Тема 1 інновації: становлення та сучасні тенденції розвитку

1.Інноваційні теорії технологічних змін

_{2. Сучасні концепції інноваційного розвитку}

3. Еволюція парадигми інноваційного розвитку

_{4. Інноваційний тип розвитку як мета економічної політики держави}

1.Інноваційні теорії технологічних змін

Теорія інноваційного розвитку Й. Шумпетера. Австрійський економіст Йозеф Шумпетер (1883—1950) сформулював її на основі узагальнення численних досліджень, проведених наприкінці XIX — на початку XX ст. У ній уперше вжито

терміни «інновація», «інноваційний процес» і висловлено гіпотезу про те, що інновації з'являються в економічній системі не рівномірно, а у вигляді більш-менш одночасно освоюваних поєднаних новацій — кластерів.

Кластер (лат. classis — розряд) інновацій — сукупність базисних нововведень, що визначають технологічний устрій економіки протягом тривалого часу.

Й. Шумпетер розробив класифікацію хвиль, які мали місце в історії людства,

визначивши ключовий фактор кожної хвилі, що дав імпульс її поширенню:

1)1790—1840 pp. (в її основі — механізація праці в текстильній промисловості);

2)1840—1890 pp. (її виникнення пов'язане із винаходом парового двигуна та розвитком залізничного транспорту);

3)1890—1940 pp. (причина — глобальна електрифікація та розвиток чорної металургії);

4) 1940—1990 pp. (поштовхом був розвиток нафтової промисловості та продуктів органічної хімії).

Учені, які працювали над цією проблемою, визначили початок п'ятої хвилі,

який припадає на 90-ті роки XX ст. Вона пов'язана з розвитком мікроелектроніки та комп'ютерної техніки. Прогнозується і наближення шостої хвилі — хвилі розвитку біотехнології.

Принциповим положенням теорії Й. Шумпетера є те, що нове, як правило, не виростає зі старого, а з'являється поряд із ним, витісняє його і змінює все, що зумовлює необхідність у структурній перебудові.

Дослідження С. Кузнеця. Відомий американський економіст, лауреат

Нобелівської премії, виходець із України Саймон Кузнець (1901—1985) полемізував з Й. Шумпетером щодо причин циклічності економічного розвитку, стверджував, що в бажанні підприємців інвестувати принципово нові види техніки чи товари

немає ніякої закономірності. На його думку, революційні інновації виникають значною мірою випадково, під впливом певних зовнішніх обставин (зміни в політиці, економіці, поява нових відкриттів тощо).

Моделі економічного зростання з ендогенним технологічним прогресом. З'явилися на рубежі 90-х років XX ст. їх автори пояснюють технологічні зміни бажанням максимізувати прибуток протягом тривалого часу, для чого ініціюють і проводять відповідні науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи.