися у суспільній практиці у результаті багаторазового застосування в регулюванні певного роду суспільних відносин;
релігійні норми — це норми, встановлені для регулювання суспільної і особистої поведінки прихильників певного віровчення, як правило, закріплюються у відповідних канонічних текстах;
корпоративні норми — норми різного виду об'єднань та спілок — громадських організацій, професійних спілок, політичних партій.
Можливі й інші види соціальних норм.
Спільні риси права та інших соціальних норм полягають у тому, що:
- вони відображають загальнолюдські цінності;
- мають спільну економічну та політичну основу;
- джерелом їх є народ;
- всі норми здійснюють функцію регулятора суспільних відносин.
Відмінні риси права від інших соціальних норм:
1) за походженням. Норми права утворюються, переважно, органами держави і безпосередньо після прийняття стають обов’язковими. Інші соціальні норми утворюються під впливом громадської думки, уявлень людей і стають значимими тільки після того, коли їх усвідомить велика група людей;
2) за сферою дії - норми права регулюють тільки найважливіші суспільні відносини, які до того ж піддаються зовнішньому контролю. Соціальні норми можуть регулювати і вужчу сферу суспільних відносин, у т. ч. тих, що не піддаються контролю ззовні;
3) за ступенем деталізації норми права є деталізованими правилами поведінки, які чітко встановлюють права, обов’язки та відповідальність суб’єктів, а інші соціальні норми є, переважно, не деталізовані і виступають як загальні принципи;
4) за формою вираження – норми права фіксуються у спеціальних державних юридичних актах, а інші соціальні норми, як правило, не фіксуються у письмових документах;
5) за способом забезпечення – норми права забезпечуються державним примусом, а інші соціальні норми – силою громадської думки, переконанням, виключенням з громадської організації тощо