- •Семінар 1 Київська Русь та Галицько-Волинське князівство як перші форми української державності План
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література.
- •Семінар 2 Релігійно-культурний розвиток в XVI- першій половині XVII століття як ідеологічна передумова Хмельниччини План
- •Методичні рекомендації
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література.
- •Семінар 3 Українські землі в другій половині XVII ст. План
- •Методичні рекомендації
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література.
- •Семінар 4 Національно-культурне відродження на українських землях у хіх ст. План
- •Методичні рекомендації
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Семінар 5 Боротьба за збереження державної незалежності під час української національної революції. План
- •Методичні рекомендації
- •В економіці (відновлення поміщицького землеволодіння; стягнення з селян примусових контрибуцій; ліквідація 8-годинного робочого дня; збільшення норм виробітку; обіцяння аграрної реформи).
- •У культурі та національних відносинах (русифікація; закриття українських видань; припинення діяльності уан; посилення шовінізму, національної ворожнечі; антиєврейські погроми).
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Семінар 6 Українські землі між двома світовими війнами (20- ті – 30 рр.). План
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Семінар 7 Україна у роки Другої світової війни План
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Семінар 8 Україна у другій половині хх ст. – на початку ххі ст. План
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
Семінар 1 Київська Русь та Галицько-Волинське князівство як перші форми української державності План
1. Передумови утворення держави у східних слов’ян.
2. Становлення Давньоруської держави.
3. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Роль християнства у державотворчому процесі.
4. Причини роздробленості. Суспільно-політичний лад князівств і земель після розпаду Київської держави.
5. Галицько-Волинське князівство – продовжувач державницьких традицій Київської Русі.
Методичні рекомендації
Перше питання:
- визначте передумови виникнення держави у східних слов'ян.
- з’ясуйте теорії походження Давньоруської держави.
- з’ясувати походження етноніма «Русь», «Україна».
- розкрийте механізм утворення Київської Русі (за літописною версією).
- за свідченням арабських авторів, у VIII-ІХ ст. існували 3 осередки східнослов’янської державності: Куявія (земля полян з Києвом); Славія (Новгородська земля); Артанія (Ростово-Суздальська земля або, за твердженням професора Й.Винокура, – південна Волинь і Поділля). Найбільшим було державне об’єднання, яке літописець називає Руською Землею з центром у Києві. Воно і стало тим територіальним і політичним ядром, навколо якого зросла Древньоруська держава. Про що це свідчить? Зробіть висновок.
Друге питання:
- розгляньте початок князювання Рюриковичів: Олега (882-912 рр.); Ігоря (912-945рр.); Ольги (945-969 рр.); Святослава (869-972 рр.).
- визначте основні напрямки зовнішньої та внутрішньої політики.
- поясніть поняття: «племінна держава», «надплемінна держава», «дружинна держава».
- на підставі зазначених понять визначте тип ранньої руської державності.
- Київська Русь була поліетнічною державою, її не можна вважати державою національною. Чому? Чим можна підтвердити чи спростувати дану тезу?
Третє питання:
- охарактеризуйте зміни державно-політичного устрою, що відбулись у наслідок правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- Володимир Великий вирішив прийняти єдину віру по всій державі – східний (Візантійський) вид християнства. Чому? Свою відповідь обґрунтуйте.
- що означав вислів «новий Константинополь», який застосовували до характеристики Києва у ХІ ст.? Обґрунтуйте відповідь, наводячи приклади.
- за часів правління Ярослава мудрого Київська Русь досягла розквіту і стала однією з провідних держав світу. Чим можна підтвердити чи спростувати дану тезу?
- поясніть поняття: «ранньофеодальна монархія».
- в Київській Русі не існувало класичних феодальних відносин на перших етапах її існування. Що означає поняття «класичний феодалізм»?
- коли і яким чином починає формуватися у Київський Русі приватна власність на землю? Поясніть поняття «отчина», «волость».
- як виглядала система престолонаслідування? Якою була її еволюція?
- розгляньте міжнародні зв’язки і зовнішню політику України-Русі. Поясніть з якою метою укладалися династичні шлюби.
Четверте питання:
- розкрийте особливості політичного устрою Київської Русі кінця ХІ ст.
- розгляньте рішення Любецького з’їзду князів (1097 р.) як першого кроку на шляху перетворення Київської Русі на федерацію князівств.
- охарактеризуйте політику Володимира Мономаха в контексті децентралізаторських процесів ХІІ ст. Чим був викликаний успіх його політики і які були її подальші результати?
- визначте основні причини політичної роздробленості Київської Русі.
- проаналізуйте наслідки розпаду Київської держави, виходячи із того, що Київська Русь перетворилась на конфедерацію руських князівств (протягом ХІІ ст. існувало від 10 до 15 князівств).
П’яте питання:
- обґрунтуйте тезу М. Грушевського, який стверджував, що Галицько-Волинське князівство безпосередньо успадкувало політичні та культурні традиції княжого Києва, аналізуючи:
політичний устрій двох держав;
суспільні відносини;
економічний розвиток.
- розкрийте особливості розвитку Галицько-Волинського князівства, враховуючи такі фактори, як:
а) вдале розташування і недосяжність для кочового степу;
б) наявність великих родовищ солі – товару, що мав великий попит на ринках Європи;
в) великий вплив олігархічного правління (навести приклади).
- охарактеризуйте діяльність Данила Галицького як державного діяча, визначити його роль в становленні Галицько-Волинського князівства, звернувши увагу на:
механізми, що застосовувались ним для приборкання боярської олігархічної опозиції;
дипломатію Данила Галицького (Ватікан – Європа – Золота Орда);
релігійну ситуацію та спроби компромісного вирішення протистояння католицизм – православ’я.