1. Невідкладні аварійно-відновлювальні роботи (НАВР), спрямовані на створення

умов безпеки праці рятувальників та скоріше відновлення постраждалих

об'єктів. НАВР можуть включати в себе: прокладання колонних шляхів та обладнання проїздів в завалах та на зараженій території; локалізацію аварій на комунально-енергетичних об'єктах; короткочасне відновлення ліній зв'язку, транспортних комунікацій; укріплення або руйнування нестійких конструкцій споруд, які загрожують

обвалом. Прокладення колонних шляхів. Колонний шлях - це вибраний на місцевості напрямок, який найпростішими дорожньо-мостовими роботами готується для термінового руху людей та техніки. Колонні шляхи прокладаються за

відсутності або непридатності існуючих доріг. Дорога вважається придатною для термінового проїзду, якщо на ній після руйнувань залишається вільною від уламків смуга завширшки не менше 3,5 м.

Проїзди доцільно розчищати при місцевих або суцільних завалах заввишки до 1 м, якщо висота суцільних завалів перевищує 1 м, прокладають траси по поверхні завалу. Локалізація аварій на комунально-енергетичних об'єктах. Пошкодження комунально-енергетичних та технологічних об'єктів локалізують негайно після

прибуття рятувальників, оскільки вони можуть поширити осередок ураження. Невідкладні роботи з локалізації наслідків руйнувань виконуються одночасно з

пошуковими роботам. Аварійні роботи на водопровідних об'єктах. Під об'єктами водопостачання

розуміють комплекс штучних споруд, каналів, трубопроводів та пристроїв, за допомогою яких воду забирають з джерел та подають споживачам. Вони

складаються зі споруд (наземна частина) та мереж (підземна частина)

трубопроводів та колодязів.

2. Для проведення аварійно- рятувальних робіт при ліквідації наслідків стихійних лих і надзвичайних ситуацій техногенного характеру підрозділами МНС застосовується пневматичний аварійно рятувальний інструмент. У комплект пневматичного інструмента входить робочий орган (пневмоподушка, пневмодомкрат, пневмозаглушка, пневмобандаж), комплект

сполучних шлангів, пульт керування (редуктор, манометр, запобіжний клапан, пропускні крани), джерело стисненого повітря (балони зі стисненим повітрям, або ножний чи ручний насос, компресор). Пневмоподушки використовуються при ліквідації наслідків аварій і катастроф, для підйому і юстировки важких машин, а також у

якості сучасного й рентабельного робочого інструмента в каменоломнях. Комплект еластичного домкрата містить у собі надувну подушку, з'єднану пневорукавами з пультом керування й джерелом стисненого повітря. Невелика вага домкратів дозволяє легко транспортувати або переносити їх до місця проведення робіт. Швидке наповнення пневмоподушок дозволяє ефективно здійснювати піднімальні й ремонтні роботи при температурі від –40 до +50С.

3. Рятувальні засоби для провед. Рят. Робіт взимку.

Людині, яка потрапила у полинь, необхідно надати допомогу. При цьому не потрібно наближатися до потерпілого стоячи, тому що можливо провалитися під лід. До потерпілого необхідно наближатися повзучі на животі, потім в залежності від обстановки, що склалася у місця події, подвати потерпілому

багор, драбину, мотузку, ремінь, кашне. Якщо немає ніяких присторїв для надання допомоги, то 2-3 особи лягають на лід ланцюгом, утримуючи один одного за ноги, просуваються до потерпілого, для того щоб допомогти йому вибратися з місця полині на лід і переправити на берег. Якщо поряд нікого нема, людина яка потребує допомоги, повинна діяти самостійно, не піддаючись паніці. Потрапивши в пролам льоду, потрібно широко розкинути руки, для того щоб утриматися на поверхні, спокійно без

різких рухів, намагатися вибратися на міцний лід, і лежачі на спині або на

животі рухатися по льоду до берегу, відштовхуючись ногами вік кромки льоду. Для надання допомоги людям, які провалилися під лід використовують доски, драбини, сани, шлюпки. Рятувальні дошки з деревини сосни або ялини. Довжина дошки 5-8 м, ширина 20 см, товщина 3-4 см. На одному кінці дошки прикріплена одна або дві петлі з пенькового тросу, на іншому – пеньковий трос довжиною до 40 м.

4. Зона рад.забрудн.- територія або акваторія,в межах якої є радіоактивне забруднення. Зона радіоактивної небезпеки(Зона М)-ділянка забрудню місцевості,у межах якої доза випромінювання на відкритій місцевості буде становити від 5 до 50 рад на рік.У межах зони необхідно скоротити перебування людей,які не залучаються для ліквідації наслідків радіаційної аварії(на карті червоним кольором). Зона помірного радіоактивного забруднення(Зона А)- доза ви промін.на відкритій місцевості становитиме від 50 до 500 рад на рік(синє). Зона сильного радіан.забрудн(Зона Б)-від 500до 1500 рад на рік(зеленим). Зона небезпек.радіоактив.забрудн.(зона В)- від 4500 до 5000 рад на рік (коричн). Зона надзвичайно небезпек. Рад .забрудн.(зона Г) - на відкритій місцевості понад 5000 рад на рік. Не дозволяється перебувати людям( на карті чорним кольором).

5. Залежно від територіального поширення, обсягів, заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій — загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єктовий. Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше 1% обсягів видатків відповідного бюджету. Надзвичайна ситуація регіонального рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше 1% обсягів видатків відповідного бюджету. Надзвичайна ситуація місцевого рівня — це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості об'єкта. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно-небезпечних об'єктів. Надзвичайна ситуація об'єктового рівня — це надзвичайна ситуація, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті, її наслідки не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.

6. Аварійно-рятувальні роботи проводяться з метою пошуку і деблокування постраждалих, надання ним медичної допомоги і евакуації до лікувальних установ. Аварійно-рятувальні роботи включають :

- розвідку маршрутів руху і ділянок робіт; - локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах руху і ділянках робіт;

- придушення або доведення до мінімально можливого рівня шкідливих і небезпечних чинників, що виникли в результаті надзвичайної ситуації, які перешкоджають веденню рятувальних робіт; - пошук і деблокування постраждалих з пошкоджених і будівель, які горять,

загазованих, затоплених і задимлених приміщень, із завалів і блокованих

приміщень; - надання першої медичної і лікарської допомоги потерпілим і евакуацію їх

до лікувальних установ; - виведення населення з небезпечних зон;

- санітарну обробку людей, ветеринарну обробку тварин, дезактивацію, дезинфекцію і дегазацію техніки, засобів захисту і одягу, знезараження території і

споруд, продовольства, води, продовольчої сировини і фуражу.

Аварійно-рятівні роботи проводяться в максимально стислі терміни. Це викликане необхідністю надання своєчасної медичної допомоги ураженим, а також тим, що об'єми руйнувань і втрат можуть зростати унаслідок дії вторинних вражаючих чинників (пожежі, вибухи, затоплення і т.п.).