Gmail_1 / Husak

	РОЗДІЛ І. Теорія навчання. 17, 2011
УДК 811.111:378.147	Л. Є. Гусак – кандидат педагогічних наук, доцент
	кафедри іноземних мов гуманітарних спеціальностей
	Волинського національного університету
	імені Лесі Українки

Застосування методу асоціативних символів у процесі вивчення англійського лексичного матеріалу

Роботу виконано на кафедрі іноземних мов гуманітарних спеціальностей ВНУ ім. Лесі Українки

У статті зосереджено увагу на асоціативному засвоєнні матеріалу з англійської мови, зокрема на застосуванні методу асоціативних символів у процесі вивчення англійського лексичного матеріалу учнями початкової школи.

Ключові слова: метод асоціативних символів, лексичний матеріал, лексична навичка, учні початкової школи.

Гусак Л. Е. Использование метода ассоциативних символов в процессе изучения лексического материала.

Данная статья посвящена проблеме ассоциативного усвоения учебного материала по английскому языку. Особое внимание уделяется методу ассоциативных символов в процессе изучения английского лексического материала учениками начальной школы.

Ключевые слова: метод ассоциативных символов, лексический материал, лексические умения, ученики начальной школы.

Husak L. Ye. Applying of the Method of Associated Symbols Durrring Studying English Lexical Material. The article is dedicated to the associated mastering of the English language. A special attention is paid to the method of associated symbols in teaching English lexics to primary school pupils.

Key words: method of associated symbols, lexical material, lexical habits and skills, primary school pupils.

Постановка наукової проблеми та її значення. Проблема навчання іноземної мови на ранньому етапі особливої актуальна. Пріоритетом у її розв’язанні є орієнтація на комунікативно спрямоване навчання учнів іншомовного спілкування, а також пошук таких видів діяльності на уроці, які були б ефективним інструментом у вивченні іноземної мови молодшими школярами [4, 10].

На сучасне вивчення іноземних мов вплинуло багато методів, які відповідали вимогам суспільства свого часу та свідчили про постійний пошук ефективних прийомів навчання. Основна різниця між ними полягає у меті та цілях навчання. Відповідно, особлива увага приділяється тому чи іншому аспекту іноземної мови, ступеню використання рідної мови, ставленню до помилок, формам роботи на уроці та ролі вчителя в навчальному процесі [2, 6].

У статті зосереджено увагу на методі асоціативних символів та його застосуванні в процесі вивчення лексичного матеріалу учнями початкової школи.

На основі досліджень про природу мовленнєвої діяльності людини сучасні психолінгвісти зробили висновок, що ми мислимо не словами, а образами, кодовою мовою уявлень і асоціацій. Слово – це звуковий образ, що використовується для вираження того, що ми бачимо, думаємо або відчуваємо. Отже, опанування мови починається з відчуттів, з процесу відображення у мозку людини окремих властивостей та явищ, які безпосередньо впливають на її органи чуття. Застосовуємо теорію асоціативного засвоєння під час вивчення англійської мови.

Аналіз останніх досліджень із цієї проблеми. Основи асоціативної теорії, закладені Гоббсом і особливо розвинені в працях Гартлі й Прістлі, внесли в суб’єктивно-емпіричну психологію XIX ст. в Англії Спенсер і Бен, у Німеччині – Гербарт, Еббінгауз та Вундт, у Франції – Тен й ін. [3, 62]. Принцип асоціативного зв’язку полягає в тому, що якщо певні психічні утворення виникли у свідомості одночасно або безпосередньо один за одним, то між ними утворюється асоціативний зв’язок і повторна поява якогось із елементів цього зв’язку обов’язково викликає у свідомості появу всіх його елементів.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Коли дитина починаючи вивчати іноземну мову, перед нею постають проблеми й лексичного запасу, вимови, граматики. Але іноземну мову слід вивчати так само, як і рідну. Коли дитина починає

© Гусак Л. Є., 2011

15

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки

говорити, її мета – висловити власну думку, її абсолютно не цікавить досконале оволодіння граматикою чи ідеальна вимова. Саме тому метод асоціативних символів зосереджений на проблемі достатнього лексичного запасу учнів початкової школи.

У традиційній стратегія навчання іноземної лексики є дві основні стадії роботи: семантизація лексичних одиниць та їх автоматизація. Семантизація розглядається як процес розкриття значення іншомовних слів та їхнє запам’ятовування, а автоматизація – як процес використання слів у говорінні з метою оволодіння ними. Розглянемо ці стадії.

По-перше, використовуючи семантизацію, вчителі часто діють всупереч закономірностям функціонування говоріння. Справді, для говоріння характерна асоціація «думка – слово» (спочатку виникає думка, потім її словесне вираження) або, коли людина не володіє іноземною мовою, – «значення (рідною мовою) – слово (іноземною мовою)» [5, 115]. Вчителі подають спочатку іншомовне слово, а потім розкривають його значення, тобто затверджують асоціацію «слово – значення». Такий процес властивий не говорінню, а аудіюванню, читанню (рецептивним видам діяльності).

По-друге, нові лексичні одиниці ніби нав’язуються учням. Останні приходять на урок іноземної мови після інших уроків, і їх мозок працює у режимі, не відповідному для сприйняття слів. Пропоновані слова ані в значеннєвому, ані в емоційному плані для них не значимі, тому що у даний момент непотрібні.

По-третє, учні при цьому пасивні. Вони, зазвичай, запам’ятовують, але запам’ятовування здійснюється як самоціль, оскільки є довільним. В основі цього лежить помилкова стратегія: спочатку запам’ятай, потім використай.

По-четверте, семантизація 10–15 слів забирає близько 20 перших хвилин уроку. Це час (найкращий в уроці, тому що мозок ще невтомлений), помножений на кількість уроків, із семантизацією, становить у цілому десяту частину всього часу, призначеного для вивчення іноземної мови.

По-п’яте, семантизація – це лише повідомлення значень, головним у слововживанні є не саме значення слова, а його зв’язки. Знання значення є тільки знання слова, володіння ним вимагає засвоєння його призначення, його функції [7, 123].

Деякі вчені можуть заперечити таку стратегію навчання іноземної мови, стверджуючи, що семантизація є попередньою стадією, за якою повинна йти автоматизація, у процесі якої й засвоюється призначення слова, його функція, ситуативна віднесеність. Проблема полягає в тому, що стратегія «спочатку поза ситуацією, потім у ситуації» або «спочатку форма й значення, потім функція, призначення» є неефективною, оскільки потребує надзвичайно багато часу. Це цілком зрозуміло, тому що співвіднесеність будь-якої сторони навички із ситуацією є діючою у говорінні, адже здобувається вона разом зі словом, тобто коли слово засвоюється як функціональна одиниця.

Слово (його форма й значення) засвоюється завдяки ситуативній віднесеності, необхідності висловлення своїх думок і почуттів. Це відбувається тому, що зв’язки, які утворюються під час запам’ятовування форми й значення без їхнього призначення, тобто в умовах, неадекватних функціонуванню слова, якісно неоднорідні зв’язкам слова у говорінні. Звідси й відсутність переносу навичок.

Для оптимізації навчання лексиці можна використовувати символічне зображення слів і навіть словосполучень, що сприяє швидкому й міцному запам’ятовуванню матеріалу. Є. І. Пассов робить висновок про те, що повинна спостерігатися якась пропорція між роботою пам’яті й мислення у молодшого школяра [6, 53–54]. Якщо використовуються різні прийоми запам’ятовування лексичного матеріалу – довільні й мимовільні, механічні й логічні, безпосередні й опосередковані (символи, знаки, жести, опорні сигнали й т. д.), розвиваються інтелектуальні функції аналізу й синтезу, формуються мовні узагальнення, виділяються мовні абстракції у вигляді знаків, схем, правил, тобто вдосконалюється мислення дитини. У першу чергу виявляється показник розвитку наочно-образного мислення, що найбільше інтенсивно розвивається у цьому віці.

Під час навчання учнів початкової школи необхідно враховувати їх інтенсивний фізіологічний та психологічний розвиток, який реалізується в грі як провідному типі діяльності. Органічне поєднання інтелектуально-лінгвістичної діяльності дитини з інтенсивним розвитком її руховокінетичної сфери обґрунтовується теорією асоціативних засвоєнь. У межах цієї теорії ми

16

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

РОЗДІЛ І. Теорія навчання. 17, 2011

використали метод асоціативних символів, основою якого є імітативна рухова діяльність, максимально наближена до реальності. При цьому дитина пізнає світ у живому слові, спілкуванні, грі, оскільки вона сприймає мовний матеріал через всі аналізатори: зорові, слухові, мовленнєво-моторні і рухові. Чим більше аналізаторів бере участь у вивченні навчального матеріалу, тим ефективніше і міцніше він застосовується [1, 3–8].

Метод асоціативних символів враховує властивості мимовільного засвоєння навчального матеріалу, що передбачає включення важливої інформації, яка привертатиме увагу школярів, максимально зацікавивши їх для усвідомлення інформації.

Навчання ґрунтується на співпраці вчителя й учнів, тобто за домовленістю створюються образисимволи, через які розкривається значення нового мовного явища (лексичного або граматичного). Цей метод розвиває образне мислення дитини, уяву, лінгвістичне відчуття та здогадку, дає змогу проявити власну ініціативу та фантазію. В основі методу – емоційне сприйняття учнями зв’язної мови за допомогою рухів, жестів, що значно підвищує ефективність засвоєного матеріалу, покращує не лише пам’ять, а й увагу та здатність творчо мислити.

З використанням методу асоціативних символів на ранньому етапі вивчення іноземної мови відпадає потреба постійно використовувати метод перекладу для семантизації нової лексичної одиниці. Наприклад, кіт у дітей асоціюється з українським словом «кіт» і навпаки. Тому руйнується зв’язок у ланцюжку кіт – cat (рис. 1а).

а)

Використання вчителем наочності значно покращує процес запам’ятовування, адже у дітей добре розвинена зорова пам’ять. Проте з накопиченням навчального матеріалу постійне використання наочності стає неможливим. Наприклад, якщо показати один раз на уроці образ кота і назвавти його «cat», а не «кіт», то у дитини будується асоціативний зв’язок між символом-образом і його словесним звучанням, тому не виникає проблем із відтворенням даної лексичної одиниці (рис. 1б).

б)

Рис. 1. Зв’язок у ланцюжку кіт – cat

Застосування методу асоціативних символів допомагає вирішити одну з основних проблем навчання іноземної мови – збереження у пам’яті мовного матеріалу. Оволодіння чужою мовою відбувається через звичну дітям особистісну діяльність, за допомогою рухів, жестів, міміки. Учні виконують спільні ігрові дії з дорослими або самостійно. Вивчення нової мови для них – цікавий, веселий процес, який не викликає втоми, адже активно використовується рухова діяльність на фоні розвитку образного мислення [1, 4–5].

Навчаючись за цим методом, діти мають можливість зрозуміти і запам’ятати порівняно велику кількість лексичних одиниць та мовних структур. Мимовільне засвоєння виключає перевантаження пам’яті дітей, оскільки навчальний матеріал сприймається без значних інтелектуальних та фізичних зусиль.

17

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки

Метод асоціативних символів є ігровим методом. У цьому і полягає основна його перевага над традиційними формами навчання. Адже, як зазначалося, таке навчання зовсім не обтяжує дитину, оскільки домінуючим у дитячому віці є образне мислення. Це означає, що дитина відпочиває. Вона без утоми сприймає велику кількість інформації, а отже, граючись, вчиться.

Гра – це головний вид діяльності молодших школярів і найсильніший мотив для оволодіння учнями іноземною мовою. Мовний матеріал засвоюється непомітно, покращуються результати навчання. Під час гри можна: повторити лексику з теми; організувати відпочинок на уроці; активізувати словниковий запас дітей; вчити учнів вживати лексику в мовленнєвих ситуаціях; розвивати творчість дітей. Ігри захоплюють увагу, розвивають пам’ять, спонукають учнів працювати руками, ногами. За допомогою ігор дуже легко змінювати хід уроку, види занять, позбавляючи заняття монотонності, знімаючи фізичне напруження, покращуючи емоційний стан молодших школярів [8, 32].

Використання асоціативних символів, створення умов, максимально наближених до життєвих ситуацій, робить можливим мимовільне запам’ятовування матеріалу, наближає процес навчання до невимушеного сприйняття, тому, засвоюючи навіть порівняно велику кількість мовного матеріалу, проблема перевантаження пам’яті відпадає. Цінність методу полягає ще й у тому, що, не використовуючи абсолютно ніяких затратних технологій, учитель має змогу постійно проводити високопродуктивні заняття, а не тільки спеціально підготовлені в спеціально створених для цього умовах.

Перед подачею будь-якого мовного матеріалу педагог, підключаючи яскраву дитячу уяву, ознайомлює учнів або ж придумує разом з ними асоціативні символи, які позначають відповідні лексичні одиниці, і працює з останніми ніби з реальними предметами. Відомо, що дитина набагато швидше засвоює іноземне слово, якщо воно пов’язане з конкретним образом або дією. Таким чином, у роботі з учнями даної вікової категорії метод асоціативних символів є одним з найефективніших способів семантизації лексичних одиниць.

Встановивши прямий тісний контакт із вихованцями, вчитель у момент створення образу певної лексичної одиниці озвучує її мовою, яка вивчається. Діти ж, у свою чергу, в момент створення образу чують звуковий сигнал, який у їх пам’яті асоціюється з уявним предметом, дією тощо. Дуже важливо, що учні є активними учасниками навчального процесу, адже всі лексичні одиниці вони передають мовою рухів, жестів, міміки. Це найлегший спосіб налагодити комунікацію в штучних умовах вивчення іноземної мови, адже забезпечується оптимальне використання усіх аналізаторів [1, 23–24].

Наприклад, під час вивчення теми «Тварини», імітуючи 1) свинку, зображуємо кумедне рильце зімкнутими у коло та притуленими до носа великий і вказівний пальці; 2) коня – опущеними донизу та стиснутими у кулаки руками показуємо уявні копита; 3) кота – прикладеними до верхньої губи вказівними і середніми пальцями зображуємо уявні вуса; 4) корову – приставленими до голови випрямленими вказівними пальцями, демонструємо довгі роги і т. д. (рис. 2). Обов’язково перевіряємо, чи запам’ятали учні запропоновані образи-символи, після чого працюємо за технологіями Look, Listen and Do; Listen and Do; Do and Say і т. д.

Рис. 2. Імітація тварин

18

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

РОЗДІЛ І. Теорія навчання. 17, 2011

Суттєвим моментом і перевагою використання методу асоціативних символів є те, що діти зовсім не втомлюються. А це дуже важливо, тому що головна мета сучасної шкільної програми – використання зберігаючих здоров’я технологій у навчально-виховній діяльності.

Висновок. З раннього шкільного віку діти занурюються у близьке, зрозуміле їм середовище, яке сприяє розвитку пошукових здібностей. Якщо планувати будь-яке заняття так, щоб мотивувати вихованців на творчу активність, то формування всебічно розвиненої особистості школяра матиме успішний результат.

Література

1.Англійська мова для дітей молодшого шкільного віку загальноосвітніх навчальних закладів за методикою асоціативних символів / [С. В. Гунько, Л. Є. Гусак, О. І. Єфіменко, Н. Р. Стадник]. – Луцьк, 2010. – 139 с.

2.Бабенко Т. В. Методика навчання англійської мови в початковій школі : навч. посіб. / Т. В. Бабенко. –

К. : Арістей, 2005. – 220 с.

3.Белоножко Н. Использование музыкальных выразительных средств в процессе обучения английскому языка / Н. Белоножко // Інозем. мови. – 2001. – № 4. – С. 14–17.

4.Захарченко А. О. Особливості організації навчання англійської мови на ранньому етапі / А. О. Захарченко // Англ. мова в почат. школі. – 2008. – № 1 (38) – С. 28–31.

5.Ніколаєва С. Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах : підручник / С. Ю. Ніколаєва. – К. : Ленвіт, 1999. – 320 с.

6.Пассов Е. И. Учитель иностранного языка. Мастерство и личность / Е. И. Пассов, В. П. Кузовлев, В. П. Царонова. – М. : Просвещение, 1993. – 159 с.

7.Рогова Р. В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе / Р. В. Рогова, Ф.М. Рабинович, Т. Е. Сахарова. – М. : Просвещение, 1991.

8.Фендрикова О. Т. Ігри на початковому етапі вивчення іноземної мови / О. Т. Фендрикова // Англ. мова в початковій шк. – 2008. – № 9 (46) – С. 32–33.

Статтю подано до редколегії

20.10.2011 р.

19

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com