Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ento_studenti

.docx
Скачиваний:
48
Добавлен:
30.05.2015
Размер:
15.75 Кб
Скачать

18

Тестові завдання

з Ентомології

1. Відділи, з яких складається тіло комахи:

- головогруди, черевце;

- голова, груди, черевце;

- голова, тулуб;

- головогруди, тулуб.

2. Скільки ніг у комахи ?

- Шість.

- Вісім.

- Десять.

- Чотири.

3. Тип ротового апарату у жуків:

- гризучий;

- універсальний;

- сисний;

- мускоїдний.

4. Тип ротового апарату у клопів:

- сисний;

- мускоїдний;

- гризучий;

- колюче-сисний.

5. Тип личинки у представників ряду прямокрилих:

- імагоподібна;

- гусеницеподібна;

- камподеоподібна;

- червоподібна.

6. Тип личинок у представників ряду твердокрилі:

- червоподібні;

- гусеницеподібні;

- камподеоподібні та червоподібні;

- імагоподібні.

7. У скількох поколіннях розвивається упродовж року прус, або сарана італійська?

- У двох.

- В одному.

- У трьох.

- У чотирьох.

8. Тривалість розвитку капустянки звичайної?

- Шість місяців.

- Один рік.

- Близько двох років.

- Три роки.

9. В якій стадії зимує кравець?

- зимують жуки і личинки.

- зимують личинки.

- зимують жуки.

- зимують яйця.

10. За який термін завершується повний розвиток посівного ковалика?

- За п’ять років.

- За чотири роки.

- За два роки.

- За три роки.

11. В якій стадії шкодить мідляк піщаний?

- Шкодять жуки і личинки.

- Шкодять личинки.

-Шкодять жуки.

- Шкодять личинки другого віку.

12. Де розвиваються гусениці першого покоління озимої совки?

- На озимих: пшениці і тритикале.

- На багаторічних травах.

- На просапних культурах (буряк, кукурудза, соняшник).

- На ріпаку озимому.

13. Які найбільш ефективні агротехнічні заходи щодо зниження чисельності стеблового (кукурудзяного) метелика?

- Передпосівний обробіток насіння.

- Зрошення кукурудзи.

-Своєчасне і на максимально низькому зрізі збирання кукурудзи, глибока зяблева оранка з попередньою обробкою решток важкими дисковими боронами.

- Ранні строки сівби кукурудзи.

14. Які культури більш за все пошкоджують гусениці лучного метелика?

-Озиму пшеницю і ячмінь.

- Гірчицю і гречку.

-Буряки, соняшник, кукурудзу, бобові і баштанні культури.

- Капустяні культури.

15. В якій стадії і де зимує звичайна злакова попелиця?

- Зимують дорослі комахи серед рослинних решток.

- Зимують личинки в ґрунті.

-Зимують яйця на листі сходів озимих культур і дикорослих злаків.

- Зимують запліднені самки під рослинними рештками.

16. Назвіть зовнішні ознаки пошкоджених рослин озимої пшениці клопами шкідливої черепашки?

- Рослини не колосяться і відмирають.

- П рослини мають вигляд побитих градом або потолочених.

-Білоколосість рослин.

- Плямистість листків і стебел.

17. В якій стадії і де зимує трипс пшеничний?

- Зимують дорослі комахи за піхвою листків.

- Зимують яйця на листі пшениці.

- Зимують личинки в поверхневому шарі ґрунту і під рослинними рештками.

- Зимують дорослі комахи в ґрунті.

18. Зовнішні ознаки пошкодження зернових личинками хлібної жужелиці:

- пошкоджені рослини мають вигляд полеглих;

-пошкоджені рослини мають “змочалений” вигляд;

- пошкоджені рослини мають поздовжні отвори в листках;

- пошкоджені рослини в’януть і засихають.

19. Де зимує пильщик хлібний звичайний?

- Зимують дорослі комахи під рослинними рештками.

- Зимують яйця на листі злакових культур.

-Зимують личинки останнього віку в прозорих коконах усередині “пеньків” стерні пшениці, ячменю, жита.

- Зимують лялечки в прозорих коконах усередині стерні.

20. Агротехнічні заходи щодо обмеження шкідливості гессенської мухи:

- ранні строки сівби зернових колосових культур;

- зрошення;

-дотримання сівозмін, ізоляція ярих культур від озимих, оптимальні для зони строки сівби, вирощування відносно стійких сортів;

- внесення збалансованих норм добрив.

21. Назвіть зовнішні ознаки пошкоджених рослин личинками шведських мух?

- Жовтіє і засихає центральний листок.

- У пошкоджених рослин утворюються характерні коліна.

- Міновані листки в’януть, жовтіють.

- У пошкоджених рослин міни.

22. Де і в якій стадії зимує зеленоочка ?

- Зимують дорослі мухи під рослинними рештками.

- Зимують личинки в поверхневому шарі ґрунту.

-Зимують личинки всередині стебел озимих (пшениці, жита), багаторічних і дикорослих злакових (пирію та ін.).

- Зимують несправжні кокони всередині стебел.

23. Місце і стадія зимівлі бурякової листкової попелиці:

- яйця на бур’янах родини лободових;

- яйця на пагонах бересклету, калини;

- безкрилі самки у ґрунті;

- імаго на бур’янах родини лободових.

24. Місце і стадія зимівлі бурякового клопа:

- яйця на стеблах лободових бур’янів;

- яйця у стеблах і черешках листків багаторічних бобових трав;

- личинки на бур’янах родини лободових;

- імаго під рослинними рештками.

25. Місце і стадія зимівлі звичайного бурякового довгоносика:

- жуки та личинки у ґрунті;

- лялечки у ґрунті;

- личинки та лялечки у грунті;

- жуки у ґрунті на глибині 25-40 см.

26. Характер пошкодження рослин жуками звичайного бурякового довгоносика:

- з’їдають сім’ядольні та справжні листки;

- вигризають наскрізні отвори в листках;

- скелетують листя;

- мінують листя.

27. Місце і стадія зимівлі сірого бурякового довгоносика:

- жуки у ґрунті;

- жуки та личинки різного віку у ґрунті;

- личинки та лялечки у ґрунті;

- яйця у поверхневому шарі грунту.

28. Генерація сірого бурякового довгоносика:

- генерація однорічна;

- має два покоління за рік;

- генерація дворічна;

- генерація чотирирічна.

29. У якій фазі розвитку рослин буряку найбільш небезпечні пошкодження бурякових довгоносиків?

- У фазі однієї пари справжніх листків.

- У фазі двох пар справжніх листків.

-У фазі “вилочки” і однієї пари справжніх листків.

- У фазу змикання рослин у рядках.

30. Місце і стадія зимівлі звичайної бурякової блішки:

- жуки під рослинними рештками в лісосмугах, чагарниках;

- личинки у ґрунті;

- лялечка у поверхневому шарі ґрунту;

- яйця у грунті.

31. Характер пошкодження рослин жуками звичайної бурякової блішки:

- грубе об’їдання листків;

- вигризання зверху на листі “виразок”;

- скелетування листків уздовж жилок;

- мінування листків.

32. Характер пошкодження рослин щитоноскою буряковою:

- грубе об’їдання листків;

- скелетування листків;

- прогризання наскрізних отворів у листі;

- «фігурне» об’їдання листків.

33. Кількість поколінь у колорадського жука:

- два-три покоління за рік;

- генерація однорічна;

- генерація дворічна;

- чотири – шість поколінь за рік.

34. Місце і стадія зимівлі картопляної молі в природних умовах:

- імаго під рештками рослин;

- гусениці та лялечки під рослинними рештками;

- гусениці у ґрунті;

- яйця на рослинних рештках.

35. Кількість поколінь картопляної молі в природних умовах:

- одне покоління за рік;

- 2-3 покоління за рік;

- 5 поколінь за рік;

- 8-10 поколінь за рік.

36. Місце і стадія зимівлі капустяної попелиці:

- личинка на капустяних бур’янах;

-яйця на кочеригах та капустяних бур’янах;

- імаго під рослинними рештками;

- імаго та личинки на капустяних бур’янах.

37. Кількість поколінь у капустяної попелиці:

- 6-10 поколінь за рік;

-10-16 поколінь за рік;

- 2-4 покоління за рік;

- одне покоління за рік.

38. Кількість поколінь у капустяного клопа:

- генерація однорічна;

- має два покоління за рік;

- має 2-4 покоління за рік;

- має 6-8 поколінь за рік.

39. Які заходи захисту найбільш ефективні проти капустяних блішок:

- агротехнічні: зяблева оранка, культивація міжрядь;

- хімічні: обприскування рослин інсектицидами;

- біологічні: застосування біопрепаратів;

- біотехнічні: застосування статевих феромонів.

40. Місце і стадія зимівлі капустяної молі:

- лялечка на бур’янах і рослинних рештках;

- яйця на капустяних бур’янах;

- гусениця в поверхневому шарі ґрунту;

- яйця та гусениці на капустяних бур’янах.

41. У яку фазу розвитку капусти пошкодження гусениць капустяної молі найбільш небезпечні?

- У фазу сходів.

- У фазу утворення кільця (“сердечка”).

- У фазу ущільнення качана.

- У фазу 2-3 пари листків.

42. Характер пошкодження гусениць капустяної молі:

- вигризають у листках наскрізні невеликі отвори;

- грубо об’їдають листкову пластинку;

-вигризають з нижнього боку листкову тканину у вигляді “віконець”;

- мінування листкової пластинки.

43. Місце і стадія зимівлі білана капустяного:

- гусениці у ґрунті;

- лялечки на капустяних бур’янах, стовбурах дерев, у чагарниках;

- яйця на капустяних бур’янах;

- лялечка у грунті.

44. Місце і стадія зимівлі капустяної совки:

- гусениці у ґрунті;

- лялечки на капустяних бур’янах;

- лялечки у ґрунті;

- яйця на капустяних бур’янах.

45. Характер пошкоджень гусениць капустяної совки:

- грубо об’їдають листя;

- скелетують листя уздовж жилок;

- вигризають у листках отвори неправильної форми та роблять ходи в качанах;

- мінують листкову пластинку.

46. Місце і стадія зимівлі ріпакового пильщика:

- лялечки у ґрунті;

- несправжні гусениці в коконах у ґрунті;

- імаго під рослинними рештками;

- яйця на рослинних рештках.

47. Характер пошкодження рослин личинками ріпакового пильщика:

- вигризання отворів неправильної форми у листовій пластинці;

-грубе об’їдання листків;

- скелетування листків;

- фігурне об’їдання листкової пластинки.

48. Місце і стадія зимівлі весняної капустяної мухи:

- личинки у ґрунті;

- яйця на капустяних бур’янах;

- лялечки в пупаріях у ґрунті;

- личинки та лялечки в рослинних рештках.

49. Характер пошкодження рослин личинками весняної капустяної мухи:

- скелетування листя;

- вигризання невеликих наскрізних отворів у листі;

-пошкоджує коріння, листя капусти набуває синювато-свинцевого кольору;

- виїдає ходи у стеблах.

50. Характер пошкодження рослин личинками цибулевої дзюрчалки:

- виїдає вузький звивистий хід у м’якуші листка;

- живиться тканиною цибулини, яка загниває, листя жовтіє та в’яне;

- виїдає паренхиму листка, утворюючи «міни»;

- висмоктує сік із листків.

51. Місце і стадія зимівлі цибулевої мухи:

- лялечка в пупарії у ґрунті;

- личинка всередині цибулини;

- лялечки під рослинними рештками;

- імаго під рослинними рештками.

52. Місце і стадія зимівлі морквяної мухи:

- гусениці у ґрунті;

- імаго під рослинними рештками;

- лялечки у ґрунті та в овочесховищах;

- яйця на рослинних рештках.

53. Характер пошкодження рослин личинками морквяної мухи:

- проточує звивисті ходи в коренеплоді;

- виїдає ходи в стеблах;

- пошкоджує бутони, квіти, рідше листя;

- вигризає на коренеплоді виразки.

54. Зимуюча стадія горохової зернівки:

- яйце;

- личинка;

- лялечка;

-імаго.

55. Характер пошкодження горохової зернівки:

- грубе об’їдання бобів;

- мінування стебел та листя;

- пошкодження зернівки з середини;

- об’їдання прикореневої зони рослин.

56. Характер пошкодження смугастого бульбочкового довгоносика:

- грубе об’їдання бобів;

- пошкодження зерна;

- фігурне об’їдання листя;

- висмоктування соку рослини.

57. Зимуюча стадія горохової плодожерки:

- імаго;

- личинка;

- лялечка;

- яйце.

58. Характер пошкодження горохової плодожерки:

- висмоктування соку з рослини;

- грубе об’їдання бобів;

- пошкодження зерна із зовні;

- об’їдання квітів, листя.

59. Зимуюча стадія листового люцернового довгоносика:

- імаго;

- личинка;

- лялечка;

- яйце.

60. Характер пошкоджень люцернового жовтого насіннєїда:

- грубе об’їдання бобів;

- пошкодження насіння із зовні;

- грубе об’їдання бутонів;

- мінування вегетативних частин рослин.

61. Зимуюча стадія бурого плодового кліща:

- запліднені самки

- яйця

- личинки

- личинки і німфи

62. Характер пошкодження плодових кліщів наступний:

- ушкоджуються бруньки, що розпускаються та листки. На листках з’являються світло-жовті плями вздовж жилок, невдовзі лист буріє, потім стає тьмяно-сірого кольору, листки передчасно опадають;

- на листках утворюються гали — з верхнього боку вони опуклі світло-зелені, з нижнього заповнені повстю, яка спочатку жовтувато-зелена, згодом стає бурою;

- бруньки збільшуються у розмірі, стають кулястими, листки з таких бруньок дрібні, деформовані, або зовсім не розвиваються;

- листки скелетуються.

63. Бульби картоплі ушкоджують нематоди:

- галові нематоди ;

- стеблова картопляна нематода ;

- золотиста цистоутворювальна нематода;

- листкові нематоди.

64. Де і яка стадія зимує у золотистої картопляної нематоди:

- зимують цисти у ґрунті;

- зимують личинки другого віку в бульбах;

- зимують всі стадії в рослинних решках;

- зимують самки.

65. Для захисту цукрових буряків від бурякової нематоди ефективним є такі агротехнічні заходи:

- сівозміна з поверненням цукрового буряку через 4–5 років;

- чергування посівів цукрового буряку та капустяних культур;

- зяблева оранка на глибину 28–30 см;

- ранні строки сівби.

66. Характер пошкодження слимаків наступний:

- на листках утворюються жовті плями, згодом листки жовтіють, деформуються, всихають;

- підгризають кореневу систему;

- всередині листків з’являються неправильно округлі дірки, у плодах – широкі ямки, по краях яких часто помітні сліди радули;

- скелетують листки.

67. Зимуюча стадія у зеленої яблуневої попелиці:

- яйце;

- личинка;

- партеногенетична самка;

- яйце під щитком.

68. Кількість поколінь зеленої яблуневої попелиці упродовж вегетаційного сезону в Лісостепу України:

- 2 – 4 поколінь;

- 6 – 8 поколінь;

- 9 – 13 поколінь;

- 14 – 17 поколінь.

69. Зимуюча стадія у кров’яної попелиці:

- партеногенетична самка;

- самець;

- яйце;

- личинка.

70. Зимуюча стадія у яблуневої комоподібної щитівки:

- самка під щитком;

- яйця під щитком;

- личинки під щитком;

- самці.

71. Личинки яблуневої комоподібної щитівки відроджуються:

- у період розпускання бруньок;

- у період оголення суцвіть;

- під час цвітіння;

- під час опадання надлишкової зав’язі.

72. Кількість поколінь за рік у яблуневої комоподібної щитівки:

- одне;

- два;

- три;

- понад п’ять.

73. Зимуюча стадія у каліфорнійської щитівки:

- самка під щитком;

- яйця під щитком;

- личинки під щитком;

- самці під корою.

74. Навесні личинки каліфорнійської щитівки починають живитися:

- з початком руху соку;

- у період розпускання бруньок;

- у період оголення суцвіть;

- під час цвітіння.

75. Кількість поколінь за рік у каліфорнійської щитівки:

- одне;

- два;

- три;

- понад п’ять.

76. Вздовж спини гусениці яблуневої горностаєвої молі чорні бородавки розміщені:

- в один ряд;

- у два ряди;

- у три ряди;

- у чотири ряди.

77. Зимуюча стадія у яблуневої горностаєвої молі:

- яйця на молодих пагонах;

- яйця під щитком на пагонах;

- гусениці під щитком на пагонах;

- гусениці під лусочками кори.

78. Гусениці яблуневої плодожерки першого покоління відроджуються при сумі ефективних температур:

- 100 –130 ºС;

- 190 –200 º;

- 230 ºС;

- 300 ºС.

79. У Лісостепу України живлення гусениць яблуневої плодожерки в плодах триває:

- 21 – 23 доби;

- 25 – 30 діб;

- 37 – 40 діб;

- 45 – 50 діб.

80. Масові розмноження розанової листовійки частіше відбуваються у зоні:

- Степовій;

- Лісостеповій;

- в Поліссі;

- у Лісостеповій і Поліссі.

81. Відродження гусениць розанової листовійки починається:

- у фазу зеленого конуса;

- у період висування суцвіть;

- у період відокремлення бутонів;

- у фазу рожевого бутона.

82. Кількість поколінь у розанової листовійки за рік:

- одне;

- два;

- три і більше;

- одне в два роки.

83. Гусениці розанової листовійки пошкоджують:

- бруньки, молоде листя, бутони, зав’язі, плоди;

- листя;

- листя та кору молодих пагонів;

- плоди.

84. Зимуюча стадія у зимового п’ядуна:

- яйце;

- гусениця;

- лялечка;

- метелики.

85. Місце знаходження зимуючої стадії зимового п’ядуна:

- на молодих пагонах;

- у тріщинах кори;

- у ґрунті;

- під опалим листям.

86. Гусениця зимового п’ядуна жовто-зелена і має несправжніх черевних ніг:

- дві пари;

- три пари;

- п’ять пар;

- шість пар.

87. У зимового п’ядуна генерація:

- чотири генерації за рік;

- дві генерації за рік;

- однорічна;

- дворічна.

88. Зимуюча стадія та місце зимівлі кільчастого шовкопряда:

- яйця в тріщинах кори;

- личинки в тріщинах кори;

- яйця на корі стовбурів;

- яйця на молодих пагонах.

89. Живлення гусениць кільчастого шовкопряда починається:

- у фазу зеленого конуса;

- у період розпускання бруньок;

- у фазу рожевого бутона;

- під час цвітіння яблуні ранніх сортів.

90. Під час живлення гусениці кільчастого шовкопряда влаштовують гнізда:

- серед пошкодженого листя;

- на верхівках гілок;

- від верхівки до основи гілки;

- у розгалуженні гілок.

91. У білана жилкуватого зимує:

- яйце;

- гусениця;

- лялечка;

- метелик.

92. Місце знаходження зимуючої стадії білана жилкуватого:

- на пагонах біля основи бруньок;

- у сухих листках прикріплених павутинними нитками до гілок;

- на стовбурах і скелетних гілках;

- в ґрунті.

93. Живлення гусениць білана жилкуватого починається в фенофазу:

- зеленого конуса;

- зеленого бутона;

- рожевого бутона;

- цвітіння.

94. Кінець живлення гусениць білана жилкуватого збігається із:

- закінченням цвітіння літніх сортів яблуні;

- закінченням цвітіння пізніх сортів яблуні;

- опаданням надлишкової зав’язі;

- відродження гусениць яблуневої плодожерки.

95. У яблуневого плодового пильщика зимує:

- личинка в коконі під корою;

- личинка без кокона в ґрунті;

- личинка в коконі у зимових гніздах із листків;

- личинка в коконі в ґрунті.

96. Личинка яблуневого плодового пильщика під час живлення в плоді виїдає:

- частково насіння й насіннєву камеру;

- все насіння, руйнує насіннєву камеру й скріпляє сухі екскременти павутинною ниткою;

- все насіння, руйнує насіннєву камеру, яка заповнена бурою червоточиною;

- тільки насіння.

97. Вишнева муха зимує в стадії:

- яйця на пагонах;

- личинки в пошкоджених ягодах;

- личинки в пупаріях у ґрунті;

- лялечки в пупаріях у ґрунті.

98. Виліт вишневої мухи починається за суми ефективних температур:

- 100 – 130 ºС;

- 190 – 200 ºС;

- 220 – 230 ºС;

- 370 – 400 ºС.

99. Жук завдовжки 6 – 8 мм, золотисто-зелений з металічним малиновим полиском, вкритий густими світлими волосинками, головотрубка пурпурова із затемненою верхівкою, у самця по боках передньогрудей два гострих, спрямованих у боки щипи:

- вишневий трубкокрут;

- глодовий червонокрилий трубкокрут;

- букарка;

- казарка.

100. Хто із шкідників є переносником плодової гнилі та викликає муміфікацію плодів яблуні:

- букарка;

- казарка;

- яблунева плодожерка;

- яблуневий квіткоїд.

101. Де розвивається личинка казарки:

- у насіннєвій камері плода;

- у ґрунті;

- у листях;

- у м’якуші плода.

102. Самий дрібний довгоносик із шкідників саду:

- букарка;

- вишневий трубкокрут;

- сірий бруньковий довгоносик;

- казарка.

103. Личинки якого шкідника викликають ”літній листопад“:

- сірий бруньковий довгоносик;

- глодовий червонокрилий трубкокрут;

- букарка;

- плодовий заболонник.

104. Самки букарки відкладають яйця:

- на молоді пагони;

- у черешок або в центральну жилку листа;

- у плоди;

- у ґрунт.

105. ЕПШ яблуневого квіткоїда:

- 8 – 10 жуків на одне дерево;

- 40 жуків на дерево;

- 70 жуків на дерево;

- 100 жуків на дерево.

106. Зимуюча стадія та місця зимівлі яблуневого квіткоїда:

- личинки в ґрунті;

- лялечки серед опалого листя, під відсталою корою, в тріщинах кори;

- статевонезрілі жуки в тріщинах і щілинах кори, у ґрунті біля кореневої шийки на глибині 2 –3 см, під опалим листям;

- жуки і личинки в ґрунті біля кореневої шийки на глибині 2 –3 см, під опалим листям.

107. Личинка яблуневого квіткоїда розвивається та заляльковується:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]