Урок 44 Столичний економічний район

Мета:навчити використовувати типовий план характеристики економічного району при складанні характеристики району; сформувати вміння порівнювати економічні райони за їх спеціалізацією; аналізувати проблеми і перспективи розвитку свого економічного району; виховувати національну самосвідомість.

Обладнання: підручник, шкільний навчальний атлас, контурна карта, статистичні дані щодо економічного району.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Опорні поняття: економічний район, спеціалізація, населення, господарство.

Очікувані результати: учні навчаться: застосовувати типовий план при складанні характеристики економічного району; порівнювати економічні райони за їх спеціалізацією; аналізувати проблеми і перспективи розвитку свого економічного району.

I. Організаційний момент

Оголосити учням тему та основні етапи роботи на уроці, назвати опорні поняття, з якими вони працюватимуть, визначити мету і завдання роботи на уроці відповідно до його теми.

ІI. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Слово вчителя»

Столичний економічний район розташований у центрі північної частини України. Він межує із Білоруссю, Російською Федерацією та чотирма економічними районами. Зручність транспортно-географічного положення обумовлена розташуванням м. Києва. Саме в столиці сходяться найважливіші залізниці, автомагістралі та авіалінії, які з’єднують Київ із великими містами України та іншими державами. Основними галузями промисловості району є енергетика, машинобудування, хімічна, добувна, легка, харчова, деревообробна промисловість і промисловість будівельних матеріалів. Питома вага території — 15,1 %, населення — 14,9 %, продукції сільського господарства — 13,8 %, експорту — 13,8 %.

Iіi. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Бліцопитування»

1) Що ви знаєте про роль Середньої Наддніпрянщини в історії України?

2) До яких наслідків призвела аварія на Чорнобильській АЕС?

3) Які великі промислові підприємства розташовані в Києві?

4) Наведіть приклади транспортних магістралей, які зв’язують столицю з іншими містами України.

IV. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси

2. Населення та трудові ресурси

3. Особливості господарського комплексу

4. Найбільші міста

5. Проблеми та перспективи розвитку району

1. Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси

Прийом «Слово вчителя»

Столичний економічний район
Площа — 90,7 тис. км^2, населення — 6912 тис. осіб (на 1 квітня 2013 р.)
Області
Київська Утворена в 1932 р.	Чернігівська Утворена в 1932 р.	Житомирська Утворена в 1937 р.
Площа (із містом Києвом) — 28,9 тис. км^2, населення (із містом Києвом) — 4570 тис. осіб (на 1 квітня 2013 р.)	Площа — 31,9 тис. км^2, населення — 1075 тис. осіб (на 1 квітня 2013 р.)	Площа — 29,9 тис. км^2, населення — 1267 тис. осіб (на 1 квітня 2013 р.)
Кількість міст — 26, найбільші: Київ (2847 тис. осіб), Біла Церква (207,8 тис. осіб), Бровари (91,5 тис. осіб), Бориспіль (56,3 тис. осіб)	Кількість міст — 15, найбільші: Чернігів (298,9 тис. осіб), Ніжин (75,2 тис. осіб), Прилуки (60,6 тис. осіб)	Кількість міст — 11, найбільші: Житомир (274,3 тис. осіб), Бердичів (82,3 тис. осіб) Коростень (65,8 тис. осіб), Новоград-Волинський (55,8 тис. осіб)

2. Населення та трудові ресурси

Прийом «Слово вчителя»

Характерна риса населення району: значні відмінності в основних його характеристиках між містом Києвом та областями. Так, у цілому кількість жителів району зменшується внаслідок погіршення демографічної ситуації та від’ємного сальдо внутрішньої і зовнішньої міграції, але населення Києва зростає. У цілому у віковій структурі населення частка окремих груп майже відповідає середнім по Україні, але якщо порівнювати дані по окремих адміністративних одиницях, ми побачимо низку найбільших відмінностей у країні. Вони наведені в таблиці разом з іншими характеристиками.

План порівняння	Київ	Київська, Чернігівська, Житомирська області
Природний рух населення	Незначний від’ємний приріст населення. Народжуваність майже дорівнює смертності	Один із найвищих показників від’ємного приросту в Україні у Чернігівській області
Статевий та віковий склад населення	Співвідношення між кількістю чоловіків і жінок сприятливіше, ніж у середньому по країні. Вища за середні показники й частка населення молодшої вікової групи. Особи пенсійного віку становлять 19 % від усього населення	Одна з найбільших диспропорцій у статевому складі населення у Чернігівській області: 83 чоловіка на 100 жінок. Частка осіб пенсійного віку перевищує 25 %. У Чернігівській області найбільша питома вага осіб віком понад 65 років — 19 %. Середній вік сільських жителів у Чернігівській і Житомирській областях перевищує 50 років
Механічний рух населення	За рахунок механічного руху населення міста зростає, процес еміграції в інші країни уповільнився	Жителі областей, в основному віком від 18 до 40 років, виїжджають до великих міст (зокрема, Києва), інших областей та за межі країни

Густота населення в районі близька до середньої по Україні й становить 76 осіб/км². У той самий час у Чернігівській області цей показник найнижчий у країні — 36 осіб/км²). Менше, ніж в Україні, середня густота сільського населення, причому найбільшим цей показник є в Київській, найменшим — у Чернігівській областях. У цілому кількість жителів Чернігівської та Житомирської областей за останні 15 років зменшилася більше ніж на 10 %. Одна з причин — значний відплив населення після аварії на ЧАЕС.

Значну частину населення становлять трудові ресурси. Найбільша їх питома вага в Києві та ряді міст-супутників (Бориспіль, Ірпінь, Бровари, Васильків, Фастів). В останні роки спостерігалося переміщення зайнятих із виробничої в невиробничу сферу, зокрема в торгівлю.

Прийом «Проблемне запитання»

Чим би ви пояснили значні відмінності в основних показниках характеристики населення між Києвом та областями.