Пыдмогильний

В. Підмогильний

1.

2. Хто одружився з Надійкою? ,■-..-■

3. Про що Радченко написав своє перше оповідання?

4.

5. Що викладав Степан на курсах для держслужбовців?

6.

7. Яке літературне ім'я для себе вибрав Радченко?

8. Кому належить вислів «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?»

9. Хто була складена «з двох тонів, без жодних переходів між ними» — чорного й смуглого?

10. Хто з жінок Степана «ніколи ні про що серйозно не казала, ні­коли не турбувала його своєю душею»?

11. Долею якої жінки Радченко переймався, уявляючи її «кухо­варкою, прибиральницею» й «охоронцем пісного добробуту моло­дого міщанина»¹}

12. З ким познайомився Степан на вечірці, коли сказав Зосьці, що вона йому більше не потрібна?

13. Хто не захотів прочитати рукопис першого оповідання Радченка?

18. Хто з жінок в уяві Степана з часом постала як «маленька бліда постать, похила й скорботна, як придорожня жебрачка»?

19. Із скількох частин складається роман «Місто»?

20.

22. Про кого в кінці твору Радченко писав повість?

23.

Поясніть епіграфи до роману:

Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на твари­ну, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть і п'є: як тварина — вона множиться і як тварина — викидає; як ян­гол — вона має розум, як янгол — ходить просто і як ян­гол — священною мовою розмовляє. Талмуд. Трактат Авот

Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло? А. Франс

Пізнай героя за описом чи висловом

.* За свої двадцять п'ять років він був підпасичем-прийма­ком, потім просто хлопцем, далі повстанцем і наприкінці секретарем сільбюро Спілки робземлісу

* На зріст він був високий, тілом міцно збудований і смуг­лий на обличчі. Молоді м'які волосинки, не голені вже тиждень, надавали йому неохайного вигляду. Але брови мав густі, очі великі, сірі, чоло широке, губи чутливі. Тем­не волосся він одкидав назад, як багато хто із селюків і дех­то тепер з поетів (опис Степана на початку твору).

*… студент-сільськогоснодарник... він був лагідний і грубший, ніж дозволяв його зріст, отже, з нього був би ко­лись ідеальний панотець, а тепер — зразковий агроном... Учився він дуже акуратно, ходив завсігди в чумарці й над усе любив полювання. За два роки голодного перебивання в місті цілком виробив і оформив закон людського існу­вання. З поширеного за революції гасла: «хто не робить, той не їсть» він вивів собі категоричну тезу: «хто не їсть, той не робить» і прикладав її до всякого випадку й нагоди

*Справді, Надійка здавалася йому кращою від усіх жінок на пароплаві. Довгі рукава її сірої блузки були миліші йому за голі руки інших; комірець лишав їй тільки вузеньку стьож­ку тіла на видноті, а інші безсоромно давали на очі всі пле­чі й перші лінії грудей. Черевики її були округлі й на по­мірних каблуках, і коліна не випинались раз у раз з-під спідниці. В ній вабила його нештучність, рідна його душі.

*Він глянув на неї, вражений її задерикуватим тоном. Мале на зріст — йому якраз під пахви, худеньке, в плескатому капелюшкові... Вона зиркнула спідлоба на юнака, руку свою прибрала й ішла далі своїм чітким, майже військовим кроком

*Вона складена була з двох тонів, без жодних переходів між ними — чорного: волосся, очі, сукня й лаковані черевики, та смуглого: обличчя, тіло рук і плеча та панчохи, і це прос­те поєднання надавало її постаті гордого чару; жодних ку­черів чи гребінців у рівній зачісці, жодних прикрас чи гап­тування в рівній сукні, що від стану трохи ширшала й немов підрізана була внизу, як і пасмо над чолом. Все чор­не мінилось на ній від жвавих очей, а смугле застигло, жит­тя було в убранні, а в тілі сон

* У неї була товста, округла спина — роздобріла на довіль­них харчах! В її умінні любити не було нічого штучного, хоч слово «любов» було її найулюбленішим жартом... Мусінька ніколи ні про що серйозно не казала, ніколи не тур­бувала його своєю душею, і він мусив би вельми вдячним їй за цю пільгу бути, бо знати чужу душу надто важкий тя­гар для власної душі

Поясни місце і роль цитат про ставлення Степана до міста.

*Ось вони — горожани! Крамарі, безглузді вчителі, безжур­ні з дурощів ляльки в пишних уборах! їх треба вимести геть, розчавити цю розпусну черву, і на їх місце прийдуть інші

* Воно покірно лежало внизу хвилястими брилами скель, позначене вогняними крапками, і простягало йому з піть­ми горбів гострі кам'яні пальці. Він завмер від сласного споглядання цієї величі нової стихії і раптом широким ру­хом зронив униз зачудований поцілунок

Тести:

Що змінює Степан Радченко, "завойовуючи" місто:

а) мову, манеру поведінки, одяг; в) одяг, помешкання, жінок;

б) професію, мову, літературні вподобання; г) прізвище, національність, друзів.

Яка лінія розвитку Степана Радченка домінує в романі В.Підмогильного "Місто":

а) перетворення селянина на жителя міста; в) "дон-жуанство": любовні перемоги;

б) кар’єра: здобуття посади, грошей, помешкання; г) народження і становлення

письменника.

Як називалось перше оповідання, яке написав герой роману В.Підмогильного "Місто":

а) "Бритва"; в) "Третя революція";

б) "Лезо"; г) "Важке питання".

Звернення до людини, її існування та її сутності у творчості В.Підмогильного є ознакою:

а) імпресіонізму; в) екзистенціалізму;

б) іронії; г) раціоналізму.

В.Підмогильний був членом літературної організації:

а) “ВАПЛІТЕ;

б) “Ланка”;

в)” ВУСПП”.

“Місто” В.Підмогильного – це роман:

а) історичний;

б) інтелектуально-психологічний;

в) соціально-побутовий.

Степан Радченко (“Місто”) переймається такими думками: “Він заздрив їм, і не ховав від себе цього, бо теж хотів висунутись і бути обраним. Сміх і оплески, що були нагородою тим щасливцям, мало його ображали, і кожен новий з них, з’являючись коло катедри, ставив йому болюче питання, чому це не він, бо він хотів бути кожним із них, однаково – прозаїком чи поетом” на:

а) виставі у театрі;

б) прогулянці;

в) літературному вечорі.