- •Мета та завдання аудиту запасів
- •3.2. План і програма аудиту запасів
- •3.3. Вибір елементів для вибіркової перевірки запасів
- •3.4. Методика аудиту запасів
- •Аудит запасів Мета, предмет і об'єкти аудиту запасів
- •Нормативно-правове забезпечення аудиту запасів
- •Джерела аудиторських доказів перевірки запасів
- •Виробництво
- •Готова продукція
- •Типові та можливі порушення обліку запасів
- •Термінологічний словник за Підтемою 7.4
Мета та завдання аудиту запасів
Запаси — активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, вико-нання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. Запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: - сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробни-цтва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; - незавершене виробництво у вигляді не закінчених оброб-кою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених техно-логічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), за якими підприємст-вом ще не визнано доходу; - готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, при-значена для продажу і відповідає технічним та якісним характе-ристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-пра-вовим актом; - товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отри-мані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу; - малоцінні та швидкозношувані предмети, що використову-ються протягом не більше одного року або нормального опера-ційного циклу, якщо він більший за один рік; - молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільсь-кого і лісового господарства. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). Мета аудиту запасів полягає в одержанні належних і достатніх аудиторських доказів про те, що їх облік відповідає законодав-чим і нормативним вимогам, а інформація про них у фінансовій і податковій звітності є достовірною в усіх суттєвих аспектах. Завданнями аудиту запасів є перевірка таких питань: 1. реальність існування запасів; 2. права власності на запаси; 3. правильність їх визнання й оцінки; 4. правильність і повнота документального оформлення над-ходження, вибуття та використання запасів; 5. достовірність аналітичного і синтетичного обліку запасів; 6. забезпечення якісного збереження запасів на всіх ділянках виробництва; 7. правильність формування норм використання виробничих запасів; 8. дотримання встановлених норм витрат і норм наявності ви-робничих запасів; 9. правильність та достовірність подання інформації про запа-си у фінансовій звітності. При цьому аудитор повинен діяти в таких напрямах: - одержання документів (первинних, облікових, звітних) від замовника; - ознайомлення з організацією складського та бухгалтерсько-го обліку запасів; - перевірка первинних документів з надходження запасів та його відображення в регістрах аналітичного і синтетичного обліку; - перевірка формування фактичної собівартості запасів та їх оцінки; - перевірка використання запасів у виробництві, на інші по-треби та відображення цих операцій в обліку; - перевірка операцій з реалізації запасів; - перевірка документів з інвентаризації запасів та відобра-ження її результатів в обліку; - перевірка визначення оцінки запасів на дату балансу; - перевірка правильності відображення в обліку податку на додану вартість при придбанні та реалізації запасів; - перевірка документів аналітичного, синтетичного обліку, Головної книги і фінансової звітності на відповідність та достовір-ність інформації про запаси. Об'єктами аудиту запасів є: - кількісне та якісне приймання запасів від постачальників, а також при внутрішньому переміщенні між цехами, матеріально відповідальними особами, складами та виробництвом. При цьому досліджуються: повнота оприбуткування запасів за даними бух-галтерського обліку; їх відповідність за кількістю та якістю за даними супровідних приймальних документів і складених мате-ріально відповідальними особами, а також повнота оприбутку-вання запасів, які надійшли без супровідних документів; - умови зберігання запасів і закріплення матеріальної відпо-відальності. Досліджується, чи відповідає стан складського приміщення вимогам зберігання запасів (наявність зважувальних пристроїв та час їх клеймування, наявність полиць, шаф, контей-нерів, протипожежного обладнання). Закріплення матеріальної відповідальності перевіряється за даними договорів про матеріа-льну відповідальність, укладених між адміністрацією підприємс-тва та конкретними працівниками; - норми витрат сировини і матеріалів на виробництво та їх дотримання. Перевіряється обґрунтованість затвердження норм та їх застосування в лімітно-забірних картках і відомостях на ви-трачання матеріалів; - МШП, їх використання та цілісність. Перевіряється оціню-вання придбаних МШП, списання їх вартості при передаванні в експлуатацію, наявність контролю за їх використанням; - первинна документація з обліку запасів, яка досліджуєть-ся з погляду достовірності відображених у ній господарських операцій; - бухгалтерський облік та звітність. Вивчаються достовірність даних щодо залишків та руху запасів, відображених у них; - примітки до фінансової звітності. Досліджується інформа-ція про методи оцінювання запасів; балансову (облікову) вартість запасів за окремими класифікаційними групами; балансову (облі-кову) вартість запасів, відображених за чистою вартістю реалізації; балансову (облікову) вартість запасів, переданих для переробки, на комісію, в заставу; суму збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведене оцінювання запасів відповідно до п. 28 П(С)БО 9; - брак та пошкодження запасів. Досліджуються причини, які зумовили виникнення негативних явищ, розмір невиробничих витрат, установлюються особи, винні в заподіянні збитків; - нестача цінностей та збитки, виявлені при інвентаризації, їх обґрунтованість і відповідальні особи. Узагальнюється досліджен-ня інших об'єктів, де виявлено збитки, перевіряється, чи підтверджується її розмір даними бухгалтерського обліку та іншими зібраними доказами, наскільки правильно встановлено матері-альну відповідальність конкретних працівників і розмір її від-шкодування