Воловик в.М.

Ландшафтознавство

Методичні рекомендації до виконання лабораторних занять

Для студентів спеціальностей «Географія і біологія», «Географія і екологія», «Географія і економіка» педагогічних університетів

Вінниця – 2005

Затверджено на засіданні кафедри фізичної географії Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського від 07.09.2005

Рецензенти:

Денисик Г.І., професор, доктор географічних наук (Вінницький державний педагогічний університет).

Гудзевич А.В., кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії (Вінницький державний педагогічний університет)

Воловик В.М.

Ландшафтознавство. Методичні рекомендації до виконання лабораторних занять. – Вінниця, 2005. – 56 с.

Викладені рекомендації до підготовки і проведення лабораторних занять з основних питань ландшафтознавства. Враховані найновіші наукові досягнення і методичні розробки у фізичній географії і суміжних науках. Особливу увагу приділено сучасним методам досліджень: ГІС та комп’ютерне моделювання.

Для студентів природничо-географічних факультетів педагогічних університетів стаціонарної форми навчання.

 Воловик В.М., 2005

Лабораторне заняття 1

Поняття про ландшафт. Геосистема

Мета: навчитись самостійно здійснювати інформаційний аналіз даних досліджуваної теми; користуватись ландшафтними картами та картосхемами для здійснення комплексного аналізу досліджуваної території.

Необхідні матеріали: схеми, таблиці, довідники, ландшафтна карта Вінницької області, атласи.

Термін ландшафтознавство (а відповідно й ландшафт) отримав широке міжнародне визнання. Він запозичений з німецької розмовної мови (Land - земля, Schaft - взаємозв’язок); синонімом в англійській мові є термін Landscape, що означає кар­тину природи, її зображення у живопису; французькою мовою це слово звучить як “пейзаж” (Paysage). Певний час у радянській географічній літературі слово "пейзаж" суперничало з ландшафтом (С.П.Семенов-Тян-Шанський, 1928).

На сьогодні це слово використовується не тільки у фізич­ній географії. Нагадаємо про ландшафтну архітектуру, топонімічний ландшафт, і вже зовсім незвичайним здається визначення, яке дається театральними критиками сценіч­них спектаклів - ландшафти сучасного життя. Про це добре сказав письменник В. Катаєв (1985): "Прекрасне слово "ландшафт". Во­но десь в одному ряду зі словами "пейзаж", "вид", може бути на­віть панорама". Воно набагато ширше, об'ємніше, так як воно вклю­чає ніби в себе, крім мертвої природи, живий світ на чолі з самою людиною, яка є частиною ландшафту, - разом зі своїми будинками, мостами, садами та квітниками". Все таки, що ж це за наука, про яку йде мова ? Існує декілька визначень, що мають багато спільного.

Ландшафтознавство - частина або розділ фізичної геогра­фії, яка вивчає взаємний зв'язок та взаємну зумовленість природних географічних компонентів, які складають зовніш­ні сфери нашої планети; або галузь комплексної фізичної геогра­фії, яка активно розвивається, об'єктами дослідження якої виступають складні природні та природно-антропогенні гео­графічні системи - ландшафти; або галузь фізичної географії, що вив­чає геосистеми трьох основних ієрархічних рівнів: планетарного, регіонального та локального, або топічного.

Для пізнання нової науки є необхідність у визначенні існуючих термінів даного темату та їх систематизація (що особливо стосується “геосистеми”, “ПТК”, “геокомплексу” та “ландшафту”). У багатьох випадках термін “ландшафт” або “ландшафтний комплекс” використовується як синонім “ПТК (природний територіальний комплекс)”, що застосовувався в СРСР; та “naturraumtypen” - Німеччині.

Геосистема. З огляду на значно більш широке розуміння геосистеми в сучасній географії, ніж той зміст, що вкладав в неї В.Б. Сочава: “Геосистема - особливий клас керуючих систем; земний простір усіх розмірностей, де окремі компоненти природи знаходяться у системному зв’язку одного з одним і як певна цілісність взаємодіють з космічною сферою та людським суспільством" та етимології даного терміну доцільно вважати його за родовий по відношенню до територіальних позарангових та позатипологічних систем.

Регіональне, чи індивідуальне, трактування ландшафту поз­бавлене суперечностей, властивих “типологічному розумінню“. Відповідно до цього трактування, ландшафт є: по-перше, конк­ретною територіальною одиницею; по-друге, достатньо складною гео­системою, що складається з багатьох елементарних географіч­них одиниць; по-третє, ландшафт представляє собою основний ступінь в ієрархії геосистем. Наведемо декілька визначень ландшафту:

• ландшафт - генетично єдина геосистема, однорідна за зо­нальними та азональними ознаками, що вміщує у собі спе­цифічний набір поєднаних локальних геосистем;

• природний чи антропогенний територіальний або акваторіальний комплекс, що є генетично однорідною ділян­кою ландшафтної сфери з єдиним геологічним фундаментом, одно­типним рельєфом, гідрокліматичним режимом, поєднанням ґрунтів та біоценозів і характерною для неї морфологічною струк­турою.