17
Дияконові, священик, єпископові при їх висвяченні дається особливий священний одяг. Дияконові — стихар, орар, поручі; священик поверх стихаря й поручів накладає на себе єпитрахиль, пояс, фелонь (ризу), набедреник, одягає камилавку чи скуфію; в єпископа одяг, як у священика, тільки риза замінюється сакосом, а набедреник палицею. Крім того, єпископ надіває омофор і митру.
Стихар (довгий, з широкими рукавами священний одяг; покладається й на іподияконів, його мають право носити псаломщики й миряни-прислужники; знаменує чистоту душі).
Орар (довга, широка, з хрестами стьожка, диякон носить ЇЇ на лівому плечі чи оперізується нею навхрест; знаменує благодать Божу).
Поручі (вузькі нарукавники, які стягуються шнурками, символізують мотузки, що буди на руках Спасителя під час Його страждань; нагадують, що священні дії служителі Господа чинять силою й благодаттю Божою).
Підризник (стихар з тонкої білої тканини, з вузькими рукавами й шнурками на краях; символізує чистоту душі й нагадує хітон Ісуса).
Пояс (одягається поверх єпитрахилі й підризника; означає готовність служити Господу, а також силу, що зміцнює священнослужителів; нагадує він і рушник, яким підперізувався Спаситель. коли мив ноги учням своїм на Тайній Вечері).
Риза, або фелонь (верхній священний одяг, круглий і без рукавів, з
великим вирізом спереду; схожий на багряницю, у яку був одягнений Спаситель у час страждань; стрічки на ризі — потоки крові, які текли по Його одягу).
Набедреник (чотирикутний плат, підвішений за два кути на стрічці через плече на правому стегні; дається як нагорода священикам за щиру, тривалу службу: знаменує меч духовний).