МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
НА ТЕМУ:
“САМОСТІЙНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРУПА. ВИЗНАЧЕННЯ ДАВНОСТІ НАСТАННЯ СМЕРТІ. ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЕРТИЗИ ТРУПІВ НЕВІДОМИХ ОСІБ, СКЛАДАННЯ “ВПІЗНАВАЛЬНОЇ КАРТИ”
ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ
Судово-медична експертиза трупа є важливим і досить важким видом експертизи, у разі якої встановлюють категорію, причину смерті, характер тілесних ушкоджень, час настання смерті тощо. Лікарі різних лікувальних профілів і разі необхідності можуть бути залучені як лікарі-експерти для проведення судово-медичного розтину. У зв’язку з цим заняття судово-медичного розтину трупа надає студентам необхідних навичків та вмінь з судово-медичного розтину трупа.
МЕТА ЗАНЯТТЯ: навчити студентів техніці судово-медичного розтину трупа, особливостям проведення експертизи трупів невідомих осіб з методикою складання “Впізнавальної карти” та опрацювати інструментальні методи встановлення давності настання смерті.
МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1. Труп на секційному столі.
2. Документація, що надана на розтин – постанова (направлення) слідчих органів, ”Протокол огляду місця події”.
3. Бланки судово-медичної документації.
4. Секційний набір.
5. Посуд для забору об’єктів на лабораторне дослідження.
6. Прилади для встановлення давності настання смерті – динамометр, генератор тестових впливів.
7. ”Впізнавальна карта”
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ
1. Контроль вихідних знань з теми.
2. Проведення самостійного судово-медичного розтину трупа з оформленням вступної та дослідницької частини “Акту судово-медичного дослідження трупа”.
3. Складання “Впізнавальної карти”.
4. Визначення давності настання смерті.
5. Опрацювання судово-медичного діагнозу та складання
“Лікарського свідоцтва про смерть”.
ПЕРЕЛІК ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ, ЯКИМИ ПОВИННІ ВОЛОДІТИ СТУДЕНТИ З ПОПЕРЕДНІХ КАФЕДР
1. Знати анатомічну будову тіла та органів людини.
2. Знати морфологічні прояви захворювань, що найчастіше приводять до настання смерті.
3. Знати склад секційного набору та призначення інструментарію.
4. Вміти проводити розтин трупа за методом повної евісцерації.
ПЕРЕЛІК ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ, ЯКІ ПОВИННІ ЗАСВОЇТИ СТУДЕНТИ НА ЗАНЯТТІ
1. Вміти проводити судово-медичний розтин трупа.
2. Знати методику забору та вилучення об’єктів для лабораторного дослідження.
3. Вміти користуватися динамометром та генератором тестових впливів для визначення давності настання смерті.
4. Вміти скласти “Акт судово-медичного дослідження трупа” та “Впізнавальну карту”.
5. Вміти виписати “Лікарське свідоцтво про смерть”.
ЕЛЕМЕНТИ ЗАНЯТТЯ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ
ОБОВ’ЯЗКОВІЙ ОЦІНЦІ
1. Проведення судово-медичного розтину трупа.
2. Визначення давності настання смерті за трупними ознаками, суправітальними реакціями та за допомогою генератора тестових впливів.
3. Складання ”Впізнавальної карти”.
4. Оформлення “Акту судово-медичного дослідження трупа” з формулюванням судово-медичного діагнозу, висновків та виписуванням “Лікарського свідоцтва про смерть”.
БЛОК ІНФОРМАЦІЇ
Розтин трупів проводять на підставі постанови або направлення слідчих органів. При цьому судово-медичний експерт (лікар-експерт) проводить експертизу трупа або його судово-медичне дослідження. За постановою слідчих органів складають “Висновок експерта”, а за направленням — “Акт судово-медичного дослідження трупа”.
Перед судово-медичним розтином вивчають наявну документацію – направлення слідчих органів, протокол огляду трупа на місці його виявлення, історію хвороби та з’ясовують обставини справи. При підозрі на смерть від особливо небезпечних інфекцій та СНІДу додержують необхідних умов самозахисту. Під час розтину можуть бути присутніми слідчий та лікар, який лікував померлого.
Судово-медичне дослідження трупа починають з загального його огляду, під час якого ретельно описують одяг безпосередньо на трупі та коли його знято. Зазначають особливості, ушкодження та наявність слідів-накладень. При огляді самого трупу описують дані, що характеризують особу померлого: вік, стать, будову тіла, вгодованість, довжину тіла, стан шкіряних покривів, тощо. Далі досліджують абсолютні ознаки смерті, на підставі яких встановлюють термін настання смерті.
Застосовуючи динамометр і натискаючи ним на трупну пляму з силою 2 кг/см² тривалістю 3 сек., досліджують стадію та фазу їх розвитку за часом її відновлення.
За допомогою генератора тестових впливів досліджують електрозбудливість м’язів.
1. Дослідження реакції зіниці ока. Крім встановлення терміну настання смерті у деяких випадках, наприклад, при черепно-мозковій травмі, можна встановити, де локалізується ушкодження.
Для проведення цієї проби необхідно:
— підключити електроди до зіниці ока;
— розширити вікорозширювачем глазну щілину;
— прикріпити упор електродів до скроні лейкопластиром;
— зафіксувати гачкоподібні електроди за глазне яблуко на межі роговиці та склери;
— шнур електродів підключити до гнізда “Вихід” на верхній кришці генератора;
— встановити вимірюванням початковий діаметр зіниці ока;
— нажати кнопку “меандр” та зафіксувати час за секундовимірювачем.
За час впливу повинна встановитись реакція зіниці — звуження, розширення або витягування в овал. При дослідженні різко звужених зіниць у разі отруєнь застосовують кнопку “розряд”, натискаючи на неї декілька разів по 3—4 сек. Вплив виникає при виключенні кнопки, коли вона у вихідному стані.
При підозрі на смерть від черепно-мозкової травми необхідно водночас провести подразнення обох очей, застосовуючи “Розряд”. Підключати одиночні електроди необхідно до зовнішніх кутів очей. При цьому виявляють анізокорію та діагностують розташування ураження. При дії змінного електроструму у разі раннього післясмертного періоду зіниці звужуються, а у пізні строки — деформуються у овал.
Кількісну оцінку реакції зіниці проводять за ступенем звуження у мм або появою її деформації в овал та залежно від часу, який необхідний до максимального прояву реакції. При 1-6 годинному терміні настання смерті максимальна реакція зіниці проявляється через 7 сек.; при 7-12 годинному терміні — через 15 сек.; при 13-18 годинному — через 25 сек.; при 19-24 годинному — через 45 сек.; при 25-30 годинному терміні-близько 1 хв.
2. Визначення електрозбудливості м'язів. Для проведення цього дослідження голчасті електроди заглиблюють у такі м'язи:
1. М’язи повік та одного ока;
2. М’язи навколо обох очей та в/з обличчя;
3. М’язи роту, с/з та н/з обличчя;
4. М’язи шиї та н/з обличчя;
5. М’язи верхніх кінцівок;
6. М’язи нижніх кінцівок.
Для дослідження м’язів повік електроди вводять під віко біля зовнішнього кута ока. Нижні мімічні м’язи досліджують при введенні електродів в ділянку кута рота із вколюванням зі сторони слизової оболонки верхньої губи на рівні с/з носогубної складки. На шиї електрод вколюють в надключичну ділянку на рівні с/з, а другий — на рівні кута нижньої шелепи. На кінцівках — у м’язи однієї функціональної групи на відстані 5 см поміж собою.
Ступінь електрозбудливості м’язів оцінюють у балах:
— досить сильна — 4 бали,
— середня — 3 бали,
— слабка — 2 бали,
— досить слабка — 1 бал,
— відсутність — 0 балів.
У першій групі м’язів електрозбудливість зникає через 12-14 годин після смерті; у другій — через 10 годин; у третій — через 7 годин; у четвертій — через 5 годин; у п’ятій — через 9 годин; і у шостій через 12-13 годин.
Встановлені за результатами дослідження бали сумують та давність настання смерті встановлюють за графіком.
Особливості судово-медичної експертизи невідомих осіб
При дослідженні невідомих осіб перед — та під час секції необхідно скласти “Впізнавальну карту”, в якій відображають наступне:
1. Фотографування обличчя трупа у трьох проекціях;
2. Антропометрія найбільш сталих розмірів – довжини тіла, окружності голови, довжини ступні;
3. Дактилоскопія, яку виконують криміналісти;
4. Більш ретельний огляд та опис одягу із зазначенням найменування частин одягу, характеру матеріалу з якого вони виготовлені, кольору, фірмових етикеток, наявності забруднення, ступеню зношеності;
5. Складання словесного портрету за схемою:
стать: чоловіча, жіноча
антропологічний тип: центральні європеоїди, північні європеоїди, південні європеоїди, середньоазіатські європеоїди, центрально-сибірські монголоїди, південно-східні монголоїди, середньоазіатські монголоїди, уральсько-поволжський тип;
вік: новонароджений (від 1 до 10 днів), грудний вік (від 10 днів до 1 року), раннє дитинство (1-3 роки), перше дитинство (4-7 років), друге дитинство (8-12 років), підлітковий вік (13-16 років хлопчики та 12-16 — дівчинки), юнацький (17-21 та 16-20), зрілий вік: 1-й період (22-25 та 21-35), 2 — й період (36-60, 36-55), похилий (61-75 та 56-75), старечий (76-90).
зріст: дуже високий (більше 185 см), високий (176-185 см), вище середнього (171-175), середній “звичайний” (166-170), нижче середнього (161-165), низький (152-160 см), дуже низький (до 150 см);
статура: середня, щільна, коренаста, атлетична, слаба, худорлява;
фігура: середня, атлетична, приземкувата, повна, худорлява, слаба — жінкоподібна (у чоловіків), чоловікоподібна (у жінок);
шкіра: загальний вигляд (гладенька, матова, глянцева, шероховата зморшкувата, пориста, з прожилками), стан (чиста, брудна, м’яка, жорстка, еластична, дрябла, суха, жирна, запалена, вугриста, червоні вугрі, прищава), колір (рожева, біла, темна, бліда, сіра, жовта, темно — коричнева, червона), особливості (бородавки, ластовиння, лишай, ліпоми, депігментація), пігменті плями (вікові, родимі, судинні), родимки, рубці (від пошкоджень, захворювань, колоїдні, від фурункулів, опіків), татуювання; загальний розмір (нормальна, велика, мала), висота (низька,
голова: середньої висоти, висока), форма потилиці (скошена, вертикальна, виступаюча);
волосяний покрив: лінія росту волосся (пряма, дугоподібна, звивиста, ламана), форма волосся (прямі, хвилясті, ті що в’ються), довжина волосся (короткі, середні, довгі), щільність волосся (рідкі, щільні), колір (чорняві, русі, темно-русі, білокурі), форма стрижки (висока, низька), пробору (правобіч, посередині, лівобіч), напрям зачіски (назад, вперед, набік);
вуса: величина (малі, середні, великі), ширина (тонкі, середні, широкі), положення (горизонтальні, опущені, припідняті);
борода: величина (мала, середня, велика), форма (кругла, клиноподібна, прямокутна), колір волосся;
лице: контур в профіль (прямий, ввігнутий, випуклий, прогнатичний, ортогнатичний), лобно-носова лінія (пряма, паралельна, кутова, хвиляста, ламана, дугоподібна) фас, форма лиця (круглясте, овальне, яйцеподібне, трикутне, прямокутне, квадратне), розміри частин лиця, вираз обличчя (здивоване, похмуре, сумне), колір (блідне, смуглясте, рум’яне, червоне), дефекти та особливості шкіри на лиці (ластовиння, судини, сліди віспи), зморшки (форма, протяжність, кількість, розміщення, складки, розміри та положення бородавок, плям, особливості лиця (двояковипукле, дуже подовжене, асиметрія);
лоб: розміщення (відхилений назад, вертикальний, відхилений вперед), висота (низький, середній, високий), ширина (вузький, середній, широкий), форма (прямий, випуклий, хвилястий), особливості (сильно розвинуті надбрівні дуги, великі лобні горби);
брови: контур (прямі, дугоподібні, звивисті, ломані, трикутні), протяжність (короткі, середні, довгі), висота (високі, середні, низькі), розміщення (косовнутрішні, косозовнішні, горизонтальні, далеко зміщені, близько зміщені), ширина (вузькі, середні, широкі), особливості (зрощені, щитинкові, дуже широкі та довгі, асиметричні);
очі: розміщення очної щілини (горизонтальні, косовнутрішні, косозовнішні), форма очної щілини (мигдаликоподібні, сегментовані, овальні, трикутні, серпоподібні, косопаралельні, трапецієподібні, ромбоподібні), характер нерухомої частини верхнього повіка (середнє нависання, середньобокове, відсутність нависання), розмір, колір райдужки (чорні, карі, зеленкуваті, блакитні, сірі, жовті), колір та довжина війок, особливості (косоокість — внутрішнє, зовнішнє, більмо, відсутність ока, різний колір, наявність окулярів);
ніс: висота малий, середній, великий), ширина (вузький, середній, великий), форма спинки (випуклий, вігнутий, хвилястий, звивистий), розміщення основи (горизонтальне, опущене, припідняте), форма кінчика (гострий, заокруглений, тупий), висота та глибина перенісся (мала, середня, велика), особливості (роздвоєння, викривлення, звернутий, червоний);
рот: величина (малий, середній, великий), розміщення (горизонтальне, скошене), контури ротової щілини (пряма, випукла, звивиста), розміщення кутів роту (опущені, припідняті, горизонтальні), особливості (напіввідкритий, косий);
губи: товщина (тонкі, середні, товсті), контур облямівки верхньої губи (двохвершинний, лукоподібний, круглий, трикутний), ступінь виступання та розміщення верхньої губи (загальне, тільки верхньої губи), висота (низькі, середні, високі), особливості (роздвоєння, виступання, вологість);
зуби (див. нижче);
підборіддя: розміщення в профіль (скошений, вертикальний, виступаючий), форма в фас, контур (заокруглений, горизонтально-прямолінійний, загострений), ширина (широкий, середній, вузький), висота (високий, середній, низький), особливості (подвійний, роздвоєний, ямка);
вуха: розмір (великі, середні, малі), форма (круглі, овальні, трикутні, прямокутні), розміщення (вертикальне, скошене), деталі будови, ступінь прилеглості до голови (відстовбурчені, прижаті, середні); завиток — широкий, вузький; протикозелок — розміщення, форма; мочка — величина (маленька, середня, велика), форма вільного краю (заокруглена, трикутна, горизонтальна, прямолінійна), прикріплення до щоки (відокремлена, зливаюча).
6. Ретельно вивчають і описують стоматологічний статус: кількість зубів окремо на верхній та нижній щелепах, ураження їх карієсом, наявність коронок, мостів, колір їх металу або ж пластмаси, наявності протезів і їх особливості тощо. Складають зубну формулу:
Праві 8 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7 8 Ліві
8 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7 8
Позначки:
“—“ зуб зламаний
О — зуб відсутній
П — запломбований
Б — хворий
К — коронка
В — вставний
М — замінені металічним мостом
Ж — зуб з жовтого металу
7. Виявляють, описують та фотографують характерні індивідуальні особливості при зовнішньому дослідженні: татуювання, рубці, вроджені плями, вади опорно-рухового апарату і ін.
8. Вилучають для судово-імунологічного дослідження кров для встановлення її групової приналежності.
9. Для ідентифікації невідомих осіб можуть бути застосовані також тотальна рентгенографія, палатографія, геномна дактилоскопія.
Особливості експертизи розчленованих трупів і кісткових залишків
Розрізняють кримінальне розчленування трупа, а також розчленування внаслідок механічної травми та післясмертного ушкодження трупа тваринами.
Експертиза може проводитися як знайдених окремих, не всіх частин трупа, так і всіх його розчленованих частин. Розчленовані частини трупа можуть в більшій чи меншій мірі зберігати структуру м’яких тканин і органів та бути повністю скелетованими. Також може проводитись експертиза цілого скелету.
При цьому необхідно вирішити наступні основні питання:
1. Чи належать представлені на дослідження частини трупа людині чи тварині і яка їх анатомічна приналежність?
2. Чи належать представлені на дослідження частини одному трупу чи декільком?
3. Яким способом відбулося розчленування трупа.
4. Від чого настала смерть (причина смерті)?
5. Якій особі належать знайдені частини трупа чи скелету?
6. Давність настання смерті та час розчленування (при дослідженні кісток скелету — давність захоронення).
Характер і об’єм судово-медичних досліджень обумовлюється особливостями і станом знайдених частин трупа, а також питаннями, які ставлять слідчі органи на вирішення експерта. При цьому дуже важливу роль відіграють різноманітні судово-медичні лабораторні та медико-криміналістичні методи дослідження як для встановлення особи померлої людини за частинами розчленованого, або скелетованого трупа (кістковими залишками), так і для встановлення предмету, яким був розчленований труп, наявності алкоголю або ж отруйних речовин в частинах трупа.
В зв’язку із складністю експертизи розчленованих та скелетованих трупів, вони проводяться судово-медичною експертною комісією.
Результати судово-медичного розтину трупа оформлюють у “Акті”, який складають за наведеною схемою.
Закінчують розтин складанням “Лікарського свідоцтва про смерть.”
АКТ
СУДОВО-МЕДИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТРУПА №
“____”_______________2000 р. з _____ до ______годин
за ___________________ погоди та __________________ освітлення на підставі ____________
від “ “________________ у приміщенні ____________________ студент _________________________ _______________________________________________________
провів судово-медичне дослідження трупа (гр-на ки) _________________________________________________________
______р. н. (______років) з метою визначення причини смерті та встановлення давності її настання.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Із направлення відомо, що ______________________________
________________________
ЗОВНІШНЄ ДОСЛІДЖЕННЯ
На трупі виявлено такий одяг:___________________________
Труп _________ статі, _______років за виглядом (документами), довжина тіла _____см, ____________статури, _________________вгодованості. Прикмети, якщо особа невідома:________________________________________________
Трупне заклякання________________________________________
Шкірні покрові тіла_______________Трупні плями___________ кольору, розташовані на _________________________________
При дозованому натисканні______________________________
Гнильні зміни ________. На волосистій частині голови при огляді та ощупуванні___________________________________
Шкіра обличчя________. Очі_____________, рогівки________, зіниці______, сполучнотканинні оболонки очей __________ Кістки та хрящі носу на дотик ________, отвори носа________, вушні ходи________. Рот_______, слизові оболонки губ_______. Зуби_____________. Язик__________. На шиї________________. Грудна клітка________. Живіт___________. Зовнішні статеві органи________. Анальний отвір ________. Кінцівки_________________________________________________
Ушкодження:______________________________________________ _________________________________________________________
_________________________________________________________
ВНУТРІШНЄ ДОСЛІДЖЕННЯ
При розтині черевної порожнини__________________________ Підшкірно-жировий шар досягає в області грудей _____ см, в області живота _____ см. Сальник__________. Розташування органів черевної порожнини ___________. Шлунок_________. Петлі кишок __________. Очеревина______________. В черевній порожнині_________________. Стан діафрагми справа_________зліва_________. Реберні хрящі розрізаються _________. Переднє середостіння___________. Легені після розтину грудної клітки ______________. В плевральних порожнинах____________. Навколосерцева сумка____________, в її порожнині____________. В порожнині серця і великих судин наявна_________________. Серце________форми, розмірами______, вагою_______. Епікард містить________. На поверхні серця______________.
Периметр правого венозного отвору ________см, лівого венозного отвору____см. В порожнинах серця міститься_______. М’яз серця на розрізах________________ _________________________________________________________
___________консистенції. Товщина м’язу лівого шлуночка ____см, правого шлуночка___см. Тристулковий клапан ______, двостулковий клапан__________. Внутрішня оболонка серця________.
Ширина аорти над клапанами на розрізі______см, клапани її______________. Внутрішня поверхня аорти_______________Внутрішня оболонка легеневої артерії___________. Вінцеві артерії серця___________.
В підшкірній клітковині шиї_________. Хрящі гортані_________.
Під’язикова кістка___________. Щитовидна залоза________.
Язик___________. Мигдалики_____________. Глотка і стравохід ______________. Гортань та трахея____________. Легені________ консистенції. На поверхні легень_________. Тканина легень на розрізі___________. При дослідженні грудної клітини з її внутрішньої поверхні _____________. Ребра _________________.
Селезінка розмірами ________см, капсула її____________, консистенція__________, тканина на розрізі______________, зіскоб__________. Печінка розмірами__________см, капсула її ____________, консистенція____________, тканина на розрізі _____________. Жовчний міхур ____________. Слизова його оболонка_______________. В порожнині шлунка________.
Запах від вмісту шлунка______________, слизова оболонка шлунка____________. Підшлункова залоза______________. В кишечнику ____________. Слизова його оболонка. Нирки розмірами: права____, ліва_____см. Жирова капсула _________. Фіброзна капсула__________. Поверхня нирок ________________. Тканина нирок на розрізі____________, межа між шарами______, миски нирок________. Наднирникові залози_______. Сечовий міхур__________, слизова його оболонка_______. Сечоводи___________. Внутрішні статеві органи_______________.
М’які покриви голови з внутрішньої поверхні____________.
Кістки склепіння черепа_______________, ____см товщини. Тверда мозкова оболонка ________, з кістками склепіння черепа__________. В верхньому поздовжньому синусі та синусах основи черепа_______________. М’яка мозкова оболонка_______. Її судини__________. Судини основи мозку__________. Звивини мозку____________, борозни між ними____________. Тканина мозку на розрізі______________, Від речовини мозку ________________. В шлуночках мозку___________. Тканина Варолієва мосту, мозочка і довгастого мозку___________.
Кістки основи черепа_____________________________________.
В м’яких тканинах спини____________. Кістки таза___________.
Залишено для:_____________________________________
_________________________________________________________
Розтин провів студент
(підпис)
РЕЗУЛЬТАТИ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
___________________________________________________
СУДОВО-МЕДИЧНИЙ ДІАГНОЗ
__________________________________________________________________
ВИСНОВОК
Студент (підпис)
ЛІКАРСЬКЕ СВІДОЦТВО ПРО СМЕРТЬ