Дніпропетровська державна медична академія

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Перший проректор, професор

Т.О. Перцева______________

«26» травня 2013р.

Робоча програма з хірургії

для студентів 4-го курсу медичних факультетів

Структурований план підготовки з дисципліни “Хірургія”

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них				Рік навчання	Вид контролю
	Всього	Аудиторних		СРС
		Лекцій	Практичних занять
Модуль 1:Абдомінальна хірургія Змістових модулів 2: Ургентна абдомінальна хірургія Хірургічна гастроентерологія та проктологія	138 год. 4,5 кредити	20	80	35	4	Поточний, проміжний контроль -“- Модульний контроль
Підсумковий модульний контроль			3 год.

Примітка: 1 кредит ECTS - 30 годин; аудиторне навантаження – 66%, СРС – 34%

Робочу програму склали: проф. Я.С. Березницький, доц. В.П. Сулима

Програму обговорено на засіданні кафедри «23» 04. 2013р. Протокол № 8

Завідувач кафедри ________________________проф. Я.С. Березницький

Програму ухвалено на засіданні Предметної комісії ДДМА «Хірургія»

«27» квітня 2013р. Протокол №8

Голова комісії ___________________________проф. Я.С. Березницький

Затверджено на засіданні ЦМК ДДМА «26 » травня 2013р. Протокол №9

І. Пояснювальна записка

Програма навчальної дисципліни “Хірургія” для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальності „Лікувальна справа” 7.110101, 7.110104 “Педіатрія” 7.110105 “Медико-профілактична справа” напрямку підготовки 1101 “Медицина”. При її розробці враховувалися тематика та особливості попередніх програм так і перспективних, що базуються на принципах Болонської системи, зокрема на особливостях наскрізного викладання дисципліни.

Програма складена у відповідності з наступними нормативними документами:

• освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за №239 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”;

• наказом МОЗ України від .31.012005 року №52 „Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст” кваліфікації „лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІVрівнів акредитації України за спеціальностями „лікувальна справа”, „педіатрія”, „медико-профілактична справа”

• наказ МОЗ України №414 від 23.07.07 Про внесення змін до наказу МОЗ України від 31.01.2005 №52 „Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст” кваліфікації „лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІVрівнів акредитації України за спеціальностями „лікувальна справа”, „педіатрія”, „медико-профілактична справа””.

• рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03 2004 за №152 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за №492 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

• наказом МОЗ України від 31.01.03 за №148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”.

За новим навчальним планом 2005 року в редакції 2007 року вивчення навчальної дисципліни „Хірургія”, як єдина навчальна дисципліна на відміну від чотирьох навчальних дисциплін (факультетська, госпітальна хірургії, хірургічні хвороби, дитяча хірургія), як у попередніх навчальних планах, забезпечує втілення принципу наскрізності викладання, що сприятиме підвищенню якості підготовки студентів.

а) вона базується на вивченні студентами морфологічних дисциплін – анатомії людини; гістології, цитології, цитології та ембріології; фізіології, патоморфології; патофізіології; клінічних дисциплін - загальної хірургії (з оперативною хірургією та топографічною анатомією), пропедевтики внутрішньої медицини, пропедевтики педіатрії, радіології фармакології й інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає масив знань студентами хірургії, у тому числі і дитячої хірургії, передбачає інтеграцію викладання з травматологією та ортопедією, нейрохірургією, анестезіологією та інтенсивною терапією, урологією, акушерством і гінекологією та іншими навчальними дисципліни, де застосовуються хірургічні методи лікування, а також іншими клінічними дисциплінами – терапією, ендокринологією, функціональною діагностикою тощо. та формує уміння застосовувати знання в процесі професійної діяльності на рівні лікаря загального профілю;

в) надає можливість отримати практичні навички та формувати професійні вміння для діагностики та надання медичної допомоги при певних патологічних станах клініки хірургічних захворювань.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Кредитна-модульна система передбачає ротацію модулів клінічних дисциплін.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС), в організації якої значну роль мають консультації викладачів. Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів дисципліни.

Практичні заняття передбачають:

• курацію хворих;

• дослідження хворих з хірургічною патологією;

• дослідження функціонального стану життєво важливих органів і систем пацієнтів;

• вирішення клінічних ситуаційних задач і тестів;

• оволодіння елементами лікарської техніки на хворих, муляжах;

Методика проведення практичного заняття.

Практичне заняття планується проводити у вигляді клінічних розборів хворих безпосередньо „біля ліжка”, у діагностичних кабінетах. Обговорення результатів обстеження хворого десятком студентів у навчальній кімнаті проводиться під керівництвом викладача, щодо правильності встановленого діагнозу, обсягу призначеного обстеження, лікувальної тактики та ін. Засвоєння теми (поточний контроль) контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей. Проміжний контроль проводиться для засвоєння того чи іншого синдрому у вигляді вирішення індивідуального клінічного завдання в позааудіторних умовах з наступною перевіркою викладачем, без написання навчальної історії хвороби.

Рекомендується застосовувати наступні методи визначення рівня підготовки студентів:

1. комп’ютерні тести;

2. відповіді на контрольні питання;

3. розв’язування клінічних ситуаційних задач;

4. оцінка та трактування клініко-лабораторних та інструментальних обстежень;

5. контроль оволодіння практичними навичками та елементам лікарської техніки під час курації хворого та на медичних тренажерах.

Підсумковий контроль засвоєння модулю здійснюється по його завершенню на підсумковому контрольному занятті. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням оцінок засвоєння окремих учбових елементів та змістових модулів.

ІІ. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.

Мета вивчення хірургії – засвоєння теоретичних та практичних знань з етіології, патогенезу, типових клінічних проявів, методів діагностики та лікування, реабілітації хірургічної патології у межах, відповідних підготовці лікаря загального профілю з урахуванням особливості його спеціальності.

Кінцеві цілі дисципліни:

6110. Визначати найбільш поширені клінічні симптоми і синдроми в клініці

хірургічних хвороб

20154 Діагностувати та надавати медичну допомогу при невідкладних станах в

клініці хірургічних хвороб

20156 Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами

медичного фахівця та принципами фахової субординації у хірургії

20157 Трактувати загальні принципи лікування, реабілітації і профілактики

найбільш поширених хірургічних захворювань

18517 Здійснювати прогноз життя та працездатності при найбільш поширених

хірургічних захворюваннях

8321 Визначати основні етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених хірургічних захворювань

8322 Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених хірургічних захворювань

8323 Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу найбільш поширених хірургічних захворювань

18611 Демонструвати вміння виконувати необхідні медичні маніпуляції

Підготовка кваліфікованого лікаря загальної практики є основною задачею вищого навчального медичного закладу, а тому належне викладання хірургії в цілому комплексі інших дисциплін створить умови для якісної медичної практики в майбутньому, що повинна відповідати наступним вимогам: наявність підготовлених фахівців, оптимальне використання ресурсів, мінімізація ризику для хворих при застосуванні медичних технологій та задоволення пацієнта від контакту з медичною спільнотою. Враховуючи, що на першому місці в цьому переліку стоїть рівень кваліфікації фахівця, зрозуміла необхідність підвищення якості підготовки лікаря в навчальному закладі, на що направлене втілення в учбовий процес кредитно-модульної системи.

Головним напрямком у підготовці лікаря, що стимулюватиме студента покращувати навчання, буде зміна оціночного вектора у контролі знань з існуючих об`ємних показників (оцінки за даними заліків та іспитів) до управління та контролю якості навчання протягом навчального року на кожному практичному занятті, дотримуючись створеної уніфікованої схеми з залученням розроблених підручників, навчальних посібників та методичних рекомендацій.

Задачі професійної діяльності лікаря загальної практики визначають основні вимоги обсягу знань та практичних навичок для випускника вищого навчального закладу ІІІ-ІV рівня акредитації: цілеспрямована методична послідовність дій з опитування хворого, виконання фізікального обстеження, обґрунтування попереднього діагнозу, визначення алгоритму допоміжних методів дослідження з аналізом отриманих результатів, проведення диференційної діагностики, формування клінічного діагнозу, побудови програми лікування та її здійснення.

ІІІ. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ: Модуль 1 Абдомінальна хірургія

Змістовий модуль 1. “Ургентна абдомінальна хірургія”

2,5 кредита 80 год.

Лекції

Практ.заня-ття

СРС

Кон модуля

Учбових елементів – 12, лекцій - 6

Год.

Год.

Год.

Год.

12

48

20

-

Учбовий елемент 1: Ввідне заняття – 4 г. Дисципліна “Хірургія”. Контроль залишкового рівня знань по І-ІІІ курсам. Методики курації хворого, формування попереднього діагнозу, алгоритму додатковихдосліджень(лабораторні; інструментальні: езофагогастродуоденоскопія, ректороманоскопія, фіброколоноскопія та інш.; рентгенологічні: оглядова, контрасна рентгенографія, РХПГ та інш.), проведення диференційного діагнозу, формування заключного діагнозу та лікувальної тактики.

Практичні навички: 1. Опитування хворого (збирання скарг, анамнезу хвороби та анамнезу життя) 2. Фізікальне обстеження хворого (огляд, пальпація, перкусія, аускультація)

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль

Опитування

Практичні навички

Разом

5 –4 – 3 - 0

5 -4 – 3 - 0

10 -8 – 6 – 0

20 – 16 – 12 - 0

Учбовий елемент 2: „Синдром грижового випинания” – 4 г. Загальне вчення про грижі. Неускладнені грижі - пахова грижа - стегнова грижа - пупкова грижа - вентральна грижа

Практичні навички: 1. Пальпация грижового випинання та грижових воріт 2. Дослідженняпахових кілець пальцем та визначення симптому «кашльового поштовху»

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль

Опитування

Практичні навички

Разом

5 –4 – 3 - 0

5 -4 – 3 - 0

10 -8 – 6 – 0

20 – 16 – 12 – 0

Учбовий елемент 3: „Синдром грижового випинания” – 4 г. Ускладнені грижі - ускладнення гриж (защемлення, невправність, запалення, копростаз)

Практичні навички: 1. Аналіз рентгенограм при защемленій грижі 2. Симптом відхилення мошонки (калитки)

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль

Опитування

Практичні навички

Разом

5 –4 – 3 - 0

5 -4 – 3 - 0

10 -8 – 6 – 0

20 – 16 – 12 – 0

Контроль проміжних знань за „Синдромом грижового випинання „ (індивідуальна работа вдома по клінічному ситуаційному завданню)

Попередній Діагноз

Діагнностична програма

Діференційний діагноз

Клінічний Діагноз

Програма Лікування

Разом

1-0

1-0

1-0

1-0

1-0

5-4-3-0

Учбовий елемент 4: „Гострий запальний абдомінальний синдром”- 4 г. Гострі запальні захворювання органів черевної порожнини: - гострий аппендицит

Практичні навички: 1. Визначенняпатогномоничних симптомів гострого апендицита (Бартомьє-Міхельсона, Воскресенського, Образцова, Раздольского, Ровзінга) 2. Аналіз загальноклінічних показників крові і сечі при гострих запальних захворюваннях органів черевної порожнини

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль

Опитування

Практичні навички

Разом

5 –4 – 3 – 0

5 -4 – 3 - 0

10 -8 – 6 - 0

20 – 16 – 12 – 0

Учбовий елемент 5: „Гострий запальний абдомінальний синдром”–4 г. Гострі запальні захворювання органів черевної порожнини: - гострий холецистит

Практичні навички: 1. Визначенняпатогномоничних симптомів гострого холециститу(Георгієвського-Мюссі, Грекова-Ортнера, Кера) 2. Аналіз біохімічних показників крові при гострих запальних захворюваннях органів черевної порожнини

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль

Опитування

Практичні навички

Разом

5 –4 – 3 – 0

5 -4 – 3 - 0

10 -8 – 6 - 0

20 – 16 – 12 – 0

Учбовий елемент 6: „Гострий запальний абдомінальний синдром”-4 г. Гострі запальні захворювання органів черевної порожнини: - гострий панкреатит

Практичні навички: 1. Визначенняпатогномоничних симптомів гострогопанкреатиту (Кьорте, Мейо-Робсона, Чухрієнко) 2. Аналіз біохімічних показниківсечіпри гострих запальних захворюваннях органів черевної порожнини

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль

Опитування

Практичні навички

Разом

5 –4 – 3 – 0

5 -4 – 3 - 0

10 -8 – 6 - 0

20 – 16 – 12 – 0

Контроль проміжних знань за „Гострим запальним абдомінальним синдромом” (індивідуальна робота вдома по клінічному ситуаційному завданню)

Попередній Діагноз

діагностична програма

Діференційний діагноз

Клінічний Діагноз

Програма Лікування

Разом

1-0

1-0

1-0

1-0

1-0

5-4-3-0

Учбовий елемент 7: „Гостра і хронічна кровотеча в порожнину шлунково-кишкового тракту” – 4 г. Гостра та хронічна кровотеча в порожнину шлунково-кишкового тракту, верхній відділ: - ГЕРХ з езофагітом, ускладнена кровотечею - варикозне разширення вен стравоходу - синдром Маллорі-Вейса - виразкова хвороба шлунку та ДПК - геморрагічний гастрит - рак шлунку Практичні навички: 1. Тлумачення ендоскопічних ознак активності кровотечі за Forest 2. Визначенняступеню тяжкості крововтрати

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль

Опитування

Практичні навички

Разом

5 –4 – 3 – 0

5 -4 – 3 – 0

10 -8 – 6 - 0

20 – 16 – 12 – 0

Учбовий елемент 8: „Гостра і хронічна кровотеча в порожнину шлунково-кишкового тракту” – 4 г. Гостра та хронічна кровотеча в порожнину шлунково-кишкового тракту, нижній відділ: - рак кишечника - геморрой, ускладнений кровотечею

Практичні навички: 1. Визначеннягрупи крові 2. Визначеннягрупової та індивідуальної сумісності крові

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль

Опитування

Практичні навички

Разом

5 –4 – 3 – 0

5 -4 – 3 – 0

10 -8 – 6 - 0

20 – 16 – 12 – 0

Контроль проміжних знань за „Гострою та хронічною кровотечею в порожнину шлунково-кишкового тракту „(індивідуальна робота вдома по клінічному ситуаційному завданню)

Попередній Діагноз

Діагнностична програма

Діференційний діагноз

Клінічний Діагноз

Програма Лікування

Разом

1-0

1-0

1-0

1-0

1-0

5-4-3-0

Учбовий елемент 9: "Перитонеальный синдром” – 4 г. Загальні поняття та причини развитку перитонеального синдрому - гострий перитоніт

Практичні навички: 1. Визначеннярівня дегидратації при перитоніті (проба за Шелестюком) 2. Анализ оглядових рентгенограмм при перитоніті

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль

Опитування

Практичні навички

Разом

5 –4 – 3 – 0

5 -4 – 3 – 0

10 -8 – 6 - 0

20 – 16 – 12 – 0

Учбовий елемент 10: "Перитонеальный синдром” – 4 г. - перфорація шлунку та ДПК - перфорація тонкої та товстої кишок

Практичні навички: 1. Анализ оглядових рентгенограмм при перфорації порожнинного органу 2. Проведення проби Неймарка

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль

Опитування

Практичні навички

Разом

5 –4 – 3 – 0

5 -4 – 3 – 0

10 -8 – 6 - 0

20 – 16 – 12 – 0

Контроль проміжних знань за ”Перитонеальним синдромом” (індивідуальна робота вдома по клінічному ситуаційному завданню)

Попередній Діагноз

Діагнностична програма

Діференційний діагноз

Клінічний Діагноз

Програма Лікування

Разом

1-0

1-0

1-0

1-0

1-0

5-4-3-0

Учбовий елемент 11: „Синдром гострого порушення пасажу кишечного вмісту” – 4 г. Загальні питання розвитку, діагностики та лікування гострої механічної непрохідності кишок - гостра непрохідність тонкої і товстої кишок, в тому числі пухлинного генезу - гостраспайкова непрохідність гострий тромбоз мезентериальних судин

Практичні навички: Анализ оглядових рентгенограмм черевної порожнини при гострій кишковій непрохідності Визначення патогномонічних симптомів Валя, Шланге, Обуховської лікарні

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль

Опитування

Практичні навички

Разом

5 –4 – 3 – 0

5 –4 – 3 – 0

10 –8 – 6 – 0

20 – 16 – 12 – 0

Учбовий елемент 12: „Синдром гострого порушення пасажу кишечного вмісту” – 4 г. Загальні питання розвитку, діагностики та лікування гострої динамічної непрохідності кишок гостра спастична непрохідність гострапаралітична непрохідність, гострий тромбоз мезентериальних судин

Практичні навички: 1. Визначення симптомів Склярова, Ківуля 2. Декомпресія тонкої та товстої кишок інтубаційним зондом

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль

Опитування

Практичні навички

Разом

5 –4 – 3 – 0

5 –4 – 3 – 0

10 –8 – 6 – 0

20 – 16 – 12 – 0

Контроль проміжних знань за „Синдромом гострого порушення пасажу кишечного вмісту” (індивідуальна робота вдома по клінічному ситуаційному завданню)

Попередній Діагноз

діагностична програма

Діференційний діагноз

Клінічний Діагноз

Програма Лікування

Разом

1-0

1-0

1-0

1-0

1-0

5-4-3-0

Змістовий модуль 2. “Хірургічна гастроентерологія та проктологія, основи трансплантології печінки, підшлункової залози, кишечника”

2 кредити 51 год.

Лек-ции

Практ.заня-тия

СРС

Контр. модуля

Учбових елементів – 7, лекцій - 4

Год.

год.

Год.

год.

8

28

15

-

Учбовий елемент 13: ”Гострий біль в прямій кишці, анальному каналі та періанальній області” – 4 г. Загальні питання розвитку та діагностики гострого больового синдрому в аноректальній області - гострий геморрой - гостра анальна тріщина - гострий парапроктит - запалення эпітеліальних куприкових ходів

Практичні навички: 1. Обстеження періанальної області 2. Пальцеве дослідження прямої кишки

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль

Опитування

Практичні навички

Разом

5 –4 – 3 – 0

5 -4 – 3 – 0

10 -8 – 6 - 0

20 – 16 – 12 – 0

Контроль проміжних знань за „Гострим болем в прямій кишці, анальному каналі і періанальній області” (індивідуальна робота вдома по клінічному ситуаційному завданню)

Попередній Діагноз

Діагнностична програма

Діференційний діагноз

Клінічний Діагноз

Програма Лікування

Разом

1-0

1-0

1-0

1-0

1-0

5-4-3-0

Учбовий елемент 14: „Синдром випадання прямої кишки” – 4 г. - випадання прямої кишки - геморрой хронічний 3-4 ст.

Практичні навички: 1. Дослідження прямої кишки ректальним дзеркалом. 2. Ректороманоскопія.

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль

Опитування

Практичні навички

Разом

5 –4 – 3 – 0

5 -4 – 3 - 0

10 -8 – 6 - 0

20 – 16 – 12 – 0

Контроль проміжних знань за „Синдромом випадання прямої кишки” (індивідуальна робота дома по клінічному ситуаційному завданню)

Попередній Діагноз

Діагнностична програма

Діференційний діагноз

Клінічний Діагноз

Програма Лікування

Разом

1-0

1-0

1-0

1-0

1-0

5-4-3-0

Учбовий елемент 15: „Діарейно-запальний синдром” – 4 г. НВК; хвороба Крона; дивертикулярна хвороба; поліпи та поліпоз, рактовстої кишки Показання до трансплантації кишечника

Практичні навички: 1. Порядок підготовки хворого до виконання ірригографії та фіброколоноскопії. 2. Аналіз ірригограм (при НВК, хворобі Крона, дивертикулярній хворобі, поліпозі)

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль

Опитування

Практичні навички

Разом

5 –4 – 3 – 0

5 -4 – 3 - 0

10 -8 – 6 - 0

20 – 16 – 12 – 0

Контроль проміжних знань за „Діарейно-запальним синдромом” (індивідуальна робота дома по клінічному ситуаційному завданню)

Попередній Діагноз

Діагнностична програма

Діференційний діагноз

Клінічний Діагноз

Програма Лікування

Разом

1-0

1-0

1-0

1-0

1-0

5-4-3-0

Учбовий елемент 16: «Хронічні захворювання шлунку і дванадцятипалої кишки (синдром болю у верхньому відділі черевної порожнини)» - 4 г. -Виразкова хвороба шлунку і ДПК - Пептична (післяопераційна) виразка анастомозу - Рецидивна виразка ДПК після СПВ

Практичні навички: Визначення патогномоничного симптому виразкової хвороби шлунку та 12-ти палої кишки (Менделя). 2. Підготовка до проведення планової і ургентної фіброгастродуоденоскопії.

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль

Опитування

Практичні навички

Разом

5 –4 – 3 – 0

5 -4 – 3 - 0

10 -8 – 6 - 0

20 – 16 – 12 – 0

Учбовий елемент 17: «Хронічні захворювання жовчного міхура та позапечінкових жовчних проток, печінки (синдром болю у верхньому відділі черевної порожнини)» - 4 г. - Жовчнокам'яна хвороба; - Хронічний калькульозний холецистит, холедохолітіаз - Хвороби печінки, показання до трансплантаціїї печінки, підбор донору, методики.

Практичні навички: 1. Визначення тріади Вілляра при холедохолітіазі. 2. Симптом Лідського при хронічному холециститі.

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль

Опитування

Практичні навички

Разом

5 –4 – 3 – 0

5 -4 – 3 - 0

10 -8 – 6 - 0

20 – 16 – 12 – 0

Учбовий елемент 18: «Хронічне порушення просування вмісту по ШКТ (хронічна непрохідність ШКТ) – 4 г. Виразкова хвороба шлунку і 12 палої кишки, ускладнена стенозом Артеріомезентеріальна компресія 12 палої кишки Спайкова хвороба органів черевної порожнини Практичні навички: Аналіз рентгенограм при стенозі шлунку та 12 палої кишки 2. Проба Шварта.

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контрольОпитування Практичні навички Разом

5 –4 – 3 – 0 5 –4 – 3 – 0 10 -8 – 6 – 0 20 – 16 – 12 – 0

Контроль проміжних знань за «Синдром болю у верхньому відділі черевної порожнини» (індивідуальна робота дома по клінічному ситуаційному завданню)

Попередній Діагноз

Діагностична програма

Діференційний діагноз

Клінічний діагноз

Програма Лікування

Разом

1-0

1-0

1-0

1-0

1-0

5-4-3-0

Учбовий елемент 19: «Захворювання гепато-панкреато-біліарної зони, ускладнені механічною жовтяницею (синдром механічної жовтяниці)» - 4 г. - Пухлина великого сосочка дванадцятипалої кишки, пухлина голівки підшлункової залози; Пухлина позапечінкових жовчних проток; Холедохолітіаз, ускладнений механічною жовтяницею, холангіт. Покаання та обгрунтування до трансплантації підшлункової залози.

Практичні навички: 1. Визначення пентади Рейнольда при холангіті. 2. Аналіз РХПГ.

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль

Опитування

Практичні навички

Разом

5 –4 – 3 – 0

5 -4 – 3 - 0

10 -8 – 6 - 0

20 – 16 – 12 – 0

Контроль проміжних знань за «Захворюваннями гепато-панкреато-біліарної зони, що ускладнені механічною жовтяницею (синдром механічної жовтяниці)» (індивідуальна робота дома по клінічному ситуаційному завданню)

Попередній Діагноз

діагностична програма

Діференційний діагноз

Клінічний діагноз

Програма Лікування

Разом

1-0

1-0

1-0

1-0

1-0

5-4-3-0

Контроль викладача в кінці кожного дня навчання – 15 хвилин, за цикл – 4 навчальних години. Сумарні бали модуля за поточними і проміжними видами контролю та ранжування за системою ЕСТS

Всі поточні контролі

Всі проміжні контролі

Разом

Еталони розподілу суми отриманих оцінок

ЕСТS Оцінка (бали)

380-304-228-0

50-40-30-0

430-344-258-0

430 - 387 - (100 – 90%) 386 - 344 - (89 – 80%) 343 - 322 - (79 – 75%) 321 - 300 - (74 – 70%) 299 - 258 - (69 – 60%) < 258 - ( < 60% знань)

120 – 108 балів 5 107 – 96 балів 4 95 – 90 балів 4 89 – 84 бали 3 83 – 70 балів 3 < 70 балів Fx 2

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну та проміжну діяльність він набрав не меньше 70 балів (сума 258 утворюється усіма оцінками «3»).

Підсумковий контроль модулю (оцінка компьютерного тестування та курація хворого з письмовою відповіддю) – 3 год.

Оцінка за історію хвороби

Опит.

Фізік. обстеж.

Попер.д-з

Діагн. прогр.

Аналіз дослід.

Діфд-з

Клін. д-з

Прогр. лікув.

Разом 45-36-27-0

5-4-3-0

5-4-3-0

5-4-3-0

5-4-3-0

5-4-3-0

5-4-3-0

5-4-3-0

5-4-3-0

5-4-3-0

Сумарні бали за підсумковий модульний контроль та ранжування за системою ЕСТS

Разом

ЕСТS (бали) Оцінка

45- 41 (100-90%) 40- 36 (89-80%) 35-33 (79-75%) 32-31 (74-70%) 30-27 (69-60%) < 27 (< 60% знань)

80 – 72 бали 5 71 – 64 бали 4 63 – 60 балів 4 59 – 57 балів 3 56 - 50 балів 3 < 50 балів 2

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів (сума 27 утворюється усіма оцінками «3»).

Сумарні бали за дисципліною та ранжування студентів за системою ЕСТS
Разом	ЕСТS
Бали ECTS за поточні та проміжні знання + бали ECTS за підсумковий контроль = бали ECTS за модуль 1 «Абдомінальна хірургія»	200 - 180 балів 5 A 179 - 160 балів 4 B 159 – 150 балів 4 C 149 - 140 балів 3 D 139 - 120 балів 3 E < 120 балів 2 (< 60% знань) F

Дисципліна зараховується студенту, якщо він набрав не меньше 120 балів ECTS: 70+50 (поточні, проміжні знання + підсумковий модульний контроль).