- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Тема 1. Характеристика господарчих рішень
- •1.1. Сутність і поняття управлінського рішення
- •1.2. Загальні підходи до ухвалення рішення
- •1.3. Методологічне забезпечення розробки рішення
- •Тема 2. Методичні основи підготовки господарчих рішень
- •2.1. Інформаційне забезпечення розв'язуваних завдань
- •2.2. Умови і ситуації вироблення рішень
- •2.3. Типи проблем і загальні методи їхнього рішення
- •Тема 3. Технологія розробки, прийняття та реалізації господарчих рішень
- •3.1. Завдання вибору і критерії обґрунтування рішення
- •3.2. Моделі в системі управлінських рішень
- •3.3. Етапи прийняття і реалізації управлінського рішення
- •Тема 4. Место и функции принятия решений в системе менеджмента огранизаций
- •4.1. Значимость разработки качественных управленческих решений
- •4.2. Система функций менеджмента
- •4.3. Функции решения в методологии и организации процесса управления
- •4.4. Типология управленческих решений
- •4.5. Целевая ориентация управленческих решений
- •Тема 5. Системний аналіз і методи дослідження операцій (ісо)
- •5.1. Системний аналіз в прийнятті рішень
- •5.2. Методи дослідження операцій
- •5.3. Теорія масового обслуговування
- •5.4. Методи теорії розкладу
- •Тема 6. Методи математичного програмування і планування
- •6.1. Лінійне програмування
- •6.2. Нелінійне програмування
- •6.3. Динамічне програмування
- •6.4. Стохастичне програмування
- •6.5. Основи теорії графів і галузь її застосування
- •Список використаної літератури
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
ДВНЗ «Національний гірничий університет»
Кафедра економіки підприємства
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
з дисципліни:
«ОБГРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНь І ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКІВ»
Укладач:
к.е.н., доцент Кабаченко Д.В.
Дніпропетровськ
ДВНЗ «НГУ»
2012
ЗМІСТ
Тема 1 |
Характеристика господарчих рішень |
3 |
Тема 2 |
Методичні основи підготовки господарчих рішень |
9 |
Тема 3 |
Технологія розробки, прийняття та реалізації господарчих рішень |
20 |
Тема 4 |
Місце і функції прийняття рішень в системі менеджмента організацій |
28 |
Тема 5 |
Системний аналіз і методи дослідження операцій (ІСО) |
41 |
Тема 6 |
Методи математичного програмування і планування |
54 |
Тема 7 |
Види ризиків та їх загальна характеристика |
65 |
Тема 8 |
Кількісні та якісні методи оцінки ризиків |
72 |
Тема 9 |
Ризик-менеджмент як система оцінки і управління ризиком |
73 |
Тема 10 |
Взаємозв’язок ризику і доходності бізнесу |
80 |
Тема 1. Характеристика господарчих рішень
1.1. Сутність і поняття управлінського рішення
Ухвалення рішення — складова частина будь-якої управлінської діяльності. Якщо в побуті людина найчастіше приймає ті чи інші рішення часто інтуїтивно, спонтанно, а іноді й обдумано, з розрахунку, то в керуванні виробництвом, організацією поняття рішення носить більш систематизований характер.
Ухвалення рішення — складова частина функції будь-якого керівника. Менеджером людину можна назвати тільки тоді, коли вона приймає які-небудь організаційні рішення і реалізує їх через підлеглих йому людей. Чим вище якість прийнятих рішень, його раціональність і обґрунтованість, чим краще забезпечення його реалізації і саме виконання, тим ефективніше працює менеджер і організація. Звідси випливає необхідність вивчення основ правил, прийомів і наукових методів розробки рішень і їхньої реалізації.
Перш ніж перейти до процесу вивчення теорії ухвалення рішення і її практичної реалізації, мабуть, буде правильним визначитися з основними термінами і самою сутністю управлінських рішень.
У загальному випадку поняття «управлінське рішення» найчастіше вживається як обміркований намір, потреба зробити що-небудь на основі усвідомлення і постановки цілей, а також шляхів їхнього досягнення при виникненні тієї чи іншої проблеми.
Поняття «рішення» у науковій літературі трактується по-різному. Найчастіше воно розуміється і як процес, і як акт вибору, і як результат вибору [10].
Рішення як процес характеризується тим, що воно, протікаючи в часі, здійснюється в кілька етапів (підготовки, формування, прийняття і реалізації рішення). Етап прийняття рішень можна трактувати як акт вибору ЛПР за допомогою визначених правил. Рішення як результат вибору являє собою розпорядження до ДІЇ (план роботи, варіант проекту).
У зв'язку з цим представляється доцільним викласти поняття «управлінське рішення» у такий спосіб:
вибір рішення, тобто сам процес із усіма його елементами, аж до твердження його ЛПР;
прийняте рішення — результат дій (факт, що здійснився) ЛПР, що є законом для підприємства і підлягає виконанню.
Людина протягом дня приймає десятки і сотні різних рішень: у побуті, особистих відносинах, виробництві, бізнесі, але далеко не всі вони є управлінськими.
Управлінське рішення приймається керівником і спрямоване на підлеглий йому колектив, що, будучи об'єктом керування, здатний і зобов'язаний його виконати в точній відповідності з установленими правилами.
Розробка управлінського рішення зв'язана з великим обсягом необхідної інформації, її аналізом, на основі якого ставиться мета і розглядаються найбільш кращі варіанти (альтернативи) її досягнення.
У загальному випадку управлінське рішення характеризують наступні ознаки:
можливість вибору єдиної дії з безлічі альтернатив (якщо немає альтернатив, те немає і вибору, а виходить, і немає рішення);
наявність мети — безцільний вибір не вважається рішенням;
необхідність вольового акту ЛПР при виборі рішення, тому що ЛПР формує рішення через боротьбу думок і мотивів.
Управлінське рішення — це творчий процес, у якому певним чином поєднуються тверезий математичний підхід, логіка, психологія, емоції, воля, мотивація, інтереси і функціональні обов'язки керівника того чи іншого рангу. З огляду на останнє, варто мати на увазі, що ЛПР повинен приймати тільки ті рішення, що знаходяться в рамках його повноважень і відповідно до наявних в нього ресурсів. Якщо питання вимагає додаткового узгодження з вищестоящими організаціями чи упирається у виділення додаткових ресурсів, управлінське рішення по ньому приймати передчасно.
Ще на стадії формування управлінського рішення керівник повинен подумати про необхідність і доцільність його прийняття.
Чи можна взагалі від нього відмовитися? Чи будуть витрати на розробку рішення сумісні з майбутнім ефектом? Необхідно пам'ятати, що будь-яке управлінське рішення повинно бути спрямоване, у першу чергу, на досягнення життєво важливих цілей організації, що очікують свого здійснення.
Якщо результати управлінського рішення не будуть очевидними і вимірними, то виникає непевність і сумніви в оцінці реально досягнутого. Для того, щоб прийняте рішення було успішно реалізоване, необхідно враховувати наступне:
виконання управлінського рішення повинно доручатися такому виконавцю, що має належну кваліфікацію, зацікавленість і можливість виконати доручену справу краще інших (не завжди можна доручати виконання того чи іншого рішення за принципом займаної посади);
виконання управлінського рішення повинно доручатися такому працівнику, що одержує досить необхідну інформацію (чи релевантна інформація для виконання розробленого рішення, повинна направлятися тому, кому доручається його виконати);
виконання управлінського рішення повинно доручатися тому виконавцю, що може реально його виконати в необхідний час і з високою якістю. Тут необхідно пам'ятати закон Максимена: «...завжди бракує часу, щоб виконати роботу як треба, але завжди знаходиться час для того, щоб її переробити» [17].
Таким чином, управлінське рішення являє собою результат складної системної діяльності людей за допомогою послідовних ітераційних процесів і повинно відповідати функціям організації за розв'язуваними нею завданнями.