Автор:

Марченко Н.М.,

вчитель мистецьких дисциплін

Іванківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2

9 Клас Художня культура і світ людини Урок №21

Тема: Великі європейські стилі. Античність.

Мета: систематизувати та поглиблювати знання про культуру античного світу, розвивати інтерес до світової культурної спадщини, вчити визначати належність мистецьких творів до відповідної епохи.

Обладнання: наочний матеріал, який висвітлює творчість митців Стародавньої Греції.

Тип уроку: систематизація знань та вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

1. Організаційна частина.

2. Лекція. (При подачі нового матеріалу учні залучаються до активної співпраці і пригадують раніше вивчений матеріал, що стосується культури Стародавньої Греції та Риму).

Термін «античність» (в перекладі з латинської аntiguus– «давній» ввели італійські діячі епохи Відродження для означення культури Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Історія античної культури розглядається наукою як історія формування, розквіту та розпаду стародавніх суспільств, які існували в умовах рабовласницького ладу в районі Середземного моря, Причорномор’я та суміжних країн у період з ІІІ тис. до н. е. до серединиVст. н.е.

Історію культури античного світу розподіляють на такі дещо умовні періоди: Давньогрецька культура та Давньоримська культура.

Грецію недаремно називають колискою світової цивілізації – адже саме там закладено підвалини більшості наукових дисциплін: філософії, філології, медицини, природознавства. Грецькі література й музика – найдавніші в Європі.

Історія культури Стародавньої Греції умовно поділяється на п’ять періодів.

Егейська (Кріто-Мікенська) культура. Ііі тис. – хі ст. До н.Е. Критська цивілізація

На межі ІІІ-ІІ тис. до н.е. на о. Кріт виникають перші осередки розвиненої культури, яка мала переважно світський палацовий характер. Найбільшим був палац у м. Кнос – це була дво- чи навіть триповерхова споруда, яка мала прекрасну систему водопостачання та каналізації, добре продуману вентиляцію та освітлення. У ньому було багато кімнат, коридорів, заплутаних переходів – через це він дістав назву « Лабіринт». На стінах приміщень збереглись фрески, які відтворювали повсякденне життя.

Один з найголовніших культів – культ бика, це видно з фрескових розписів, присвячених «тавромахії» - кривавої обрядової гри з биками.

Мікенська цивілізація

Вона зазнала значного впливу критської, але мала більш суворий характер. Греки-ахейці будували свої міста-фортеці на високих пагорбах, звідти пішла назва «акрополь» - верхнє місто, де зводились царські палаци. Оскільки ахейці були більш войовничими, їхні фрескові розписи присвячені в основному сценам полювання та битвам.

Кріто-Мікенська культура була знищена в ХІІ ст. до н.е. північними племенами дорійців.

Гомерівський період (хі-vііі ст. До н. Е.)

Грецька культура базується на міфологічній основі. Свою назву період дістав завдяки Гомеру, який створив славнозвісні «Ілліаду» та «Одіссею». Він настільки вдало описав в цих творах життя богів і сфери їх впливу, що греки вже ніколи не змогли позбутися їх впливу, так затвердився пантеон богів Олімпу.

Пам’яток архітектури цього періоду не залишилось, оскільки основним будівельним матеріалом було дерево. Скульптура представлена творами дрібної пластики культового характеру, в яких переважає спокійна гармонія, що характеризує поняття «грецький профіль».

Кераміка цього періоду оздоблена геометризованим орнаментом.