«Операційний менеджмент»

ТЕСТИ

з навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «бакалавр»

напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент»

у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації

Міністерства агарної політики та продовольства України

Тема 1. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту

1. «Операційний менеджмент» – це:

+ усі види діяльності, пов'язані з навмисним перетворенням (трансформацією) матеріалів, інформації або покупців;

– організаційне формування, що функціонує на ринку в системі продуктивних сил та виробничих відносин, у якому відбувається безпосереднє об'єднання робочої сили із засобами виробництва;

– усі види діяльності, пов'язані з цілеспрямованим впливом на об'єкти, системи з метою збереження їхньої сталості або переведення з одного стану в інший для досягнення певних цілей;

– планування, організація, контроль усіх видів діяльності, щодо переміщення, складування, які забезпечують проходження матеріальних потоків.

2. Формування ефективної системи управління операціями у виробництві, сервісі є:

+ метою операційного менеджменту;

– предметом операційного менеджменту;

– основним завданням операційного менеджменту;

– об’єктом операційного менеджменту.

3. Операції у різних сферах людської діяльності – це:

– мета операційного менеджменту;

– предмет операційного менеджменту;

– основне завдання операційного менеджменту;

+ об’єкт операційного менеджменту.

4. Побудова управлінських систем, що забезпечують виконання необхідних дій і процедур для одержання ринкового результату від функціонування будь-якої операційної системи, – це:

– предмет операційного менеджменту;

– об’єкт операційного менеджменту;

+ основне завдання операційного менеджменту;

– спрямованість операційного менеджменту.

5. Ефективність і раціональність в управлінні будь-якими операціями – це:

– предмет операційного менеджменту;

– об’єкт операційного менеджменту;

– основне завдання операційного менеджменту;

+ спрямованість операційного менеджменту.

6. Закономірності планування, створення і ефективного використання операційної системи організації – це:

+ предмет операційного менеджменту;

– об’єкт операційного менеджменту;

– основне завдання операційного менеджменту;

– спрямованість операційного менеджменту.

7. Визначення, яке не відображає сутності «операційного менеджменту», – це:

– діяльність, пов’язана з управлінням процесом перетворення вхідних величин на вихідні результати;

– управління всіма видами діяльності, що пов’язані з навмисним перетворенням (трансформацією) матеріалів, інформації або покупців;

+ діяльність, пов’язана з безперервним плануванням і контролем ходу операційного процесу, результатом якого є вироблена продукція компанії (фірми, організації, установи, підприємства тощо);

– діяльність, пов’язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляється основна продукція чи послуга компанії (фірми, організації, установи, підприємства тощо).

8. У контексті операційного менеджменту, з понять «виробництво» чи «операції» термін:

– «операції» є складовою частиною виробничого менеджменту і тому він вужчий за термін «виробництво»;

+ «операції» набагато ширший за термін «виробництво», оскільки термін «операції» включає не тільки виробництво товарів, але й надання послуг;

– «операції» застосовується тільки у сфері послуг і тому є вужчим поняттям;

– термін «виробництво» ширший за термін «операції», оскільки застосовується тоді, коли йдеться про виробничі процеси.

9. В операційному менеджменті виділяють такі операції як види діяльності:

– виробництво, забезпечення, постачання, сервіс;

– сервіс, виробництво, збут, товаропросування;

+ виробництво, постачання, транспортування, сервіс;

– виробництво, товаропросування, транспортування, сервіс.

10. Сукупність дій (правил) для вирішення поставленого завдання – це:

– методи операційного менеджменту;

+ сутність поняття «алгоритм»;

– спрямованість операційного менеджменту;

– процес управління операціями.

11. Вид алгоритмів управління операціями, якому належить така характеристика: «якщо отриманий проміжний результат від проведення дій (дії) буде незадовільним, є необхідність повернутись до однієї з попередніх дій для поліпшення отриманого раніше результату», – це:

– лінійний;

+ циклічний;

– розгалужений;

– адаптивний.

12. Алгоритм управління операціями, сутність якого полягає в тому, що «від самого початку визначається лише перший крок, перша дія (акт), а в подальшому вибір кожної наступної дії залежить від результатів попередньої дії алгоритму», – це:

– лінійний;

– циклічний;

– розгалужений;

+ адаптивний.

13. Алгоритм управління операціями, який містить так звані «рівнобіжні дії», що дозволяють збільшити кількість структур і людей, які одночасно виконують поставлену задачу, – це:

– лінійний;

– циклічний;

+ розгалужений;

– адаптивний.

14. Алгоритм управління операціями, що відтворює процес керування, який складається з ланцюжка послідовних дій, до того ж кожна з яких залежить від результату попередньої, а не залежить від результатів наступних етапів, називається:

+ лінійний;

– циклічний;

– розгалужений;

– адаптивний.

15. Система наукових знань, що формує теоретичну базу практики управління операційною системою, – це:

– основне завдання операційного менеджменту;

– спрямованість операційного менеджменту;

+ концепція операційного менеджменту;

– методологія операційного менеджменту.

16. На концепцію теорії операційного менеджменту не впливає:

+ місце розташування організації;

– ієрархічна структура організації;

– культура;

– ринок.

17. Цілеспрямованість управління, функціональна спеціалізація в сполученні з універсальністю, послідовність управлінських процесів є сутністю:

– завдань операційного менеджменту;

+ принципів операційного менеджменту;

– елементів операційного менеджменту;

– засобів операційного менеджменту.

18. Основними принципами раціональної організації операційних процесів є:

– пропорційність, прямоточність, паралельність, комплексність, безперервність;

– пропорційність, прямоточність, цілеспрямованість, паралельність, ритмічність, безперервність;

+ пропорційність, прямоточність, паралельність, ритмічність, безперервність;

– пропорційність, прямоточність, паралельність, ритмічність, адаптивність.

19. До основних функцій операційного менеджменту відносять:

– аналіз, прогнозування, мотивацію і контроль;

– облік, аналіз, організацію, мотивацію;

+ планування, організацію, мотивацію і контроль;

– аналіз, облік, прогнозування, планування, організацію, мотивацію і контроль.

20. Методи операційного менеджменту – це:

– способи здійснення управлінської діяльності, за допомогою яких виконуються функції менеджменту і забезпечується реалізація його цілей та завдань;

+ система правил і процедур виконання різних завдань управління для вироблення раціональних управлінських рішень;

– способи впливу керівної системи на керовану для виконання певних завдань;

– способи виконання функцій операційного менеджменту.

21. Сутність засобів і прийомів прямого керівного впливу на організаційні відносини між працівниками в процесі функціонування системи (виробництво продукції, надання послуг) для керування її станом відповідно до умов, що змінюються, – це сутність:

+ організаційних методів операційного менеджменту;

– адміністративних методів операційного менеджменту;

– економічних методів операційного менеджменту;

– соціально-психологічних методів операційного менеджменту.

22. Сукупність прийомів і засобів, що забезпечують використання об’єктивних економічних законів та інтересів у діяльності організації на основі товарно-грошових відносин для досягнення її цілей – це сутність:

– організаційних методів операційного менеджменту;

– адміністративних методів операційного менеджменту;

+ економічних методів операційного менеджменту;

– соціально-психологічних методів операційного менеджменту.

23. Способи впливу на колективи людей, які базуються на використанні наукових досягнень соціальної загальної психології в управлінні виробництвом, – це сутність:

– організаційних методів операційного менеджменту;

– адміністративних методів операційного менеджменту;

– економічних методів операційного менеджменту;

+ соціально-психологічних методів операційного менеджменту.

24. Методи, які реалізуються у вигляді конкретних безальтернативних завдань, що допускають мінімальну самостійність виконавця, внаслідок чого вся відповідальність покладається на керівника, який віддає розпорядження, є сутністю:

– організаційних методів операційного менеджменту;

+ адміністративних методів операційного менеджменту;

– економічних методів операційного менеджменту;

– соціально-психологічних методів операційного менеджменту.

Тема 2.Операційна стратегія як основа проектування операційної системи

25. Стратегія, з наведених нижче, яка ґрунтується на місії компанії та передбачає використання і розвиток усіх виробничих потужностей організації, для досягнення стратегічної конкурентної переваги, – це:

– операційна;

– фінансова;

+ корпоративна;

– ринкова.

26. Стратегія, що полягає в розробці загальної політики і планів використання ресурсів фірми, націлених на максимально ефективну підтримку її довгострокової конкурентної стратегії, – це:

+ операційна стратегія;

– фінансова стратегія;

– корпоративна стратегія;

– ринкова стратегія.

27. Операційні можливості – це:

+ портфель можливостей, які необхідні для адаптації до мінливих запитів клієнтів фірми щодо її продукції і послуг;

– можливості і шляхи надходження інформації для прийняття рішень;

– складові частини загального процесу планування, які забезпечують відповідність операційних завдань завданням ширшої організаційної структури;

– портфель можливостей, необхідний для здійснення операційної діяльності підприємства.

28. Стратегічні компоненти операційного менеджменту – це:

+ конструкція товару, структура та зміст процесу, вибір місця розташування, людські ресурси, постачання;

– запаси, управління якістю, технологія, надійність та ремонт обладнання;

– виробничі потужності, вертикальна інтеграція, технологічні процеси, масштаб виробництва;

– виробнича інфраструктура, управління виробництвом, використання виробничого персоналу.

29. Сукупність стратегій, які визначають інтеграційні взаємодії виробничих підрозділів для ефективного впливу на споживача продукції, постачальників, конкурентів, належать:

– до стратегічних рішень;

+ до структурних рішень;

– до тактичних рішень;

– до технологічних рішень.

30. Сутність стратегій, що визначають динаміку техніки і технологій виробництва і впливу на них ринкових факторів, а також стратегій, що формують технологічний профіль підприємства, належать:

– до стратегічних рішень;

– до структурних рішень;

– до тактичних рішень;

+ до технологічних рішень.

31. Коли фірма робить щось краще, ніж її конкуренти, тобто зберігає конкурентоспроможність, що дозволяє їй залучати та зберігати споживачів, – це:

– вихід на ринок;

– захоплення ринку;

+ виражена компетентність;

– змістовна компетентність.

32. До основних типів операційних пріоритетів належать:

– товарна продукція всіх підрозділів підприємства;

– ресурси, використані в процесі обслуговування і управління виробництвом;

– основні фонди підприємства;

+ витрати виробництва, якість і надійність продукції, термін виконання замовлення тощо.

33. «Переможці замовлення» – це:

+ критерій, що виділяє продукцію чи послуги однієї фірми серед продукції і послуг інших компаній;

– критерій, за допомогою якого визначається значимість кожного виду продукції фірми як можливого кандидата для продажу;

– засоби та предмети праці, що має підприємство та використовує у виробничому процесі;

– предмети та засоби праці, які беруть участь тільки в одному виробничому циклі.

34. «Кваліфікатори замовлення» – це:

– предмети праці, що беруть участь у виробничому процесі та переносять свою вартість на вартість виробленої продукції;

– критерій, що виділяє продукцію чи послуги однієї фірми серед продукції і послуг інших компаній;

+ критерій, за допомогою якого визначається значимість кожного виду продукції фірми як можливого кандидата для продажу;

– засоби та предмети праці, що має підприємство.

35. Сервісна стратегія починається з:

– аналізу фактично досягнутих результатів роботи;

+ визначення пріоритетів, що досягаються та на основі яких фірма буде конкурувати на ринку;

– аналізу поточних результатів роботи;

– порівняння виконання запланованих робіт з фактичними результатами.

36. Стратегія конкуренції організації, що передбачає зниження повних витрат виробництва товару або послуги для створення стійкої переваги за витратами над конкурентами, які пропонують низькі ціни, а потім використання її як основи для боротьби з конкурентами називається:

– стратегія широкої диференціації;

+ стратегія лідерства за витратами;

– стратегія оптимальних витрат;

– сфокусовані стратегії низьких витрат і диференціації.

37. Стратегія конкуренції організації, яка передбачає забезпечення оптимальних витрат і ціни відносно виробників продукції з аналогічними рисами і якістю, – це:

– стратегія широкої диференціації;

– стратегія лідерства за витратами;

+ стратегія оптимальних витрат;

– сфокусовані стратегії низьких витрат і диференціації.

38. Стратегія конкуренції організації, що спрямована на надання товарам компанії специфічних рис, які відрізняють їх від товарів фірм-конкурентів, що сприяє залученню більшої кількості покупців, отримала назву:

+ стратегія широкої диференціації;

– стратегія лідерства за витратами;

– стратегія оптимальних витрат;

– сфокусовані стратегії низьких витрат і диференціації.

39. Етап життєвого циклу, на якому операційна система сформована як цілісність, – це:

– зародження та формування операційної системи;

+ зростання ефективності;

– стабільності;

– спадаючої ефективності.

40. Основна мета, з якою проводиться аналіз конкурентів підприємства, – це:

– визначення їх сильних та слабких сторін;

– визначення їхніх цілей та завдань;

+ визначення їхніх цілей, стратегій, сильних і слабких сторін;

– визначення їх операційної стратегії.

41. У стратегії організації найчастіше розглядають такі основні елементи:

– споживачі продукції;

– виробники і споживачі продукції;

– виробники та конкуренти;

+ споживачі (покупці) продукції та конкуренти.

42. Планування операційної стратегії полягає у розробці:

+ стратегій;

– цілей;

– місії;

– тактики і політики.

43. Під місією організації розуміють:

– причину створення організації;

+ чітко виражену причину існування організації;

– основні завдання організації;

– тактику організації.

44. Оцінкою операційної стратегії є:

– порівняння результатів роботи з цілями;

+ порівняння результатів роботи з місією і цілями організації;

– порівняння витрат із прибутками;

– порівняння досягнутих результатів за певний період.

Тема 3. Операційна система організації: поняття, склад та види

45. Сутність системного підходу до операційного менеджменту полягає:

– у сукупності взаємодіючих частин в організації;

– у сукупності суб'єкта та об'єкта управління;

– у сукупності взаємозв'язаних елементів (частин);

+ у сукупності взаємозв'язаних частин, кожна з яких робить свій внесок у характеристику цілого.

46. Функція системи характеризує:

+ прояв властивостей систем у даній сукупності відносин і являє собою спосіб дії при взаємодії із зовнішнім середовищем;

– зовнішнє середовище підприємства, фактори прямого впливу;

– вибір дій, засобів і ресурсів із забезпечення досягнення поставлених цілей;

– ритмічну виробничо-господарську діяльність.

47. Операційна функція – це дії, результатом яких є:

+ вироблені товари та надані послуги;

– визначення перспективи розвитку системи;

– реалізація планів і програм шляхом кооперації праці та знарядь праці;

– виявлення загроз, що насуваються, помилок, відхилень від встановлених норм, нормативів та стандартів.

48. Метасистема являє собою:

– показники характеристики зовнішнього середовища (складності, взаємозв'язку та невизначеності);

– показники характеристики зовнішнього середовища підприємства в цілому;

– сукупність зовнішніх елементів, фактори прямого та непрямого впливу;

+ сутність зовнішніх елементів, що потенційно можуть впливати на стан системи в часовому періоді.

49. Сутність поняття «операційна система» – це:

– відкрита система, яка перетворює вхідні величини (ресурси) на вихідні (продукція, послуги);

+ центральна ланка будь-якої організації, створена на основі раціонального поділу праці та поєднання у часі та просторі виробничих ресурсів, через неї реалізується операційна функція;

– система управління, яка включає керівну підсистему (суб’єкт управління) та керовану підсистему (об’єкт управління);

– відкрита система, основне завдання якої полягає у переробці ресурсів, що надходять, на кінцеву продукцію.