Державний заклад «дніпропетровська медична академія міністерства охорони здоров'я україни»
“Переглянуто та затверджено”
на методичному засіданні
кафедри факультетської педіатрії
та медичної генетики
Протокол № 1
“29” серпня 2014 г.
Завідуючий кафедрою
д.м.н., професор
Абатуров О.Є.
Методичні рекомендації
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
З педіатрії для студентів іу курсу
|
Навчальна дисципліна |
Педіатрія |
|
Модуль № 1 |
Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей |
|
Змістовний модуль № 5 |
Захворювання органів травлення у дітей |
|
Тема заняття |
Хронічний панкреатит у дітей |
|
Курс |
ІV |
|
Факультет |
Медичний |
Актуальність теми.
Хронічний панкреатит у дітей частіше вторинний, виникає на тлі захворювань органів травлення, насамперед, жовчовивідних шляхів і два дванадцятипалої кишки. Як правило на організм детини діє не один, а комплекс факторів, яки зумовлюють появу захворювання в умовах зміненої реактивності організму. Прямий пошкоджуючий вплив на тканину підшлункової залози справляють інфекційні агенти, зокрема важливу роль відіграє вірус епідемічного паротиту; не можна виключити участь іерсиній, вплив бактеріальних інфекцій. Важливе значення у формуванні хронічного панкреатиту має активація ферментів панкреатичного соку внаслідок рефлюксу в протоки вмісту дванадцятипалої кишки, зокрема жовчі. Захворювання може виникати внаслідок тривалого застосування деяких лікарських засобів, зокрема тетрациклінів, діуретиків, сульфаніламідів. Можлива також поява спадкового панкреатиту, аутоімунного процесу підшлункової залози. Патогенетичні механізми хронічного панкреатиту надзвичайно складні і остаточно не вивчені. Знання етіопатогенезу, клінічних особливостей, рання та точна діагностика панкреатитів, вибір раціональної терапії мають велике значення в зниженні показників смертності, попередженні рецидувування та хронізації процесу.
Усе зазначене підкреслює актуальність даної теми і зумовлює необхідність її поглибленого вивчення.
2. Конкретні цілі :
Знати:
· класифікацію захворювань підшлункової залози;
етіологію, фактори ризику виникнення, патогенез хронічних панкреатитів у дітей;
ведучі патофізіологічні механізми, які визначають клініку;
клінічні прояви панкреатиту;
методи діагностики та інтерпретацію результатів лабораторно-інструментальних досліджень;
принципи лікування панкреатиту
● фармакокінетику та фармакодинаміку препаратів, які використовують для лікування
даних захворювань.
Уміти :
зібрати анамнез, проводити клінічне обстеження дітей
· проаналізувати основні діагностичні критерії панкреатиту у дітей;
виявляти провідні клінічні синдроми;
оцінити ускладнення при панкреатитах;
інтерпретувати результати клінічного, лабораторного та інструментального обстежень
· диференціювати панкреатити з іншими захворюваннями