TEMA__9_UKR

ПЛАН-КОНСПЕКТ

на проведення занять з студентами

денної форми навчання економічного факультету

з дисципліни «Безпека життєдіяльності».

Тема № 9. «Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій».

Навчальна мета: ознайомити студентів із загальною характеристи-кою моживих наслідків надзвичайних ситуацій в Україні, об'єктами класифі-кацій надзвичайних ситуацій, ознаками і класифікацією надзвичайних ситуа-цій, характеристикою осередків ураження, виникаючих при використанні су-часних засобів поразки.

Час: 2 години.

Місце проведення: аудиторія.

Навчально-матеріальне забезпечення: плакати, стенди, наочні приладдя.

Література: 1. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019-2001. 2. Постанова КМУ від 24.03.2004 року №368 “Порядок класифіка-ції надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рів-нями”. 3. М. І. Стеблюк «Цивільна оборона»: Підручник, - 3 – тє вид., перер. і доп. – К.; Знання, 2004 р. – 490 с. 4. В.М. Шоботов «Цивільна оборона»: Нав-чальний посібник. – Київ; «Центр навчальної літератури», 2004 р, - 439. 5. В. Г. Аветисян «Рятувальні роботи під час ліквідації надзвичайних ситуа-цій»: Посібник, - Київ; Основа, 2006 р, - 240 с.

Порядок проведення занять.

1. Організаційний момент – 3 хв.

• перевіряю присутніх;

• оголошую тему та мету заняття, питання, яки мають вивчатися.

2. Викладення матеріалу теми - 74 хв.

Питання, які вивчатимуться:

1. Загальна характеристика надзвичайних ситуацій.

2. Класифікація надзвичайних ситуацій.

3. Підведення підсумків – 3 хв.

• оголошую оцінки; відповідаю на запитання;

• указую на питання, які вимагають підвищеної уваги на самопідготовці.

Завдання на самопідготовку:

4. 1. Проблеми забезпечення життєдіяльності населення в сучасних умовах.

1. Причини виникнення і класифікація надзвичайних ситуацій.

2. Виробничі аварії і катастрофи, стихійне лихо. Основні поняття і визначення. Коротка характеристика стихійного лиха, аварій і катастроф

3. Характеристика осередків ураження і зон зараження (забруднення) радіоактивними речовинами, їх залежність від характеру небезпечних хімічних речовин, метеорологічних умов і місцевості.

Питання та їх зміст.

1. Загальна характеристика надзвичайних ситуацій.

Наростаюче антропогенне навантаження на навколишнє природне сере-довище обумовлює різке загострення екологічної ситуації в глобальному масш-табі, наближає світове співтовариство до критичної межі у його стосунках з природою та ставить питання про можливість виживання вже прийдешніх по-колінь. Збитки світовій економіці внаслідок НС природного і техногенного по-ходження становлять близько 4 відсотків ВВП. Лише найбільші природні ката-клізми за останні десять років XX століття завдали збитків на суму понад 400 млрд. доларів США, у порівнянні з попередніми десятиліттями обсяги еконо-мічних втрат зросли більше ніж у вісім разів.

Тому забезпечення сталого соціально-економічного розвитку будь-якої держави, в тому числі України, має супроводжуватися формуванням безпечно-го стану довкілля для життєдіяльності суспільства і кожної людини, забезпе-ченням прийнятного рівня екологічної безпеки, спираючись на досконалу пра-вову систему, яка б базувалася на гуманістичних і демократичних ідеях та при-нципах міжнародного права. На конференції ООН з навколишнього середови-ща і розвитку підкреслювалося, що «людство здатне зробити розвиток сталим - забезпечити, щоби він задовольняв потреби сучасного, не піддаючи ризику зда-тність наступних поколінь задовольняти свої потреби».

Україна, площа якої в загальносвітовій площі суші становить лише 0,4 відсотки, видобуває, переробляє й використовує в технологічних процесах май-же 4 відсотки світового обсягу залучених до народногосподарського обороту мінерально-сировинних ресурсів. Зокрема, землемісткість одиниці ВВП в 3 - 5 разів, водомісткість у 5 - 7, а енергомісткість у 7 - 9 разів вища, ніж у розвину-тих євро­пейських країнах. Внаслідок диспропорцій в розміщенні продуктивних сил, які допускалися протягом десятиліть, територія України зазнала значних техногенних навантажень. Ці навантаження ускладнюють функціонування тех-носфери і супроводжуються посиленням антропогенної дії на довкілля. Пара-доксом є і те, що спад виробництва не викликав зменшення навантаження на навколишнє природне середовище. Окрім цього, значну загрозу для соціально-економічного комплексу країни становлять природні небезпечні явища.

Дійсний стан справ говорить про те, що загострення економіко-екологіч-ної кризи в Україні обумовлено не достатньо виваженою стратегією держави у сфері екологічної безпеки. Йдеться, передусім, про політику ліквідаційних під-ходів у розв'язанні проблеми, а не про більш доцільні превентивні заходи. Вна-слідок цього з року в рік усе більше матеріальних і фінансових ресурсів спря-мовується на ліквідацію НС природного і техногенного характеру.

Нинішня орієнтація відповідних органів управління на функції швидкого реагування на НС та надання допомоги потерпілому населенню повинна ради-кально змінюватися. Успішне вирішення цього питання можливе лише за нау-ково-обґрунтованого вивчення ситуації, що склалася у сфері екологічної безпе-ки, та надання пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення системи її регу-лювання. Від цього залежить, наскільки держава повною мірою зможе реалізу-вати кон­ституційні права громадян щодо безпечного довкілля, життєдіяльності та раціонального використання природних ресурсів.

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ

За галузевою ознакою

У виробництві

На транспорті

В сільскому госп.

В лісному господ.

В житло – комунальній і побутовій сфері

В будивніцтві

2. Класифікація надзвичайних ситуацій.

Об'єктами класифікації є надзвичайні ситуації, які визначаються як по-рушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або терито-рії, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізооті-єю, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження чи ін-шою небезпечною подією, що призвели (можуть призвести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат.

Ознакою надзвичайної ситуації є:

1. Наявність або загроза загибелі людей та тварин чи значне погіршення умов їх життєдіяльності.

2. Заподіяння великих економічних збитків.

3. Істотне погіршення стану навколишнього природного середовища.

Класифікація об'єктів надзвичайних ситуацій здійснюється у Державно-му класифікаторі надзвичайних ситуацій, який є складовою частиною Держав-ної системи класифікації i кодування техніко-економічної та соціальної інфор-мації в Україні.

Класифікація побудована за ознаками надзвичайних ситуацій, включає коди та назви всіх НС, визначених у відповідальних законодавчих актах ВР України, які згруповані за ознаками належності до відповідних типів НС.

Відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виникнен-ня НС на території України розрізняються:

1. НС техногенного характеру. Транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небез-печних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування спо-руд та будівель; аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, електроенергетичних системах, аварії в системах нафтогазового промислового комплексу, на очисних спорудах, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах.

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ

Транспортні аварії, катастрофи

Неспровоковані

Вбухи та їх загроза

Викиди

Небезпечних речовин

Раптове руйнування споруд і будівель

Радіаційні

Аварії на інженерних мережах та системах життєзабезпечення

Пожежі

Хімічні

Інші

Гидродинамічні аварії

Біологічні

2. НС природного характеру. Небезпечні геологічні, метеорологічні, гід-рологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, пожежі в природних екосистемах, зміни стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність та масове отруєн-ня людей, інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин, масова за-гибель диких тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками.

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ

Геофізичні небезпечні явища

Геологічні небезпечні явища

Метеорологічні небезпечні явища

Гідрологічні морські, прісноводні

небезпечні явища

Інфекційні захворювання людей

Природні пожежі

Зміни

стану суші

Инфекційні захворювання сільскогосодарських тварин

Ураження сільскогосодарських рослин

Зміни

стану гідросфери

Зміни

стану біосфери

Зміни

стану атмосфери

3. НС соціально-політичного характеру. Пов'язані з протиправними дія-ми терористичного і антиконституційного спрямування - збройні напади, захо-плення і утримання важливих об'єктів або реальна загроза вчинення таких ак-цій; збройні напади, захоплення і утримання атомних електростанцій або ін-ших об'єктів атомної енергетики або реальна загроза вчинення таких акцій; за-мах на керівників держави та народних депутатів України; напад, замах на чле-нів екіпажу повітряного або морського (річкового) судна, викрадення або спро-ба викрадення, знищення або спроба знищення таких суден; захоплення заруч-ників з числа членів екіпажу чи пасажирів, встановлення вибухового пристрою у громадському місці, установі, організації, підприємстві, житловому секторі, на транспорті; зникнення або викрадення озброєння та небезпечних речовин з об'єктів зберігання, використання, переробки та під час транспортування; вияв-лення застарілих боєприпасів, аварії на арсеналах, складах боєприпасів та ін-ших об'єктах військового призначення з викидом уламків, реактивних та зви-чайних снарядів, нещасні випадки з людьми.

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ СОЦИАЛЬНО - ПОЛИТИЧНОГО ХАРАКТЕРУ

Встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях

Виявлення застарілих боєприпасів

Викрадення або захоплення зброї

Викрадення чи знищення суден

Здійснення або реальна загроза терористичного акту

Захоплення заручників

4. НС воєнного характеру. Пов'язані з наслідками застосування звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якої виникають вторинні фактори ураження населення. Вони визначаються окремими нормативними документа-ми і тому в даному класифікаторі не деталізовані, а зазначені на найвищому рівні деталізації в угрупованні з кодом 40000 «НС воєнного характеру».

Визначення небезпечної події як надзвичайної ситуації здійснюється із застосуванням критеріїв у вигляді порогових значень класифікаційних ознак НС.

Порогове значення класифікаційної ознаки НС, є визначене в установле-ному порядку значення технічної або іншої характеристики аварійної ситуації або іншої небезпечної події, досягнення або перевищення якої відносить небез-печну подію до надзвичайної ситуації. Досягнення або перевищення цих зна-чень є підставою для прийняття рішення про віднесення події чи явища до над-звичайної ситуації та організації у разі необхідності відповідних заходів щодо реагування на НС та ліквідації її наслідків.

За формою викладу ДКНС складається з:

1. Блоку ідентифікації.

2. Блоку назв класифікаційних угруповань.

Блок ідентифікації має ієрархічну систему класифікації з трьома рівня-ми класифікації та цифровим кодом довжиною 5 розрядів:

1. Клас - цифровим кодом у один розряд.

2. Підклас - цифровим кодом у два розряду.

3. Група - цифровим кодом у два розряду.

В ДКНС принято метод послідовного кодування. Загальна структура ко-дового позначення ДКНС відповідає такій схемі:

Х ХХ ХХ

Група

Підклас

Клас

Кодування надзвичайних ситуацій на нижчому класифікаційному рівні - група - здійснюється за фасетною схемою, в якій фасети також структуризова-ні. Це забезпечує стійкість структури ДКНС у процесі його ведення, оскільки оперативні зміни об’єктів класифікації відбуваються на цьому рівні.

Приклад:

10000 НС техногенного характеру.

10100 Аварії (катастрофи) на транспорті.

10110 Аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) небезпечних та шкідливих речовин.

10111 Аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) БНР.

Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного харак-теру відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виникнен-ня надзвичайних ситуацій, та віднесення їх до класів та підкласів здійснюється відповідно до чинної класифікації надзвичайних ситуацій.

Для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлюються такі кри-терії:

1. Територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресур-сів, що необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

2. Кількість людей, які постраждали або умови життєдіяльності яких було порушено внаслідок надзвичайної ситуації.

3. Розмір заподіяних (очікуваних) збитків.

Згідно з Постановою К М У від 24 березня 2004 р. № 368 „Про затверд-ження Порядку класифікації НС техногенного та природного характеру за їх рівнями” залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайна ситуація класифікується як:

Державного рівня визнається надзвичайна ситуація:

1. Яка поширилась або може поширитися на територію інших держав.

2. Яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищу-ють можливості цих регіонів, але не менш як 1% від обсягу видатків відповід-них місцевих бюджетів.

3. Яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраж-дало понад 300 осіб (постраждалі - особи, життю або здоров'ю яких було заподіяно шкоду внаслідок надзвичайної ситуації), чи було порушено норма-льні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби).

4. Внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому зако-нодавством порядку), спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробіт-ної плати.

5. Збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

6. Яка в інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми ознаками визнається як надзвичайна ситуація державного рівня.

Регіонального рівня визнається надзвичайна ситуація:

1. Яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1% обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів.

2. Яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраж-дало від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки пере-вищили 5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

3. Збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:

1. Яка вийшла за межі територій потенційно небезпечного об'єкта, заг-рожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта.

2. Внаслідок якої загинуло 1 - 2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

3. Збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Об'єктового рівня визнається надзвичайна ситуація. Яка не підпадає під названі вище визначення.

Надзвичайна ситуація відноситься до певного рівня за умови відповіднос-ті її хоча б одному із значень критеріїв, наведеному у пунктах цього Порядку.

У разі коли внаслідок надзвичайної ситуації для відповідних порогових значень рівнів людських втрат або кількості осіб, які постраждали чи зазнали порушення нормальних умов життєдіяльності, обсяг збитків не досягає визна-ченого у цьому Порядку, рівень надзвичайної ситуації визнається на ступінь менше (для дорожньо-транспортних пригод на два ступеня менше).

Остаточне рішення щодо рівня надзвичайної ситуації з подальшим відоб-раженням її у даних статистики, у тому числі у разі відсутності достатніх відо-мостей щодо розвитку надзвичайної ситуації, приймає спеціально уповноваже-ний центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить вирі-шення питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техно-генного та природного характеру, за погодженням у разі потреби із заінтересо-ваними міністерствами та іншими центральними органами Виконавчої влади, а також з урахуванням експертного висновку (у разі його надання) регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій що-до рівня надзвичайної ситуації.

Остаточне рішення (експертний висновок - у разі його надання) спеціаль-но уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до компетенції яко-го належить вирішення питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, про віднесення небезпечної події до надзвичайної ситуації, її класифікацію та визначення рівня вважається підставою для здійснення інших заходів щодо реагування на надзвичайну си-туацію.

План-конспект склав

ст. викладач Миколаївського

Державного аграрного університету В. М. Курепін.