періоду значною мірою була спрямована на донесення релігійних творів до народу. Загальновідомо, яке велике значення мало впровадження друкарства для становлення та стандартизації літературних мов.
У період з XVI по VIII ст. з'явився також ряд учительських Євангелій як рукописних, так і друкованих, написаних народною мовою.
У XVII- XVIII ст. продовжується становлення української літературної мови через церковний ужиток: жива народна мова поступово витісняє церковнослов'янську, набуваючи літературного статусу.
Сучасна українська літературна мова зазнала значного впливу біблійних текстів, які відіпрали велику роль у збагаченні її мовно - стилістичних засобів: лексики, фразеології, стилістичних ресурсів тощо. Біблія як витвір книжності мала велике значення для формування лексико - фразеологічної системи української мови. Показником такого впливу на мову є засвоєння нею великої кількості біблійних слів і фразеологізмів, більшість з яких не асоціюється в мовній свідомості зі Святим Письмом. Лексична система представлена великою кількістю лексико - семантичних груп слів із біблійних текстів, які активно функціонують у сучасному мовленні. Ось деякі з них:
1. Найменування Бога, духовних осіб (суб'єктів) та духовних реалій (Бог. Небесний Отець, Божий син, Ісус Христос, святий Дух та ін.).
-
Поняття та категорії зі сфери теології (спасіння, вірувати, віра, святість, закон Божий, Церква (як духовне явище), воскресіння та ін.).
-
Найменування осіб, пов'язаних із конкретною діяльністю, а також назви обрядів, чин одіянь (священик, апостол, пророк, хрестити та ін.).
Біблійні витоки має також велика кількість установлених словосполучень і фраз, активно вживаних у мові з найрізноманітніших текстових ситуаціях у прямому і переносних значеннях: за образом і подобою; десять заповідей; не сотвори собі кумира; наріжний камінь; блудний син/повернення блудного