Шеремет Проектирование методики сборки машин

1. СКЛАДАННЯ І ЙОГО МІСЦЕ В ПРОЦЕСІ ВИРОБНИЦТВА МАШИН

Складання машин і механізмів є завершальним етапом випуску продукції, який підбиває підсумок великої праці конструкторів, технологів та виготовлювачів деталей, що входять до складу виробу.

Погано виконане складання може перекреслити працю всього колективу чи звести нанівець найкращу ідею.

Це пов'язано з тим, що в процесі складання можуть виникнути похибки взаємного розташування деталей, які збираються. Причинами виникнення таких похибок можуть бути:

помилки, допущені робітниками при орієнтації і фіксації встановленого положення деталей, що збираються, або внаслідок прийнятої технології складання;

похибка контролю точності виконаних складальних операцій; зрушення деталей, що збираються, і вузлів у період між їх установленням у необхідне положення та фіксацією в цьому положенні; утворення задирок і руйнувань на поверхнях, що сполучаються; пружні і пластичні деформації поверхонь, з'єднуваних при скла-

данні, які порушують їхню точність і надійність.

Технологія складання так само впливає на наступну ремонтопридатність виробу в процесі його експлуатації і можливість відновлення вихідних параметрів виробу шляхом регулювання.

З огляду на істотний вплив складання на надійність і довговічність виробів, що випускаються, а також велику трудомісткість скла-

4

дальних операцій (20–45 % загальної трудомісткості виготовлення виробів), проведених найчастіше вручну, технологія складання машин повинна розроблятися ще на стадії конструювання виробів, до розробки технології виготовлення більшості деталей. Це дозволить при неможливості здійснення складання (контролю) окремих з'єднань чи забезпечення їхньої необхідної точності вносити в конструкцію зміни, що поліпшать технологічність, і врахувати виявлені прорахунки при виготовленні відповідних деталей.

2. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРОБКИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ СКЛАДАННЯ ТА ЇХ АНАЛІЗ

2.1.Вихідні дані для розробки технологічного процесу складання

1.Складальні креслення виробів і вузлів.

2.Робочі креслення деталей, які входять у виріб.

3.Каталоги і специфікації виробів та деталей, що входять у ви-

ріб.

4.Технічні умови складання й випробування виробу.

5.Програма випуску виробів та умови здійснення технологічного процесу складання.

6.Обсяг кооперування.

7.Каталоги і довідники зі складального устаткування й технологічного оснащення.

8.Дані про складальне виробництво, де передбачається випускати вироби.

2.2.Аналіз технологічності складальних креслень машин і вузлів

Перед розробкою технологічного процесу складання необхідно провести ретельний аналіз вихідних даних, особливо пп. 1–4.

Складальні креслення виробу і вузлів повинні бути піддані ретельному технологічному аналізу. Вони повинні містити всі дані,

5

необхідні і достатні для складання, зокрема всі необхідні проекції і розрізи; номери і специфікації всіх деталей і вузлів; розміри, що необхідно витримати при складанні (інші розміри в складальних кресленнях не вказуються), зазори в з'єднаннях, що повинні бути забезпечені при складанні; масу виробу; технічні умови складання стандартних вузлів та всього виробу в цілому.

На даному етапі необхідно детально проаналізувати виріб на виробничу технологічність конструкції, що визначається стосовно до її виготовлення.

Правила забезпечення технологічності конструкції складальних одиниць установлені ДСТУ 2390-94 і передбачають наступні вимоги до оформлення конструкції: можливість складання машин з відособлених складальних одиниць без повторного розбирання, максимальне застосування стандартних та уніфікованих складальних одиниць і деталей, скорочення обсягу приганяльних робіт, можливе зниження трудомісткості, скорочення тривалості вузлового і загального складання та зниження його собівартості. Крім того, конструкцією повинні бути передбачені місця для зручного і надійного захоплення складальних з'єднань та важких деталей вантажопідйомними пристроями, а також підведення механізованого складального інструменту.

У табл. 2.1 наведені приклади вимог до виробничої технологічності виробу і складальної одиниці з урахуванням випуску виробів.

Таблиця 2.1. Вимоги до виробничої технологічності виробу і складальної

одиниці

6

Продовж. табл. 2.1

8

Продовж. табл. 2.1

2.3. Аналіз програми випуску виробів

За програмою випуску виробів на рік і за масогабаритними показниками виробу визначають можливу організаційну форму виконання складального процесу виробу. При цьому так само необхідно враховувати приблизну трудомісткість виконання складання, що попередньо може бути оцінена за виробом-аналогом.

Для попереднього визначення серійності й організаційної форми складання може бути рекомендована схема, наведена на рис. 2.1.