ЗМІСТ

Вступ................................................................................................................2

Розділ. 1 Конструкція спринклерного зрошувача......................................3

Розділ. 2 Конструкція дренчерного зрошувача..........................................9

Розділ. 3 Запірно-пусковий пристрій...........................................................13

Розділ. 4 Контрольно сигнальний пристрій...............................................18

Висновок.........................................................................................................24

Література.......................................................................................................25

ВСТУП

Актуальність теми- з узахуванням пожежної небезпеки та фізико-хімічних властивостей виробляються, збереження і застосування речовин і матеріалів необхідно вибирати туп установки і вогненасна речовина. Установки пожежогасіння водою, піною низької та середньої кратності. Установки водяного, пінного низької кратності, а також водяного пожежогасіння із змочувачів підрозділяються на спринкерні і дренчерні.

Мета дослідження - винахід відноситься до установки для гасіння пожежі на об'єкті, переважно в поїзді з принаймні одним залізничним вагоном або в тунелі, що містить кілька розпилювальних головок, кількість яких менше сумарного числа розпилювальних головок, що приводяться в дію у відповідності з місцем пожежі на об'єкті, і нагнітальний джерело для подачі вогнегасної середовища по трубопровідній системі для приведення в дію розпилювальних головок, при цьому нагнітальний джерело містить насосну установку, що включає насос, для того, щоб створювати шляхом дії насосної установки тиск подачі для закачування вогнегасної середовища в наведену в дію розпилювальну головку, насосна установка містить керуючий пристрій, виконане з можливістю збільшення витрати вогнегасної середовища з насосної установки, коли число розблокованих розпилювальних головок зростає.

Поставлена ціль дослідження обумовила необхідність вирішення наступних завдань- одним із самих надійних засобів для рішення цих завдань є системи автоматичного пожежогасіння, які на відміну від системи ручного пожежогасіння й систем, керованих оператором, приводяться в дію пожежною автоматикою за об'єктами показниками й забезпечують оперативне гасіння вогнища загорання без участі людини.

При правильній експлуатації, належному технічному обслугову ванні та кваліфікованому застосуванні вогнегасники є ефективним первинним засобом гасіння пожеж. Користування поданими відомо стями допоможе підвищити рівень пожежної безпеки об’єктів, і, тим самим, зменшити матеріальні збитки та людські жертви. Вогнегасники застосовують для ліквідації пожеж на початковій стадії їх розвитку.

Будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини, повсті, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Предмет дослідження- Розробка нових конструкції зрошувача, запірно-пускового та контрольно сигнальних пристроїв АУП.

Завдання- методи дослідослідження спринкерних та дренжерних зрошувачів, запірно-пускового пристрої АУП, сигнальних пристроїв АУП.

Розділ 1. Конструкція спринклерного зрошувача

Пожежогасіння — процес дії сил і засобів, а також використання методів і прийомів для ліквідації пожежі.

Установки пожежогасіння — сукупність стаціонарних технічних засобів гасіння пожежі шляхом випуску вогнегасної речовини. Установки пожежогасінні повинні забезпечувати локалізацію або ліквідацію пожежі. Установки пожежогасінні по конструктивному пристрою підрозділяються на агрегатних і модульних, по мірі автоматизації — на автоматичних, автоматизованих і ручних, по вигляду вогнегасної речовини — на водяних, пінних, газових, порошкових, аерозольних і комбінованих, за способом гасіння — на об'ємні, поверхневі, локально-об'ємні і локально-поверхневі.

На сьогоднішній день одним з найефективніших засобів гасіння пожеж є установки автоматичної пожежогасінні з різними вогнегасними речовинами.

Вживання таких систем, де вогнегасна речовина при спалаху автоматично подається в приміщення, яке захищається, особливо виправдано при захисті дорогого обладнання, матеріалів або цінностей. Установки автоматичного пожежогасіння дозволяють ліквідовувати на ранній стадії спалах твердих, рідких і газоподібних речовин, а також електроустаткування під напругою. Такий спосіб гасіння може бути об'ємним при створенні вогнегасної концентрації за всім обсягом приміщення, яке захищається, або локальним — у випадку, якщо вогнегасна концентрація створюється довкола пристрою, яке захищається (наприклад, окремого агрегату або одиниці технологічного обладнання).

На сьогоднішній день одним з найефективніших засобів гасіння пожеж є установки автоматичної пожежогасінні з різними вогнегасними речовинами.

Автоматична установка пожежогасінні (АУП) — установка пожежогасіння, що автоматично спрацьовує при перевищенні контрольованим чинником (чинниками) пожежі встановлених порогових значень в зоні, що захищається.

Вживання таких систем, де вогнегасна речовина при спалаху автоматично подається в приміщення, яке захищається, особливо виправдано при захисті дорогого обладнання, матеріалів або цінностей. Установки автоматичного пожежогасіння дозволяють ліквідовувати на ранній стадії спалах твердих, рідких і газоподібних речовин, а також електроустаткування під напругою. Такий спосіб гасіння може бути об'ємним при створенні вогнегасної концентрації за всім обсягом приміщення, яке захищається, або локальним — у випадку, якщо вогнегасна концентрація створюється довкола пристрою, яке захищається (наприклад, окремого агрегату або одиниці технологічного обладнання).

Найбільш близьким об'єктом до заявленого по технічній сутності є зрошувач, що містить корпус, розпилювальний пристрій і елемент автоматичного спрацьовування на перевищення заданої температури в приміщенні.

Недоліком прототипу є неможливість створення оптимальної структури потоку внаслідок його турбулізації на виході і порушення суцільності потоку.

Технічний результат - підвищення ефективності пожежогасіння за рахунок введення розпилювального пристрою, що виключає турбулізації потоку вогнегасної рідини або розчину піноутворювача.

Це досягається тим, що в спринклерне оросителе, що містить корпус, розпилювальний пристрій і елемент автоматичного спрацьовування на перевищення заданої температури в приміщенні корпус виконаний у вигляді штуцера з наскрізним отвором і різьбовий з двох вертикальних об'ємних ребер жорсткості, жорстко пов'язаних з ними двох похилих призматичних ребер, жорстко з'єднаний з порожнистої циліндричною втулкою з внутрішньою різьбою, взаємодіючої з затискним болтом, який підганяє скляну колбу до тарельчатому клапану, при цьому з іншого боку до втулки, перпендикулярно її осі, кріпиться розпилювальний пристрій у вигляді розетки з пелюстками, розташованими один відносно одного з зазором, а осесиметричних, на стороні штуцера, протилежної різьбової частини, розташований через прокладку замикаючий тарілчастий клапан, пов'язаний з елементом автоматичного спрацьовування на перевищення заданої температури в приміщенні, який виконаний у вигляді скляної колби, є тепловим замком.

Осесиметричних на штуцері, на стороні, протилежній різьбової частини, розташований через прокладку 9 замикаючий тарілчастий клапан 8, пов'язаний з елементом автоматичного спрацьовування на перевищення заданої температури в приміщенні, який виконаний у вигляді скляної колби 6 діаметром 5 мм, є тепловим замком. В залежності від температури спрацьовування рідина в колбі має певний колір: 68°С - червона, 57°С - помаранчева. Температура спрацьовування вибирається в залежності від категорії захищуваного приміщення. У випадку видалення із запропонованого зрошувача термочутливого елемента - колби - він автоматично стає дренчерним зрошувачем.

На рис.1 представлена схема спринклерного зрошувача, на рис.2 - вид зверху

Спринклерний зрошувач містить корпус, виконаний у вигляді штуцера 1 з наскрізним отвором і різьбовий частиною (зовнішня різьба - за допомогою різьбової частини зрошувач монтується на розподільних трубопроводах), що переходить в торцеву клапанну частина 2. Різьбовий штуцер 1 за допомогою осесиметричного кронштейна, що складається з двох вертикальних об'ємних ребер жорсткості 3 і, жорстко пов'язаних з ними взаємодіючої з затискним болтом 7, який підтискає скляну колбу 6 до тарельчатому клапана 8. З іншого боку до втулці 5, перпендикулярно її осі, кріпиться розпилювальний пристрій у вигляді розетки 10 з пелюстками 11, розташованими один щодо одного із зазором 12.

Зрошувачі можуть бути виконані наступних типів: з плоскою розеткою, які встановлюються вертикально розеткою вниз; з увігнутою розеткою - встановлюються вертикально вгору і універсальні - встановлюються як озеткою вниз, так і розеткою вгору. Всі вони являють собою автоматичні

У виробничому приміщенні встановлюють систему, що складається з джерела водопостачання, що представляє собою резервуар з водою і систему водозабору з фільтром і насосом, монтують мережу магістральних і розподільних трубопроводів (не показано), на яких закріплюють спринклерні зрошувачі і забезпечують мережа постійно заповнений рідким вогнегасною складом, призначеним для місцевого гасіння та локалізації вогнища пожежі в приміщенні. При підвищенні температури під час пожежі у виробничому приміщенні, термочутливий елемент (тепловий замок) - колба 6 (при температурі спрацьовування 68°С - червона, або 57°С - помаранчева) розривається і через тарілчастий клапан 8 викидається вогнегасна засіб, розпорошуючись з допомогою розпилювальної розетки 10 з пелюстками 11, воно надходить на вогнище пожежі. Спринклерні зрошувачі мають на розподільних трубопроводах (не показано) спринклерних установок під стелею приміщення з умови зрошення одним спринклером 9-12 м2площі підлоги. Можливе використання з наступними видами вогнегасної речовини: вода, водні розчини, піна. Кратність піни -13,2%, концентрація - 3%. В якості піноутворювача в таких системах пожежогасіння одержащего піноутворювача "Подслойний" в умовах задимлення приміщення.

Спринклерні зрошувачі можуть застосовуватися у водяних і водоповітряних спринклерних системах, а також в дренчерних системах.

Зрошувачі цих типів призначені для відкритої установки під стелею (зрошувачі загального призначення), а також для поглибленої установки у разі використання фасонного цоколя (крім універсальних зрошувачів, їх встановлення в фасонний цоколь не рекомендується).

Конструктивне виконання зрошувачів - розеточное.

По спрямованості потоку вогнегасної речовини зрошувачі відносяться до концентричним, вони виробляють розпил напівсферичної форми.

Технічні параметри і характеристики:

Температура навколишнього середовища: мінімальна - -30°С,

максимальна - +38°С.

Різьба приєднання -1/2"NPT, зовнішня конічна.

Коефіцієнт витрати: для зрошувачів з плоскою/увігнутою розеткою - 80. Даний коефіцієнт розраховується за формулою Q=K·√p, де К=80, Р - тиск перед зрошувачем (атм), Q - витрата через зрошувач (л/хв). Робочий тиск системи - 12,3 атм.

Кожен спринклерний зрошувач має випробовуватися на заводі-виробнику при тиску 25 атм.

Спринклерний зрошувач, що містить корпус, розпилювальний пристрій і елемент автоматичного спрацьовування на перевищення заданої температури в приміщенні, відрізняється тим, що корпус виконаний у вигляді штуцера з наскрізним отвором і різьбовий частиною, що переходить в торцеву клапанну частину, при цьому штуцер за допомогою осесиметричного кронштейна, що складається з двох вертикальних об'ємних ребер жорсткості і жорстко пов'язаних з ними двох похилих призматичних ребер, жорстко з'єднаний з порожнистої циліндричною втулкою з внутрішньою різьбою, взаємодіючої з затискним болтом, який підганяє скляну колбу до тарельчатому клапану, при цьому з іншого боку до втулки, перпендикулярно її осі, кріпиться розпилювальний пристрій у вигляді розетки з пелюстками, розташованими один відносно одного з зазором, а осесиметричних на стороні штуцера, протилежної різьбової частини, розташований через прокладку замикаючий тарілчастий клапан, пов'язаний з елементом автоматичного спрацьовування на замок.

Вузол керування спринклерних установки

Контрольно-сигнальні вузли керування спринклерних і дренчерних установок призначені для автоматичного розподілу води по приміщеннях, що захищаються, подачі сигналу про пожежу, видачі імпульсу на включення основного водопостачальник і контроль установки.У якості обладнання керування застосовують контрольно-сигнальні клапани (КСК) типів ВР і В, клапани групової дії (КТД), засувки з електроприводом та ін. Вузол керування водяної спринклерної установки. Контрольносигнальний вузол керування з водяним клапаном КС (рис.3) застосовується у водяних спринклерних установках.

Роботу клапана і сигнальних приладів перевіряють шляхом відкривання малого вентиля 4, комбінованихі вентилві 3. Вода з живильного трубопроводу 6 почне зливатися по трубопроводу 1, тиск над тарілчастим клапаном 10 упаде; потім клапан 10 підніметься і вода надійде в кільцеве виточення сідла клапана 10, відкіля по сигнальному каналу 12 і сигнальному трубопроводу з корковим краном 11 піде до сигналізатора тиску 8. Отриманий сигнал свідчить про справну роботу клапана і сигнальних приладів.

Рис.3 Контрольно-сигнальний вузол керування водяною спринклерною установкою.

Помилкові спрацьовування клапана 10 і сигналізатора тиску 8 при витоках води над клапаном і плавних збільшеннях тиску під клапаном запобігаються зворотним клапаном (компенсатором) 9 і компенсаційним каналом 13. У цих випадках вода з трубопроводу, що підводить, 17 проходить через компенсаційний канал 13 і зворотний клапан 9 у надклапанний простір і вирівнює тиск над клапаном 10 і під ним.

При спрацьовуванні спринклерного зрошувача вода з живильного трубопроводу 6 подається в осередок пожежі, тиск над клапаном 10 знижується, і за рахунок різниці тисків клапан 10 піднімається до обмежника 7. Вода надходить із трубопроводу, що підводить, 17 у спринклерну мережу і кільцеве виточення в сідлі клапана; потім через сигнальний клапан 12 і корковий кран 11 на сигнальному трубопроводі до сигналізатора тиску 8-установка сигналізує опожаре. Після одержання сигналу про пожежу відключають сигналізатор тиску 8, для чого перекривають корковий кран 11.Для припинення подачі води в осередок пожежі засувку 16 перекривають, а для зливу води з установки відкривають великий вентиль 2 та комбіновані вентилі 3.

Приведення установки до готовності починають із заміни спринклерних зрошувачів, що розкрилися. Потім закривають великий вентиль 2 і відкривають засувку 16. Після вирівнювання тиску в підвідному 17 і живильному 6 трубопроводах (показання манометрів 5) відкривають кран 11 сигнального трубопроводу. Після такої перевірки малий вентиль 4 закривають. Тиск води над клапаном і під ним вирівнюється, а тарілчастий клапан 10 під дією власної маси опускається.