Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція кримінальне право.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
04.02.2016
Размер:
158.72 Кб
Скачать

1. Поняття, завдання, принципи науки кримінальне право.

Що таке кримінальне право України?

Кримінальне право —це одна з галузей права України, яка є сукупністю юридичних норм, встановлених державою і санкціонованих її примусовою силою. Особливість цих норм у тому, що вони забороняють певні вчинки людей під загрозою застосування особливих заходів державного примусу — кримінального покарання.

Норми кримінального права встановлюються лише вищим органом законодавчої влади — Верховною Радою України. Ці норми визначають, які суспільно небезпечні діяння є злочинними і встановлюють покарання, що підлягають застосуванню до осіб, які вчинили злочини (ст. 1 КК України).

Правові відносини, які виникають у зв'язку із вчиненням злочину і застосуванням відповідних покарань, складають предмет кримінального права.

Таким чином, кримінальне право — це сукупність юридичних норм, встановлених вищим законодавчим органом державної влади — Верховною Радою України, що визначають, які суспільно небезпечні діяння є злочинними і які покарання треба застосувати до осіб, що їх скоїли. Крім того, кримінальне право регулює підстави і умови кримінальної відповідальності, дає поняття злочину, регулює порядок призначення покарання, звільнення від кримінальної відповідальності і покарання, при потребі визначає форми участі громадськості в реалізації кримінальної відповідальності і покарання.

При скоєні злочину виникають кримінально-правові відносини між особою, яка скоїла злочин, порушила кримінально-правову норму, і державою в особі уповноважених на те органів (органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду). Ці кримінально-правові відносини виникають з моменту скоєння особою злочину і закінчуються остаточною реалізацією кримінальної відповідальності.

Сторони кримінально-правових відносин мають певні права і обов'язки.

Органи держави мають право і зобов'язані згідно з законом притягнути особу, що скоїла злочин, до кримінальної відповідальності і застосувати до неї визначене законом покарання.

Особа, яка вчинила злочин, повинна понести покарання і має право вимагати, щоб відповідальність і покарання повністю відповідали положенням кримінального закону.

Завдання кримінального права зафіксовано у ст. 1 КК. Згідно з положенням цієї норми, кримінальне право має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також забобігання злочинам.

Стаття 2 КК України визначає підстави кримінальної відповідальності тільки вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кодексом.

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу.

Аналіз кримінального законодавства України дає підстави для усвідомлення такої тенденції в призначенні покарання: посилення відповідальності і застосування суворих заходів покарання до осіб, які скоюють тяжкі злочини, до злочинців-рецидивістів; з другого боку — за менш небезпечні злочини — призначення покарань, не зв'язаних з позбавленням волі (наприклад, виправних робіт без позбавлення волі, штрафу), застосування умовного засудження за злочини, які не становлять великої суспільної небезпеки, а також передачу винного на поруки громадській організації чи трудовому колективові.

Кримінальне право України складається із Загальної частини і Особливої частини.

1. Загальна частина регламентує найбільш важливі загальні положення щодо основних понять кримінального права — “злочин” і “покарання”.

У цих нормах, зокрема, сформульовані завдання кримінального права (законодавства), закріплені підстави кримінальної відповідальності, межі чинності кримінального закону в часі, просторі, визначені поняття, система покарання, порядок призначення покарання за скоєні злочини, порядок звільнення від кримінальної відповідальності і покарання, поняття неосудності, співучасті у злочині і таке інше.

2. Особлива частина складається з норм, що визначають, які суспільне небезпечні діяння є злочинами, і встановлюють конкретні покарання, що застосовуються до осіб, які вчинили злочини.

Загальна і Особлива частини кримінального права органічно пов'язані між собою і в сукупності складають кримінальне право як єдину галузь права.

Норми Загальної частини є визначальними щодо застосування норм Особливої частини.

Кримінальне право є певною системою, в основі якої лежить чинне кримінальне законодавство — Кримінальний кодекс України.

Велике значення в здійсненні кримінальної політики держави мають принципи, на яких базується кримінальне право України.

Під принципами кримінального права треба розуміти вихідні, керівні ідеї, закріплені в нормах права, на яких базується кримінальне право в цілому або які відображені в окремих його положеннях та інститутах. Цими принципами керується законодавець при прийнятті кримінальних законів. На них базується і правоохоронна діяльність усіх юридичних органів, в тому числі міліції.

2. Принципи кримінального права діляться на:

— загальні і — галузеві.

Загальні принципи притаманні всьому праву України в цілому, вони втілені і в нормах кримінального права.

Галузеві принципи притаманні лише кримінальному праву.

До загальних принципів належать:

— законність;

— демократизм;

— гуманізм;

— патріотизм;

— інтернаціоналізм.

3. Загальні принципи кримінального права.

Принцип, законності закріплений у Конституції України (ст 4). Згідно з цим принципом, усі державні органи посадові особи повинні неухильно дотримуватися кримінальних законів, правильно застосовувати їх на практиці як при кваліфікації злочинів, так і при призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності і покарання,

Принцип законності полягає в тому, щоб громадяни держави неухильно додержувались кримінальних законів, не скоювати злочинів.

Принцип законності грунтується на тому, що всі кримінальні закони видаються на підставі і згідно з Конституцією України.

Тільки кримінальний закон може визначати злочинність діяння, призначати за нього покарання і регулювати інші пи­тання кримінальної відповідальності й покарання.

У нашій державі принцип законності в сфері кримінального права забезпечується тим, що:

а) вся правоохоронна діяльність базується на кримінальних законах;

б) визнання особи винною у скоєнні злочину і застосування до неї покарання може мати місце тільки згідно з законом;

в) підставою кримінальної відповідальності є лише наявність у діях особи ознак конкретного складу злочину;

г) покарання за скоєний злочин може бути накладено лише в межах санкції статті КК, за якою ця особа визнана винною судом;

д) особа, яка вчинила злочин, може бути звільнена від відповідальності і покарання лише у випадках, вказаних у кримінальному законі.

Принцип демократизму в кримінальному праві відображений у наступному:

а) кримінальний закон стоїть на сторожі прав і свобод громадян;

б) широка участь громадськості в реалізації кримінальної відповідальності і покарання (ст. 45, 4б1, 52, 53 КК);

в) звільнення від кримінальної відповідальності з передачею справи до товариського суду, комісії у справах непов­нолітніх, передача винного на поруки (ст. 51 КК);

г) усі громадяни України рівні перед законом (ст. 32 Конституції України).

Принцип гуманізму закріплений у нормах кримінального права, в яких зафіксоване гуманне ставлення до осіб, що відбувають покарання:

а) немає мір покарання, пов'язаних з каліченням засуджених;

б) заміна покарання громадським впливом (ст, 51 КК);

в) умовно-дострокове звільнення від подальшого відбуття покарання (ст, 52, 53 КК):

— умовне засудження (ст. 45 КК);

— умовне засудження до позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці (ст. 251 КК);

г) до неповнолітніх судом не може бути призначене покарання у вигляді найвищої міри;

д) смертна кара не може бути застосована до жінки, що була у стані вагітності під час вчинення злочину чи на момент винесення вироку, або на момент виконання вироку (ч. 2 ст. 24 КК);

е) до неповнолітніх за жодних умов не може бути призначено позбавлення волі на строк більше 10 років;

є) суд вправі застосувати до неповнолітнього замість кримінального покарання примусові міри виховного впливу (ст. 11 КК).

Принцип патріотизму полягає в тому, що право України, в тому числі кримінальне право, має завдання виховувати громадян в дусі любові і відданості своїй державі. Конституція України закріплює положення, що громадянин України зобов’язаним оберігати інтереси своєї держави, домагатись збільшення й авторитету. Захист Вітчизни є почесним обов'язком кожного громадянина України. Тому норми кримінального права передбачають відповідальність, наприклад, за такі злочини:

— державна зрада (ст. 56 КК);

— дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 56 КК);

— ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 72 КК);

— дезертирство (ст. 241 КК);

— добровільна здача в полон (ст. 258 КК).

Галузеві принципи кримінального права.

Принцип відповідальності лише за те діяння, яке вказане в Кримінальному кодексі України. Злочином визнається тільки суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність) особи, а не її думки про вчинення злочину.

Згідно зі ст. 158 Конституції України, ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше, як за вироком суду й відповідно до закону.

Принцип відповідальності тільки за наявності вини.

Кримінальній відповідальності і покаранню підлягають тільки особи, винні у скоєнні злочину, тобто які навмисно чи необережно вчинили суспільне небезпечні діяння, передбачені кримінальним законом (ст. З, 8, 9 КК).

Принцип особистого характеру відповідальності (ст. 1, 3, 7, 8, 9,10).

Яким би тяжким не був злочин, ніякі інші особи (родичі, близькі) не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за його скоєння, крім особи, винної у його вчиненні:

Покарання призначається тільки особі, що вчинила злочин.

Принцип невідворотності кримінальної відповідальності.

Важливо те, щоб жоден злочин не залишився нерозкритим.

Принцип індивідуалізації кримінальної відповідальності і покарання.

Кримінальна відповідальність і покарання повинні бути конкретними, витікати з обставин скоєного злочину і з характеристики особи. Чим більш тяжкий злочин вчинено, чим більшу небезпеку становить винний, тим більш суворим повинно бути призначене покарання. і навпаки, при скоєнні злочину, який не є тяжким, згідно з цим принципом, особі призначається менш суворе покарання або й може бути звільнено її від кримінальної відповідальності чи покарання.

В окремих статтях Особливої частини даного Кримінального кодексу виділено злочини з пом'якшуючими і обтяжуючими ознаками, встановлено широкі межі санкцій, які враховуються судом при призначенні покарання.