Урок №1 образний зміст музики

Мета: Акцентувати увагу учнів на значенні взаємодії музичного ми-

стецтва та літератури, зокрема в пісенному жанрі. Розгляну­ти можливість вокального виконання музики за відсутності слів. Дати учням визначення поняття «вокаліз» та нагадати (уточнити) поняття «жанр». Поглибити знання учнів про твор­чість Сергія Рахманінова. Розвивати вміння учнів логічно мислити, інтерпретувати та виразно виконувати музичні тво­ри. Виховувати почуття єдності з музичним образом пісні.

ПЛАН УРОКУ:

• Бесіда з учнями про їхні музичні враження, отримані під час літніх канікул.

• Бесіда про значення музичного мистецтва та літератури в житті людини.

• «Балада про мальви» - розучування.

• «Тарас Бульба» М. Лисенко - слухання.

• Узагальнення.

• Домашнє завдання: слухати музику за власним вибором, спробувати виконати її вокалізом, розповісти про її зміст та звучання.

Музика не може відтворювати зримий образ сві­ту, але вона має переваги перед іншими видами мистецтва, бо найбільше впливає на почуття, і музиці доступно передавати їхній безпосередній живий рух.

Дмитро Шостакович

Література, театр, кіно, музика, живопис... У світі бага­то різних видів мистецтва, шлях кожного з них до серця людини є різним: ми сприймаємо їх і слухом, і зором. Однак усі вони споріднені, бо у них єдина мета — передати людям задум митця, його ставлення до оточуючого світу, до життя. Кожне мистецтво прагне своєю «мовою» відобразити повноту й багатогранність дій­сності, усе розмаїття звуків, барв і форм.

Мистецтво опановує дійсність через створення художніх об­разів. Воно ніби заново відтворює світ у формі, яка безпосеред­ньо впливає на наші думки та почуття. Проте митець не копіює життя, не фотографує випадково вихоплених з оточуючої дійс­ності предметів, явищ, подій. Він відбирає найбільш загальне, важливе, характерне й значуще. Усе це ним осмислюється, пере­творюється, а потім втілюється у конкретному творі — картині, вірші, музиці.

Створюючи музичний твір, композитор мислить не прос­то звуками, а й музичними образами. У цьому й полягає значен­ня музичного твору. Щоб зрозуміти музичний образ, ми повин­ні розкрити виражально-змістовну сутність музичного твору, з'ясувати для себе, що і як у ньому відображається. Осягнути красу й правду музичного образу нам допоможе уявлення про іс­торичну епоху, за якої був створений твір, усвідомлення особли­востей творчого стилю композитора, а також виявлення значення ролі елементів музичної мови в їхній взаємодії.

Світ музичних образів, наведених у нашій темі, вражає своїм розмаїттям: героїзм увертюри «Егмонт» Л. Бетховена і світ­лий ліризм «Лебедя» К. Сен-Санса,

Народні образи в операх м. В. Лисенка

Він від народу набирався сили

В натхненній праці, в боротьбі палкій,

Коли творив щоденний подвиг свій

Во ім'я тих, що сіяли й косили.

Максим Рильський

Микола Віталійович Лисенко — ціла епоха в історії української культури, за­сновник української класичної музики.

Діяльність М. В. Лисенка, видатного композитора, піаніста, диригента, педагога, фольклориста, дала поштовх бурхливому розвиткові професійної музики в Україні.

Саме завдяки М. В. Лисенку ук­раїнська музика на той час стала широко відомою за межами України: і в Росії, і за кордоном. її визнали рівноправною серед інших музичних культур.

Формування ідейно-художніх принципів композитора відбувалося під сильним впливом Т.Г.Шевченка. Як Великий Кобзар в українській літературі, так і М.В.Лисенко в українській музиці став на чолі її демократичних засад. Шевченкова поезія з її широким діапазоном осягнення життєвих явищ знанні в особі М. В. Лисенка геніального інтерпретатора. Джерг»! їхньої спорідненості виступає народна пісня, яку так глибоко й тонко відчували обидва митці. Силою свого творчого натхнення вони змогли відкрити світові всю її красу й чарівні от і..

Українська народна пісня — це основа оперної спади ни композитора. Тематики опер М. В. Лисенка надзвичайно різноманітна: це і лірико-побутові («Наталка Полтавка»), й істо- рико-героїчні («Тарас Бульба»),народно-фантастичні («Утоплена», «Різдвяна ніч»), і сатирик («Енеїда»), і казкові («Коза-Деререза»), «Пан Коцький», «Зима і Весна») твори.

Яскравість і щирість музичної мови, почуття співзвучності музики з розвитком спожити

лінії, уміння розгорнути драматичну дію й намалювати рельєф образи — усе це притаманне М. В. Лисенку як оперному композитору.

Історико-героїчна опера «Тарас Бульба» посідає центральне місце у творчості М. В. Лисенка. Композитор працював над нею дуже вдумливо й наполегливо протягом десяти років (1880-1890). У музиці цієї опери найяскравішого втілення набули ті сцени й герої, які тісно пов’язані патріотичною ідеєю.

Це насамперед драматичні образи народу й народного героя Тараса та його старшого сина Остапа. Вокальні партії Остапа притаманні мужні, вольові інтонації. Його велика лірико-драматична арія з V дії, в якій він прощається зі своїм братом, — одна з найкра­щих сторінок опери.

М. ЛИСЕНКО АРІЯ ОСТАПА ОПЕРИ «ТАРАС БУЛЬБА»

Хто вбив його? Це ви?

()х, тату, тату! За що? За що?

Андрію, брате мій! Прокиньсь, поглянь!..

Пробите серце наскрізь, і на вустах ось запеклася кров...

Що ти вчинив? Жіноча чара тебе на мить перемогла.

Але яка страшенна кара найкращу квітку в нас взяла?!

І ось лежиш тепер байдужий, мов колос скошений трави...

Чому ж з тобою в січі, друже, не положив я голови?

Чого життя безславно стратив,

Хіба на світі вже нажив?

Чому єдиного ти брата тут залишив, посиротив?

Прощай, прощай, мій друже дорогий,

Вже не побачимось ніколи!