ento_studenti
.docx
Тестові завдання
з Ентомології
1. Відділи, з яких складається тіло комахи:
- головогруди, черевце;
- голова, груди, черевце;
- голова, тулуб;
- головогруди, тулуб.
2. Скільки ніг у комахи ?
- Шість.
- Вісім.
- Десять.
- Чотири.
3. Тип ротового апарату у жуків:
- гризучий;
- універсальний;
- сисний;
- мускоїдний.
4. Тип ротового апарату у клопів:
- сисний;
- мускоїдний;
- гризучий;
- колюче-сисний.
5. Тип личинки у представників ряду прямокрилих:
- імагоподібна;
- гусеницеподібна;
- камподеоподібна;
- червоподібна.
6. Тип личинок у представників ряду твердокрилі:
- червоподібні;
- гусеницеподібні;
- камподеоподібні та червоподібні;
- імагоподібні.
7. У скількох поколіннях розвивається упродовж року прус, або сарана італійська?
- У двох.
- В одному.
- У трьох.
- У чотирьох.
8. Тривалість розвитку капустянки звичайної?
- Шість місяців.
- Один рік.
- Близько двох років.
- Три роки.
9. В якій стадії зимує кравець?
- зимують жуки і личинки.
- зимують личинки.
- зимують жуки.
- зимують яйця.
10. За який термін завершується повний розвиток посівного ковалика?
- За п’ять років.
- За чотири роки.
- За два роки.
- За три роки.
11. В якій стадії шкодить мідляк піщаний?
- Шкодять жуки і личинки.
- Шкодять личинки.
-Шкодять жуки.
- Шкодять личинки другого віку.
12. Де розвиваються гусениці першого покоління озимої совки?
- На озимих: пшениці і тритикале.
- На багаторічних травах.
- На просапних культурах (буряк, кукурудза, соняшник).
- На ріпаку озимому.
13. Які найбільш ефективні агротехнічні заходи щодо зниження чисельності стеблового (кукурудзяного) метелика?
- Передпосівний обробіток насіння.
- Зрошення кукурудзи.
-Своєчасне і на максимально низькому зрізі збирання кукурудзи, глибока зяблева оранка з попередньою обробкою решток важкими дисковими боронами.
- Ранні строки сівби кукурудзи.
14. Які культури більш за все пошкоджують гусениці лучного метелика?
-Озиму пшеницю і ячмінь.
- Гірчицю і гречку.
-Буряки, соняшник, кукурудзу, бобові і баштанні культури.
- Капустяні культури.
15. В якій стадії і де зимує звичайна злакова попелиця?
- Зимують дорослі комахи серед рослинних решток.
- Зимують личинки в ґрунті.
-Зимують яйця на листі сходів озимих культур і дикорослих злаків.
- Зимують запліднені самки під рослинними рештками.
16. Назвіть зовнішні ознаки пошкоджених рослин озимої пшениці клопами шкідливої черепашки?
- Рослини не колосяться і відмирають.
- П рослини мають вигляд побитих градом або потолочених.
-Білоколосість рослин.
- Плямистість листків і стебел.
17. В якій стадії і де зимує трипс пшеничний?
- Зимують дорослі комахи за піхвою листків.
- Зимують яйця на листі пшениці.
- Зимують личинки в поверхневому шарі ґрунту і під рослинними рештками.
- Зимують дорослі комахи в ґрунті.
18. Зовнішні ознаки пошкодження зернових личинками хлібної жужелиці:
- пошкоджені рослини мають вигляд полеглих;
-пошкоджені рослини мають “змочалений” вигляд;
- пошкоджені рослини мають поздовжні отвори в листках;
- пошкоджені рослини в’януть і засихають.
19. Де зимує пильщик хлібний звичайний?
- Зимують дорослі комахи під рослинними рештками.
- Зимують яйця на листі злакових культур.
-Зимують личинки останнього віку в прозорих коконах усередині “пеньків” стерні пшениці, ячменю, жита.
- Зимують лялечки в прозорих коконах усередині стерні.
20. Агротехнічні заходи щодо обмеження шкідливості гессенської мухи:
- ранні строки сівби зернових колосових культур;
- зрошення;
-дотримання сівозмін, ізоляція ярих культур від озимих, оптимальні для зони строки сівби, вирощування відносно стійких сортів;
- внесення збалансованих норм добрив.
21. Назвіть зовнішні ознаки пошкоджених рослин личинками шведських мух?
- Жовтіє і засихає центральний листок.
- У пошкоджених рослин утворюються характерні коліна.
- Міновані листки в’януть, жовтіють.
- У пошкоджених рослин міни.
22. Де і в якій стадії зимує зеленоочка ?
- Зимують дорослі мухи під рослинними рештками.
- Зимують личинки в поверхневому шарі ґрунту.
-Зимують личинки всередині стебел озимих (пшениці, жита), багаторічних і дикорослих злакових (пирію та ін.).
- Зимують несправжні кокони всередині стебел.
23. Місце і стадія зимівлі бурякової листкової попелиці:
- яйця на бур’янах родини лободових;
- яйця на пагонах бересклету, калини;
- безкрилі самки у ґрунті;
- імаго на бур’янах родини лободових.
24. Місце і стадія зимівлі бурякового клопа:
- яйця на стеблах лободових бур’янів;
- яйця у стеблах і черешках листків багаторічних бобових трав;
- личинки на бур’янах родини лободових;
- імаго під рослинними рештками.
25. Місце і стадія зимівлі звичайного бурякового довгоносика:
- жуки та личинки у ґрунті;
- лялечки у ґрунті;
- личинки та лялечки у грунті;
- жуки у ґрунті на глибині 25-40 см.
26. Характер пошкодження рослин жуками звичайного бурякового довгоносика:
- з’їдають сім’ядольні та справжні листки;
- вигризають наскрізні отвори в листках;
- скелетують листя;
- мінують листя.
27. Місце і стадія зимівлі сірого бурякового довгоносика:
- жуки у ґрунті;
- жуки та личинки різного віку у ґрунті;
- личинки та лялечки у ґрунті;
- яйця у поверхневому шарі грунту.
28. Генерація сірого бурякового довгоносика:
- генерація однорічна;
- має два покоління за рік;
- генерація дворічна;
- генерація чотирирічна.
29. У якій фазі розвитку рослин буряку найбільш небезпечні пошкодження бурякових довгоносиків?
- У фазі однієї пари справжніх листків.
- У фазі двох пар справжніх листків.
-У фазі “вилочки” і однієї пари справжніх листків.
- У фазу змикання рослин у рядках.
30. Місце і стадія зимівлі звичайної бурякової блішки:
- жуки під рослинними рештками в лісосмугах, чагарниках;
- личинки у ґрунті;
- лялечка у поверхневому шарі ґрунту;
- яйця у грунті.
31. Характер пошкодження рослин жуками звичайної бурякової блішки:
- грубе об’їдання листків;
- вигризання зверху на листі “виразок”;
- скелетування листків уздовж жилок;
- мінування листків.
32. Характер пошкодження рослин щитоноскою буряковою:
- грубе об’їдання листків;
- скелетування листків;
- прогризання наскрізних отворів у листі;
- «фігурне» об’їдання листків.
33. Кількість поколінь у колорадського жука:
- два-три покоління за рік;
- генерація однорічна;
- генерація дворічна;
- чотири – шість поколінь за рік.
34. Місце і стадія зимівлі картопляної молі в природних умовах:
- імаго під рештками рослин;
- гусениці та лялечки під рослинними рештками;
- гусениці у ґрунті;
- яйця на рослинних рештках.
35. Кількість поколінь картопляної молі в природних умовах:
- одне покоління за рік;
- 2-3 покоління за рік;
- 5 поколінь за рік;
- 8-10 поколінь за рік.
36. Місце і стадія зимівлі капустяної попелиці:
- личинка на капустяних бур’янах;
-яйця на кочеригах та капустяних бур’янах;
- імаго під рослинними рештками;
- імаго та личинки на капустяних бур’янах.
37. Кількість поколінь у капустяної попелиці:
- 6-10 поколінь за рік;
-10-16 поколінь за рік;
- 2-4 покоління за рік;
- одне покоління за рік.
38. Кількість поколінь у капустяного клопа:
- генерація однорічна;
- має два покоління за рік;
- має 2-4 покоління за рік;
- має 6-8 поколінь за рік.
39. Які заходи захисту найбільш ефективні проти капустяних блішок:
- агротехнічні: зяблева оранка, культивація міжрядь;
- хімічні: обприскування рослин інсектицидами;
- біологічні: застосування біопрепаратів;
- біотехнічні: застосування статевих феромонів.
40. Місце і стадія зимівлі капустяної молі:
- лялечка на бур’янах і рослинних рештках;
- яйця на капустяних бур’янах;
- гусениця в поверхневому шарі ґрунту;
- яйця та гусениці на капустяних бур’янах.
41. У яку фазу розвитку капусти пошкодження гусениць капустяної молі найбільш небезпечні?
- У фазу сходів.
- У фазу утворення кільця (“сердечка”).
- У фазу ущільнення качана.
- У фазу 2-3 пари листків.
42. Характер пошкодження гусениць капустяної молі:
- вигризають у листках наскрізні невеликі отвори;
- грубо об’їдають листкову пластинку;
-вигризають з нижнього боку листкову тканину у вигляді “віконець”;
- мінування листкової пластинки.
43. Місце і стадія зимівлі білана капустяного:
- гусениці у ґрунті;
- лялечки на капустяних бур’янах, стовбурах дерев, у чагарниках;
- яйця на капустяних бур’янах;
- лялечка у грунті.
44. Місце і стадія зимівлі капустяної совки:
- гусениці у ґрунті;
- лялечки на капустяних бур’янах;
- лялечки у ґрунті;
- яйця на капустяних бур’янах.
45. Характер пошкоджень гусениць капустяної совки:
- грубо об’їдають листя;
- скелетують листя уздовж жилок;
- вигризають у листках отвори неправильної форми та роблять ходи в качанах;
- мінують листкову пластинку.
46. Місце і стадія зимівлі ріпакового пильщика:
- лялечки у ґрунті;
- несправжні гусениці в коконах у ґрунті;
- імаго під рослинними рештками;
- яйця на рослинних рештках.
47. Характер пошкодження рослин личинками ріпакового пильщика:
- вигризання отворів неправильної форми у листовій пластинці;
-грубе об’їдання листків;
- скелетування листків;
- фігурне об’їдання листкової пластинки.
48. Місце і стадія зимівлі весняної капустяної мухи:
- личинки у ґрунті;
- яйця на капустяних бур’янах;
- лялечки в пупаріях у ґрунті;
- личинки та лялечки в рослинних рештках.
49. Характер пошкодження рослин личинками весняної капустяної мухи:
- скелетування листя;
- вигризання невеликих наскрізних отворів у листі;
-пошкоджує коріння, листя капусти набуває синювато-свинцевого кольору;
- виїдає ходи у стеблах.
50. Характер пошкодження рослин личинками цибулевої дзюрчалки:
- виїдає вузький звивистий хід у м’якуші листка;
- живиться тканиною цибулини, яка загниває, листя жовтіє та в’яне;
- виїдає паренхиму листка, утворюючи «міни»;
- висмоктує сік із листків.
51. Місце і стадія зимівлі цибулевої мухи:
- лялечка в пупарії у ґрунті;
- личинка всередині цибулини;
- лялечки під рослинними рештками;
- імаго під рослинними рештками.
52. Місце і стадія зимівлі морквяної мухи:
- гусениці у ґрунті;
- імаго під рослинними рештками;
- лялечки у ґрунті та в овочесховищах;
- яйця на рослинних рештках.
53. Характер пошкодження рослин личинками морквяної мухи:
- проточує звивисті ходи в коренеплоді;
- виїдає ходи в стеблах;
- пошкоджує бутони, квіти, рідше листя;
- вигризає на коренеплоді виразки.
54. Зимуюча стадія горохової зернівки:
- яйце;
- личинка;
- лялечка;
-імаго.
55. Характер пошкодження горохової зернівки:
- грубе об’їдання бобів;
- мінування стебел та листя;
- пошкодження зернівки з середини;
- об’їдання прикореневої зони рослин.
56. Характер пошкодження смугастого бульбочкового довгоносика:
- грубе об’їдання бобів;
- пошкодження зерна;
- фігурне об’їдання листя;
- висмоктування соку рослини.
57. Зимуюча стадія горохової плодожерки:
- імаго;
- личинка;
- лялечка;
- яйце.
58. Характер пошкодження горохової плодожерки:
- висмоктування соку з рослини;
- грубе об’їдання бобів;
- пошкодження зерна із зовні;
- об’їдання квітів, листя.
59. Зимуюча стадія листового люцернового довгоносика:
- імаго;
- личинка;
- лялечка;
- яйце.
60. Характер пошкоджень люцернового жовтого насіннєїда:
- грубе об’їдання бобів;
- пошкодження насіння із зовні;
- грубе об’їдання бутонів;
- мінування вегетативних частин рослин.
61. Зимуюча стадія бурого плодового кліща:
- запліднені самки
- яйця
- личинки
- личинки і німфи
62. Характер пошкодження плодових кліщів наступний:
- ушкоджуються бруньки, що розпускаються та листки. На листках з’являються світло-жовті плями вздовж жилок, невдовзі лист буріє, потім стає тьмяно-сірого кольору, листки передчасно опадають;
- на листках утворюються гали — з верхнього боку вони опуклі світло-зелені, з нижнього заповнені повстю, яка спочатку жовтувато-зелена, згодом стає бурою;
- бруньки збільшуються у розмірі, стають кулястими, листки з таких бруньок дрібні, деформовані, або зовсім не розвиваються;
- листки скелетуються.
63. Бульби картоплі ушкоджують нематоди:
- галові нематоди ;
- стеблова картопляна нематода ;
- золотиста цистоутворювальна нематода;
- листкові нематоди.
64. Де і яка стадія зимує у золотистої картопляної нематоди:
- зимують цисти у ґрунті;
- зимують личинки другого віку в бульбах;
- зимують всі стадії в рослинних решках;
- зимують самки.
65. Для захисту цукрових буряків від бурякової нематоди ефективним є такі агротехнічні заходи:
- сівозміна з поверненням цукрового буряку через 4–5 років;
- чергування посівів цукрового буряку та капустяних культур;
- зяблева оранка на глибину 28–30 см;
- ранні строки сівби.
66. Характер пошкодження слимаків наступний:
- на листках утворюються жовті плями, згодом листки жовтіють, деформуються, всихають;
- підгризають кореневу систему;
- всередині листків з’являються неправильно округлі дірки, у плодах – широкі ямки, по краях яких часто помітні сліди радули;
- скелетують листки.
67. Зимуюча стадія у зеленої яблуневої попелиці:
- яйце;
- личинка;
- партеногенетична самка;
- яйце під щитком.
68. Кількість поколінь зеленої яблуневої попелиці упродовж вегетаційного сезону в Лісостепу України:
- 2 – 4 поколінь;
- 6 – 8 поколінь;
- 9 – 13 поколінь;
- 14 – 17 поколінь.
69. Зимуюча стадія у кров’яної попелиці:
- партеногенетична самка;
- самець;
- яйце;
- личинка.
70. Зимуюча стадія у яблуневої комоподібної щитівки:
- самка під щитком;
- яйця під щитком;
- личинки під щитком;
- самці.
71. Личинки яблуневої комоподібної щитівки відроджуються:
- у період розпускання бруньок;
- у період оголення суцвіть;
- під час цвітіння;
- під час опадання надлишкової зав’язі.
72. Кількість поколінь за рік у яблуневої комоподібної щитівки:
- одне;
- два;
- три;
- понад п’ять.
73. Зимуюча стадія у каліфорнійської щитівки:
- самка під щитком;
- яйця під щитком;
- личинки під щитком;
- самці під корою.
74. Навесні личинки каліфорнійської щитівки починають живитися:
- з початком руху соку;
- у період розпускання бруньок;
- у період оголення суцвіть;
- під час цвітіння.
75. Кількість поколінь за рік у каліфорнійської щитівки:
- одне;
- два;
- три;
- понад п’ять.
76. Вздовж спини гусениці яблуневої горностаєвої молі чорні бородавки розміщені:
- в один ряд;
- у два ряди;
- у три ряди;
- у чотири ряди.
77. Зимуюча стадія у яблуневої горностаєвої молі:
- яйця на молодих пагонах;
- яйця під щитком на пагонах;
- гусениці під щитком на пагонах;
- гусениці під лусочками кори.
78. Гусениці яблуневої плодожерки першого покоління відроджуються при сумі ефективних температур:
- 100 –130 ºС;
- 190 –200 º;
- 230 ºС;
- 300 ºС.
79. У Лісостепу України живлення гусениць яблуневої плодожерки в плодах триває:
- 21 – 23 доби;
- 25 – 30 діб;
- 37 – 40 діб;
- 45 – 50 діб.
80. Масові розмноження розанової листовійки частіше відбуваються у зоні:
- Степовій;
- Лісостеповій;
- в Поліссі;
- у Лісостеповій і Поліссі.
81. Відродження гусениць розанової листовійки починається:
- у фазу зеленого конуса;
- у період висування суцвіть;
- у період відокремлення бутонів;
- у фазу рожевого бутона.
82. Кількість поколінь у розанової листовійки за рік:
- одне;
- два;
- три і більше;
- одне в два роки.
83. Гусениці розанової листовійки пошкоджують:
- бруньки, молоде листя, бутони, зав’язі, плоди;
- листя;
- листя та кору молодих пагонів;
- плоди.
84. Зимуюча стадія у зимового п’ядуна:
- яйце;
- гусениця;
- лялечка;
- метелики.
85. Місце знаходження зимуючої стадії зимового п’ядуна:
- на молодих пагонах;
- у тріщинах кори;
- у ґрунті;
- під опалим листям.
86. Гусениця зимового п’ядуна жовто-зелена і має несправжніх черевних ніг:
- дві пари;
- три пари;
- п’ять пар;
- шість пар.
87. У зимового п’ядуна генерація:
- чотири генерації за рік;
- дві генерації за рік;
- однорічна;
- дворічна.
88. Зимуюча стадія та місце зимівлі кільчастого шовкопряда:
- яйця в тріщинах кори;
- личинки в тріщинах кори;
- яйця на корі стовбурів;
- яйця на молодих пагонах.
89. Живлення гусениць кільчастого шовкопряда починається:
- у фазу зеленого конуса;
- у період розпускання бруньок;
- у фазу рожевого бутона;
- під час цвітіння яблуні ранніх сортів.
90. Під час живлення гусениці кільчастого шовкопряда влаштовують гнізда:
- серед пошкодженого листя;
- на верхівках гілок;
- від верхівки до основи гілки;
- у розгалуженні гілок.
91. У білана жилкуватого зимує:
- яйце;
- гусениця;
- лялечка;
- метелик.
92. Місце знаходження зимуючої стадії білана жилкуватого:
- на пагонах біля основи бруньок;
- у сухих листках прикріплених павутинними нитками до гілок;
- на стовбурах і скелетних гілках;
- в ґрунті.
93. Живлення гусениць білана жилкуватого починається в фенофазу:
- зеленого конуса;
- зеленого бутона;
- рожевого бутона;
- цвітіння.
94. Кінець живлення гусениць білана жилкуватого збігається із:
- закінченням цвітіння літніх сортів яблуні;
- закінченням цвітіння пізніх сортів яблуні;
- опаданням надлишкової зав’язі;
- відродження гусениць яблуневої плодожерки.
95. У яблуневого плодового пильщика зимує:
- личинка в коконі під корою;
- личинка без кокона в ґрунті;
- личинка в коконі у зимових гніздах із листків;
- личинка в коконі в ґрунті.
96. Личинка яблуневого плодового пильщика під час живлення в плоді виїдає:
- частково насіння й насіннєву камеру;
- все насіння, руйнує насіннєву камеру й скріпляє сухі екскременти павутинною ниткою;
- все насіння, руйнує насіннєву камеру, яка заповнена бурою червоточиною;
- тільки насіння.
97. Вишнева муха зимує в стадії:
- яйця на пагонах;
- личинки в пошкоджених ягодах;
- личинки в пупаріях у ґрунті;
- лялечки в пупаріях у ґрунті.
98. Виліт вишневої мухи починається за суми ефективних температур:
- 100 – 130 ºС;
- 190 – 200 ºС;
- 220 – 230 ºС;
- 370 – 400 ºС.
99. Жук завдовжки 6 – 8 мм, золотисто-зелений з металічним малиновим полиском, вкритий густими світлими волосинками, головотрубка пурпурова із затемненою верхівкою, у самця по боках передньогрудей два гострих, спрямованих у боки щипи:
- вишневий трубкокрут;
- глодовий червонокрилий трубкокрут;
- букарка;
- казарка.
100. Хто із шкідників є переносником плодової гнилі та викликає муміфікацію плодів яблуні:
- букарка;
- казарка;
- яблунева плодожерка;
- яблуневий квіткоїд.
101. Де розвивається личинка казарки:
- у насіннєвій камері плода;
- у ґрунті;
- у листях;
- у м’якуші плода.
102. Самий дрібний довгоносик із шкідників саду:
- букарка;
- вишневий трубкокрут;
- сірий бруньковий довгоносик;
- казарка.
103. Личинки якого шкідника викликають ”літній листопад“:
- сірий бруньковий довгоносик;
- глодовий червонокрилий трубкокрут;
- букарка;
- плодовий заболонник.
104. Самки букарки відкладають яйця:
- на молоді пагони;
- у черешок або в центральну жилку листа;
- у плоди;
- у ґрунт.
105. ЕПШ яблуневого квіткоїда:
- 8 – 10 жуків на одне дерево;
- 40 жуків на дерево;
- 70 жуків на дерево;
- 100 жуків на дерево.
106. Зимуюча стадія та місця зимівлі яблуневого квіткоїда:
- личинки в ґрунті;
- лялечки серед опалого листя, під відсталою корою, в тріщинах кори;
- статевонезрілі жуки в тріщинах і щілинах кори, у ґрунті біля кореневої шийки на глибині 2 –3 см, під опалим листям;
- жуки і личинки в ґрунті біля кореневої шийки на глибині 2 –3 см, під опалим листям.
107. Личинка яблуневого квіткоїда розвивається та заляльковується: