28

Зміст

Вступ……………………………………………………………..

1. Розміщення гідроенергетики України…………………………

   1. Дніпровський каскад водосховищ…………………………

   2. Гідроенергетичне використання малих рік…………………………

2. Основні проблеми та перспективи розміщення. Чи потрібні Україні нові ГАЕС? ………………………………………………………………

   1. Передісторія проблеми……………………………………………………

   2. Маємо те, що маємо……………………………………………………

   3. Пам'ятник інженерній прямолінійності…………………………

   4. Що фактично дає ГАЕС……………………………………………………

   5. Основи вибору варіанту………………………………………………

   6. Ситуація на заході……………………………………………………

   7. Повернімося на рідну землю………………………………………………

   8. Основи розрахунку доцільності добудови українських ГАЕС………

Висновок………………………………………………………………………

Література……………………………………………………………………

Вступ

Щовесни, напередодні повені, зростає інтерес багатьох людей до існування на головній річці України — Дніпрі великих водосховищ. Частина їх щиро стурбована безпекою гідротехнічних об'єктів, частина виявляє сумнів щодо доцільності і необхідності значного втручання в природу. Дехто навмисне підбурює громадськість, маючи в тому певну зацікавленість.

Великі штучні водойми на українській ділянці Дніпра створені в 30—70-і pp. минулого століття для забезпечення комплексного використання водних і зв'язаних з ними енергетичних, мінеральних, біологічних і інших ресурсів і це завдання виконано.

Усі разом дніпровські водосховища мають об'єм понад 43,7 млрд м³, площу водного дзеркала — 6941 км². За об'ємом найбільше Каховське водосховище (18,2 млрд м³), за площею—Кременчуцьке (2250 км²).

Основними водокористувачами дніпровського каскаду водосховищ є комунальне, сільське та рибне господарство, промисловість, гідроенергетика, транспорт тощо.

Головне призначення водосховищ—накопичити воду в багатоводні періоди (зазвичай навесні), тобто створити запас води для того, щоб впродовж року її використовувати. Потенційно каскад водосховищ може накопичувати для цієї мети близько 18,6 млрд м³ дніпровської води. Ця так звана робоча ємкість порівнянна з об'ємом весняного повеневого стоку Дніпра. Більша частина останнього може затримуватися водосховищами і не витікати даремно в море. Таким чином, дніпровські водосховища для господарства України, як комора для доброго хазяїна. Завдяки «запасу» ми маємо змогу забирати щорічно на свої потреби 10—14 млрд м³ дніпровської води, що становить більш ніж половину об'єму загального водопостачання в Україні. Майже 50 % цієї води використовується промисловістю, по 25 % — житлово-комунальним та сільським господарством.

У природних умовах (без водосховищ) у літню межень витрати води Дніпра можуть зменшуватися до 200—300 м³/с. За такої водності весь південь України лишається без води. Нагадаємо, що лише в Північно-Кримський канал з Каховського водосховища влітку подається вода з витратами до 300 м³/с, канал Дніпро—Донбас забирає до 120 м³/с. Головний Каховський магістральний канал — до 530 м³/с, канал Дніпро— Кривий Ріг — до 40 м³/с. З дніпровських водосховищ живляться водоводи до міст і інших населених пунктів.

Велике значення має каскад водосховищ на Дніпрі для водного транспорту, рибного господарства та рекреації.

Що стосується гідроенергетики, то тут слід відзначити, що гідроелектростанції відіграють важливу роль у регулюванні енергонавантаження в єдиній енергосистемі України, котра полягає в покритті пікових навантажень у межах доби.

1. Розміщення гідроенергетики України

1.1 Дніпровський каскад водосховищ

Важливим позитивним аспектом функціонування дніпровських водосховищ є їх здатність істотно знижувати максимальний стік Дніпра у періоди весняних повеней. Так, Київське водосховище потенційно може «зрізати» максимальну витрату весняного водопілля в районі Києва на 500—2000 м³/с. Це принципово важливо, якщо мати на увазі те, що Поділ і деякі інші райони Києва починають підтоплюватися за витрат більш ніж 7000 м³/с. Незважаючи на малу робочу ємкість, розташоване нижче Канівське водосховище в складних умовах великої водності Дніпра також моє зменшити максимальні витрати на 500—1000 м³/с. А вже наступне Кременчуцьке водосховище в цьому відношенні є практично повним гарантом недопущення повеней на Дніпрі нижче Кременчука. Його робоча ємкість дає змогу в критичні моменти зрізати максимальні витрати води на 4000— 10000 м³/с.

Люди літнього віку, ймовірно, пам'ятають, що являло собою водопілля на Дніпрі до 50—60 pp.. наприклад, у районі Херсона. Рівень води піднімався навесні на 2—4 м, заплава річки перетворювалася в суцільний потік завширшки в кілька кілометрів. Тепер же мешканці численних дачних ділянок у херсонських плавнях б'ють у дзвони (точніше, дзвонять по телефону) у разі підйому рівня води на якихось 0,5— 1,0м. До речі, якщо херсонцям можна взагалі гарантувати безбідне життя в період весняного водопілля (за рахунок регулювальної здатності всього каскаду водосховищ на Дніпрі), то дачникам, що обжили заплавні землі Дніпра на околицях Києва, таку гарантію ніхто дати не може. Не справиться Київське водосховище саме, у нього робочої ємкості 1,2 млрд м³. а середній об'єм весняного водопілля біля Києва — понад 25 млрд м³. Найбільша витрата води, що спостерігалася в 1931 р., тут сягала 23 тис. м³/с. За такої природної витрати, а вона дійсно ймовірна, рівень води біля Києва підніметься на 5—6 м. От тут і задуматися тим столичним жителям, хто має дачі в заплаві Дніпра в районах Козина, Вишеньок і на інших водно-болотних угіддях. Заплава, як свідчить будь-який гідрологічний довідник, — це «частина дна річкової долини, що затоплюється в періоди високої водності».

Жителі Києва часто цікавляться питанням безпеки експлуатації Київської ГЕС і Київського водосховища. Особливо їх хвилює нібито існуюча загроза місту в разі руйнування Київської ГЕС. Такий інтерес досить закономірний, бо кияни не забули жах сельового потоку з Бабиного яру в 1961 p.. Чорнобильську та інші катастрофи, причиною котрих була діяльність людини.

З цього приводу слід зазначити, що безпека гідроелектростанцій на Дніпрі є предметом постійної уваги енергетиків.

ВАТ «Укргідропроект» розробляє проекти системи забезпечення безпеки гідротехнічних споруд всіх ГЕС «Дніпрогідроенерго». Виконані проекти по Київській та Кременчуцькій ГЕС. По інших ГЕС компанії проекти будуть виконані в 2004 р.

В 1999—2000рр. Державна акціонерна гідро-енергогенеруюча компанія «Дніпрогідроенерго», за рахунок Світового Банку, проводила міжнародний тендер на поставку і установлення системи автоматизованого контролю безпеки гідротехнічних споруд Київської ГЕС. В 2002 р. така система введена в дію. Аналогічна система з'явиться в 2004 р. на Кременчуцькій ГЕС. а в подальшому на всіх ГЕС Дніпра.

Держава приділяє значну увагу безпеці гідротехнічних споруд і в цілому гідроелектростанцій. Так, за дорученням Президента України від 17 квітня 2002 р. всі шість дніпровських ГЕС і Київська ГАЕС у липні-вересні минулого року були детально обстежені комісією в складі спеціалістів високої кваліфікації: гідротехніків, будівельників, енергетиків, механіків, екологів, медиків тощо. Такі обстеження проводяться регулярно вже багато років. Цей моніторинг дає змогу детально визначати стан та динаміку показників, що характеризують безпечність гідроспоруд на дніпровських водосховищах. У тому числі і Київської ГЕС. Незважаючи на «солідний» вік (понад ЗО років), споруди Київської ГЕС. згідно з висновками комісії, знаходяться в безпечному робочому стані, їх цілісність і нормальна експлуатація гарантовані.

Про серйозність ставлення держави до питань безпеки гідроелектростанцій і інших гідротехнічних споруд свідчить підготовка проекту спеціального закону України, який так і називається: «Про безпеку гідротехнічних споруд». Цей законопроект чітко окреслює обов"язки всіх, хто тим чи іншим чином причетний до проектування, спорудження і експлуатації гідротехнічних об'єктів. Передбачено обов'язковий постійний нагляд за безпекою гідроспоруд, а також відповідальність за порушення цього закону.

Питання безпеки гідротехнічних споруд протягом 1995—2001рр. п'ять разів розглядалося Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

19 березня 2003 р. на засіданні Міжвідомчої комісії при Раді Національної безпеки та оборони України під головуванням Президента Національної Академії Наук України Б.Є.Патона було розглянуто питання про безпечну експлуатацію гідроелектростанцій на Дніпрі.

Найважливішим, на наш погляд, аспектом існування каскаду водосховищ на Дніпрі є екологічний. Поліпшення стану водосховищ та поліпшення якості води в них стало в сучасних умовах одним із першочергових завдань. Це пов’язано з тим, що через надмірне антропогенне навантаження на басейн Дніпра якість води знизилась, що почало обмежувати її використання, а негативні процеси в екосистемах водосховищ стають незворотними. Тому ухвалена Верховною Радою України 27 лютого 1997 р. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води передбачає гарантування екологічно безпечного функціонування дніпровського каскаду.

Як цього досягти? Перш за все, як того і вимагає Програма, слід розробити науково обґрунтовану систему оцінки та регулювання антропогенного навантаження на річкову систему водозбору Дніпра. Повністю припинити надходження забруднень з басейну неможливо, але обмежити можна. При цьому треба чітко визначити гранично допустимі розміри та якісні показники таких забруднених приточних вод, котрі можуть бути знешкоджені в річковій системі та в самих водосховищах. Це дуже складне завдання і його вирішення потребує надзвичайно багато зусиль і коштів. Достатньо відзначити, що в Дніпро та його притоки в сучасних умовах скидається щорічно понад 5 млрд м³ стічних вод, третина з них недостатньо або зовсім неочищена.