- •Загальна психологія лекції
- •1.1.1. Відмінність життєвої психології від наукової
- •1.1.2. Фундаментальні проблеми психології
- •1.1.3. Методи психологічних досліджень
- •1.1.4. Галузі психології
- •1.1.5. Загальні етапи розвитку психології
- •1.1.6. Головні напрямки розвитку психології
- •1.2.1. Розвиток поглядів на фізиологічну основу психіки
- •1.2.2. Будова нервової системи
- •1.3.1. Виникнення психіки
- •1.4. Психіка людини.
- •2.1. Особистість
- •2.2. Потреби і мотиви
- •Потреба
- •3.1. Відчуття та сприймання
- •3.1.1. Класифікація відчуттів.
- •3.1.3. Закономірності відчуттів
- •3.3. Пам*ять
- •3.3.1. Класифікація видів пам*яті
- •Ф-ї памяті
- •Індивідуальні особливості мислення
- •3.4.6. Мислення та мова і мовлення
- •3.5. Уява – пихічний пізнавальний процес створення образів, предметів, ситуацій, обставин шляхом встановлення нових зв*язків між відомими образами та знаннями.
- •3.5.1. Функції уяви
- •3.5.2. Види уяви
- •3.6.1. Види уваги
- •3.6.3. Якості уваги
- •4.1. Емоції та почуття
- •Емоції – це психічний процес відображення безпосереднього пристрасного переживання життєвого сенсу явищ та ситуацій як відношення їх об*єктивних потреб до потреб організму (суб*єкта)
- •4.1.1. Психічні стани людини
- •4.2. Види почуттів
- •Воля – це свідома самоорганізація, саморегуляція і самоустановка своєї діяльності та поведінки, що спрямована на подолання труднощів при досягненні цілі. Це уміння володіти і керувати собою. .
- •4.3.2. Класифікація вольових якостей
- •4.3.6. Виховання волі
- •5.1. Темперамент.
- •5.2 Характер
- •5.3. Здібності
Загальна психологія лекції
Модуль 1. ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ
Субмодуль1. ВСТУП ДО ПСИХОЛОГІЇ
1.1. ПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА
Психологія це:
1. НАУКА, ЩО ВИВЧАЄ ФАКТИ, ЗАКОНОМІРНОСТІ І МЕХАНІЗМИ ПСИХІКИ;
2.НАУКА, ЩО ВИВЧАЄ СВІДОМЕ(!) ПСИХІЧНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ ЛЮДИНОЮ ДІЙСНОСТІ В ФОРМІ ВІДЧУТТІВ, СПРИЙМАНЬ, МИСЛЕННЯ, ПОЧУТТІВ ТА ІНШИХ ПРОЦЕСІВ І ЯВИЩ ПСИХІКИ;
3. НАУКА ПРО ЗАКОНОМІРНОСТІ І ФУНКЦІЮВАННЯ ПСИХІКИ ЯК ОСОБЛИВОЇ ФОРМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТВАРИН ТА ЛЮДИНИ.
У системі наук психологія займає особливе місце, бо:
по-перше, це наука про найскладніше, що відоме людству;
по-друге, в ній зливаються об'єкт і суб’єкт пізнання, що відображене, наприклад,
в самосвідомості людини;
по-третє, певні сторони об’єкта дослідження в психології принципово невидимі.
Людина користується психологічними знаннями з давніх часів, але як наука психологія зформувалась тільки в кінці 19 століття (в1879р., з часу утворення в Лейпцигу В.Вундтом першої в світі лабораторії експериментальної психології)
1.1.1. Відмінність життєвої психології від наукової
Життєва психологія:
1. Життєві психологічні конкретні знання про особистість, а наукова психологія, за рахунок використання науково визначених знань, прагне до узагальнень, завдяки чому вона відкриває загальні тенденції і закономірності психічних явищ.
2. Життєві психологічні знання носять інтуїтивний та ситуативний характер, а наукові психологічні знання раціональні і цілком усвідомлені.
3. Конкретний та інтуїтивний характер життєвих психологічних знань різко обмежує можливість їх передачі. В науковій психології знання відображаються в узагальненому письмовому вигляді (поняттях і законах), що дозволяє їх надовго зберігати, поповнювати, передавати всім бажаючим та майбутнім поколінням.
4. В життєвій психології знання одержуються за допомогою спостереження та міркування. В науковій до цього додаються цілеспрямовані наукові теоретичні експериментальні методи дослідження .
5. Життєва психологія обмежується досвідом однієї або декількох людей. Наукова психологія, практично, безмежна в своєму світовому досвіді.
Наукові положення про психіку:
1. Психіка притаманна усім живим істотам.
2. Всі явища розлядаються як активне психічне відображення дійсності.
3. Починаючи з певного рівня розвитку тваринного світу, психіка є властивіс-тю особливим чином організованої матерії – мозку. Це біоенергетичний продукт не свідомої і свідомої діяльності мозку.
4. Вся психічна діяльність людини причинно зумовлена, бо викликається як впливами зовнішнього середовища, так і внутрішніми станами особистості.
5. Всі психічні явища повинні розлядатись тільки в їх розвитку, який може ві-дображати і кількісну, і якісну зміну цих явищ.
6. Психіка людини проявляється і формується в її діяльності. Це означає, на-приклад, що людина пізнає дійсність, сприймаючи і можливо впливаючи на неї.
7. Кожне психічне явище повинно розглядатись тільки в його цілісності. Тому психологія людини є психологія цілісної особистості