matematika2

Міністерство освіти і науки України

Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж

Реферат

на тему:

«Історія появи математичного дробу»

Виконала: Студентка 14-Ш(б) групи Островська Т.З.

Вінниця – 2013р.

Історія виникнення дробів, як не дивно ведеться ще з ранньої стадії розвитку людини

Навіть поділ видобутку, що мисливці приносили із затяжного полювання у свої печери, приводив мисливців до дробового розподілу. Їм доводилося ділити на 2 тварин на трьох мисливців. От і одержував кожний ? видобутку

Крім цього, в древніх людей уже починали з'являтися потреби перерахування довжини, ширини площі й т. д. А так, як результат вимірів не завжди був цілим числом, то почали з'являтися дробові числа

Якщо говорити про Римлян, те вони користувалися одиницею «ас», що служила й для виміру й грошовою одиницею в той же час. «Ас» римляне ділили на 12 рівних частин, і із цих 12 частин і складалися всі дроби. Звідси й назва - римські дроби це ті, у яких знаменник завжди дорівнює числу 12.

У Єгиптян були основні, або одиничні дроби. У таких дробів чисельник завжди дорівнює одиниці

У жителів Вавилона використовувалися шестидесятеричні дробу, тобто ті, у яких в знаменнику завжди була цифра 60. До речі, саме від цієї системи ми одержали в спадщину розподіл години й геометричні кути

А от історія виникнення десяткових дробів, якими ми користуємося сьогодні, ведеться із древнього Китаю. По суті, десяткові дроби - це ті ж вавилонські шестидесятеричні. Просто в знаменнику не 60, а 10.

В XVII століття відбувається активне впровадження дробів у науку, внаслідок чого, замість розділової смужки, у дріб була уведена крапка. А в 1617 року математик НеПер запропонував увести як роздільник дробу - кому. Саме завдяки цій пропозиції ми й одержали ті дріб, якими користуємося сьогодні.

Однак розвиток людства, торгівлі науки й т.д. поступово привело до того, що люди почали користуватися відсотками, а дробу поступово йдуть внебитие. Виникнення дробів

Поява аліквотних дробів дуже характерна для початкового розвитку поняття числа в стародавній цивілізації. Вона зумовлена процесом подрібнення цілого на частини. Цим можна пояснити виникнення аліквотних дробів виду 1/n при невеликих n (наприклад, n = 2, 3, 4, 6, 8, 10), оскільки практично в той час навряд чи потрібно було ділити одиницю на велике число частин.

Інше (основне) джерело виникнення дробів — процес вимірювання, який з’явився майже одночасно з лічбою. В основі будь-якого вимірювання завжди лежить якась величина (довжина, об’єм, вага і т. д.). Вибір тієї чи іншої одиниці, яка є основою системи мір, зумовлювався конкретною історичною обстановкою.

Міри у своєму розвитку пройшли приблизно ті самі етапи, що й числа.

На перших стадіях розвитку людства вимірювали «на око». З дальшим розвитком суспільства виникли деякі натуральні міри: довжина ступні, ширина долоні тощо.

Про існування найдавніших мір свідчать назви мір довжини, які збереглися й досі. Такими мірами є: фут (довжина ступні), дюйм (ширина великого пальця руки при його основі), ярд (лікоть, тобто відстань від кінців пальців до ліктя), пальма (ширина долоні). До цієї ж категорії мір належать маховий сажень (відстань між середніми пальцями розведених рук), косий сажень (відстань між великим пальцем лівої ноги, широко відставленої від правої, і середнім пальцем витягнутої вгору правої руки), які довгий час використовувалися в Російській імперії.

Потреба в точніших вимірюваннях привела до того, що початкові одиниці мір почали ділити на 2, 3 і більше частин. Дрібнішій одиниці міри, яку діставали внаслідок такого поділу, надавали індивідуальної назви і величини вимірювали вже цією дрібнішою одиницею. Так виникли перші конкретні дроби. Тільки набагато пізніше назви цих конкретних дробів почали надавати таким самим частинам інших величин, а потім і абстрактним дробам.