Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЗ_ЛВ_Прикл_екол_мет-чка_end.doc
Скачиваний:
78
Добавлен:
30.05.2015
Размер:
3.83 Mб
Скачать

Питання для самоперевірки

  1. Який склад повітря атмосфери за нормальних умов?

  2. Якими шкідливими речовинами забруднює повітря автотранспорт?

  3. Яких речовин найбільше в атмосферу викидають легкові автомобілі.

  4. Від чого залежить ступінь забрудненості повітря автотранспортом?

  5. Поясніть особливості розподілу в ландшафті викидів автотранспорту.

  6. Як проводять розрахунок пробігу автомобіля?

  7. Як впливає швидкість вітру на забруднення атмосферного повітря?

  8. Які Ви знаєте альтернативні джерела палива?

  9. Які з альтернативних джерел енергії є доступними для використання в Україні?

  10. Які з альтернативних джерел енергії широко використовують в провідних країнах світу?

Теми для підготовки рефератів

  1. Екологічні особливості забруднення повітря атмосфери автотранспортом.

  2. Видовий склад викидів легкових автомобілів та їх загрози.

  3. Особливості розподілу в ландшафті викидів автотранспорту.

  4. Міграція важких металів у природі.

  5. Закономірності накопичення і міграції свинцю у навколишньому природному середовищі.

  6. Порогові концентрації свинцю в рослинах.

  7. Вплив викидів автотранспорту на рослини.

  8. Регулювання забруднення навколишнього природного середовища викидами автотранспорту.

  9. Влив якості палива на забруднення атмосферного повітря.

  10. Перспективи використання альтернативного палива для автомобілів.

Лабораторно-практична робота № 10

Оцінка забрудненості навколишнього природного середовища регіонів україни промисловими і комунальними відходами

Мета:сформувати уяву про просторові особливості і рівні забруднення навколишнього природного середовища певних регіонів України промисловими і комунальними відходами, а також опанувати його класифікацію за інгредієнтами, параметрами, впливом на біоценози, руйнуванням середовищ (біотопів, стацій).

Перебуваючи у складі СРСР, Україна тривалий час у союзній економіці мала енергетично-сировинну спеціалізацію і це спричинило відносно низький технологічний рівень промисловості. Цей спадок досі остаточно не подоланий. Загалом екологічну ситуацію, що сформувалася в Україні, фахівці характеризують як кризову. Цьому сприяють структурні деформації господарства, за яких перевагу віддавали сировинно-видобувним галузям промисловості, використанню значною мірою енерго- та ресурсоємних технологій без будівництва ефективних очисних споруд. Досі в країні відсутні ефективні правові, адміністративні та економічні механізмі природокористування, недостатньо враховують при цьому вимоги охорони НПС. Тому, порівняно з іншими європейськими країнами, Україна має найвищі абсолютні обсяги утворення та нагромадження відходів, які часто не проходять очистки і як слід не утилізуються, а складуються на звалищах, в териконах (рис. 24). Щороку у поверхневих сховищах складують понад 1,5 млрд т твердих відходів. У різних звалищах, шламосховищах, відвалах і териконах нагромаджено понад 20 млрд т відходів, які займають близько 130 тис. га земель. До 90 % відходів утворюється на підприємствах гірничодобувної промисловості під час розробки родовищ та збагачення корисних копалин. Нині утилізують лише третину загальної кількості відходів, частка вторинної сировини в загальному споживанні ресурсів не перевищує 15 %.

Близько 2 % усіх промислових відходів є високотоксичними. Однак досі в Україні не збудовано жодного спеціалізованого підприємства з їх переробки. Ця проблема ускладнюється ще й тим, що не існує організованої належним чином системи збирання та зберігання токсичних відходів, немає техніки й обладнання, бракує моніторингового контролю якості стічних вод та заохочення підприємств самостійно вирішувати власні екологічні проблеми. Тому часто токсичні відходи, наприклад, гальванічні, шлами та промивні води, в значних обсягах потрапляють у каналізаційні стоки. Усі зазначені причини зумовлюють значну сумарну забрудненість природного середовища. Розподіл по території країни промислових підприємств та техногенних аварій має певні особливості (рис. 25).

Рис. 24. Техногенне навантаження на НПС України за рівнем відходів

(за В.А. Барановським, 2006)

Після аварії на Чорнобильській АЕС значного радіаційного забруднення зазнали понад 9 млн га території дванадцяти областей України, у т.ч. 3,3 млн га лісів. З господарського використання вилучено 180 тис. га сільськогосподарських угідь, 150 тис. га лісу, обмежено агропромислове і лісогосподарське виробництво на 256 тис. га. В ході аварійних і дезактиваційних робіт у зоні відчуження створено понад 800 тимчасових могильників радіоактивних відходів. В об’єкті «Укриття» сконцентровано близько 180 т паливовмісної маси сумарною радіоактивністю 7,4 х 1012 Бк.

Значною проблемою є використання відвалів видобутку корисних копалин та відходів збагачення й переробки мінеральної сировини. Щороку викидається в атмосферу близько 12 млн т забруднювальних речовин. За 10 років від промислових викидів гине порядку 2,5 тис. га лісових насаджень.

Індекси сумарної забрудненості НПС фахівцями розраховані залежно від природного середовища по-різному: для атмосферного повітря – за основними і специфічними забруднювачами; для поверхневих вод – за органолептичними, токсикологічними властивостями вод і їх санітарним режимом; для сільськогосподарських ґрунтів – за умовною величиною пестицидів і їх детоксикацією. Виділяють інгредієнтне, параметричне, біоценотичне та стадіально-деструкційне забруднення НПС і відповідних природних екосистем (рис. 26).

Рис. 25. Сумарна забрудненість природного середовища України

(за В.А. Барановським, 2006)