1.Морфемна будова слова. Типи морфем.

Морфеміка – це розділ мовознавства, який вивчає морфемну будову слів, їх значущі частини.

Морфема – це найменша значуща частина слова, тобто найменша двостороння одиниця в будові слова, яка не розкладається на одиниці такого ж порядку. У словах виділяють такі морфеми: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Морф – це звук або неперервна послідовність звуків, які сприймаються як різновиди вияву певної морфеми у конкретному слові.

Типи морфем за характером значення: кореневі та афіксальні.

Корінь – основна морфема, що формує лексичне ядро слова, слугує носієм лексичного, матеріального значення. Слова зі спільним коренем називаються спорідненими.

Афікси – це факультативні морфеми. Афікси не можуть утворювати слів без кореня, вони завжди прикріплені до нього.

Префікс – це морфема, яка стоїть перед коренем або іншим префіксом і служить для утворення нових слів або граматичних форм.

Суфікс – це морфема, яка знаходиться після кореня і служить для утворення нових слів або граматичних форм.

Закінчення (флексія) – змінна частина слова, яка служить для вираження його граматичних значень.

Постфікс – афікс, який стоїть після закінчення. (-сь, -ся)

Інтерфікс – афіксальна морфема, що знаходиться між двома кореневими морфемами і служить для поєднання їх в одне слово. (лісостеп, кароокий)

Конфікс – це перерваний, але єдиний словотворчий афікс, що складається з двох компонентів, перший з яких формально збігається з префіксом, другий – із суфіксом. (вухо - навушник).

Основа – частина слова без закінчення, яка містить його лексичне значення.

Типи афіксів за функцією:

Словотворчими називають морфеми, які використовуються для утворення нових слів з новим лексичним значенням і є словотворчими засобами. (новина – новинар, іскра - іскристий).

Формотворчими є ті морфеми, за допомогою яких утворюються граматичні форми граматично змінюваних слів. (добрий – добріший, цвів - цвіла).дієпр. і дієпр. 9посивілий, рятуючи)

2.Словотвір. Способи словотвору.

Словотвір – розділ мовознавства, який вивчає способи та мовні засоби творення слів.

Твірна основа – частина слова, від якої твориться похідне: люди – людяний.

Похідна основа – основа, у складі якої, крім кореневої морфеми, виділяють один чи кілька словотворчих афіксів і яка мотивується семантикословотвірними зв’язками з іншими словами того самого кореня.

Непохідна основа – основа, значення якої є немотивованим.

Способи словотвору:

Морфологічні полягають у тому, що нові слова творяться за допомогою морфем:

Суфіксальний – утворення нових слів за допомогою суфіксів.

Префіксальний - утворення нових слів за допомогою префіксів.

Флексійний - утворення нових слів за допомогою флексій.

Префіксально-суфіксальний - утворення нових слів за допомогою префіксів і суфіксів.

Безафіксний - утворення нових слів за допомогою нульової морфеми.

Основа- та словоскладання - утворення нових слів за допомогою поєднанням в одне кількох слів або основ.

Абревіація - утворення нових слів зі скорочених елементів твірних слів.

Складання з усіченням (часопис, всюди-хід).

Словотвірне гніздо – вся сукупність однокореневих слів, упорядкована відношеннями похідності.

Словотвірне значення – узагальнене, спільне для певного лексико-семантичного розряду слів значення, яке виявляється в одному словотвірному типові певним словотворчим засобом.

Словотворчий формант – частина основи похідного слова, якою вона відрізняється від основи твірного слова.

Словотвірний тип – клас похідних слів, що належить до однієї частини мови і характеризується спільним способом словотворення, одним і тим же словотвірним значенням і словотвірним значенням ф словотворчим формантом.

Неморфологічні способи:

Морфолого-синтаксичний – це процес трансформації слів одних частин мови в інші без зміни їх зовнішньої форми, але зі зміною значення та граматичних особливостей.

Лексико-синтаксичний – утворення нових слів об’єднанням в одне складне слово компонентів синтаксично оформленого словосполучення.

Лексико-семантичний – спосіб, при якому звукова оболонка твірного слова залишається незмінною, набуває нового лексичного значення, і твірне слово стає похідним.