Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Украiнська державна академiя залiзничного транспорту

Кафедра АТ

ОБЛАДНАННЯ ЗАЛIЗНИЧНОГО ПЕРЕГОНУ

СИСТЕМАМИ АВТОМАТИКИ I ТЕЛЕМЕХАНIКИ

Пояснювальна записка до курсового проекту з дисципліни

«Системи автоматики і телемеханіки на перегонах»

КПА 063.00.00

Перевiрив професор

_________А.Б Бойнік

Розробив ст. гр. 2-4-АТЗ,

спеціальність 7.092508.01

___________ Б.А Очкусь

2012

Зміст

Реферат

Вступ

1 Обґрунтування вибору системи автоблокування

2 Проектування системи автоблокування

2.1 Колійний план перегону

2.2 Розрахунок довжини ділянок наближення до переїзду

2.3 Рейкові кола

2.4 Сигнальні установки

2.5 Автоматична переїзна сигналізація

3 Логічні зв’язки між станційними та перегінними системами

автоматики і телемеханіки

3.1 Схема зміни напрямку руху поїздів

3.2 Поєднання станційних та перегінних систем

автоматики і телемеханіки

4 Автоматичний контроль стану перегінних і

станційних пристроїв

5 Техніка безпеки при будівництві та експлуатації пристроїв

і систем автоматики і телемеханіки

Висновок

Список використовуваних джерел

Додаток А Схематичний план

Додаток Б Колійний план перегону

Додаток Б Кабельні мережі

Додаток В Cхема рейкового кола

Додаток Г Схеми кодування РКта контролю цілісності кабелю

Додаток Д Схеми групових кодовключаючих реле

Додаток Е Схеми iндивидуальних кодовключаючих реле

Додаток Ж Схема подачi кодових сигналiв в РК

Додаток З Сигнальнi установки

Додаток И Схема логiчних кiл

Додаток К Схема блокуючих реле перегону

Додаток Л Схема контролю послiдовного зайняття рейкових кiл

Додаток М Схема контролю послiдовного звiльнення РК

Додаток Н Управлiння автоматичною переїзної сигналізації

Додаток П Схеми реле дiлянок наближення до переiзду

Додаток Р Схеми вмикання ЧДК та живлення переiзду

Додаток С Схема блокуючих реле переїзної сигналізації

Додаток Т Схема включеня вогнiв переїзної сигналізації

Додаток У Принципова схема зміни напрямку руху поїздів

Додаток Ф Принципова схема поєднання станційних та перегінних

систем автоматики і телемеханіки

Додаток Х Схема ЧДК промiжноi станцii

Реферат

Курсовий проект містить 28 аркушів пояснювальної записки, графічну частину, яка складається з 21 додатка, висновок і список літератури.

У даній роботі досліджуються пристрої автоматики й телемеханіки на двоколійному залізничному перегоні.

Пояснювальна записка курсової роботи містить п'ять розділів.

У першому розділі представлене обґрунтування вибору обраної системи (переваги й недоліки).

У другому розділі представлене проектування перегінних пристроїв, у результаті виконання якого отримані документи: схематичний план перегону і колійний план перегону.

У третьому розділі розглянуто принципи побудови й реалізації зв'язку між перегінними й станційними пристроями.

У четвертому розділі описане здійснення автоматичного контролю стану перегінних і станційних систем і пристроїв.

У п'ятому розділі наведенi вимоги з техніки безпеки.

Список скорочень:

АБ – автоблокування;

ЕЦ – електрична централізація;

АБТЦ – автоблокування з тональними рейковими колами децентралізована (централізована);

РК(ТРК) – рейкові кола (тональні рейкові кола);

СЦБ – системи централізації і блокування;

ІС – ізолюючий стик.

Вступ

Системи автоблокування відносяться до технічних засобів автоматики на залізничному транспорті й виконують задачу інтервального регулювання руху поїздів на міжстанційних перегонах. У цей час на мережі залізниць найпоширенішими є релейні системи автоблокування. Більшість перегонів обладнана системою автоблокування числового коду й АБТ із децентралізованим розміщенням апаратури, а також прийнятої в якості типової для устаткування ділянок при новому будівництві й капітальному ремонті системою автоблокування із централізованим розміщенням апаратури АБТЦ. Метою даного курсового проекту є обладнання залізничного перегону системою автоблокування з тональними рейковими колами (АБТЦ), а також не тільки вивчення принципів побудови майбутнього обладнання, але й розуміння фізики процесів, що протікають в електричних колах і електронних схемах,призначення й ролі окремих вузлів і елементів. Тільки в такому випадку гарантується в майбутньому висококвалiфiковане технічне обслуговування обладнань, оперативне виявлення й усунення несправностей без затримок поїздів. В даному курсовому проекті розглядається сучасна система автоблокування з тональними рейковими колами й проводиться аналіз основних принципових схем. Слід врахувати сучасні вимоги роботи залізничних доріг,що потребують все більшого ступеню автоматизації керування процесом перевезень. Перспективні системи автоматики і телемеханіки повинні мати якісно нові и більш широкі функціональні можливості у порівнянню з існуючими, забезпечувати підвищення рівня безпеки руху поїздів.

1 Обґрунтування вибору системи автоблокування

Відповідно до завдання на курсовий проект передбачається використання електротяги постійного струму. При електротязі постійного струму можуть застосовуватися два види автоблокування: числове кодове автоблокування або автоблокування з тональними рейковими колами.

Проте використання тональних рейкових кiл надає суттєві експлуатаційні, технічні та економічні переваги порівняно з іншими РК.

Використання сигнального струму тонального діапазону дозволяє підвищити захищеність від впливу перешкод тягового струму, знизити потужність, яка споживається, застосувати сучасну елементну базу, централізовано розташовувати апаратуру, суттєво знизити взаємний вплив між рейковими колами.

До переваг ТРК слід віднести також можливість виключення в них малонадійних в експлуатації ізолюючих стиків. При відсутності ізолюючих стиків забезпечується надійна електрична неперервність кола повернення тягового струму, у декілька разів скорочується число дросель-трансформаторів, знижуються втрати електроенергії на тягу поїздів. ТРК володіють достатнім захистом від перешкод, і при їх використанні забезпечується електромагнітна сумісність з електрообладнанням перспективного рухомого складу.[3]

АБ з рейковими колами тональної частоти без ізолюючих стиків призначена для застосування на двоколійних ділянках залізничних лінії при будь-якому виді тяги. До складу системи входять: передавальні й приймальні пристрої РК із частотою сигнального струму 420, 480, 580, 720, 780 Гц (ТРЦ3) із частотою модуляції 8 і 12 Гц; колійні пристрої числової АЛС; пристрої керування вогнями світлофорів; лінійні ланцюги й кабельна мережа.[1]

Системи АБТЦ передбачають у порівнянні з кодовою АБ: підвищення провізної спроможності за рахунок можливості організації двостороннього руху по кожній колії без проведення попередніх підготовчих робіт (для зміни напрямку руху використовується чотирьохдротова схема зміни напрямку руху поїздів); підвищення безпеки руху через наявність захисних ділянок за поїздом, що забезпечують автоматичну зупинку поїзда перед перешкодою при проїзді світлофора із заборонним показанням.

В системі АБТЦ вся апаратура розташовується на прилягаючих до перегону станціях. Ця особливість дозволяє значно підвищити продуктивність праці обслуговуючого персоналу, скоротити час на знаходження та усунення відмов у пристроях, підвищується надійність роботи пристроїв, скорочується час знаходження обслуговуючого персоналу на коліях, що сприяє рішенню задач по покращенню умов праці і техніки безпеки, скорочуються витрати праці і час на поточне обслуговування пристроїв, знижується кількість працемістких операцій, підвищується якість виконання робіт.[3]

З метою підвищення ефективностi перевiзного процесу,надiйностi приладiв та безпеки руху в системi АБТЦ передбачено:

- двустороннiй рух по кожнiй колii двоколiйного перегону;

- наявнiсть захисноi дiлянки для обох напрямкiв руху;

- застосування двухниткових ламп червонного вогню на всiх прохiдних свiтлофорах, а також жовтого вогню на предвхiдних свiтлофорах;

- контроль справності жил кабелю рейкових кіл;

- контроль послідовності заняття рейкових кіл при включенні кодових сигналів АЛС;

- більш досконала схема контролю правильності заняття й звільнення рейкових кіл блок-дільниці із блокуванням світлофорів і схем кодування АЛС.

Таким чином, АБТЦ є системою, що реально зможе зайняти своє місце на залізниці, тому що підвищиться безпека руху, пропускна здатність, простота обслуговування.

Оцiнивши характеристичнi параметри систем та проаналiзувавши вихiднi данi курсового проекту, доцільно застосування на ділянці саме системи АБТЦ.