- •Курсова робота
- •Зміст курсової роботи:
- •Завдання курсової роботи:
- •Розділ 2.Основні вимоги нормативних документів електрообладнання на об’єкті виробництва ацетилену із карбіду кальція.
- •3.Тепловий розрахунок силової мережі
- •3.1. План розміщення електрообладнання і траси силової мережі
- •3.2. Розрахунки і вибір складових елементів силової мережі відповідно до принципової електричної схеми.
- •4. Тепловий розрахунок освітлювальної мережі.
- •4.1. План розміщення освітлювальної мережі
- •4.2. Принципова схема розподільчої мережі освітлення 380/220в.
- •4.3. Вибір автоматичних вимикачів відхідних ліній груп освітлення.
- •4.4. Розрахунок і вибір живильних проводів та способу їх прокладання.
- •4.5. Перевірка чутливості захисту і її здатність захищати дану ділянку мережі від к.З.
- •5. Розрахунок магістральної лінії (мережі живлення).
- •Розділ 6.Висновок про відповідність запроектованого електроустаткування вимогам пожежної безпеки,пбе та пує.
- •Список літератури
Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України
Кафедра автоматичних систем безпеки та електроустановок
Курсова робота
з дисципліни «Електротехніка та пожежна профілактика в електроустановках»
на тему: «Розробка заходів протипожежного захисту електрообладнання цеху деревообробного підприємства»
Курсанта ІІІ курсу 34 взводу
напряму підготовки 6.170203
«Пожежна безпека»
Чігріна Романа Вікторовича
Керівник: викладач кафедри АСБтаЕУ,
к.т.н., майор с.ц.з. Землянський О.М.
Національна шкала ________________
Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____
Члени комісії ________ _______________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________ _______________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________ _______________
(підпис) (прізвище та ініціали)
м. Черкаси - 2016 рік
Зміст курсової роботи:
Вступ
Розділ 1.Аналіз пожежної небезпеки та можливих джерел запалення цеху виробництва ацетилену із карбіду кальцію.
1.1.Короткий опис технологічного процесу.
1.2.Визначення фізико-хімічних властивостей речовини,що обертаються в виробництві.
1.3.Визначення й обґрунтування класу зони по ПБЕ.
1.4.Визначення категорії й групи вибухонебезпечної суміші.
Розділ 2.Основні вимоги нормативних документів електрообладнання на об’єктіцеху виробництва ацетилену із карбіду кальцію.
2.2.Вимоги до електричних апаратів і приладів.
2.3.Вимоги до електричних світильників.
2.4.Вимоги до електропроводки й кабельних ліній.
Розділ 3.Тепловий розрахунок силової мережі.
Розділ 4.Тепловий розрахунок освітлювальної мережі.
Розділ 5. Розрахунок магістральної мережі живлення.
Розділ 6.Висновок про відповідність запроектованого електроустаткування вимогам пожежної безпеки,ПБЕ та ПУЄ.
Список літератури.
Завдання курсової роботи:
Завдання:12(згідно службового посвідчення)
Варіант 2
Перелік обладнання |
Данні | |
М1 |
тип двигуна |
АИР-100 |
частота обертання n, об/хв |
1500 | |
М2 |
тип двигуна |
4АМ160М |
частота обертання n, об/хв |
1500 | |
М3
|
тип двигуна |
ВАО71 |
частота обертання n, об/хв |
750 | |
Р1 |
потужність, кВт |
8,5 |
1 Гр. |
кількість ламп |
12 |
потужність ламп, Вт |
100 | |
2 Гр. |
кількість ламп |
10 |
потужність ламп, Вт |
200 | |
3 Гр. |
кількість ламп |
10 |
потужність ламп, Вт |
150 |
Розділ 1.Аналіз пожежної небезпеки та можливих джерел запалення.
Горіння – це швидко протікаюча хімічна реакція окислення речовин, що супроводжується виділенням теплоти і часто випромінюванням світла.
Для виникнення і протікання процесу горіння необхідні:
· горюча речовина,
· окислювач, в достатній для підтримки горіння кількості, та
· джерело запалювання.
Дія джерела запалювання, що призводить до горіння, називається запалюванням.
Джерелами запалювання можуть бути:
· горючі або розжарені тіла;
· електричні розряди;
· теплові прояви хімічних реакцій, мікробіологічних процесів і механічних дій;
· іскри від удару і тертя;
· ударні хвилі;
· сонячна радіація, електромагнітні та інші випромінювання.
Розрізняють наступні види горіння : спалах, займання, самозагоряння і самозаймання.
Спалах – швидке згорання горючої суміші, що не супроводжується утворенням стиснутих газів. Температура спалаху – найнижча (в умовах спеціальних випробувань) температура горючої речовини (нітроемалі, лаку та ін.), за якої над її поверхнею утворюються пари і гази, здатні спалахувати від джерела запалювання, але швидкість їх утворення ще недостатня для подальшого горіння. Чим нижча температура спалаху, тим небезпечніша горюча рідина.
Залежно від температури спалаху пари рідини поділяються на:
· легкозаймисті (ЛЗР) з температурою спалаху не вище 61°С (у закритому тиглі) або 66° C (у відкритому тиглі) і
· горючі рідини(ГР) з температурою спалаху вище вказаних величин.
Бензин, розчинники – дуже небезпечні ЛЗР з температурою спалаху пари від -17 до +44° С, до них належать також нітроемалі та більшість лаків.
У виробничих приміщеннях тара з ЛЗР і ГР може зберігатися тільки в металевих шафах, що щільно закриваються, або ящиках. Забороняється зберігати легкозаймисті або горючі рідини в посуді, що легко б'ється, а також у відкритому або непридатному посуді. Не допускається їх спільнезберігання з будь-якими іншими товарами і матеріалами.
Займання – спалах, що супроводжується появою полум'я. Температура займання – температура горючої речовини, за якої вона виділяє горючі пари або гази з такою швидкістю, що після займання їх від джерела запалювання виникає стійке горіння.
Самозагоряння – явище різкого збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що призводить до виникнення горіння речовини за відсутності джерела запалювання. Залежно від імпульсу процеси самозагоряння підрозділяються на хімічні (внаслідок хімічних реакцій окислення речовин) імікробіологічні (в результаті діяльності мікроорганізмів в масі якої-небудь речовини).
Самозаймання горючих речовин можливе під дією тепловипромінювання від відкритих джерел вогню і розжарених тіл, в разі заломлення сонячних променів лінзами або скляними посудинами з рідинами. Внаслідок цього можуть загорітися, наприклад, тканини, просочені горючими рідинами.
Вимоги щодо конструктивних та планувальних рішень промислових об'єктів, а також інших питань забезпечення їхньої пожежо- та вибухобезпеки значною мірою визначаються категорією приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Визначення категорії приміщення проводиться з урахуванням показників пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів, що там знаходяться (використовуються) та їх кількості. Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д).
Категорія Б. Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 °С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.
Вибух – це швидке перетворення речовин, що супроводжується виділенням енергії і утворенням стиснутих газів, здатних виконати роботу. Вибухи у виробничих умовах можуть спричиняти людські жертви, руйнування устаткування і будівельних конструкцій, зупинку виробництва і великі матеріальні збитки.
Найменша кількість газів, пари і пилу, за якої ще можливий вибух їх в суміші з повітрям і нижче за яку суміш невибухонебезпечна, називається нижньою межею вибуховості.
Найбільша кількість газів, пари або пилу, за якої ще можливий вибух їх в суміші з повітрям і вище за яку суміш невибухонебезпечна, називається верхньою межею вибуховості.
З представлених даних можна зробити такі висновки, що цех механічної лісової деревообробки є вибухонебезпечним об’єктом який характеризується процесами механічної обробки лісоматеріалів при якій виділяється значна кількість пилу, стружки, тирси та інших відходів, які накопичуються біля верстатів або що утворюється при роботі верстатів, особливо шліфувальних, здатна утворювати в суміші з повітрям пожежні та вибухонебезпечні суміші, тому приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою є класу П-2, а також категорії Б.