1. Поняття цивільного права, предмет, метод цивільно - правового регулювання.

Цивільне право – це приватне право, метою існування якого є захист приватних інтересів. Перевагу у приватному праві мають диспозитивні норми, які забезпечують використання в регулюванні суб’єктивного розсуду учасників відносин.

Цивільне право - це сукупність правових норм, які регулюють майново – вартісні та особисті немайнові відносини на засадах юридичної рівності сторін.

Цивільне право забезпечує регулювання певної сфери відносин:

- відносин власності;

- відносин товаро – грошового обігу;

- відносин в сфері особистого життя громадян, їх творчої та інтелектуальної діяльності.

Вказані відносини і складають предмет цивільного права. Особливе значення мають майнові відносини, вони складають основну сферу регулювання цивільного права. За характером вони можуть бути кваліфіковані як фактичні економічні відносини, що підлягають правовому регулюванню і мають вартісний характер. Майнові відносини можна поділити на 2 групи:

- відносини власності;

- відносини у галузі товарообігу;

Перші поділяються на :

- відносини приватної власності;

- відносини державної власності;

- відносини комунальної власності;

- відносини власності українського народу.

Ознаки майнових відносин:

а) ці відносини є економічними;

б) носять еквівалентно – вартісний характер;

в) предметом цих відносин є майно;

г) учасниками цих відносин є фізичні , юридичні особи , держава, територіальні громади.

Відносини у сфері особистого життя громадян, їх творчої та інтелектуальної діяльності називають ще особистими немайновими відносинами. Вони виникають у зв’язку із здійсненням особистих прав.

Наука цивільного права – це система теоретичних поглядів, понять, ідей, теорій та концепцій у сфері цивільно – правових відносин. Наукою цивільного права вивчаються: поняття цивільного права, його місце у правовій системі, закономірності розвитку цивільно-правових норм, їх зміст тощо.

Цивільне законодавство регулює зазначені вище відносини на засадах :

- юридичної рівності їх учасників;

- вільному волевиявленні;

- юридичної рівності сторін.

Метод цивільно – правового регулювання – це як відповідні суспільні відносини регулюються нормами цивільного права. Ознаки методу відображені в загальному юридичному становищі суб’єктів, в диспозитивних началах цивільного законодавства, в особливостях цивільно - правових санкцій:

1) загальне юридичне становище суб’єктів цивільного права – це знаходження їх в однаковому становищі один до одного, кожна сторона має свій комплекс прав і обов’язків.

2) диспозитивність проявляється у тому, що учасники можуть діяти на свій розсуд, вирішуючи питання щодо прав та обов’язків у даному правовідношенні. Взаємовідносини сторін визначаються лише узгодженою волею. Вони мають право вибору поведінки.

3) особливості цивільно – правових санкцій:

- відновлення становища, яке існувало до порушення права;

- відшкодування збитків;

- сплата штрафів тощо.