Конспект лекцій

з дисципліни «Планування фінансової діяльності підприємства»

Укладач: к.е.н., доцент Грідін О.П.

Тема 1. Фінансове планування на підприємстві

1.1. Місце фінансового планування в ринковій економіці

Планування - це процес розробки і прийняття цільових установок кількісного і якісного характеру, та визначення шляхів найбільш ефективного їх досягнення. Практично вся система господарського управління і регулювання діяльності підприємства побудована на методах планування. Оскільки завершення одного етапу діяльності підприємства служить початком наступного, пов'язати їх між собою без допомоги планування неможливо.

Залежно від періоду, який охоплюється плануванням, виділяють такі плани:

• стратегічні (декілька років);

• тактичні (квартал-рік);

• оперативні (до 1-го місяця).

Стратегічні плани розробляються у відповідності до поставленої мети. В рамках стратегічного планування виділяється чотири типи цілей .

Ринкові – визначають сфери діяльності, який сегмент ринку планується осягнути, завдання з підвищення обсягів реалізації продукції підприємства.

Виробничі – визначають темпи приросту обсягів виробництва, завдання з оновлення продукції, зміни в структурі і технології виробництва. Наприклад, наступна цільова установка: "Забезпечити щорічний приріст обсягів виробництва протягом 2012-2015 років в розмірі 20 %".

Фінансово-економічні - які відображають потребу в фінансовому забезпеченні ринкових і виробничих цілей, зміни в структурі джерел фінансування, очикувані фінансові результати обраної стратегії.

Соціальні – визначають орієнтири і завдання з підвищення рівня оплати праці, покращення умов праці, житлових умов, рівня побутового обслуговування персоналу підприємства і членів їх сімей, розбудови соціальної інфраструктури.

Стратегічний план встановлює напрями діяльності підприємства і кінцеві результати, які слід отримати в майбутньому. За вибір напрямів відповідальність несе вище керівництво, яке визначає цілі і пріоритети підприємства.

Тактичні (поточні) плани розробляються у відповідності до поставлених задач стратегічного плану. Поточне планування є задачею керівників структурних підрозділів, які визначають конкретні цілі, що забезпечують вирішення стратегічних завдань , засоби і методи їх досягнення протягом поточного року (кварталу). Поточні плани передбачають визначення виробничої, маркетингової, науково-дослідної, фінансової та інвестиційної політики підприємства.

Оперативні плани розробляються стосовно конкретних функцій підприємства і його підрозділів. Планування оперативної діяльності підприємства здійснюється керівниками нижньої ланки управління з метою забезпечення кожного робочого місця детальним планом виробничих дій на зміну, добу, тиждень, місяць.

Фінансове планування - це функція управління фінансами. Вона вирішує такі завдання:

1. конкретизація цілей управління в системі показників фінансово-економічної діяльності підприємства;

2. розробка стратегії і тактики фінансової діяльності, орієнтованої на досягнення цілей управління;

3) розробка заходів, змісту та послідовності дій для досягнення визначених цілей.

Слід відзначити, що фінансове планування не ставить за мету обов'язково звести до мінімуму ризики. Його зміст полягає в аналізі і виборі тих ризиків, які необхідно прийняти, і тих, яких можливо було б уникнути.

Застосовуючи фінансове планування, керівництво підприємства прагне до максимальної точності у відповіді на питання: які проміжні та кінцеві фінансово-економічні результати діяльності будуть отримані?, чи достатньо власних грошових коштів буде сформовано для оплати поточних і майбутніх рахунків, чи є потреба в додаткових коштах, з яких джерел їх залучити?

Фінансове планування взаємопов'язане з плануванням виробничо-господарської діяльності підприємств. Фінансовий план формує кінцеву мету підприємницької діяльності - прибуток, визначає фінансові умови відтворення капіталу і можливості успішного розвитку підприємства. План операційної діяльності підприємства виступає як засіб досягнення кінцевої мети. Ці два види планування взаємозалежні і впливають один на одного.

Фінансові рішення здійснюють суттєвий вплив на план собівартості продукції, використання виробничих ресурсів. При складанні фінансового плану повинні бути враховані наявні резерви виробництва, завдання з підвищення рентабельності проидукції.

Фактори, які обмежують застосування фінансового планування в Україні:

- відсутність кваліфікованих кадрів, обізнаних із сучасними методами планування;

- недостатній рівень розвитку інформаційних технологій на підприємствах:

• нестабільність фіскальної політики держави;

- недостатність досвіду самостійної постановки цілей, планування дій і залучення ресурсів в умовах ринку;

- недоліки існуючої системи управлінського обліку;

- застарілі методи оперативного планування.