методичка 3 (1)

Горлівський інститут іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

Пожидаєва Н.П.

ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ПЕРЕКЛАДУ

КУРС ЛЕКЦІЙ ТА МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ЗАВДАННЯ З САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Горлівка – 2014

Пожидаєва Н.П.

Теорія та практика перекладу. Курс лекцій та матеріали до семінарських занять.Завдання з самостійної роботи.-Горлівка: Вид-во «Колегія», 2014.- 106 с.

Укладач: Н.П. Пожидаєва, кандидат філологічних наук, доцент

Рецензенти: С.О. Швачко, доктор філологічних наук, професор

Л.І. Сердюкова, кандидат філологічних наук, доцент

Друкується за рішенням вченої ради Горлівського інституту іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (протокол №3 від 15

жоітня 2014 р.)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Ці методичні матеріали призначені для студентів п’ятого курсу факультету англійської мови, які вивчають курс «Теорія та практика перекладу». Матеріал скерований на розвиток вмінь та навичок перекладу з англійської на українську/російську та з української/російської на англійську мови.

Методичні матеріали укладено згідно з вимогами та змістом типової програми з теорії та практики перекладу.

Основним принципом та метою методичних матеріалів, підбору та розташування навчального матеріалу є надання системного знання про способи та засоби перетворення мовних одиниць в процесі двостороннього перекладу,

удосконалення фахових і дослідницьких вмінь та навичок вирішувати перекладацькі проблеми шляхом співвіднесення мовних систем мови джерела і мови реципієнта. Така мета зумовлює завдання наданого матеріалу – розвивати уміння практичного застосування знань про труднощі перекладу, перекладацькі відповідності та особливості мовних систем учасників процесу перекладу.

Методичні матеріали складаються з курсу лекцій, які пройшли апробацію у Горлівському інституті іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», питань для обговорення на семінарських заняттях, вправ, практичних завдань, завдань для самостійної роботи та додатків.

Структурно методичні матеріали оформлені так, що до учбового процесу залучаються не тільки теоретичні ресурси для обговорення перекладацьких проблем, а й додатковий текстовий матеріал для самостійної роботи студентів.

Додатки містять тексти для самостійного перекладу з урахуванням міжкультурних та міжмовних відповідностей. Комплексне застосування вмінь та навичок перекладу, які були придбані протягом вивчення курсу «Теорія та практика перекладу», є необхідною умовою для виконання завдань з самостійної роботи над текстами для перекладу. Робота над перекладом текстів додатків передбачає як самостійне виконання письмового перекладу, так і

3

обговорення способів усного перекладу окремих мовних одиниць під час семінарських занять.

Проблеми перекладу, а також способи їх вирішення, які окреслені в даних методичних матеріалах, віддзеркалюють лише основні типові ситуації пошуку лексичних, граматичних і стилістичних відповідностей. Головним завданням для досягнення поставленої мети є навчання та розвиток вмінь ефективного використання перекладацьких прийомів перетворення мовних одиниць.

Дисципліна «Теорія та практика перекладу» має на меті ознайомлення студентів лише з основними положеннями лінгвістичної теорії перекладу.

Переклад розглядається у парадигмі міжмовної та міжкультурної комунікації,

складовою якої є дискурсивний аналіз тексту відправника і вихідного тексту.

Загальна теорія перекладу охоплює специфіку культурних розбіжностей на всіх рівнях лінгвістичної науки. Загальні принципи класифікації перекладу, окремі види перекладу, типи еквівалентності – все це потребує більш детального вивчення за допомогою спеціальних курсів з усного перекладу, з художнього перекладу, з науково-технічного перекладу тощо.

Проблеми опису процесу перекладу і стратегій перекладача під час творення тексту в результаті міжмовної комунікації тісно пов’язані з аналізом і відбором варіантів перекладу наданих текстів для самостійного виконання перекладу.

4

	ЗМІСТ
1.	Лекція 1........................................................................................................	7
2.	Використана література...........................................................................	12
3.	Вправи для самостійного опрацювання.................................................	15
4.	Лекція 2......................................................................................................	17
5.	Використана література...........................................................................	21
6.	Вправи для самостійного опрацювання.................................................	22
7.	Семінар 1...................................................................................................	25
8.	Лекція 3......................................................................................................	28
9.	Використана література...........................................................................	34

10.	Вправи для самостійного опрацювання.......................	........................34
11.	Семінар 2.................................................................................................	38
12. Завдання з самостійної роботи..............................................................		40
13.	Лекція 4....................................................................................................	42
14.	Використана література.........................................................................	47
15.	Вправи для самостійного опрацювання...............................................	48
16.	Семінар 3.................................................................................................	49
17. Завдання з самостійної роботи..............................................................		50
18.	Лекція 5....................................................................................................	52
19.	Використана література.........................................................................	58
20.	Вправи для самостійного опрацювання...............................................	58
21.	Семінар 4.................................................................................................	62
22. Завдання з самостійної роботи..............................................................		63
23.	Лекція 6....................................................................................................	65
24.	Використана література.........................................................................	74
25.	Вправи для самостійного опрацювання...............................................	75
26.	Семінар 5.................................................................................................	77
27. Завдання з самостійної роботи..............................................................		78
28.	Семінар 7.................................................................................................	80

5

29.	Вправи для самостійного опрацювання.............................	....................82
30. Завдання з самостійної роботи................................................................		82
31.	Семінар 8...................................................................................................	84
32.	Вправи для самостійного опрацювання.................................................	86
33. Завдання з самостійної роботи................................................................		86
34.	Семінар 9....................................................................................................	88
35.	Вправи для самостійного опрацювання..................................................	90
36. Завдання з самостійної роботи................................................................		90
37.	Семінар 10..................................................................................................	92
38.	Вправи для самостійного опрацювання..................................................	93
39. Завдання з самостійної роботи................................................................		94
40.	Семінар 11.................................................................................................	96
41.	Вправи для самостійного опрацювання..................................................	97
42. Завдання з самостійної роботи................................................................		98
43.	Додатки....................................................................................................	100

6

LECTURE 1

BASIC APPROACHES TO TRANSLATION. TRANSLATION AS

INTERCULTURAL COMMUNICATION

1.Essence of translation. Its objectives.

2.The controversy in the definition of translation.

3.Translation as intercultural communication.

4.Levels of analysis in translation.

1. Essence of translation. Its objectives.

Translation has been and nowadays is a mighty means of cultural, political, economic contacts among nations. Translation, as any other phenomenon of nature and human life, presents a many-sided object of study, but since it deals with languages and is an operation performed on languages, it must be given a thorough consideration from the linguistic point of view.

The study of translation or translatology (the study of the theory and practice of translating and interpreting, especially in an academic context, combining elements of social science and the humanities) also known as translation studies or traductology is concerned with both theoretical and applied aspects of translation. On the one hand, it places the emphasis on evaluation of the product of translation – translation as a result of a certain action, the translated text itself. On the other hand, it seems essential that the systematic study of the process is needed. Translation theorists state that advances in translation theory cannot be achieved without studies of the process of translation – a certain type of human activities resulting in a new text, they seek to describe the process of translating and explain it, in other words, to answer the following questions: a) what happens during the process of translating? b) why is the process as it is?

The theory of translation is concerned with a certain type of binary relations between languages and is consequently a branch of linguistics. In the process of translation there always exist two texts: the Source language text (SL text) & the

7

Target language text (TL text). The target text, that is created by the translator never perfectly reflects, either in meaning or in tone, the original source text. This is due to the constraints imposed on the translator by the formal and semantic differences between the source language and the target language. Nevertheless, the users of the TL usually accept a translation as the functional, structural, and semantic equivalent of the original.

2. The controversy in the definition of translation.

There exist many rather controversial definitions of translation suggested by the representatives of different schools of linguistics and translation. These definitions range from formal, structural approaches to translation, e.g. “translation is substitution of elements or structures of one language by elements or structures of another language”

(A.Oettinger, N.Chomsky, O.Kade, V.Rozentsveig), to semantic and functional treatment of translation, e.g. “translation is rendering in the target language of the closest equivalent of the initial message from the point of view of its meaning and style” (E.Nide, C.Taber,

A.Shveitser).

According to the proposal made by S.Bassnett-McGuire a descriptive rather than a prescriptive approach to the investigation of the process of translation should be adopted, as a purpose of the translation theory is “to reach understanding of the processes undertaken in the act of translation and not, as is so commonly misunderstood, to provide a set of norms for effecting the perfect translation” [Bassnett-McGuire, 1980: 37]. In other words, theory of translation must be oriented towards the objective specification of the translator’s steps, stages through which the translator goes as the source text (ST) is transformed into the target text (TT). But theories and models shouldn’t be exaggerated:

“it is inappropriate to expect that theoretical models of translation will solve all the problems a translator encounters. Instead, theory of translation should formulate a set of strategies for approaching problems and coordinating different aspects entailed”

[Beaugrande de, 1978: 135]. Thus, theory of translation can suggest the following:

models which offer probable post factum explanations of what has been done rather than a priori models which claim to predict what will be done;

8

models of the dynamics of the process rather than static descriptions of the structure of the product;

indications of the relations between translation, on one side, and such notions as

“communicative competence”, “discoursal coherence” and appropriateness in the use of the code, on the other.

As Prof. Komissarov has remarked, the basis of translation theory is linguistics in the broadest sense of the word, that is, macrolinguistics with all its new branches, such as psycholinguistics, sociolinguistics, text linguistics, communicative linguistics, studying the language structure and its functioning in speech in their relationship to mind, culture and society. Special relations have been established between translatology and contrastive linguistics. As German scholar Helbig has pointed out, translation correspondences make up the empirical ground for contrastive linguistics [Helbig, 1990: 17]. Prof. Shveitser favours the same thought: “Translation does a great favour to contrastive linguistics in terms of being the only source of the metalanguage which is essential for contrastive analysis [Shveitser, 1987: 166].

According to this understanding translation is a process of transforming speech messages in the SL into the speech messages in the TL under condition that their sense and communicative intention remain unchanged (Чернов Г.В., 1987: 6). It is quite natural that in the process of translation the form of the messages can be transformed due to the structural (lexical, morphological and syntactical) differences between languages. Such transformations which are inevitable in the process of translation are also called “code shifting” (substitution of the SL structures by the TL structures).

3. Translation as intercultural communication.

As a means of interlingual communication, translation is a transfer of meaning across cultures. More specifically, translation is the process and result of creating in a TL a text which has approximately the same communicative value as the corresponding text in the SL.

The process of translation is often described as a three-stage pattern (Shveitser 1988: 49; Miram 1998: 57): 1) S1 – R1; 2) code shifting; 3) S2 – R2. According to this scheme

9

there are two interrelated communicative acts in the process of translation: communication between the initial sender of information and a translator and communication between a translator and the final addressee (receiver of information). In this process a translator is changing his (her) role all the time, acting as a receiver and as a sender of the respective messages. Focusing upon the code shifting process, this scheme, however, does not consider social, cultural, political and other extralinguistic factors of communication.

Translation may also be defined as a two-stage process of interlingual and intercultural communication, during which a translator, on the basis of an analyzed and transformed text in SL, creates another text in TL which substitutes the source text in the target language and culture. It should be also added to this definition that translation is a process aimed at rendering communicative effect of the source text modified by the difference between two languages, two cultures and two communicative situations.

So an act of translation appears to be an intercultural communicative event, so far as cultures include the corresponding languages, languages include texts and texts pertain to specific subject fields (mathematics, politics, law, economics, medicine, etc.).

4. Levels of analysis in translation.

It has been stated that in the process of translation there takes place transformation of textual material which results in the changing of form. Therefore, it is necessary to know peculiar form of speech patterns of the source language text and a target language text and it is important to be able to establish correspondences between them. It is possible to do so by breaking down the object of speech, i.e. the text. However, parts of the SL text, as well as TL text should retain qualities of a single whole.

The problem of establishing and defining the unit of translation has been the overcoming of the obstacles in the translator’s work. There is still much confusion in defining criteria of the unit of translation.

In modern general linguistics the following levels of language hierarchy are distinguished: phoneme level, morpheme level, word level, word-combination level, sentence level, text level. According to prof. L. Barkhudarov “practically any unit of the above language levels may be the unit of translation”. Thus, any minimum SL unit, having

10