Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Вінницький торговельно-економічний інститут

Кафедра філософії та економічної теорії

Історія україни методичні рекомендації

до семінарських занять

освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»

для студентів усіх напрямів підготовки

денної форми навчання

Вінниця 2010

Укладач: Стопчак М.В., канд. іст. наук, доцент

Методичні рекомендації до семінарських занять обговорено і схвалено на засіданні кафедри філософії та економічної теорії Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ 27.05.2010 р. протокол № 8.

Розглянуто і схвалено на засіданні Методичної ради факультету економіки та менеджменту 16.06.2010 р. протокол №8.

Розглянуто і затверджено на засіданні Методичної ради інституту 17.06.2010 р. протокол №2.

Рецензент: Чорна Н.М. канд. іст. наук, доцент

Вступ

Незалежність України, пов'язані з нею економічні та суспільно-політичні трансформації, участь нашої держави у європейських та світових інтеграційних процесах вимагають від вищої школи підготовки високоосвічених спеціалістів - патріотів. Важливу роль у досягненні цієї мети відіграє вузівський курс "Історія України".

Предметом історії України є життєдіяльність людини в усіх сферах буття - економічній, політичній, національній, військовій та інших - в межах території сучасної України з найдавніших часів до сьогодення.

Мета вивчення історії України: на основі знань джерел та сучасної наукової літератури сформувати у студентів цілісне уявлення про історичний поступ українського народу, закласти підвалини історичної пам'яті, виховати фахівців - патріотів, здатних використовувати історичний досвід у вирішенні сучасних проблем України.

Забезпечуючи наступність в історичній освіті курс "Історія України" передбачає на основі фактичного матеріалу, засвоєного у середній школі, знайомство з джерелами в усьому їх розмаїтті, опанування навичок їх критичного аналізу, оволодіння новітніми історичними концепціями, елементами наукової роботи.

Відповідно до мети, визначаються завдання курсу:

• сформувати у студентів цілісне уявлення про сутність та зміст історичного знання, його наукову проблематику, про основні джерела зарубіжної та вітчизняної історіографії, історичний процес виникнення, формування та розвитку України;

• довести студентам, що становлення та розвиток української нації та її державності є закономірним історичним процесом,

• сформувати історичне мислення, вміння визначати, доводити та відстоювати власну точку зору;

• сформувати навички щодо аналізу та використання теоретичних положень у практичній діяльності майбутнього спеціаліста.

Історія - давня наука. її цінували ще стародавні римляни, називаючи "вчителем життя". Історія України бере свій початок з перших давньоруських літописів. Вона міцно пов'язана з іншими науками, зокрема, з психологією, соціологією, філософією, економічною теорією, і, навіть, з математикою та кліометрією. Але на відміну від них вона розглядає процес розвитку суспільства в цілому, аналізуючи всю сукупність явищ суспільного життя.

Вивчення історії України сприяє розвитку національної самосвідомості майбутніх спеціалістів, вихованню патріотичних і морально-етичних переконань фахівця, причетності до тисячолітньої історії українського народу, виробленню умінь застосовувати набуті знання з історії у повсякденній діяльності, оцінці суспільних явищ і подій.

Зміст дисципліни реалізується опануванням трьох блоків – теоретичного, практичного та самостійної роботи.

1. СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ ТА РОЗПОДІЛ ГОДИН ЗА ТЕМАТИ (тематичні плани)

з дисципліни "Історія України" для студентів І курсу спец. 6.020107, 6.030502, 6.030503, 6.030504, 6.030507.01, 6.030508.01, 6.030509.01,03, 6.030601.01,06, 6.140101, 6030510.06, 6.050301.05 денної форми навчання на 2010 - 2011 навчальний рік

Модулі/ Теми	Кількість годин						Форми контролю
	Всього	З них					для аудиторної роботи	для СРС
		лекції	сем.	практ.	СРС	МК
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Тема 1. Предмет української історії.	8	2	-		6		КТ	Р
Тема 2. Доісторичне минуле України.	10	2	2		6		УО, КТ	Р
Тема 3. Україна - Русь (IX - перша половина XIV т.).	10	2	2		6		УО,КТ	Р
Тема 4. Литовсько-польська доба української історії (друга половина XIV - перша половина XVII ст.).	10	2	2		6		УО,Т	Р
Тема 5. Козацтво в історії України (II половина XVІІ-XVIII ст.).	10	2	2		6		УО	ІЗ
Тема 6. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій (кінець XVIII - початок XX ст.)	10	2	2		6		УО	Р
Модульний контроль 1	2					2
Тема 7. Боротьба за відродження державності України (1917-1920 рр.).	10	2	2		6		УО,Т	Р
Тема 8. Україна в умовах становлення комуністичного режиму.	12	2	4		6		УО,Т	Р
Тема 9. Україна у Другій Світовій війні та першому повоєнному десятиріччі (1939-1955 рр.).	10	2	2		6		УО,Т	ТЗ
Тема 10. Україна у 60 – 80-ті роки XX ст.	8	-	2		6		УО,Т	Р
Тема 11. Розвиток незалежної України.	10	2	2		6		УО	ТЗ
Разом	108	20	22		66	2
Підсумковий контроль							ІП
Загальний обсяг залікових кредитів – 4

ІІ. КОНТРОЛЬ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

У Вінницькому торговельно-економічному інституті КНТЕУ запроваджена система комплексної діагностики знань студентів, метою якої є:

• підвищення зацікавленості студентів у вивченні навчального матеріалу;

• стимулювання систематичної самостійної роботи студентів;

• підвищення об’єктивності оцінювання їхніх знань;

• виявлення та розвиток творчих здібностей кожної особистості;

• запровадження здорової конкуренції в навчанні.

Згідно з системою комплексної діагностики знань студентів, яка застосовується в університеті, для стимулювання планомірної та регулярної роботи, а також об’єктивності оцінювання діагностика знань студентів здійснюється за баловою системою, яка послідовно переводить бали у шкалу оцінок. Максимальна сума балів – 100.

Форми контролю знань студентів:

1. поточний;

2. модульний (рубіжний) контроль;

3. підсумковий.

Поточний контроль знань студентів передбачає оцінку за виступи на семінарських заняттях; співбесіду на індивідуальних консультаціях; експрес-тестування. Максимальна сума балів поточного контролю, яку може набрати студент, становить 60 балів.

Завдання поточного контролю спрямовані на допомогу студентам організувати свою роботу, навчити самостійно, відповідально й систематично вивчати навчальні дисципліни з метою:

1. виявити обсяг, глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу, який вивчається;

2. визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їхнього усунення;

3. виявити міру відповідальності студентів і сумлінність їх ставлення дороботи, встановити причини, що перешкоджають успішному навчанню студентів;

4. виявити рівень опанування навичок самостійної роботи й окреслити шляхи та засоби їхнього розвитку;

5. стимулювати інтерес студентів до змісту дисциплін і їхню пізнавальну активність.

По кожному елементу змістовного модуля, передбаченого робочою програмою, обов'язковою повинна бути певна форма поточного оцінювання знань. Такими формами можуть бути:

1. письмова контрольна робота (відповіді на питання лекційного курсу та семінарських занять) - (кр);

2. комп'ютерне тестування знань студентів з певного розділу (теми) або з певних окремих питань лекційного курсу - (кт);

3. усне опитування - (уо);

4. виступ на семінарських заняттях (з рефератом, в дискусії) - (р);

5. перевірка і захист індивідуального завдання - (із);

6. перевірка конспектів з розробкою семінарських занять.

Модульний (рубіжний) контроль є підсумком певного етапу вивчення дисципліни. Його мета — виявити проміжні результати засвоєння студентами змісту навчальної дисципліни (оцінка результатів вивчення тем 1 – 6). Зміст і форма модульного контролю мають бути відповідними змісту матеріалів розділів, пройдених студентами на момент здійснення контрольних заходів.

Під час модульного контролю враховуються результати поточного оцінювання, відвідування занять, а також бали за СРС, оскільки остання є обов'язковим компонентом вивчення кожної теми. Модульний контроль може враховувати результати науково-дослідної роботи студентів, участь в олімпіадах та інше (за рішенням кафедри).

Модульний (рубіжний) контроль знань студентів здійснюється через проведення аудиторної письмової контрольної роботи.

Максимальна сума балів, яку студент може отримати у разі успішного виконання письмової контрольної роботи складає 20 балів.

I завдання - теоретичне питання (до 10 балів);

II завдання - визначення понять ( до 4 балів);

III завдання - тести (до 6 балів), (по 0,3 за кожну правильну відповідь).