Тема 2. Корисність економічного блага.

ЕКОНОМІЧНИЙ ВИБІР

Зміст теми

1. Поняття корисності. Поняття сукупної та граничної корисності. Функція корисності. Закон спадної граничної корисності економічного блага.

2. Криві байдужості та їх властивості. Карта кривих байдужості. Гранична норма заміщення.

3. Окремі випадки кривих байдужості: для взаємозамінних благ, взаємодоповнюючих благ, нейтральних благ, благ з від’ємною корисністю.

4. Бюджетне обмеження споживача.

5. Рівновага споживача: графічна, алгебраїчна та економічна інтерпретація.

Основні поняття

корисність, сукупна корисність, гранична корисність, функція корисності, І закон Госсена, ІІ закон Госсена, крива байдужості, карта кривих байдужості, гранична норма заміщення, бюджетне обмеження споживача, бюджетна лінія, рівновага споживача

Тестові завдання

1. Рівновага споживача на карті байдужості  це:

а) будь-яка точка на найвищій криві байдужості;

б) будь-яка точка на бюджетній лінії;

в) будь-яка точка у просторі, обмеженому бюджетною лінією;

г) точка дотику бюджетної лінії до кривої байдужості

2. Споживач максимізує сукупну корисність, якщо у межах бюджетного обмеження купує такий набір благ, для якого:

а) граничні корисності з розрахунку на грошову одиницю рівні для всіх благ;

б) граничні корисності всіх товарів рівні;

в) ціни всіх товарів однакові;

г) ціни товарів з розрахунку на грошову одиницю рівні для всіх благ

3. Бюджетне обмеження споживача утворюють:

а) доход споживача;

б) ціни товарів;

в) доход споживача і ціни товарів;

г) доход споживача, ціни товарів та їх корисності

4. Точки перетину бюджетної лінії з осями координат характеризуються тим, що:

а) споживач не витрачає доход повністю;

б) споживач витрачає весь дохід на один з двох товарів;

в) споживач взагалі не витрачає доход;

г) кількість куплених товарів не залежить від ціни на них

5. Бюджетна лінія:

а) має від'ємний нахил;

б) зміщується паралельно до попередньої зміни доходу споживача;

в) змінює кут нахилу зі зміною ціни одного з товарів;

г) всі відповіді правильні

6. Яка з поданих числових послідовностей характеризує закон спадної граничної корисності:

а) 400, 350, 300, 250;

6) 150, 350, 450, 600;

в) 200, 150, 150, 150;

г) 200, 250, 270, 280

7. Гранична норма заміщення товару X товаром Y означає:

а) яку кількість товару X купує споживач, якщо ціна товару Y зменшилася на 1 грн.;

б) як змінюється гранична корисність, якщо споживання товарів X та Y збільшується на 1 одиницю;

в) від якої кількості товару X споживач відмовляється в обмін на отримання 1 одиниці товару Y, щоб загальна ко­рисність при цьому залишилася незмінною;

г) скільки одиниць товару X споживач купує, коли його дохід зростає, а споживання товару Y залишається на по­передньому рівні.

8. Якщо споживач обирає комбінацію товарів, яка відповідає точці, що розміщена під бюджетною лінією, він:

а) максимізує корисність;

б) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє йому його бюджет;

в) не повністю використовує свій бюджет;

г) знаходиться в стані рівноваги споживача

9. Бюджетне обмеження для споживача становить:

а) лінію загальної корисності товарів;

б) лінію граничної корисності товарів;

в) лінію, яка обмежує споживчий вибір;

г) лінію максимального задоволення споживача

10. Якщо , а, це означає:

а) споживач знаходиться у стані рівноваги;

б) для досягнення рівноваги слід купувати більше блага Х і менше блага Y;

в) для досягнення рівноваги слід купувати менше блага Х і більше блага Y;

г) немає правильної відповіді

11. Споживач перебуває у стані рівноваги, якщо:

а) максимізує граничну корисність;

б) обирає комбінацію товарів, яка графічно відповідає точці дотику бюджетної лінії та кривої байдужості;

в) його бюджет цілком витрачений, а зважені цінами граничні корисності двох благ рівні;

г) жодної правильної відповіді

12. Вибір оптимального кошика означає, що споживач повинен:

а) переконатися, що ціни товарів, які він купує, пропорційні їх сукупній корисності;

б) купувати лише нормальні блага;

в) розподіляти дохід так, щоб остання гривня, витрачена на придбання будь-якого блага, надавала йому однакову граничну корисність;

г) бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корисності грошей

13. Бюджетна лінія  це:

а) лінія рівної корисності;

б) лінія рівних видатків споживача;

в) лінія наборів двох благ, доступних споживачеві за певної величини доходу;

г) правильні відповіді б) та в)

14. Зі зміною ціни на один з товарів:

а) відбувається паралельне зміщення бюджетної лінії від початкового положення;

б) відбувається обертання бюджетної лінії навколо точки, якій відповідає максимальний обсяг товару за незмінної ціни;

в) кут нахилу бюджетної лінії не змінюється;

г) жодної правильної відповіді

15. Нахил бюджетної лінії визначається:

а) кількістю спожитих благ;

б) співвідношенням граничних корисностей товарів;

в) співвідношенням цін товарів;

г) співвідношенням цін товарів та доходу споживача

16. Закон спадної граничної корисності означає, що:

а) якщо збільшується дохід споживача, то корисність товарів, які він купує, зменшується;

б) співвідношення граничної корисності і цін предметів розкоші менше, ніж товарів першої необхідності;

в) при збільшенні кількості споживання товарів кожна наступна одиниця товару забезпечує меншу корисність;

г) корисність придбаних товарів спадає у міру зростання доходу споживача

17. Загальна корисність зростає, якщо гранична корисність:

а) зменшується;

б) збільшується;

в) є від’ємною величиною;

г) збільшується або зменшується, але є величиною додатною

18. Якщо споживач обирає комбінацію товарів, яка відповідає точці, що розміщена над бюджетною лінією, він:

а) максимізує корисність;

б) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє йому його бюджет;

в) не повністю використовує свій бюджет;

г) знаходиться в стані рівноваги споживача

Одиниця товару	MUX	MUy
1	10	24
2	8	20
3	7	18
4	6	16
5	5	12

19. Раціональний рівень споживання становить 2 кг черешень за ці­ною 3 грн. за 1 кг і 4 кг полуниць за ціною 5 грн. за 1 кг. Якою при цьому є для споживача гранична норма заміщення полуниць черешнями:

а) 2/4;

б) 3/5;

в) 1/4;

г) 5/3

20. Усі комбінації ринкових кошиків, що пропонують однаковий рівень задоволення потреб споживача, ілюструються за допомогою:

а) кривої попиту;

б) кривої пропозиції;

в) кривої ринкового попиту;

г) кривої байдужості

Задачі

1. Споживач витрачає 13 гр. од. на тиждень на помідори та огірки. Гранична корисність помідорів для нього визначається рівнянням 30  2Х, де X  кількість помідорів, кг. Гранична корисність огірків становить 19 – 3Y, де Y кількість огірків, кг. Ціни товарів відповідно 2 гр. од. та 1 гр. од. Яку кількість помідорів та огірків придбає раціональний споживач?

2. Споживач робить вибір між двома товарами X та Y. Граничну корисність кожного з них для споживача наведено в таблиці:

Яку кількість кожного з товарів купить раціональний споживач, якщо його денний бюджет становить 10 гр. од., а ціни товарів X та Y відповід­но 1 гр. од. і 2 гр. од.?

3. Для покупця споживання буханця хліба за ціною 2,7 гр. од. приносить задоволення у розмірі 10 ютилей. Яку корисність в ютилях принесе йому споживання 1 л молока по ціні 6,0 гр. од., якщо він знаходиться у стані рівноваги?

4. Сім’я щодня купує хліб і молоко по ціні відповідно 3 та 8 гр. од. На даний час сім'я купуй таку кількість цих продуктів, що гра­нична корисність їх останніх одиниць становить 40 і 50 ютилей. Чи можна сказати, що вона купує найкращий, тобто максимізуючий корисність, набір хліба й молока? Якщо ні, то яким чином їй потрібно перерозподілити ви­трати між цими двома товарами?