3. Екстрапірамідна система, мозочок

1. Вкажіть структуру мозку, яка не належить до екстрапірамідноі системи:

1. хвостате ядро

2. сочевичне ядро

3. ядра Голля і Бурдаха

4. червоне ядро

5. ретикулярна формація мозкового стовбура

2. Вкажіть утворення, яке не відноситься до палеостріарноі системи:

1. хвостате ядро

2. бліда куля латеральна

3. бліда куля медіальна

4. чорна субстанція

5. червоне ядро

2. Вкажіть утворення, яке відноситься до неостріарної системи:

1. бліда куля латеральна

2. червоне ядро

3. бліда куля медіальна

4. чорна субстанція

5. хвостате ядро

2. Вкажіть, яке з перерахованих утворень відноситься до екстрапірамідної системи спинного мозку::

1. хвостате ядро

2. червоне ядро

3. бліда куля

4. γ-мотонейрони

5. чорна субстанція

2. Вкажіть фізіологічну функцію, яку не виконує екстрапірамідна система:

1. міостатична регуляція

2. регуляція пози

3. регуляція м’язового тонусу

4. координація рухів

5. реалізація автоматизованих рухів

6. Вкажіть симптом, характерний для ураження неостріарної системи:

1. гіпомімія

2. тиха монотонна мова

3. м’язова гіпертонія

4. гіперкінези

5. пропульсія

7. Вкажіть симптом, який не характерний для ураження палідонігральної системи:

1. гіпомімія

2. м’язова гіпотонія

3. брадикінезія

4. тиха монотонна мова

5. м’язова гіпертонія за пластичним типом

8. Вкажіть симптом, який не характерний для паркінсонізму:

1. тиха монотонна мова

2. поза згиначів

3. м’язова гіпотонія

4. статичний тремор

5. олігокінезія

9. Яке порушення з нижчеперерахованих не входить до складу гіперкінезів:

1. гемібалізм

2. інтенційний тремор

3. хорея

4. атетоз

5. міоклонії

10. Вкажіть, який з нижчевказаних симптомів характерний для ураження хвостатого ядра:

1. м’язова гіпертонія

2. м’язова гіпотонія

3. гіпокінезія

4. брадикінезія

5. гіпомімія

11. Вкажіть, яке порушення мови виникає при паркінсонізмі:

1. мутизм

2. афазія

3. скандована мова

4. дизартрія

5. тиха, монотонна мова

12. Вкажіть синдром, який характерний для ураження екстрапірамідної системи :

1. вестибулярна атаксія

2. олігофренія

3. динамічна атаксія

4. паркінсонівський

5. сенситивна атаксія

13. Вкажіть основну функцію мозочка:

1. реалізація довільних рухів

2. координація рухів

3. регуляція пози

4. автоматичні рухи

5. забезпечення виразності мімічних реакцій

14. Вкажіть утворення, яке не входить до складу мозочка:

1. ніжки

2. ядра Голля і Бурдаха

3. черв'як

4. півкулі

5. зубчасте ядро

15. Вкажіть ядра мозочка:

1. хвостате

2. червоне, Швальбе

3. Дейтерса, Бехтерева

4. ядра шатра, зубчасте

5. ядра Голля і Бурдаха

16. Вкажіть, який з нижчевказаних шляхів проходить через середню ніжку мозочка:

1. дентато-рубральний

2. лобно-мосто-мозочковий

3. рубро-спинальний

4. Говерса

5. вестибуло-мозочковий

17. Вкажіть, які з нижчевказаних шляхів проходять через нижню ніжку мозочка:

1. спинно-мозочковий Говерса

2. спинно-мозочковий Флексіга

3. лобно-мостовий

4. рубро-спинальний

5. потилично-мостовий

18. Вкажіть шляхи, що проходять через верхню ніжку мозочка:

1. оливо-мозочковий

2. ретикуло-мозочковий

3. мосто-мозочковий

4. вестибуло-мозочковий

5. спинномозочковий Говерса

19. Вкажіть симптом, який не характерний для ураження мозочка:

1. інтенційний тремор

2. м’язова гіпертонія

3. м’язова гіпотонія

4. невпевнена хитка хода

5. ністагм

20. Вкажіть, який розлад мови виникає при ураженні мозочка:

1. афазія

2. гугнява мова

3. скандована

4. дисфонія

5. дизартрія

21. Який з перерахованих методів не використовується для дослідження функції мозочка:

1. пальце-носова проба

2. проба на діадохокінез

3. проба Барре

4. пятково-колінна проба

5. проба Стюарта-Холмса

22. Вкажіть, який з нижчевказаних провідних шляхів є аферентними зв'язками мозочка:

1. спинно-мозочковий Флексіга

2. текто-спинальний

3. дентато-рубральний

4. вестибуло-спинальний

5. рубро-спинальний

23. Вкажіть, який з нижчевказаних провідних шляхів є еферентними зв'язками мозочка:

1. спинно-мозочковий Флексіга

2. спинно-мозочковий Говерса

3. вестибуло-мозочковий

4. дентато-рубральний

5. лобно-мосто-мозочковий

24. Назвіть метод виявлення динамічної мозочкової атаксії:

1. пальце-носова проба

2. проба Ромберга

3. проба Барре

4. проба Будди

5. лікворо-динамічні проби

25. Вкажіть порушення, яке характерне для ураження черв'яка мозочка:

1. статична атаксія

2. сенситивна атаксія

3. м’язова гіпертонія

4. брадикінезія

5. вестибулярна атаксія

26. Вкажіть спосіб виявлення порушення статики:

1. проба на діадохокінез

2. проба на гіперметрію

3. пальце-носова проба

4. стійкість в позі Ромберга

5. проба Бабінського

26. Назвіть клінічну ознаку кіркової лобної атаксії:

1. відхилення при рухах в бік вогнища

2. нудота, блювання

3. ністагм

4. астазія-абазія

5. скандована мова

28. Вкажіть біохімічний механізм розвитку паркінсонівського синдрому:

1. порушення обміну міді

2. порушення обміну фенілаланіну

3. порушення обміну дофаміна

4. порушення обміну вуглеводів

5. порушення обміну ліпідів

29. Вкажіть синдром, який є характерним для ураження хвостатого і червоного ядер, люісового тіла:

1. паркінсонівський

2. гіперкінетичний

3. атактичний

4. центральний тетрапарез

5. периферичний тетраперез

30. На якому боці розвиваються мозочкові порушення при односторонньому ураженні кори великих півкуль мозку:

1. атаксія в кінцівках протилежних вогнищу

2. атаксія в кінцівках на сторонні вогнища

3. тулубова атаксія з протилежної сторони

4. тулубова атаксія на стороні вогнища

5. двостороння атаксія в кінцівках

31. Неможливість пройти по прямій, поперемінно приставляючи праву п’яту однієї ноги до пальців другої, пов’язано з:

1. мозочковою дисфункцією

2. ураженням тім’яної частки мозку

3. ураженням скроневої частки мозку

4. окуломоторною дисфункцією

5. ураженням потиличної частки мозку

32. Тремор рук в спокої, особливо помітний при пробудженні хворого, звичайно розвивається при ураженні:

1. зорового горба

2. чорної речовини

3. хвостатого ядра

4. спинного мозку

5. внутрішньої капсули мозку

33. Адіадохокінез свідчить про порушення:

1. послідовного руху пальців

2. ходьби з п’ятки на носок

3. стримання тремора

4. синхронних рухів рук

5. координації моворухових м’язів

34. Вкажіть препарати, що використовуються для лікування паркінсонівського синдрому:

1. ноотропні препарати

2. седативні засоби

3. циклодол, мадопар, наком

4. антихолінестеразні препарати

5. кортикостероїди

35. Різка тулубова атаксія з м’язовою атонією та асинергією характерна для ураження:

1. нижніх ніжок мозочка

2. середніх ніжок мозочка

3. верхніх ніжок мозочка

4. черв’яка мозочка

5. півкуль мозочка

36. Невпевненість і хиткість при ходінні в темряві і при доброму освітленні характерні для атаксії:

1. сенситивної

2. вестибулярної

3. динамічної мозочкової

4. статико-локомоторної мозочкової

5. кіркової (лобової)

37. Функціями мозочка є усі нижчеперераховані, крім:

1. координації рухів

2. регуляції м’язового тонусу

3. синергії рухів

4. рівноваги тіла

5. постурального тонусу

38. Вкажіть, чим клінічно характеризується хореічний гіперкінез:

1. сповільненістю, черв’якоподібністю

2. швидкістю, неритмічністю, стрімкістю, відсутністю стереотипності

3. швидкістю, неритмічністю, стрімкістю, стереотипністю

4. посмикуванням у м’язових групах чи в одиноких м’язах

5. мимовільним тонічним скороченням мімічних м’язів обличчя

39. У хворого гіпомімія, флексорна поза, човгаюча хода, м’язова гіпертонія за пластичним типом. Вкажіть локалізацію патологічного вогнища:

1. неостріарна система

2. палідо-нігральна система

3. мозочок

4. внутрішня капсула

5. мозковий стовбур

40. У десятирічної дитини виникають насильні рухи кінцівок, обличчя, тулуба. Вкажіть локалізацію патологічного вогнища :

1. палідо-нігральна система

2. неостріарна система

3. мозочок

4. лобно-префронтальна ділянка головного мозку

5. передцентральна звивина

41. У хворого синдром паркінсонізму. Вкажіть, як порушується хода:

1. спастична

2. спастико-атактична

3. геміпаретична

4. степаж

5. човгаюча, дрібними кроками

42. У хворого внаслідок захворювання з’явилася хиткість при ходінні, інтенційний тремор при пальце-носовій і п’ятково-колінній пробах, більш з правого боку, ністагм при погляді вправо. В позі Ромберга хворий падає вправо. Визначте локалізацію вогнища ураження:

1. черв’як мозочка

2. ліва півкуля мозочка

3. права півкуля мозочка

4. верхні ніжки мозочка

5. нижні ніжки мозочка

43. У хворого спостерігаються швидкі аритмічні мимовільні рухи кінцівок і тулуба. Він гримасує, прицмокує, часто висовує язик. Тонус м’язів кінцівок знижений. Як називається описаний синдром:

1. атетоз

2. міоклонії

3. хорея

4. гемібалізм

5. тик

44. Хвору турбує утруднення при ходінні. Об’єктивно: гіпомімія, сповільнення довільних рухів, підвищення м’язового тонусу кінцівок за пластичним типом, хода дрібними кроками, човгаюча. Як називається описаний синдром:

1. гіперкінетичний

2. паркінсонівський

3. атактичний

4. альтернуючий

5. Броун-Секара

45. Хворий ходить дрібними кроками, тулуб нахилений вперед, руки напівзігнуті, обличчя маскоподібне. Мова монотонна, тиха, згасаюча. Спостерігається стереотипний тремор пальців рук типу “лічба монет”. Як називається синдром:

1. альтернуючий

2. атактичний

3. гіперкінетичний

4. паркінсонівський

5. Броун-Секара

46. У хворого після грипу з’явилися насильні червоподібні рухи у пальцях кистей. Як називаються ці рухи:

1. атетоз

2. гемібалізм

3. міоклонії

4. тик

5. хорея

47. У хворого з’явилися різкі головні болі, нудота, блювання. При об’єктивному дослідженні виявлено горизонтальний ністагм, переважно при погляді вліво, адіадохокінез зліва, скандована мова, хиткість ходи, в позі Ромберга падає вліво. Визначте локалізацію вогнища ураження:

1. верхні ніжки мозочка

2. нижні ніжки мозочка

3. півкуля мозочка зліва

4. півкуля мозочка справа

5. черв’як мозочка

48. Школяр став неохайним, на уроках повертає голову в різні боки, гримасує, пише букви різного розміру. Об’єктивно: знижений тонус м’язів у кінцівках, спостерігаються швидкі аритмічні мимовільні рухи кінцівок і тулуба. Як називається описаний синдром:

1. атетоз

2. гемібалізм

3. міоклонії

4. тик

5. хорея

49. У чоловіка 40 років хореоподібні гіперкінези, деменція. Вказані симптоми поступово прогресують. Назвіть захворювання:

1. гостре порушення мозкового кровообігу

2. хвороба Паркінсона

3. параплегія Штрюмпеля

4. хорея Гентінгтона

5. менінгоенцефаліт

50. У чоловіка 36 років в резидуальному періоді енцефаліту виникли приступи міоклоній м'язів обличчя, лівої руки. При огляді в міжприступному періоді - декілька знижений м’язовий тонус в лівих кінцівках, інтенційний тремор, гіперметрія лівими кінцівками. Вкажіть локалізацію вогнища ураження:

1. червоне ядро справа

2. чорна субстанція зліва

3. черв'як мозочка

4. ліва півкуля мозочка

5. зубчасте ядро справа

51. Чоловік 42 років, 3 року тому переніс черепно-мозкову травму. Скаржиться на хиткість ходи, порушення рухів правою рукою, ногою. При огляді - правостороння пірамідна недостатність за центральним типом, координаторні проби зліва виконує з інтенцією, адіадохокінез за рахунок сповільнення рухів зліва, м`язова гіпотонія зліва. Вкажіть уражені структури:

1. передцентральна звивина зліва, ліва гемісфера мозочка.

2. передцентральна звивина зліва, лівий лобово-мозочковий шлях

3. передцентральна звивина справа, правий лобово-мозочковий шлях

4. спинно-церебелярні шляхи справа, рубро-спинальні зліва

5. спинно-церебелярні шляхи зліва, рубро-спинальні справа

52. Жінка 42 років, зі стійкими залишковими явищами стовбурового енцефаліту скаржиться на ускладнення ходи, хиткість, неможливість підтримувати вертикальне положення тіла і рівновагу. При огляді - легкий центральний тетрапарез, двостороння виражена статико-локомоторна атаксія. Вкажіть локалізацію ураження:

1. черв'як мозочка, перехресття пірамідного шляху

2. черв'як мозочка, півкулі мозочка

3. півкулі мозочка, червоні ядра

4. внутрішня капсула справа, черв'як мозочка

5. внутрішня капсула зліва, черв'як мозочка

53. У хворого хитка хода, мимопопадання, інтенційний тремор, адіадохокінез справа, горизонтальний ністагм. Де може бути вогнище ураження:

1. черв’як мозочка

2. права ніжка мозку

3. ліва півкуля мозочка

4. права півкуля мозочка

5. ліва передцентральна закрутка

54. Хворий з зусиллям пересувається, не може стояти із-за хиткості, падає в позі Ромберга, також не може сидіти. Об’єм активних рухів у кінцівках повний, сила м’язів 5 балів. Чутливість (поверхнева і глибока) збережена. Що уражено у хворого:

1. ніжка мозку

2. задні канатики спинного мозку

3. півкулі мозочка

4. черв’як мозочка

5. передцентральні закрутки кори головного мозку

55. Хворого турбує хитка хода, системне головокружіння, нудота, не може рівно стояти. Відмічається горизонтальний ністагм. В позі Ромберга падає. Що уражено у хворого:

1. черв’як мозочка

2. всі відділи мозочка

3. задні канатики спинного мозку

4. вестибулярний апарат

5. півкулі мозочка

56. У жінки, 42 років, з’явилися порушення рухів у лівій руці, загальна скутість. Терапевт, у якого жінка лікувалась від псоріатичного поліартриту, запідозрив неврологічне захворювання. Неврологічне обстеження виявило: гіпомімію, брадикінезію, флексорну позу, ектрапірамідний гіпертонус. Була призначена патогенетична терапія. Який із препаратів найбільш всього показаний у данному випадку:

1. еналаприл

2. циклодол

3. бромкріптін

4. галоперідол

5. амантадін