Тема: Звертання поширені й непоширені. Розділові знаки при звертаннях.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Наочність: картки з вправами (додаток №1), схема «Звертання»,.
Хід уроку:
-
Організаційні моменти:
Перевірка домашнього завдання.
-
Оголошення теми і мети уроку.
Звертання – це слово або сполучення слів, що називає особу чи предмет, до яких звертається мовець.
Нероширеним називається звертання, виражене одним словом – іменником у кличному відмінку або іншою частиною мови (займенником, прикметником) у значени ні іменника. Лети, пташко, з захід сонця, защебечи в шибку… (П. Гулак-Артемовський)
Поширеним називається звертання, виражене іменним словосполученням. Найчастіше звертання поширюється за рахунок узгодженого означення або прикладки. Боже мій милий, як-то мало святих людей на світі стало! (Т.Шевченко)
Розділові знаки при звертанні:
-
Звертання виділяються комами. Повій, вітре, та з досвіту, з другої країни (П. Гулак-Артемовський)
-
Вигуки, крім о та ой, які виконують роль підсилювальних часток, відділяються від звертання комами. Ой дівчино, шумить гай (Народна мудрість)
-
Звертання, з’єднані сполучниками і, й, та, комою не розділяються. Дар нелегкий ваш, досвіде й спокою, дар розуміти, знати і мовчать (Є. Плужник)
-
Якщо в художній мові звертання розділене іншими словами, виділяється комами кожна його частина. Пречиста діво, радуйся, Маріє (Ю.Федькович)
-
Після звертання, що вимовляється з особливою силою, ставиться знак оклику, а наступне слово пишеться з великої літери. О Боже! Чи ж кінець моєї муки? (І.Франко)
Виняток. Не слід плутати зі звертанням займенники ти і ви, які є підметами або додатками (останні можуть вживатися у будь – якому відмінку)
Ти, безталанная, чого і ждеш, і ждатимеш од Бога і од людей його? (Шевченко)
Звертаннями займенники ти і ви бувають дуже рідко. Слухай, ти ! (Панас Мирний) Чого ж ви чванитеся, ви! (Шевченко)
Виконання вправи за картками
Виконання теста за варіантами.
Підведення підсумків уроку.
Домашне завдання впр.№281.
|
1. Мій синку, ти би менш балакав, сам над собою менше плакав, на долю менше нарікав! (І.Франко). 2. Сьогодні ми правдивіші, ніж вчора. Додай нам, доле, мужності і сил! (Б.Дегтярьов).
|
|
1. Пробач мені, пісне, непрохані сльози! (Б.Дегтярьов). 2. Ти занадто палка, моя пісне! (Леся Українка).
|
|
1. Пісне, падай в серце, як вечірній дзвін! (В.Сосюра). 2. Я бачу знов вас, рідні гори! (М.Чернявський).
|
|
1. З роду-племені якого ти, Остапе Вересаю? (Є.Гуцало) 2. В краю придніпровськім ми стрілись з тобою, веселко моя золота (А.Малишко).
|
|
1. Верни до мене, пам’яте моя (В.Стус). 2. Люблю тебе, спокійнеє село! (С.Яричевський)
|
|
1. Крейдянії гори, снитесь ви мені, до мене приносять вас мрії нічні (В.Сосюра). 2. Суди мене судом своїм суворим, сучаснику! (Є.Плужник)
|
|
1. Ой люлі, люлі, дрімливий смутку! Давно вже сонце пірнуло в гай… (П.Карманський) 2. Куди ти, сестро, смілий лет звертаєш? (Уляна Кравченко)
|
|
1. Учитель мій! Як ми тебе любили, як слухали в полоні юних мрій! (В.Сосюра) 2. Спасибі за важке життя, робото! (В.Затуливітер).
|
|
1. Навчіть мене, рослини, тиші, щоб сильний став, мов дужі ріки… (Б.-І.Антонич). 2. Осідлаймо, брати мої, коні воронії та поїдьмо на тих конях по широкім полю здоганяти, переймати козацькую долю! (М.Вербицький).
|
|
1. Прихились до мене, побратиме, я тебе піддержу, ти не бійся! (Леся Українка). 2. Прощай, моя люба, прощай, моя мила! Подай мені руку твою! (Олена Пчілка)
|
|
1. Прийми ж ти, голубко моя сизокрила, останнюю сповідь мою. (Олена Пчілка) 2. Мандрую, кохана, в непевну дорогу, в тяжку невідомую путь. (Олена Пчілка)
|
|
1. Моє словечко, чесне слово, я твій покірний слов’янин (П.Засенко). 2. Розвийся, мово, і рости, щитом нам будь від стріл ворожих! (Б.Дегтярьов).
|
|
1. Йди в тисячоліття, рідна мово, до сердець і душ людських доходь. (Д. Білоус) 2.Та що ви намислили, мамо? (Б.Олійник)
|
|
1. Люблю тебе, мово Сервантеса, твій смак гіркуватий знаю. (С.Жолоб) 2.А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках? (Б.Олійник)
|
|
1. Любове, хай святиться твоя путь! (С.Зінчук). 2. ). О земле ти моя, нема рідніш за тебе! (В. Сосюра).
|
|
1. Гірка та важка ти, хліборобська доле! А все кожну весну серце радіє… (Панас Мирний.) 2. Нема тепер таких річок, як ти була колись, Десно, нема. (О.Довженко)
|