Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція_8_Заходи_забезпеч_new.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
30.05.2015
Размер:
433.15 Кб
Скачать

88

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра публічно – правових дисциплін

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри

Кандидат юридичних наук, доцент

______________О.А. Сокиринська

____. ______________ 2012

ЛЕКЦІЯ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС”

Тема 8

“ ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Навчальний час 2 години

Для студентів юридичного факультету

Обговорена та схвалена

на засіданні кафедри

____. ___________2012

протокол № ____

Біла Церква 2012

Вид лекції: фондова.

Дидактичні цілі:

1. Навчальні – домогтися міцного засвоєння знань, формування практичних умінь і навичок щодо правильного застосування положень, які визначають процесуальний прядок застосування, зміни та скасування заходів забезпечення кримінального провадження під час кримінального провадження.

2. Розвиваючі – розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам’ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної.

3. Виховні – сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу в дусі поваги до закону і необхідності суворого виконання його положень.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі дисципліни: Теорія держави та права, Конституційне право, Судові та правоохоронні органи України, Кримінальне право.

Забезпечувані дисципліни: Криміналістика, Кримінологія, Кримінально-виконавче право, Оперативно-розшукова діяльність.

Навчально-методичне забезпечення лекції:

Наочність: мультимедійні матеріали, макети кримінальних справ, копії архівних кримінально-процесуальних документів.

Технічні засоби навчання: мультимедійні засоби.

План лекції:

Вступ

1.Поняття та класифікація заходів забезпечення кримінального провадження. Загальні правила їх застосування.

2. Запобіжні заходи: поняття, види, мета і підстави їх застосування.

3. Загальний порядок застосування, зміни та скасування запобіжних заходів.

4. Порядок застосування окремих видів запобіжних заходів.

5. Інші заходи забезпечення кримінального провадження.

Висновки

Список використаних джерел

Нормативно-правові акти:

  1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. − 1996. − № 30. − Ст. 141.

  2. Кримінальний процесуальний кодекс України прийнятий Верховною Радою України 13 квітня 2012 р.

  3. Кримінально-процесуальний кодекс України (затверджений Законом УРСР від 28 грудня 1960 р., зі змінами та доповненнями).

  4. Про попереднє ув'язнення: Закон України від 30.06.1993 р. // Відом. Верхов. Ради України. − 1993. − № 35. − Ст. 360.

  5. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод // Офіц. вісн. України. − 1998. − № 13. − Ст. 270.

  6. Рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 р. по справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про відповідність Конституції України (конституційність) положень ст. 150 КПК України щодо тяжкості злочину (справа про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу)

  7. Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2011 р. у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 5 частини першої статті 11 Закону України “Про міліцію” (справа про строки адміністративного затримання).

  8. Рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Свершов проти України» від 27.11.2008 р.// Офіц. вісн. України. − 2009. − № 39. − Ст. 1344.

  9. Рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Ткачов проти України» від 13.12.2007 р.// Офіц. вісн. України. − 2008. − № 31. − Ст. 1031.

  10. Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства (зі змінами та доповненнями): постанова Пленуму Верхов. Суду України від 25 квітня 2003 року № 4.

  11. Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов'язаних з екстрадицією: постанова Пленуму Верхов. Суду України від 08.10.2004 р. № 16 // Вісн. Верхов. Суду України. − 2003. − № 3 (37). − С. 6−10.

  12. Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві: постанова Пленуму Верхов. Суду України від 24.10.2003 р. № 8

  13. Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу: постанова Пленуму Верхов. Суду України від 26.03.1999 р. № 6, зі змінами, внес. згідно з постановою Пленуму Верхов . Суду України від 06.06.2003

  14. Про дотримання встановлених законом строків досудового слідства та тримання обвинувачених під вартою : вказівка Генеральної прокуратури України, МВС України, СБУ, ДПА України від 27 квіт. 2004 р. № 04/1−229.

  15. Положення про порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину від 13.07.1976 р. // Ведом. Верхов. Совета СССР. − 1976. − № 29. − Ст. 426.

Літературні джерела:

  1. Баулін, О. В. Затримання та взяття під варту в Україні: стан, проблеми удосконалення законодавства та практики його застосування : посібник / О. В. Баулін, О. В. Беца, М. І. Сірий та ін. − К. :Атіка, 2002. − 96 с.

  2. Білоусов, О. І. Затримання підозрюваного у кримінальному процесі: монографія / О. І. Білоусов, С. М. Смоков. − О., 2009. − 112 с.

  3. Благодир А.А. Застосування примусу під час провадження слідчих дій: Автореф. дис.... канд. юрид. наук (12. 00.09)/ КНУВС.− Київ, 2009 .− 17с.

  4. Борисов, В. І. Проблеми затримання та взяття під варту на досудовому провадженні по кримінальній справі / В. І. Борисов, Н. В. Глинська, В. С. Зеленецький, О. Г. Шило. − Х. : Сх.-регіон. центр гуманітар.-освіт. ініціатив, 2005. − С. 352.

  5. Бортновська, З. Реалізація права на свободу і особисту недоторканність в українському кримінальному процесі / З. Бортновська // Право України. − 2003. − № 10. − С. 104−107.

  6. Буланова Н.В. Заключение под стражу при предварительном расследовании преступлений. − М.: Юрлитинформ, 2005.

  7. Ветрова Г. Н. Уголовно−процессуальная ответственность / Галина Николаевна Ветрова; отв. ред. А. М. Ларин. – М. : Наука, 1987. – 112 с.

  8. Галаган В.І. Застосування деяких заходів процесуального примусу у світлі додержання конституційних прав і свобод людини // Вісник Верховного Суду України. − 2002. − № 1.

  9. Грошевой, Ю. М. Досудове розслідування кримінальних справ: навч.-практ. посіб. / Ю. М. Грошевой, В. В. Вапнярчук, О. В. Капліна, О. Г. Шило ; за заг. ред. Ю. М. Грошевого. − Х. : Фінн, 2009. − С. 130−187.

  10. Данченко Т. Застава: історія розвитку та проблеми застосування // Підприємництво, господарство і право. − 2004. − № 1.

20. Дубинский А.Я., Сербулов В.А. Меры пресечения в советском уголовном процессе. − К., 1980

  1. Дуванський О. Затримання особи та обрання їй запобіжного заходу у вигляді взяття під варту: у чинному КПК України та у його проекті // Право України. − 2005. − № 6.

  2. Застосування запобіжних заходів, альтернативних взяттю під варту, у кримінальному судочинстві України: Посібник викладача/ Н.М. Ахтирська, О.Ю. Костюченко, Д.В. Кухнюк, В.Д. Новіков.− Київ, 2009.− 236с.

  3. Затримання та взяття під варту в процесі дізнання та досудового слідства в Україні / В.І. Борисов, Н.В. Глинська. В.С. Зеленецький, О.Г. Шило. − Х.: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2004.

  4. Ільченко С. Роль суду на досудових стадіях провадження кримінальних справ в аспекті обмеження конституційного права особи на недоторканність житла й іншого володіння // Підприємництво, господарство і право. − 2005. − № 1.

  5. Коврига З.Ф. Уголовно-процессуальная ответственность / З.Ф. Коврига. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1984. – 191 с.

  6. Маляренко В.Т. До питання про запобіжні заходи в кримінальному процесі // Вісник Верховного Суду України. − 2000. − № 4.

  7. Маляренко В.Т. Найпоширеніші помилки та порушення законів, які допускаються при провадженні дізнання і попереднього слідства / Кримінальний процес України: Стан та перспективи розвитку: Навч. посібник: Вибрані наукові праці. − К.: Ін Юре, 2004. 21.

  8. Омельченко Г.Е. Применение следователями органов внутренних дел мер пресечения к несовершеннолетним. − К., 1988.

  9. Петрухин, И. Л. Судебная власть: контроль за расследованием преступлений / И. Л. Петрухин. − М. : ТК Велби : Проспект, 2008. − 288 с.

  10. Петрухин И. Л. Уголовно-процессуальное принуждение и свобода личности / И. Л. Петрухин // Советское государство и право. – 1984. – № 4. – С. 77–84.

  11. Пилипчук П.П. Обрання судом запобіжного заходу у вигляді взяття під варту в стадії досудового розслідування кримінальної справи // Вісник Верховного Суду України. − 2001. − № 6.

  12. Рожнова В.В. Застосування заходів процесуального примусу, пов’язаних з ізоляцією особи: Автореф. дис…канд. юр. наук. − К., 2003.−18с.

  13. Рожнова В.В. Поміщення особи у медичний заклад: пропозиції до нового КПК України // Право і безпека. − Х.: НУВС. − 2003. −№ 4.

  14. Рожнова В.В. Щодо поняття затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину // Право України. − 2001. − № 8.

  15. Смоков С.М., Горелкіна К.Г. Гарантії застосування заходів кримінально-процесуального примусу у кримінальному судочинстві України: [монографія] / С.М.Смоков, К.Г.Горелкіна.− Одеса: Астропринт, 2012.−152 с.

  16. Тищенко, О. І. Запобіжний захід у вигляді взяття під варту: проблеми обрання та оскарження в досудовому провадженні по кримінальній справі : монографія / О. І. Тищенко. − Х. : Фінн, 2008. − 176 с.

ВСТУП

Завдання кримінального судочинства визначені в ст.2 Кримінального процесуального кодексу України, де вказано, що ними є “захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура”. Тобто інтереси суспільства щодо протидії злочинності, відновлення порушених злочином прав та понесення винними особами кримінальної відповідальності задовольняються за допомогою кримінального процесу.

Для забезпечення вказаних завдань законодавець покладає на суб’єктів кримінального провадження певні обов’язки та визначає їх права. При цьому держава розраховує на те, що суб’єкти кримінального провадження будуть активно брати участь у кримінальному судочинстві, сприяти досягненню його завдань, та добросовісно виконувати процесуальні обов’язки.

Втім, завдання кримінального судочинства не завжди співпадають з інтересами всіх сторін провадження, а тому суб’єкти провадження можуть перешкоджати досягненню визначених законом завдань шляхом невиконання процесуальних обов’язків чи зловживання наданими правами.

А тому, для забезпечення досягнення завдань кримінального судочинства, кримінально-процесуальне законодавство передбачає можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року визначає новий перелік заходів процесуального примусу, які іменуються “заходами забезпечення кримінального провадження”. В теорії кримінального процесу термін “заходи забезпечення кримінального провадження” практично не використовується. Проте, аналіз законодавчо визначеного переліку цих заходів та мета їх застосування дозволяє стверджувати, що поняття “заходи забезпечення кримінального провадження” та “заходи кримінально-процесуального примусу” є тотожними. Адже ці заходи дають можливість виявляти, збирати та зберігати докази, попереджати можливу протиправну поведінку чи виключати можливість підозрюваного, обвинуваченого ухилитися від слідства та суду. Серед заходів забезпечення кримінального провадження важливе місце займають запобіжні заходи.

Враховуючи те, що заходи забезпечення кримінального провадження обмежують права та свободи громадян (в тому числі і конституційні − недоторканість житла, таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, банківських вкладів, свободу пересування тощо), закон піддає процедуру їх застосування детальній регламентації.

Зважаючи на вимоги кримінально-процесуальної форми, необхідність дотримання принципу законності, вивчення питань, що стосуються обрання, зміни та скасування заходів забезпечення кримінального провадження є запорукою успішної та ефективної роботи органів досудового розслідування, дотримання прав громадян та недопущення їх порушень.

Вивчення та даної теми має важливе значення для успішного засвоєння всього кримінального процесу, адже заходи забезпечення кримінального провадження можуть застосовуватися на усіх стадіях кримінального провадження та взаємопов’язані із такими темами кримінально-процесуального права як докази і доказування, провадження слідчих дій, оголошення особі про підозру тощо.