45

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Агрономічний факультет Кафедра рослинництва та содово-паркового

господарства

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

на тему: «Обгрунтування технології вирощування коноплі в умовах

ЗАТ «Україна» Врадіївського району Миколаївської області»

Виконала	Студентка групи А 4/4 Шпунтова М.В.
Перевірив:	Доц.Коваленко О.А

МИКОЛАЇВ 2013

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………3

1. Огляд літератури…………………………………………………………..4

1.1. Походження, поширення і господарське значення конопель………….5

1.2. Морфо-біологічні особливості культури………………………………...7

1.3.Технологія вирощування культури………………………………………13

2. Природно – економічна характеристика господарства…………………19

2.1. Місце розташування……………………………………………………...19

2.2. Грунтово – кліматичні умови………………………………….…………20

2.3. Структура земельних угідь та економічна характеристика господарства……………………………………………………………………24

3. Аналіз рільництва та стану вирощування культури в господарстві…..…25

3.1. Стан сівозмін господарства……………………………………………….25

3.2. Структура посівних площ і врожайність сільськогосподарських культур…………………………………………………………………………..27

4. Проект заходів підвищення врожайності культури………………………. 29

4.1. Розрахунок дійсно можливого врожаю…………………………………...29

4.2. Місце в сівозміні……………………………………………………..……..31

4.3. Система удобрення………………………………………………………....32

4.4. Система обробітку грунту……………………………………………...…..33

4.5. Районовані сорти культури та їх характеристика……………………...…35

4.6. Підготовка насіння до сівби, сівба…………………………….………..…36

4.7. Догляд за посівами……………………………………………………...…..39

4.8. Збирання врожаю……………………………………………….…………...41

4.9. Економічна оцінка запроектованих заходів…………………….…………42

Висновки і пропозиції…………………………………………………….…......48

Список використаної літератури……………………………………………………………….……….49

Вступ

Не так давно (1956-1960 рр.) перше місце у світі за посівними площами конопель (понад 600 тис. га) посідала Росія. В останні роки вони скоротилися до 60-100 тис. га, що пояснюється різким збільшенням виробництва синтетичного волокна. Особливо інтенсивно скорочувалися посівні площі конопель в Україні з 160 тис. га в 1956 р. до 11 тис. га у 1990 р. Їх вирощують у Сумській, Чернігівській, Черкаській, Полтавській, Дніпропетровській, Миколаївській областях. Вихід волокна конопель при дотриманні належної технології становить 10-12 ц/га.

Коноплі є важливою технічною культурою. З давніх часів волокно, насіння та костриця конопель широко використовуються для задоволення побутових потреб людини та виготовлення різних промислових виробів. Незважаючи на бурхливий розвиток виробництва синтетичних волокон та полімерних матеріалів, і в теперішній час завдяки неперевершеним споживчими властивостям вироби з конопель є незамінними у текстильній, целюлозно-паперовій, будівельній, лакофарбовій, харчовій, фармацевтичній, косметичній галузях, автомобіле- та машинобудуванні. Широкий та стабільний попит на коноплепродукцію на внутрішньому та світовому ринках робить коноплі інвестиційно привабливою культурою і багато підприємств та комерційних структур пов’язують свою діяльність з вирощуванням та переробкою конопель. Проте недостатня обізнаність з біологічними особливостями культури та відсутність практичного досвіду вирощування конопель часто призводить до прикрих помилок та прорахунків.

Мета та завдання даного курсового проекту-ввести в сівозміну, господарства ЗАТ «Україна», коноплю. Удосконалити технологію вирощування та агротехніку вирощування коноплі в даному господарстві зметою отримання найвищого урожаю та прибутку.

1.Огляд літератури

1.1Походження, поширення і господарське значення конопель

Коноплі є важливою технічною культурою. З давніх часів волокно, насіння та костриця конопель широко використовуються для задоволення побутових потреб людини та виготовлення різних промислових виробів. Незважаючи на бурхливий розвиток виробництва синтетичних волокон та полімерних матеріалів, і в теперішній час завдяки неперевершеним споживчими властивостям вироби з конопель є незамінними у текстильній, целюлозно-паперовій, будівельній, лакофарбовій, харчовій, фармацевтичній, косметичній галузях, автомобіле- та машинобудуванні. Широкий та стабільний попит на коноплепродукцію на внутрішньому та світовому ринках робить коноплі інвестиційно привабливою культурою і багато підприємств та комерційних структур пов’язують свою діяльність з вирощуванням та переробкою конопель. Проте недостатня обізнаність з біологічними особливостями культури та відсутність практичного досвіду вирощування конопель часто призводить до прикрих помилок та прорахунків.

Коноплі вирощують для одержання волокна і насіння. Волокно коноплі (вихід його становить 18-23%) довге, грубе, але має велику міцність і не піддається гниттю при тривалому перебуванні у воді. З волокна виготовляють тканини, брезент, парусину, мішковину, пожежні рукави, канати, шпагат, шнури, цінний папір. Тканини з коноплі антистатичні, гігієнічні, поглинають до 30% ноту і 95% ультрафіолетових променів. Одяг з коноплі рекомендується щоденно носити людям схильним до захворювання ревматизмом, алергії шкіри, хвороб хребта. Грубе, коротке волокно (пакля) використовується для конопачення суден, стін будинків та ін [12].

Коноплі - дуже давня культура. Вирощувати її почали раніше за льон. Перші спогади про неї зустрічаються в китайському рукописі, написаному за 2800 років до н.е. Існує версія, що центром поширення коноплі є південь сучасної України. На території нашої країни її вирощують з давніх часів. Ця культура відома арійським племенам, скіфам. В європейських країнах коноплі стали сіяти лише в XVI столітті. Розвиток вітрильного флоту потребував у великій кількості прядива для оснащення суден канатами, парусиною [12,13].

З відходів первинної переробки коноплі - костриці виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні плити, меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу [13].

Насіння коноплі містить 30-35% олії, 18-23% білка, 20% крохмалю, 15% клітковини, 4-5% золи. Олія має високі смакові якості, використовується як продукт харчування, а після рафінування застосовується в консервно-рибиій і кондитерській промисловостях [12] .

Олія багата на легкозасвоювані жирні кислоти - лінолева, ліноленова, гаммаліноленова, що сприяє утворенню гаммаглобуліна, який має протибактеріальні і противірусні тіла. Завдяки цьому створені нові препарати для лікування астми, склерозу, епілепсії, косметичні препарати для догляду за шкірою та ін [1,2].

ІІІвидковисихаюча олія коноплі широко використовується для виробництва оліфи, фарб, лаків, замазки, мила тощо. Фарби, виготовлені на конопляній оліфі, дуже стійкі. Тому використовуються при фарбуванні залізних дахів та інших зовнішніх металевих предметів.

З конопляного насіння добувають також вітаміни і фітин, які використовують у медицині. Екстракти з листя конопель мають виражені антибактеріальні властивості[1,2,12].

Конопляна макуха є цінним концентрованим білковим кормом для тварин. У ній міститься 25-30% білка, 8-10% олії, 20% клітковини та ін. Кілограм макухи за вмістом перетравного протеїну відповідає 2,9 кг вівса або 3 кг ячменю, 3,1 кг кукурудзи, 15,3 кг картоплі.

Конопля придатна для вирощування на рекультивованих землях.За новими технологіями із волокна та костриці коноплі виготовляють оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур, інші породи каменю. У поєднанні з іншими компонентами можна одержати вироби, які за міцністю не поступаються природним алмазам, кварцитам і витримують високі температури та агресивне середовище. Коноплесировина придатна для виготовлення окремих вузлів в авто- і літакобудуванні. Її рахують культурою XXI століття [12,14].

Достовірних даних про походження культури конопель та їх вік немає. В Індії їх вирощували спочатку як лікарські рослини, пізніше — як прядивні. Є також свідчення, що за 500 р. до н. е. коноплі культивувалися в Китаї. На території Росії вони з'явилися в ІХ ст., а в XVI ст. їх волокно стало важливою частиною російського експорту в інші країни. У європейських країнах історія конопель бере свій початок з XVI ст. Із зарубіжних країн коноплі найпоширеніші нині в Індії та Китаї, з європейських — в Італії, Франції, Югославії, Угорщині, Польщі.

Коноплі за 3 тис. років своєї достовірної історії поширились майже в усі країни світу і одержали назву світової культури. Світова площа посіву коноплі в 1913 році становила 873 тис. га, у 1927 р. - 1237 тис. га, в 1952 році - близько 750 тис. га.

До першої світової війни великий розвиток коноплярство мало по берегах Дніпра і його приток (Десна, Сейм, Сож). У цей період коноплі в Україні вирощувалось чи не найбільше у світі. Ще в 1956-60 рр. перше місце в світі за посівними площами коноплі (понад 600 тис. га) займав СРСР, з них майже четверта частина висівалася в Україні.

З початком широкого виробництва дешевого синтетичного волокна, прядиво втратило свою незамінність у морській справі та інших галузях промисловості. Посівні площі різко скоротилися. Так,якщо в 1956 роцівУкраїні сіяли 160 тис. га коноплі, то у 1990 р. - лише 11 тис. га, а в 2000 - 3,5 тис. га. їх вирощують у Сумській, Чернігівській, Черкаській, Полтавській, Дніпропетровській, Миколаївській областях [ 12 ].

Проте завдяки відкриттю нових можливостей використання коноплесировини, в Європі різко розширюються посівні площі. В Німеччині за 2 роки посівні площі збільшилися у 3 рази, Франція розширила посіви коноплі до 11 тис. га, в Канаді у 1999 році було посіяно 10 тис. га.

Не так давно (1956-1960 рр.) перше місце у світі за посівними площами конопель (понад 600 тис. га) посідала Росія. В останні роки вони скоротилися до 60-100 тис. га, що пояснюється різким збільшенням виробництва синтетичного волокна. Особливо інтенсивно скорочувалися посівні площі конопель в Україні — з 160 тис. га в 1956 р. до 11 тис. га у 1990 р. Їх вирощують у Сумській, Чернігівській, Черкаській, Полтавській, Дніпропетровській, Миколаївській областях. Вихід волокна конопель при дотриманні належної технології становить 10-12 ц/га[1, 2, 12].