РОЗДІЛ 1. Призначення мереж та їх класифікація

ВСТУП

Сучасній людині важко уявити собі життя без різних засобів зв’язку. Пошта, телефон, радіо та інші комунікації перетворили людство в єдиний “живий ” організм, змусивши його обробляти величезний потік інформації. Підручним засобом для обробки інформації став комп’ютер.

Однак масове використання окремих, не взаємозв'язаних комп’ютерів породжує ряд серйозних проблем: як зберігати використовувану інформацію, як зробити її загальнодоступною, як обмінюватися цією інформацією з іншими користувачами, як спільно використовувати дорогі ресурси (диски, принтери, сканери, модеми) декільком користувачам. Рішенням цих проблем є об’єднання комп’ютерів у єдину комунікаційну систему – комп’ютерну мережу.

Комп'ютерна мережа — це система розподіленого опрацювання інформації, що скла­дається як мінімум із двох комп'ютерів, які взаємодіють між собою за допомогою засобів зв'язку.

Комп’ютерна мережа – це група з декількох комп’ютерів, з’єднаних між собою за допомогою мереженого обладнання.

Комп’ютерна мережа забезпечує:

· Колективну обробку даних користувачами

· Обмін даними між користувачами

· Спільне використання програм

· Спільне використання периферії (принтерів, модемів та ін.).

Засоби зв'язку мають забезпечувати надійну передачу інформації між комп'ютерами ме­режі. Комп'ютери, що входять до складу мережі, виконують досить широке коло функцій.

1.1.Призначення мережі

Основним призначенням комп'ютерної мережі є забез­печення простого, зручного і надійного доступу користува­ча до спільних розподілених ресурсів мережі та організація їх колективного використання з надійним захистом від не­санкціонованого доступу, а також забезпечення зручними і надійними засобами передачі даних між користувачами ме­режі. За допомогою комп'ютерних мереж ці проблеми вирішуються незалежно від територіального розташування користувачів. У епоху загальної інформатизації великі об­сяги інформації зберігаються, обробляються і передаються в локальних та глобальних комп'ютерних мережах. У ло­кальних мережах створюються спільні бази даних для ро­боти користувачів. У глобальних мережах здійснюється формування єдиного наукового, економічного, соціально­го і культурного інформаційного простору.

Існує безліч проблем, для вирішення яких потрібні централізовані дані, доступ до баз даних, передача даних на відстань та їх розподілене оброблення. З цим стикають­ся банківські й інші фінансові структури, системи соціального забезпечення, податкові служби, дистанційне комп'ютерне навчання, системи резервування авіа­квитків, дистанційна медичка діагностика, виборчі систе­ми та ін. У всіх цих випадках необхідно, щоб у комп'ютерній мережі здійснювалися збирання, збережен­ня і доступ до даних, гарантувався захист даних від спо­творення та несанкціонованого доступу

Абоненти мережі — об'єкти, що генерують або спожи­вають інформацію в мережі. Абонентами мережі можуть бути окремі комп'ютери, комп'ютерні комплекси, термі­нали та ін. Будь-який абонент підключається до станції.

Станція — це апаратура, яка виконує функції, пов'язані з передаванням і прийманням інформації.

Для організації взаємодії абонентів потрібне фізичне передавальне середовище — лінії зв'язку або простір, в яко­му поширюються електричні сигнали, й апаратура пере­дачі даних. На основі фізичного передавального середовища будується комунікаційна мережа, що забезпечує пере­дачу інформації між абонентськими системами.

Об'єднання комп'ютерів у мережу дає змогу спільно використати диски великої ємності, принтери, основну пам’ять, мати спільні програмні засоби і дані. Глобальні мережі надають можливість використати апаратні ресурси віддалених комп'ютерів. Ці мережі, охоплюючи мільйони людей, повністю змінили процес поширення і сприйнят­тя інформації, зробили обмін нею через електронну пош­ту найпоширенішою послугою мережі, а основним ресурсом — інформацію..

Передача інформації між комп’ютерами відбувається за допомогою електричних сигналів, які бувають цифровими та аналоговими. У комп’ютері використовуються цифрові сигнали у двійковому вигляді, а під час передачі інформації по мережі – аналогові (хвильові). Частота аналогового сигналу – це кількість виникнень хвилі у задану одиницю часу. Аналогові сигнали також використовуються модеми, які двійковий ноль перетворюють у сигнал низької частоти, а одиницю – високої частоти.

Комп’ютери підключаються до мережі через вузли комутації. Вузли комутації з’єднуються між собою канали зв’язку. Вузли комутації разом з каналами зв’язку утворюють середовище передачі даних. Комп’ютери, підключені до мережі, у літературі називають вузлами, абонентськими пунктами чи робочими станціями. Комп’ютери, що виконують функції керування мережею чи надають які-небудь мережеві послуги, називаються серверами. Комп’ютери, що користуються послугами серверів, називаються клієнтами.