Державний заклад

«Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України»

Кафедра дитячої стоматології

“Затверджено”

на методичній нараді кафедри

дитячої стоматології

протокол № __ від ____________

Зав.кафедри__________проф. І.В.Ковач

Методичні рекомендації для студентів

Навчальна дисципліна	Ортодонтія
Модуль № 1	Ортодонтія
Змістовий модуль № 3	Основні принципи і методи лікування пацієнтів із зубо-щелепними аномаліями та дефомаціями.
Тема заняття	Принципи організації ортодонтичноі допомоги населенню.
Курс	Ш
Факультет	Стоматологічний
Кількість годин	4

Виконавець доц..Алексєєнко Н.В.

Дніпропетровськ 2012

Тема заняття: «Принципи організації ортодонтичноі допомоги населенню».

Конкретні цілі.

1. Знати методи які використовуються при лікуванні зубо-щелепно-лицьових аномалій та деформацій.

2. Знати біологічний або функціональний метод.

3. Вміти охарактеризувати апаратурний метод.

4. Знати які показання до використання апаратурного методу у різні вікові періоди.

5. Вміти скласти план ортодонтичного лікування.

6. Вміти вибирати ортодонтичну апаратуру для лікування в залежності від клінічної сітуаціі.

7. Володіти навичками корекції та активації ортодонтичноі апаратури.

8. Вміти проводити профілактичні заходи для запобігання виникнення ортодонтичної патології.

2. Базовий рівень підготовки

Назва попередніх дисциплін	Отримані знання, вміння, навички
Гістологія	Знати періоди розвитку ЗЩС Знати гістологічну будову твердих тканин тимчасових та постійних зубів
Анатомія	Знати анатомічні ознаки різних груп тимчасових та постійних зубів. Вміти визначати групову належність тимчасових і постійних зубів

3.Організація змісту навчального модулю

• Комплексність ортодонтичного лікування та його профілактична направленість.

- Можливість саморегуляції зубощелепних аномалій в ортодонтії.

• Межі ортодонтичноі терапії.

- Диспансерні групи ортодонтичних хворих.

• Методи лікування з урахуванням віку хворого та ступені враженості аномалій.

• Симптом Цилінського, його прогностичне значення.

4.Зміст навчального матеріалу.

Організація профілактичних заходів.

Кожний лікар-ортодонт повинен організувати свою роботу таким чином, щоб хоча б один день на тиждень був присвячений профілактиці, тобто прийому дітей дошкільного віку. При цьому лікар не повинен чекати приходу дітей у кабінет, а повинен у плановому порядку обстежувати їх у дошкільних закладах і виявляти початкові стадії аномалій прикусу.

Діти, у котрих виявляються порушення ендокринної системи, патологія верхніх дихальних шляхів, патологія зубощелепного апарату, рахіт і інші захворювання, направляються в дитячі поліклініки до лікарів відповідного фаху; одночасно з цим діти підлягають профілактичним заходам і ранньому лікуванню лікарем-ортодонтом. Лікарі ортодонти повинні проводити систематичні бесіди з матерями про важливість правильного повітряно- сонячного режиму, звертати увагу на необхідність раціонального харчування дітей та інтенсивного розжовування їжі. Лікарем також проводиться показовий урок міогімнастики з дітьми, а також інструктаж матерів з методики проведення гімнастики жувальної і мімічної мускулатури вдома. У боротьбі з аномаліями прикусу повинні брати участь не тільки лікарі-ортодонти, але й дитячі лікарі-стоматологи. Не можна вважати порожнину рота санованою, якщо в ній не усунені деформації зубної системи. Тим більше, що для дійсної і повно цінної профілактики карієсу має значення не тільки боротьба з початковим карієсом твердих тканин, але й ліквідація тих чинників, що можуть викликати початкові стадії ураження зубів каріозною хворобою. А наявність у роті аномалії положення зубів або зубних рядів є важливою причиною виникнення карієсу, точно так само, як карієс буває частою причиною деформації зубних рядів. Профілактика аномалій прикусу, таким чином, є невід’ємною частиною санації порожнини рота. Тому шляхи боротьби за здоровий рот дитини майже цілком збігаються в роботі лікаря-ортодонта і дитячого лікаря-стоматолога по санації порожнини рота.

До санітарно-просвітницької роботи по боротьбі з аномаліями прикусу повинні бути також залучені педіатри, оториноларингологи, ендокринологи, гігієністи, педагоги і всі інші працівники дитячих закладів; тоді лікарям-ортодонтам вдасться ви явити дітей з аномаліями прикусу на самій ранній стадії розвитку і боротьба стоматологів за здоровий дитячий організм, за повноцінний жувальний апарат буде значно більш успішною і плідною.

Зубо-щелепові аномалії мають значну поширеність серед дитячого населення. Різні автори мають свої дані, але в цілому рахують, що частота аномалій складає від 35 до 70% випадків:

• серед дошкільнят – 33,0 – 58%

• серед школярів – 45 – 68%

Зараз ні у кого не викликає сумніву, що також необхідна профілактика та раннє лікування зубо-щелепових аномалій і деформацій.

Дитячі стоматологи в кращому випадку лише констатують факт наявності відчутної деформації чи аномалії ЩЛД. Але необхідне апаратурне чи інше лікування, та краще все ж таки запобігти виникненню патології прикусу , і це не менш ефективно. Адже, на жаль, лікування довге, не завжди досконале і може супроводжуватись ускладненням та рецидивом. Тому краще усього – профілактика. Проведення дій з попередження щелепових аномалій в період активного росту щелеп всіма необхідними способами це більш надійно і просто поряд з проміжним лікуванням та виправленням вад ще в ранньому і дошкільному віці – менш ефективна. Тому необхідно не упустити необхідний вік та момент для запобіжних заходів, навіть іноді важливо не упустити не тільки рік, а місяць, тиждень чи день для виявлення та усунення шкідливих чинників: шкідливої звички, порушень функції ковтання, жування, дихання, мови, тощо. Профілактична гімнастика жувальних та мімічних м’язів. Якщо порівняти стан жувального апарату дітей, що годувались природною жорсткою їжею з дітьми, що годувались штучно, то чітко відзначається, що перші мають нормальні показники співвідношення зубних рядів та щелеп, особливо у передньому відділі, передні постійні зуби вільно переміщуються вперед під час зміни молочних зубів. Цим підкреслюється саморегуляція навіть початкових аномалій прикусу раннього віку, в тому числі прогенії, косого, відкритого чи глибокого патологічних прикусів. Такий метод саморегуляції особливо ефективний як раз у ранньому дитячому віці і при нестійкій аномалії. Одночасно з призначенням дітям жорсткої їжі необхідно також запровадити і комплекс гімнастичних вправ для жувальних та мімічних м’язів, які закріплюють успіх.

Профілактика розвитку ЗЩЛА і Д

1.Раннє виявлення «шкідливих звичок»

0. Своєчасна санація порожнини рота, зіва, носоглотки

1. Профілактична міогімнастика ЩЛД

2. Медико-генетичне консультування

1. Причини розвитку ЗЩЛА

   0. Спадкові

   1. Вроджені

   2. Надбані

2. Надбані ЗЩЛД (етіологія)

   0. Патологія ендокринних органів

   1. Патологія дихальних шляхів

   2. Шкідливі звички

   3. Штучне годування

   4. Консистенція і стан їжі

   5. Захворювання зубів і щелеп.

Диспансеризація в ортодонтії.

Диспансеризація – система роботи лікувально-профілактичних установ нашої країни, що забезпечує попередження хвороб, раннє їх виявлення й лікування при систематичному спостереженні за хворими. Здійснюється районними дитячими стоматологічними поліклініками й зокрема лікарем ортодонтом, якому виділяється профілактичний день у тиждень. Проводиться в організованих дитячих установах.

Перший етап – реєстрація всіх дітей. Враховується вік, стать і загальний стан здоров’я.

Другий етап – спеціалізований огляд кожної дитини.

Третій етап – розподіл їх по диспансерних групах.

Четвертий етап – спостереження за пацієнтами, санація порожнини рота, проведення уроків гігієни й інших масових профілактичних заходів.

П’ятий етап – вивчення ефективності ортодонтичної диспансеризації.

Комплекс лікувально-профілактичних заходів, намічених при огляді дитини, реєструється в карті диспансеризації, після чого розподіляють дітей по диспансерних групах. Осадчий виділив 4 диспансерні групи:

До 1-ї групи зараховують дітей із правильним змиканням губ, нормальним функціонуванням зубощелепного апарату й правильним прикусом. Це практично здорові діти, їх оглядають 1 раз у рік.

До 2-ї групи відносять дітей з факторами ризику, тобто з функціональними порушеннями дихання, ковтання, мови, жування, міміки, шкідливими звичками, що мають вкорочені вуздечки губ, мілкий присінок порожнини рота. У таких дітей необхідно усувати причини виникнення відхилень і створювати сприятливі умови для нормального росту щелеп і формування прикусу .Проводиться санація порожнини рота, рекомендуються способи боротьби зі шкідливими звичками, лікувальна міогімнастика, консультація фахівців: ЛОР, ортопеда, педіатра й ін; за такими дітьми повинні спостерігати батьки й вихователі, медичний персонал дитячої установи. Огляд ортодонта – раз у півроку.

До 3-ї групи відносять дітей з нерізко вираженими морфологічними змінами і аномаліями положення зубів або їхніх груп, зміни форми зубних дуг, порушеннями прикусу, викликані функціональними змінами. Для надання допомоги таким дітям проводять заходи, спрямовані на усунення причини розвитку порушень, у тому числі й застосування ортодонтичних апаратів. Після лікування спостереження проводять 1 раз у рік.

До 4-ї диспансерної групи входять діти з вираженими змінами в зубощелепному апараті. Порушення функцій дихання, ковтання, мови, відкушування й пережовування їжі. Такі діти потребують спеціалізованої допомоги у комплексних лікувальних заходах, що приводять до норми функцію зубощелепного апарату й усього організму в цілому.

Вибір ортодонтичного апарата для лікування різноманітних зубощелепних аномалій проводиться з урахуванням віку хворого і вираженності аномалії. В період молочного і раннього змінного прикусу показана в основному знімна апаратура. При пізньому змінному і постійному прикусі можна користуватися також незнімними апаратами механічної дії, особливо при різко виражених аномаліях.

5. Додатки. Засоби для контролю.

1. Матеріали для контролю початкових знань студентів.

Тести α = 2

Контрольні питання. α = 2

1. Які диспансерні групи ви знаєте ?

2. Що таке профілактика ЗЩАіД?

2. Матеріали методичного забезпечення заключного етапу заняття.

Тести α = 3

3. Орієнтована карта для організації самостійної роботи студента з учбовою літературою

Учбове завдання	Вказівки до завдання	Примітка
1.Вивчити методи лікування ортодонтичних хворих. .	Знати диспансерні групи

Рекомендована література

Основна література:

1.Бетельман А. И., Позднякова А.И., Мухина А.Д., Александрова Ю.М.-Ортопедическая стоматология детского возраста.-К.-1965

2.Фліс П.С. –Ортодонтія.-Нова Книга, Київ-Винниця.-2007

3.Персин Л.С.Ортодонтия.-М.-2004,.

4.Головко Н. В.-Ортодонтія.-Полтава.-2007

5.Персин Л.С. Ортодонтия. Лечение зубочелюстной системы - Москва, 1998,

6.А.П.Григор’єва -«Прикус у дітей»- Полтава, 1995р.,

7.Л.П.Зубкова, Ф.Я.Холошилкина -Лечебно профилактические мероприятия в ортодонтии» 1993,

8.Персин Л.С. «Учебно-методическое пособие по ортодонтии для студентов стоматологического факультета» 1994,

9.Дистель В.А., Сунцов В.Г., Вагнер В.Д. Пособие по ортодонтии М.2000.

10. Хорошилкина Ф. Я. Функциональные методы лечения зубочелюстных аномалий. – М.: Медицина, 1988.

11. Хорошилкина Ф. Я. Функциональные методы лечения в ортодонтии. – М.: Медицина, 1972. – 144 с.

12. Пономарева В.А.Механизм развития и способы устранения зубочелюстных деформаций. – М.: Медгиз, 1964. – 112 с.

13. Хорошилкина Ф. Я., Малыгин Ю. М. Основы конструирования и технология изготовления ортодонтических аппаратов. – М.: Медицина, 1977.

14. Персии Л. С, Косарева Т. Ф. Оценка гармоничного развития зубочелюстной системы. – М.: Центр-Ортодонт, 1996. – 43 с.

Додаткова література:

1.Боровский Е.В. Терапевтическая стоматология.– М.: Медицина, 1998.–736 с.

2.Вагнер В.Д. Пособие по стоматологи. – М.: Медкнига; Н.Новгород: НГМА, 2000. – 264 с.

3.Данілевський М.Ф., Горохольський А.П., Політун А.М. та ін. Практикум з терапевтичної стоматології (фантомний курс): Навч.посібник. – Львів, 1993.

4.Стоматологічна профілактика у дітей / Л.О Хоменко та ін.- К.: ІСДО, 1993.-195

5.Рабухина Н. А. Заболевания височно-челюстного сустава и их рентгенологическое распознавание. – М.: Медгиз, 1966.

6.Разумеева Е. И., Удовацкая Е. В., Букреева Н. М. Первичная профилактика стоматологических заболеваний у детей. – К.: Здоров’я, 1987.

7.Пахомов Г. А. Первичная профилактика в стоматологии. – М., 1982.

8.Руководство по ортопедической стоматологии. /Под ред. Евдокимова А. И. – М.: Медицина, 1974. – С.333

9.Фалин Л. Я. Гистология и эмбриология полос- ти рта и зубов. – М.: 1963.

10.Степанов А. Е. Биомеханические основы ортодонтии в норме и при заболеваниях пародонта. – М.: –2000. –328с.