Gmail_1 / Гусак псих особливост_

Людмила Гусак

Психологічні передумови асоціативного навчання іноземної мови учнів першого класу

У глобалізованому суспільстві особливо важливого значення набувають засоби комунікації. Все більшої актуальності набуває проблема вивчення іноземних мов як найпотужнішого комунікативного засобу. Досвід вивчення іноземної мови в Україні доводить, що цей процес повинен розпочинатися з раннього дитинства і в рамках інноваційних технологій. Психологічна та дидактична наука спрямовує методико-лінгвістичний процес на вивчення дітьми іноземної мови у відповідності до новоутворень сенситивних періодів їх розвитку.

Експериментальні дані дослідників США, Канади та інших країн свідчать про підвищення рівня розвитку вербального інтелекту сучасних першокласників. Цю точку зору, висловлену ще О. О. Леонтьєвим, підтримує Б. Волков, який вважає цей фактор одним із важливих аргументів на користь запровадження іноземної мови з першого класу [1].

Метою статті є представлення можливості						та необхідності навчання
дітей іноземної мови з раннього дитинства в умовах початкової школи.
Вивчення		іноземної		мови	із психологічної	точки зору– це	складний
процес формування в корі головного мозку нової мовної системи, що починає
співіснувати й постійно взаємодіяти із виробленою системою рідної мови. У
рідній	мові	всі	компоненти		мовного комплексу вже становлять єдин
програму нервових зв’язків. Досягнення ж подібних результатів в іноземній
мові	можливе		лише	при	створенні , умовякі	забезпечать	інтенсивне

функціонування мовнорухових подразників у перші роки засвоєння мови. Психологічні умови формування в дітей молодшого шкільного віку мовних навичок й умінь володіння другою мовою теоретично обґрунтовані й виявлені в дослідженні І. О. Зимньої [2].

Знання вікових особливостей молодших школярів є пріоритетом у педагогічній діяльності учителя іноземних мов, запорукою її ефективності. Це дозволяє учителеві правильно змоделювати урок, зокрема передбачити межу працездатності дітей, за якою настає гальмування їхньої діяльності, допомагає в доборі навчального матеріалу і використанні прийомів, засобів роботи з ними, у визначенні стратегії планування уроку.

Ми вважаємо, що чим раніше починається грамотне навчання іноземної мови, яке враховує психологічні особливості молодшого школяра, тим

ефективнішим буде	його	подальший інтелектуальний розвиток. Раннє
вивчення іноземної	мови	містить вагомі психологічні передумови дл

опанування молодшими школярами основ елементарної комунікативної компетенції.

Діти молодшого шкільного віку допитливі і дуже емоційні. При сприйнятті навчального матеріалу вони схильні звертати увагу на яскраве, емоційно-забарвлене. Однак увага їх відрізняється нестійкістю: вони вміють зосередитися лише на кілька хвилин. Діти не сприймають тривалих (більше 2– 5 хвилин) монологічних пояснень учителя, тому будь-яке пояснення потрібно

будувати у формі бесіди [3].
Чим молодші школярі, тим яскравіше в	них виражені	процеси
збудження, проявляється їх пріоритетна роль над гальмівними процесами.
Учителі не повинні забувати, що молодшим	школярам дуже	важко

зосереджуватися на одному виді діяльності, їхню увагу може привернути лише незвичний, різкий подразник. Таким подразником, на нашу думку, є засоби навчання, які необхідно широко застосовувати.

Навчати дітей з6-річного віку нелегко і таке навчання повинне будуватися з урахуванням специфіки їх розвитку. Наприклад, якщо 6-річна дитина швидко втомлюється, виконуючи одну і ту ж роботу, то їй необхідно забезпечити зміну різноманітних видів діяльності. Особливості 6-річних школярів створюють додаткові труднощі в процесі навчання іноземних мов. Пізнавальні мотиви, які відповідають завданням навчання, ще нестійкі і ситуативні, тому під час занять вони з’являються і підтримуються лише завдяки зусиллям учителя.

Результати наукових досліджень доводять, що психологічною основою для оволодіння мовою є не стільки пам’ять, тим більше механічна, як мовна вроджена функція кожної дитини. І саме ця функція й дозволяє вирішити

первісну	й	саму	головну проблему в	оволодінні дитиною .мовоюВона
синтезує	в	собі	всі необхідні психічні	властивості для обробки мовного

потоку. Ця мовна функція наділена специфічними особливостями. Перша особливість полягає в тому, що її діяльність обмежена в часі(приблизно до 9– 11 років життя дитини мовна функція припиняє свою роботу). Ось чому з такою легкістю сприймає дитина мову, й чому так важко їй засвоїти другу мову уже після того, як мовна функція припинила свою діяльність. Друга особливість мовної функції: дитина має можливість на базі мовної функції й при наявності різномовних середовищ, кожне з яких стає для неї життєво важливим, опанувати кілька мов, не змішуючи їх одна з одною, якщо люди, які спілкуються з дитиною самі не роблять цього [4].

Всі дослідники стверджують, що навчання повинне бути орієнтоване на психофізіологічні вікові особливості дітей. Найкраще починати вивчення іноземної мови в5–8 років, коли система рідної мови дитиною вже досить добре освоєна і на її основі можна формувати мовний механізм , другої іноземної мови.

Таким чином, виникає проблема ослаблення впливу механізму рідної мови в процесі освоєння іноземної мови. Варто визначити зміст мовних явищ, які повинні бути зіставлені один з одним через їхню різку відмінність, а також описати випадки зближення механізмів рідної й іноземної мов, що сприяють оволодінню другою мовою.

Однією із перешкод у вивченні англійської мови молодшими школярами є те, що вони думають українською мовою, і лише потім перекладають слова іноземною мовою, зіставляють з правилами граматики і лише потім говорять речення. А це дуже стомлююче для дитини. Тому, необхідно прагнути створити в учнів звичку мислити і говорити англійською мовою відразу. Саме так вчаться говорити рідною мовою діти, вони буквально вбирають в себе мову. Адже ніяких граматичних правил вони не знають. Теорію мови вони осягатимуть набагато пізніше. На перший погляд це може здатися складним, але такі методики вивчення англійської мови існують. Найголовнішою у

вивченні іноземної мови є саме практика спілкування, а не теорія граматики

[5].

Щоб уникнути таких труднощів, необхідно з перших днів навчання

проводити уроки іноземної мови, не				використовуючи рідну мову. Для
реалізації цього завдання необхідна відповідна сукупність прийомів навчання,
які дозволять	мінімізувати		вплив	рідної мови на вивчення інозем
(використання	суто	англомовних		підручників	висококваліфі-кованими
вчителями іноземної мови ).
Важливо пам’ятати, що в молодшому шкільному віці відбувається
поступова зміна	провідної		діяльності, перехід від		ігрової діяльності до

навчальної. При цьому гра зберігає свою провідну роль. Діти продовжують гратися до 10–12 років. Отже, можливість опори на ігрову діяльність дозволяє забезпечити природну мотивацію до вивчення іноземної , мовизробити цікавими й осмисленими елементарні висловлення. Гра в навчанні іноземній мові не суперечить навчальній діяльності, а органічно пов’язана з нею. Ще в роботах Я. А. Коменського підкреслювалося, що за допомогою гри легше здійснюється включення в навчальну діяльність [6].

«Золотим» правилом для учителя іноземної мови в початковій школі має стати положення про ,тещо урок іноземної мови обов’язково повинен оснащуватися унаочненням. Адже пріоритетним в цьому віці є образне мислення. А тому будь-яке унаочнення, доцільне і з дидактичного, і з методичного поглядів, є ефективним засобом впливу на пам’ять і процес усвідомлення значення будь-якої іншомовної одиниці.

Одним із видів такої наочності є асоціативні символи. Асоціація – поняття, що виникає при згадуванні іншого. На основі багатьох досліджень про природу мовленнєвої діяльності, сучасні психолінгвісти прийшли до висновку, що ми мислимо не словами, а образами, кодовою мовою уявлень і асоціацій. Слово – це звуковий образ, що використовується для вираження того, що ми бачимо, про що ми думаємо чи відчуваємо.

Отже, опанування мови починається з відчуттів, тобто з процесу відображення в мозку людини окремих властивостей предметів та явищ, які безпосередньо впливають на її органи чуття. Саме такими помічниками в опануванні мовою молодшими школярами і виступають асоціативні символи. Адже цілями асоціативного мислення є отримання нових оригінальних ідей, створення смислових зв’язків, стимуляція уяви, покращення запам’ятовування

[7].

Метод асоціативних символів дозволяє вирішити основні проблеми у навчанні іноземної мови молодших школярів, адже базується на актуальній теорії вивчення мови через«особистісну діяльність» дитини. Використання даного методу на уроці іноземної мови дає можливість дитині сприймати мовний матеріал через усі аналізатори зорові, слухові, мовленнєво-моторні і рухові.

За цим методом мовний матеріал засвоюється непомітно. Не порушуючи структуру уроку, ми повністю забезпечуємо потребу в руховій активності дітей.

У процесі оволодіння іноземною мовою можна виділити три етапи.

1.Ознайомлення зі значенням мовних одиниць– дитина дізнається, як предмет чи явище називається іноземною мовою.

2.Пасивне мовлення – усвідомлення запам’ятовування словесного виразу, тобто зіставлення дитиною мовної одиниці з відповідними предметами чи явищами реальної дійсності.

3.Активне мовлення – використання слів чи виразів у мовленні, що визначає рівень сформованості мовленнєвих навичок [8].

Ці етапи властиві і урокам з використанням методу асоціативних символів.

На заняттях учитель вводить ігрові команди, назви предметів, явищ та створює разом з учнями асоціативні символи до них, працюючи за певним алгоритмом:

–вироблення асоціативних символів до нових лексичних одиниць;

–перевірка розуміння дітьми вироблених асоціацій рідною мовою;

– презентація	нової	лексики	іноземною	мовою	з	одночасн
показуванням символів.
Реалізації етапу	пасивного мовлення сприяють			різноманітні		ігри із

обов’язковим подальшим використанням мови рухів, жестів, міміки. Діти оволодівають мовою практично, «проживаючи» весь навчальний матеріал, чим і забезпечується свідоме вивчення лексичних одиниць. Питання про

перевантаження пам’яті відпадає, так як	процес	засвоєння матеріалу
проходить мимовільно. Школярі засвоюють	значні	масиви навчального

матеріалу, виконуючи разом з дорослим або самостійно ігрові дії, доводячи до автоматизму виконання і промовляння необхідних мовленнєвих зразків, не прикладаючи до цього особливих зусиль.

Суттєвим моментом і перевагою використання цього методу є, тещо діти зовсім не втомлюються. Отже, не порушується основна вимога до процесу навчання – збереження психічного і фізичного здоров’я дітей.

Саме тому ми можемо говорити про переваги методу асоціативних символів над традиційними формами навчання іноземної мови на початковому етапі навчання.

Основними типами вправ цього методу є умовно-комунікативні, рецептивно-репродуктивні та продуктивні вправи, в яких учень сприймає зразок мовлення (ЗМ) і виконує з ним певні дії(в усній або письмовій формі) згідно створення учителем ситуації мовлення, виконуючи такі види вправ:

1. Імітація зразку мовлення. Учні за допомогою мови жестів імітують команди учителя. Наприклад, гра «Пантоміма» з таким комунікативним завданням: «Оживіть» команди разом з мавпочкою. Зобразіть символами (опис асоціативних символів до кожної лексичної одиниці дивитись у додатку). Працюємо за технологією Look, Listen and Do.

Ця вправа базується на наочно-образному характері запам’ятовування дітей цього віку та на необхідності використання фізичних вправ на уроці.

2.Лаконічні відповіді на запитання. Наприклад, «Гра з фішкою» з таким комунікативним завданням: Відгадай задуману вчителем дію(сховану фішку), задаючи запитання: Do you read?... Вчитель відповідно реагує – Yes (No). Цю вправу можна також використовувати, запропонувавши одному з учнів загадати дію.

Вона спрямована на формування конкретного мислення в учнів та здатності аналізувати, використовується для тренування лексичного матеріалу на етапі автоматизації дій учнів з новими лексичними одиницями.

3.Підстановка в зразок мовлення. Наприклад, вправа за таким зразком:

I have a cat. I like a cat. I play with a cat. I wash a cat. I see a cat. I go to a cat. I touch a cat. I point to a cat. I feed a cat. I catch a cat.

Ця вправа використовується для тренування лексичного матеріалу, активного використання мови як засобу мислення.

4. Відповіді на різні типи запитань. Наприклад, загальні запитання:

Спеціальні запитання:

Ця вправа використовується для розвитку довільної уваги , учнів оскільки для її виконання потрібна концентрація та уміння аналізувати. Використовується на етапі самостійного використання лексичних одиниць у мовленні.

5. Об’єднання зразків мовлення у понад-фразові єдності. Наприклад, опис тваринки за схемою.

Ця вправа використовується для тренування довільної та логічної пам’яті, конкретно-образного мислення та активне використання мови як засобу мислення. Використовується на етапі самостійного використання лексичних одиниць у мовленні.

Під час підготовки вправ слід уважно аналізувати зв’язки слів рідної та іноземної мови, оскільки вони перебувають в дуже складних стосунках. Це пояснюється тим, що слова, будучи зазвичай багатозначними, зберігаються у тривалій пам’яті у формі складних психолінгвістичних комплексів звукової форми й рядів пов’язаних з нею значень. Зазвичай у багатозначного слова рідної мови і відповідного слова іноземної мови збігаються не всі, а лише одне або декілька значень, інші ж значення розходяться.

Основою всіх вправ є цікаві навчальні ігри. На думку Т. М. Шкваріної, гра на уроці англійської мови– це ситуативно-варіативна вправа, де

створюється можливість для багаторазового повторення мовного зразка в умовах максимально наближених до реального мовного спілкування із властивими йому ознаками: емоційністю, спонтанністю, цілеспрямованістю мовного впливу. Тобто, у ході гри в учнів формуються вимовні, лексичні, граматичні навички, учні здобувають досвід мовного спілкування [9].

Основна мета навчання англійської мови молодших школярів– формування якостей, необхідних для засвоєння мінімізованого обсягу знань та вмінь, формування елементарної англомовної комунікативної компетенції. Це значить набуття дітьми вмінь слухати та розмовляти достатніми для того, щоб вступити у мовленнєвий контакт зі співрозмовником, долучатися до діалогу, отримувати й передавати елементарну інформацію, пов’язану зі змістом спілкування. Крім того, ставляться завдання сприяти повноцінному й різнобічному розвиткові та вихованню дитини, реалізації нею особистого досвіду; виховувати її почуття, волю, інтелект, моральність; створювати сприятливі умови для оволодіння основами іншомовного спілкування; збалансовувати освітні завдання.

Застосовуване нами асоціативне навчання допомагає вирішити одну з базових проблем навчання іноземної мови– збереження в пам’яті мовного матеріалу. Оволодіння чужою мовою відбувається через звичну дітям особистісну діяльність за допомогою рухів, жестів, міміки, імітуючи та

доводячи	до автоматизму виконання			і промовляння		певних	мовленнєвих
зразків у відповідних ситуаціях, що спрощує механізм засвоєння. Учні при
цьому	виконують	спільні	ігрові	дії	з	дорослим	або , сам

перевтілюються в різноманітні образи, розігрують пантоміму та часто промовляють хором. Вивчення нової мови для них – цікавий, радісний процес, який не викликає втоми, адже активно використовується рухова діяльність на фоні розвитку образного мислення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Волков Б. Психология младшего школьника / Б. Волков. – М., 2002. – 128 с.

2.	Зимняя	И. А. Психология	обучения	иностранным	языкам	в	школе/
	И. А. Зимняя. – М., 1991. – 220 с.
3.	Зимняя	И. А. Психология	обучения	иностранным	языкам	в	школе/
	И. А. Зимняя. – М., 1991. – 220 с.

4.Панова Л. С. Обучение иностранному языку в школе / Л. С. Панова. – К., 1989. – 131 с.

5.Вишневський Д. І. Діяльність учнів на уроці іноземної мови: посібник для вчителів / Д. І. Вишневський. – К. : Рад. шк., 1989. – 224 с.

6. Коменський	. ЯА.	Избранные	педагогические	сочинения/
Я. А. Коменський. – М., 1955.

7.Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти вивчення, викладання, оцінювання. – Київ, 2003. – 261 с.

8.Василенко М. Граючись – виграємо / М. Василенко // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2003. – № 1. – С. 104–106.

Шкваріна Т. М. Англійська мова для наймолодших / Т. М. Шкваріна. – Харків : Основа, 2004. – 159 с.