Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1.docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
08.06.2015
Размер:
52.86 Кб
Скачать

Міністерство науки, молоді та спорту України

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Індивідуальне навчально-дослідне завдання на тему:

Нормативно-правовий акт як основне джерело права

Студента ІІ курсу

Групи 2 БІП

Інституту історії, етнології та права

Кравця Романа Романовича

Викладач: Пилипенко

Вінниця 2013

ЗМІСТ

1. Вступ.

2. Джерела (форми) права: поняття і види .

2.1 Поняття джерел (форм) права .

2.2 Види джерел (форм) права.

3. Нормативно-правовий акт: поняття, структура і види.

3.1 Поняття та ознаки нормативного правового акту

3.2 Структура нормативного правового акту

3.3 Види нормативних правових актів

4. Висновок

5. Список використаної літератури.

ВСТУП

На мою думку, нормативний правовий акт впливає на всі аспекти будь-якого суспільства, оскільки регулює різні соціально - економічні, політичні, сімейні, трудові та інші правовідносини. Нормативний правовий акт - це завжди офіційний документ, у якого юридичною силою і обов'язковий для всіх осіб, до яких адресовано і, отже, містить правові норми.

На всіх етапах розвитку держави, право виступало ефективним інструментом керівництва суспільством і в даний час правильне відображення потреб життя, і висока якість законів є визначальним фактором політичного і демократичного перетворення в нашій країні.

У ході нашого дослідження я знайомився з працями багатьох правознавців і, зокрема, використовував підручники таких вчених, як Бабаєв В.К., Хропанюк В.Н., Венгеров А.Б., Абдулаєв М.І., Алексєєв С.С. та інші. Також основу роботи складають багато наукових статтей (таких авторів як М. Ф. Вороніна, С. Бошно, О. А. Іванюк, Є. А. Єршова і багато інших) і монографічні дослідження (В. С. Бєлих і Е.Д . Соколова). Особливу перевагу для дослідження нашої курсової роботи було віддано підручника для вузів за редакцією Сирих В.М.

У цій роботі я хотів б розкрити поняття деяких ознак нормативного правового акта: по джерелу (формі) і за їх структурі.

Метою даної роботи є комплексний аналіз найбільш важливих питань, безпосередньо пов'язаних з таким явищем, як «нормативний правовий акт».

У зв'язку з цим необхідно вирішити такі завдання:

- Розкрити поняття «джерело права»;

- Дослідити види джерел права;

- Вказати поняття і ознаки нормативного правового акту;

- Позначити структуру нормативного правового акту;

- Встановити види нормативних правових актів.

Об'єктом дослідження є джерело права у формі нормативно-правового акта як найбільш поширений і вживаний в російському праві.

Предметом дослідження даної курсової роботи є нормативний правовий акт - офіційний документ, що містить в собі обов'язкові правові норми.

У ході дослідження використовувалися такі методи як: загальний філософський (у формі діалектичного матеріалізму та принципу об'єктивності), порівняльно - правовий, аналіз, синтез, формально - логічний, історичний та системний.

Структура даної роботи визначається метою та завданнями дослідження і включає в себе вступ, два розділи, розділені на пункти, висновок і список використаної літератури.

ДЖЕРЕЛА (ФОРМИ) ПРАВА: ПОНЯТТЯ І ВИДИ

1.1 Поняття джерел (форм) права

В даний час в теорії держави і права немає єдиного визначення джерела права, а також існує проблема співвідношення таких двох понять як «джерело права» і «форма права».

Прийнято вважати, що першим, хто ввів у науковий обіг термін «джерело права», був римський історик Тит Лівій, який назвав Закони XII таблиць джерелом публічного та приватного права в цілому.

У зарубіжній літературі також існує безліч поглядів щодо поняття джерела права. Зокрема, термін «джерело права» означає:

  • конкретний документ, звернувшись до якого можна виявити ту чи іншу норму права (наприклад, статут парламенту);

  • формальний джерело права - це орган влади, який приймає правове рішення;

  • історичне джерело права (наприклад, загальне право і право справедливості) 1.

Сучасний російський вчений Р.А. Ромашов пише, що в теорії держави і права джерела права розглядаються у трьох смислових значеннях:

1. В якості джерел права виступають суспільні відносини, які потребують регулятивно - охоронного впливу з боку держави і в силу цього зумовлюють появу відповідних правових інститутів. Такі джерела називаються матеріальними. До матеріальних джерел слід віднести потребують правовому регулюванні суспільні відносини у сфері економіки, політики, соціального забезпечення і т.д.

2. Під джерелами права розуміються ідеї, погляди, теорії, в яких відбивається сутність соціально - правового регулювання і які можуть серйозно впливати на правотворчу та правозастосовну діяльність. Такі джерела називаються ідеальними. До ідеальним джерел права слід віднести правосвідомість, правову доктрину, правову культуру тощо

3. Джерелами права є сформульовані і прийняті в офіційному порядку приписи владного порядку, в яких закріплюються загальнозначущі правила поведінки і які забезпечуються системою державних гарантій та санкцій. Такі джерела називаються формально-юридичними джерелами права або формами права 2.

Варто зазначити, що джерела права, що відносяться до даного типу, ще називають вторинними джерелами права. У даному аспекті джерело права розуміється як зовнішня форма його безпосереднього вираження.

Таким чином, джерело права в цьому сенсі розуміється як "діючі у державі офіційні документи, які встановлюють або санкціонують норми права, зовнішні форми вираження правотворчої діяльності держави, за допомогою якої воля законодавця стає обов'язковою для виконання 3».

Слід розглянути проблему співвідношення двох понять: «джерело права» і «форма права».

Найчастіше, прийнято ототожнювати ці поняття, але також вони можуть розглядатися як повністю неспівпадаючі. Наприклад, В.О. Лучин і А.В. Мазуров вважають, що якщо «форма права» показує, як «організовано і виражено зовні зміст права, то поняття« джерело права »охоплює витоки формування права, систему чинників, що зумовлюють його зміст і форми вираження» 4.

Інші ж автори висловлюються, що джерела права є безпосередньо складовими частинами форми права. Для самої ж форми права застосовна така категорія, як «зміст». Дана категорія являє собою єдність всіх складових елементів об'єктів, його властивостей і зв'язків. Сама ж форма права виступає як спосіб вираження змісту. Категорія «форма» застосовується до права в двох поняттях: як правової форми і як, безпосередньо самої, форми права.

Правова форма - це вся правова реальність 5. Тут мова йде про такі явища права, які опосередковує конкретні види діяльності (наприклад, політичні та економічні).

Форма права - це, відповідно, сама форма права, яка співвідноситься лише з самим змістом права як окремого явища. Форма права ділиться на внутрішню форму і зовнішню. Внутрішня форма права - це його структура і зв'язку, а зовнішня форма права це якраз те, що зазвичай називають джерелом права 6.

З вищесказаного видно, що в теорії держави і права стояла проблема співвідношення понять «джерело права» і «форма права».

Але ці поняття можуть співпасти, тільки тоді, коли мова йде про вторинних джерелах права, що вже саме по собі визначає ідентичність джерела і форми права.

Таким чином, можна встановити, що поняття «джерело права» і «форма права» є тотожними. Джерела права як в теорії держави і права, так і в галузевих юридичних науках, найчастіше розуміються як зовнішнє вираження правових норм.