1 розділ дипломної роботи Козлова
.docxРОЗДІЛ І. РЕСУРСНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В МІСТІ КИЄВІ
1.1.Характеристика природних чинників розвитку туризму
Київ — одне з найдавніших європейських міст, йому понад 1 500 років.
Це - адміністративний, економічний, науковий і культурний центр України. Місто зосереджує значний туристичний потенціал і володіє всіма необхідними ресурсами для розвитку ділового, культурно-пізнавального, релігійного туризму, а також туризму за інтересами (відвідання театрів, музеїв, фестивалів мистецтв, спортивних заходів).
Київ - одне з найгарніших європейських міст. Йому випала доля стати колискою однієї зі світових цивілізацій - слов'янсько-православної. Відзначаючись чисельністю православних монастирів і церков, Київ став священним містом для всього східнослов’янського світу. Місцезнаходження Києва на стику Заходу і Сходу сформувало неповторний історико-культурний колорит, сприяло розквіту духовності, толерантності, доброзичливості та гостинності.
Зараз Київ - це окрема адміністративно-територіальна одиниця в складі України і адміністративний центр Київської області. Населення постійно зростає (в середньму на 20 тисяч. в рік) і складає 2 888 369 (1.09.2015). Разом з передмістями утворює Київську агломерацію із сукупним населенням понад 5 млн. мешканців. Київ є найбільшим економічним і промисловим центром України.Він посідає перше місце серед регіонів України за обсягами капітальних вкладень на душу населення і трете місце за доходами від здійснення будівельно-монтажних робіт та за сумою капітальних вкладень.
Київ є великим транспортним вузлом України. Місто розташоване на перехресті залізничних шляхів, що з'єднують столицю України практично з усіма столицями країн Європи і Балтії, а також з великими містами Росії, Білорусі та зі всіма найбільшими містами України. Перевезення вантажів через Київ забезпечують 9 залізничних товарних станцій.
Київ є повітряними воротами для вантажу й пасажирів, що прибувають в Україну із західних країн авіаційним транспортом. Місто обслуговують два міжнародних аеропорти: «Бориспіль» - зв'язує Київ більш ніж із 40 столицями країн світу; «Київ» (Жуляни) – використовується для внутрішніх рейсів.
У столиці є річковий вантажний і пасажирський порти. Транспортна мережа міста включає в себе 287 км трамвайних шляхів, 330 км тролейбусних і 1 350 км автобусних ліній. У 1960 році стали до ладу перші п'ять станцій Київського метрополітену, від "Вокзальної" до "Дніпра". Довжина лінії досягала 5 км. Сьогодні столичний метрополітен налічує 52 станцій і простягається на 69 км.
Шляхова мережа столиці налічує 1 564 км доріг, 136 мостів та шляхопроводів.Місто є унікальним містобудівним утворенням, яке базується на гармонійному сполученні системи архітектурних домінант, природного ландшафту та рядової забудови.
Київ — один із найбільших наукових центрів Європи. Тут розміщені Національна академія наук України і більшість її інститутів, багато з яких мають всесвітньо відомі наукові школи. У місті зосереджено 30 % наукового потенціалу держави; 216 науково-дослідних і 48 конструкторських організацій, а також 18 провідних вищих навчальних закладі» України. За кількістю вищих закладів освіти III— IV рівній акредитації Київ посідає перше місце серед усіх міст України. Тут працює 393 загальноосвітні школи, 97 лікувальних і 267 амбулаторно-полікліничих установ, у яких працює близько 20 тис. лікарів.
Київ — є лідером у зовнішній торгівлі та використанні іноземних інвестицій (майже 30 % від загального обсягу іноземних капіталовкладень в Україні) Розвиток ділових зв'язків з іноземними колами зумовлений сприятливим інвестиційним кліматом, який формується в місті.
Це — упорядковане місто, розташоване в Європі, має гарний клімат, сприятливі умови проживання та праці; у місті досить спокійна криміногенна ситуація; місто має унікальний науковий потенціал.
Київ є фінансовим центром України. У місті розташовані штаб-квартири 18 з 30 найбільших українських комерційних банків. 75 % активів комерційних банків раїни припадає на 5 столичних банків.
В місті розташовані Олімпійський стадіон і стадіон "Динамо. До послуг туристів - іподром, численні казино, нічні клуби, бари, ресторани і т. ін. В Києві близько 50 банків, численні пункти обміну валюти. За загальною кількістю пам'яток та наявністю серед них відомих шедеврів Київ посідає поважне місце серед історичних міст світу. Наша столиця - кліматичний курорт, де діють 17 санаторіїв, 5 будинків відпочинку, численні бази відпочинку і дитячі табори.
Київ має всі можливості для розвитку туристичної індустрії, інтеграції у світовий туристичний простір. Це великий туристичний центр країни, в якому зосереджені істерико-культурні пам'ятки не лише всеукраїнського, а й світового значення. У місті - 3850 пам'яток, дві з яких - Софійський і Києво-Печерський заповідники - занесені в реєстр пам'яток ЮНЕСКО.
Зараз Київ - столиця незалежної України — є центром її політичного життя. Тут розмішена резиденція Президента України, парламент (Верховна Рада) і уряд (Кабінет Міністрів), знаходяться штаб-квартири більшості політичних партій і організацій. У місті функціонує багато посольств, іноземних представництв.
Економічному і культурному розвитку Києва сприяє вигідне географічне положення. Київ простягнувся на 42 км з півночі на південь і на 35 км - зі сходу на захід. Місто знаходиться в центрі Східної Європи, розташовано у середній течії Дніпра, в північній Наддніпрянщині, на межі Полісся і лісостепу. Загальна площа Києва складає 835,6 кв. км (0,14% території України). Забудована площа в межах міста становить 34,1 тис. га. Зелена зона займає в загальних межах міста 56,3 тис. га, в тому числі ліси та площі, вкриті лісами, становлять 36,1 тис. га. Київ має винятково вигідне розташування в центрі Європи в межах 50,5" північної широти і 30,6" східної довготи. Природні умови в цьому районі — характерні для межі Полісся і Лісостепу.
Клімат помірно-континентальний, із м'якою зимою і теплим літом. Середньомісячні температури січня −5,5 °C, липня +19,2 °C. Абсолютний мінімум — −32.2 °C (лютий 1929), абсолютний максимум — +39,9 °C (серпень 1898). Середньорічна кількість опадів — 649 мм, максимум опадів припадає на липень (88 мм), мінімум — на жовтень (35 мм). Взимку у Києві утворюється сніговий покрив, середня висота покриву у лютому 20 см, максимальна — 440 см. Середньорічна загальна хмарність — 6,4 бали, максимум припадає на грудень (8,2), мінімум — на серпень (4,8). Середня вологість повітря — від 64% (травень) до 85% (листопад).
Київ розташований на межі двох ландшафтних зон - лісової і лісостепової; своєю північною частиною він заходить на Поліську низовину, південно-західною (правобережною) піднімається на Придніпровську височину, а південно-східною (лівобережною) спирається на Придніпровську низовину. Правобережний Київ (більша частина міста, яка лежить на високому (до 196 метрів над рівнем моря) правому березі Дніпра — Київському плато, порізаному густою сіткою ярів на окремі височини і являє собою підвищену лесову рівнину, розчленовану ярами (Бабин, Смородинський, Кмитів, Протасів та ін.), балками, долинами невеликих річок. Правобережна частина розташована на пагорбах серед яких виділяються Щекавиця, Хоревиця, Старокиївська, Печерська, Замкова, Звіринецька, Чорна, Черепанова, Лиса, Батиєва гори. Найвищі точки Києва - дніпровські схили на Печерську і Батиєва гора.
Лівобережна менша частина лежить на низинному лівому березі Дніпра. Житлові квартали міста оточує суцільне кільце лісових масивів. Останнім часом територія міста збільшується за рахунок освоєння його лівого берега, на якому розташовані житлові масиви: Троєщика, Лозняки, Осокорки.
Київ заслужено вважається зеленим містом. У його межах розміщені: 41 територіальне утворення природно-заповідного фонду, зокрема Ботанічний сад ім. академій О. В. Фоміна, Центральний ботанічний сад НАН України, Сиренький дендропарк, Зоопарк і 9 парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва; просторі природні і штучні лісопарки і парки, зокрема Пуща-Водиця, Конча-Заспа, Святошинський, національний заповідник «Голосіївський», Центральний (об'єднує 5 парків, розташованих вздовж р. Дніпро), парки Слави, ім. О.Пушкіна, ім. Т.Г. Шевченка, Гідропарк та ін.
Зелена зона столиці це близько 70 парків, понад 300 скверів, бульвари, загальною площею 43,6 тис. га. На кожного киянина припадає по 20 кв. м зелених насаджень. Лісопарковий пояс Великого Києва займає 367 кв. км. Київ оточений майже суцільним кільцем лісів, хвойних і листяних. За їх рахунок ми маємо 210 кв. м зелених насаджень на кожного мешканця столиці. Поряд з Осло та Віднем Київ входить до числа найзеленіших столиць Європи. Місто виросло серед лісів і, розростаючись, відвойовувало у них усе нові території. Хоча й досі в межах Києва зберігаються значні масиви лісових насаджень. Разом з тим починаючи з IX ст. тут набуває поширення садівництво. Започаткували його ченці Києво-Печерської Лаври, Видубицького, Кирилівського та інших монастирів. Кияни охоче взялись за нову справу. Е. Лясота, який побував у Києві в 1594 році, звернув увагу на те, що сади тут були посаджені "майже біля кожного будинку".
Перший з відомих культурних парків Києва був закладений у 1631 р. Петром Могилою в його митрополичому дворі у Голосієві; перша літописна згадка про нього як про володіння Києво-Печерської Лаври відноситься до 1541 р.
В 1741 р. навколо палацу був розбитий Царський парк. Закладена в 1912 році Петровська алея, над якою було перекинуто Чортів міст, поділила парк на два: Царський і Купецький. Сьогодні вони зливаються в суцільний масив Центрального парку, що розкинувся на високому правому березі Дніпра, тягнеться уздовж найдавнішої частини міста і охоплює цілий ряд парків і скверів: Центральний ботанічний сад НАН України з заповідною зоною Видубицького монастиря, Наводницький парк (поруч з мостом ім. Є. Патона), парк "Володимирська гірка", закладений у середині XIX ст. Нинішній парк Слави був заснований як Аносовський (Комендантський) сквер у 1895 р. В 60-і роки XIX ст. був створений університетський сад, відомий нині як парк ім. Тараса Шевченка. З 1900 р. існує в Києві Пушкінський парк.
Ряд парків на лівому березі об'єднано в загальноміський парковий комплекс - Дніпровський парк. Центральною його частиною є Труханів острів, де планується створити центр дозвілля з ресторанами, кафе, казино, готелями, яхт-клубами, пляжами, місцями, облаштованими для рибалки. Улюбленим місцем відпочинку киян і гостей міста є гідропарк. Ще до війни це було одне з густонаселених передмість - Передмостова, або Микільська, слобідка. Дніпровський парк охоплює також Долобецький острів, урочища Муромець і Чорторий. У парку Дружби народів в урочищі Чорторий планується створити комплекс тенісних кортів, поля для гольфу, облаштувати місця для рибалки.
На півночі міста, в лісовому масиві Пуща-Водиця площею 30 тис. га, розташована дачно-курортна зона і парк з цією самою назвою. Ще один рекреаційно-оздоровчий центр - лісопаркова зона Конча-Заспа - розміщується на південній околиці Києва.
В межах міста розташована 41 природно-заповідна територія, до якої, зокрема, належать два ботанічних сади. В 1839 р. був закладений Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна як науково-дослідна база університету Св. Володимира. Тут на площі в 22,5 га посаджено близько 10 тисяч видів, форм і сортів рослин, зібраних з усього світу. В оранжерейному комплексі, побудованому в 1849 p., росте близько 3 тисяч нидів тропічних і субтропічних рослин. У 1936 р. в районі Видубичів і Звіринця на площі в 200 га був закладений Центральний ботанічний сад НАН України. Сьогодні його колекція налічує майже 13 тис. видів і сортів рослин з усіх континентів земної кулі. Вони сформовані в окремі ботаніко-географічні ділянки: "Крим", "Кавказ", "Степи України", "Карпати" та ін. Тут є також камінний сад, розарій, дендрарій, пальмарій і т. ін.
Київ оточений практично безперервним кільцем лісів, де розміщені дачно-курортні місцевості: Боярка, Буча, Ворзель, Ірпінь, Клавдієво, Конча-Заспа та інші. Площа зеленої зони 43,6 тис. га., що складає в розрахунку на одного жителя 168 кв. м.
Рослинність Києва налічує понад 250 різновидів дерев і кущів, у тому числі широко відомі київські каштани і пірамідальні тополі.
У лісопарках міста, особливо в багаторічних лісах, ще гніздиться ряд диких видів птахів, першу чергу хижаків та таких, що гніздяться в дуплах, мешкають різновиди летючих мишей. Більшість цих видів занесено до Червоної книги України. Наприклад, урочище «Лиса гора» — фактично острів посеред міської забудови Києва. Тут протягом багатьох років розташовувався військовий об'єкт, завдяки чому (за даними співробітників Інституту зоології) до останнього часу збереглись види, занесені до Червоної книги — чорний аполон, махаон, голуб'янка Мелеагр, жук-олень, бджола-тесляр, мала вечорниця. У межах міста ще зустрічаються поселення бобрів, відносно нещодавно ще зустрічалась видра (можливо вона мешкає в межах міста і зараз).
Важливу роль в збереженні біорізноманіття міста відіграє Дніпро з його затоками, притоками, островами. Тут не тільки гніздяться десятки видів птахів, але й відмічаються тисячні скупчення останніх в період перельотів та зимівель. Причому не рідко це рідкісні види. Так, в період весняної міграції, навпроти житлового масиву Оболонь в 1994 році спостерігались скупчення гоголя до декількох сотень особин..
Київ розташований на обох берегах Дніпра в його середній течії, нижче впадіння в нього лівої притоки - Десни. Ширина Дніпра в межах міста - 400-600 м, середня глибина - 6-12 м. Довжина Києва вздовж берега — понад 20 км.
1.2. Характеристика культурно-історичних чинників розвитку туризму. Оцінка їх привабливості
Історія Києва сягає в глибину віків. Київська земля зберігає археологічні сліди перебування людини - від мисливців кам'яного віку до скіфських, готських, слов'янських та інших племен. На території Києва виявлені поселення високорозвиненої трипільської культури (датовані 3 тис. до н. е.), а також археологічні знахідки зарубінецької та черняхівської культур.
Київ було засновано, як стверджують археологи, наприкінці V — першій половині VI століттях (останнім часом ці дані піддаються сумніву). За переказами, проповідуючи християнське віровчення, апостол Андрій Первозваний піднявся на один із пагорбів на правому березі річки Дніпро і передрік виникнення "міста великого". Давньоруський літописець Нестор у "Повісті временних літ" розповів про заснування міста трьома братами, вихідцями із племені полян - Києм, Щеком і Хоривом та їхньою сестрою Либіддю. На честь старшого брата місто назвали Києвом. Відтоді минуло п'ятнадцять століть. За період багатовікової історії міста були часи злетів і падінь, успіхів і поразок, руйнувань і відроджень. Розвиток Києва як міста пов'язаний з еволюцією давньої феодальної держави — Київської Русі. Історичні документи свідчать, що Київ був центром розвитку Русі і це завжди, відігравало провідну роль у розвитку слов'янства.
Київ почав бурхливо розвиватися під час князювання Володимира Святославича (980—1015). У 988 р. з Києва розпочалося грандіозне хрещення Київської Русі, що зміцнило єдність держави та її вплив на міжнародній арені.
Відтоді християнство стало офіційною релігією ранньофеодальної держави давніх слов'ян, що призвело до розвитку політичних, культурних і династичних зв'язків із Візантійською імперією, Болгарією та іншими державами Європи і Близького Сходу.
З 1019 р. протягом кількох десятиріч престол у Києві; належав князю Ярославу (Мудрому), який сприяв розвитку культури й освіти. Ярослав мав родинні зв'язки з багатьма монархіями Європи, його донька Анна стала королевою Франції. ролевою Франції. На честь перемоги над печенігами Ярослав спорудив у 1031 р. величний, Софійський собор, а в 1051 р. — Печерську лавру, що стала центром утвердження християнства на Русі. Обидва комплекси і зараз є окрасою Києва. Окрім зазначених, були побудовані й інші храми: Десятинна церква (989—996), Успенський собор (1073— 1078), багато відомих зараз пам'ятників архітектури.
За князювання Володимира Мономаха (1113—1125 рр.) Київ став одним із найбільших осередків цивілізації в християнському світі. Місто налічувало понад 50 000 жителів. (Водночас у Новгороді, другому за величиною місті Русі, проживало близько 30 000 жителів; у Лондоні, Гамбурзі і Ґданську — 20 000). Київ був одним із найрозвинутіших ремісничих і торговельних центрів Європи. За часів Російської імперії він був центром однієї з найбільших та економічно міцних губерній — Малоросійської.
Після падіння царату в Києві з 1917 по 1921 рр. змінили один одного три уряди незалежної, але розірваної на частини громадянською війною української держави, 22 січня 1918 р. Українська Центральна Рада, на чолі з відомим істориком Михайлом Грушевським, проголосила незалежність України; після розпуску Центральної Ради на чолі держави з квітня 1918 став гетьман П.Скоропадський; у грудні того ж року влада перейшла до уряду Директорії на чолі з С.Петлюрою та В. Винниченком. За часів Радянського Союзу Київ був столицею Української Республіки другої за економічним, оборонним, науковим потенціалом у державі.
Друга світова війна обернулася для Києва низкою трагічних подій, незліченними людськими втратами та матеріальними збитками. Вже на світанку 22 червня 1941 року Київ бомбардувала німецька авіація, а 11 липня німецькі війська підступили до Києва. Київська оборонна операція тривала 78 днів. Форсувавши Дніпро в районі Кременчука, німецьким військам вдалося оточити Київ, а 19 вересня місто було взяте. При цьому у полон потрапило понад 665 тисяч бійців і командирів, захоплено 884 одиниці бронетехніки, 3718 гармат тощо.
Загалом протягом воєнних років у Києві було зруйновано 940 будинків державних і громадських установ площею понад 1 млн. кв. м., 1 742 комунальних будинків житловою площею понад 1 млн. кв. м., 3,6 тис. приватних будинків площею до півмільйона кв. м; знищені всі мости через Дніпро, виведені з ладу водогін, каналізація, транспортне господарство.
Факт проголошення в 1991 році незалежності України призвів до підйому національних сил держави, усвідомлення необхідності відтворення національних духовних символів - його втрачених пам'яток, повернення місту його силуету, його духовної сили.
Київ - це батьківщина найдревніших православних монастирів. Києво-Печерська лавра - один із найбільших монастирських осередків світу. І якщо Київ величають "матір'ю міст руських", то Лавру - "матір'ю монастирів руських". Численні православні церкви мирно співіснують із католицькими та греко-католицькими храмами, протистанськими молитовними домами, синагогами та мечетями. Завдяки цьому він здобув славу "Північного Єрусалиму".
Ландшафти та архітектурні пам'ятки Києва вражаючі і різноманітні. З високих київських круч відкриваються перспективи широких Дніпрових плесів з островами, численними старицями, а з лівого берега Дніпра незабутнім силуетом піднімається місто зі старовинними архітектурними ансамблями в оточенні зелені. Столичний Київ зберігає пам'ять тисячоліть, концентруючи у своєму архітектурному образі характер нації. Саме тут починалася українська державність та культура. Історична частина столиці - це єдина територія з аутентичною, кореневою історією, яка має не тільки національну цінність, а є також всесвітнім надбанням.
Площа історичного центру - 90 кв. км, що складає всього 10,9% території міста. Це невелика та найбільш цінна частина міста, де зосереджено 12 тис. історичних будівель, серед яких близько 4 тис. мають статус об'єктів культурної спадщини. З них за категоріями охорони:
- 2 - внесені до списків всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;
- 275 - національного значення;
- 2121 - місцевого значення.
Хронологічні межі цих об'єктів обіймають надзвичайно широкий історичний пласт - від XI ст., періоду розквіту мурованого будівництва на теренах Княжої держави, до XX ст., часу поширення в Україні новітніх європейських стилів - модерну, конструктивізму, постмодернізму.
У період Х-ХІІ ст. була закладена основа об'ємно-планувальної міської структури. Видатними пам'ятками того часу стали Софійський (1032-1042 рр.) та Успенський (1073-1089 рр.) собори, які в 1990 р. у комплексі ансамблів включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Наступний етап архітектурного розквіту міста належить до періоду ствердження національної державності XVII-XVIII ст. Він співпадає з часом розвитку українського бароко, який по праву вважається українським ренесансом. Новий архітектурний вигляд отримують Лавра, Софія, Михайлівський та Кирилівський монастирі, які формуються як самостійні архітектурні ансамблі.
В результаті проведення реконструкції Софійського і Михайлівського майданів були відтворені візуальні зв'язки могутніх домінант Михайлівської і Софійської дзвіниць, пам'ятників Б. Хмельницькому і княгині Ользі, апостолу Андрію Первозданному, просвітителям Кирилу та Мефодію.
У 1996 р. відтворена дзвіниця і відреставрований комплекс споруд Грецького Катерининського монастиря. Архітектурний вигляд Подолу доповнився завдяки відтворенню церкви Богородиці Пирогової (1131-1136 рр.), реставрації церкви Миколи Набережного (1772-1775 рр.) та реконструкції Контрактового будинку. На місці древньоруського урочища Угорського і зруйнованого в 1930-ті роки кладовища "Аскольдова могила" відреставрована Миколаївська церква-ротонда.
Після реставрації гостинно відчинилися двері Музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків, одного зі старіших концертних залів Києва - Національної філармонії, а також Національного палацу культури "Україна".
Історична територія Києва та його літописних околиць складає унікальне середовище архітектурних, археологічних, мистецьких, історико-топографічних, ландшафтних та інших пам'яток. Вони становлять національну і загальнолюдську цінність як складова частина світової цивілізації. Культурне життя міста. Серед найцінніших скарбів Києва вирізняється скарб його культурного життя, котре здатне викликати щире захоплення різнобарв'ям можливостей, які надають численні театри, музеї, галереї, концертні майданчики. Протягом своєї бурхливої історії Київ ніколи не позбувався виняткового творчого потенціалу, не втрачав репутації по-справжньому потужного культурного центру.
У Києві галузь культури працює стабільно, що дає можливість не тільки зберігати, а й розвивати існуючу мережу театрально-концертних закладів. До реєстру національного культурного надбання включено 380 пам’яток архітектури, 23 пам’ятки археології, 25 пам’яток історії і 9 пам’яток монументального мистецтва.У місті зосереджено 33 театри та студії, 53 культові споруди, 141 бібліотека, 52 кіноустановки, 19 концертних організацій і самостійних музичних колективів, цирк й ін.
Найстаріші театри України - Київський академічний театр оперети, Київський академічний театр ляльок, Київський академічний театр юного глядача на Липках - продовжують успішно працювати до сьогодні.
Київ - місто-музей. На його території розміщено більше 50 різнопрофільних музеїв. Колекції Національного художнього музею України, Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Київського музею російського мистецтва представляють національну та світову культури. В колекції цих музеїв зберігаються такі відомі в усьому світі пам'ятки, як "Острозька біблія" 1581 року, полотна Веласкеса, Белліні, Франческіні, шедеври майстрів Японії, Китаю, Ірану, Єгипту, Синайські ікони УІ-УІІ ст., унікальна колекція творів М. Врубеля, І. Шишкіна, Д. Левицького, твори І. Рєпіна, В. Васнєцова, М. Реріха тощо.
У фондах Державного музею українського народного декоративного мистецтва зберігаються безцінні зразки українського народного мистецтва ХУ-ХХ ст. Роботи майстрів народного мистецтва доводять родовід української культури зі стародавніх часів, починаючи від трипільської культури, через колисанку слов'янської - до сучасної. Такий погляд на народну творчість єднає українську національну культуру з усіма культурами світу. Виставка мікромініатюр Н. Сядристого на території лаври - це унікальна експозиція українського умільця, творця речей набагато дивовижніших, ніж підкуття справжньої блохи.
Київ називають містом-садом, містом, де ділове життя можна легко поєднати з приємним відпочинком. У місті близько 70 парків, багато з яких мають природні водоймища. Перший парк було закладено в 1631 р. митрополитом П. Могилою в Голосієво. Найулюбленіші й найбільш відвідувані парки розташовані на придніпровських терасах. Серед них - Володимирська гірка, де знаходиться пам'ятник хрестителю Русі рівноапостольному князю Володимиру (1853 р.). У 40-х роках XVIII ст. за проектом Растреллі було закладено Царський сад (нині - Центральний парк культури та відпочинку), де знаходиться Марийський палац (1750-1755 рр.). Унікальними парками можна назвати Центральний ботанічний сад, Печерський ландшафтний сад, а також місця відпочинку, розташовані на острові Гідропарк.
У Києві ведуть кіновиробництво державні кіностудії: Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, Національна кіноматека України, Українська кіностудія анімаційних фільмів, Українська кіностудія хронікально-документальних фільмів.
Андріївський узвіз, який часто називають "Київський Мон Мартр", - місце вільного зібрання народних майстрів, сучасних українських митців, творчої молоді України - завжди вражає своїм колоритом і мистецькою різноманітністю. Це своєрідний мистецький світ, який приваблює численних туристів можливістю доторкнутися до живого традиційного і сучасного мистецтва. Андріївський узвіз демонструє неповторний колорит київського мистецького життя і є ознакою духовної активності усіх киян.
1.3.Оцінка потенційної місткості туристських ресурсів м. Києва
Сучасна туристична індустрія є однією з самих високоприбуткових галузей у світовій економіці. Доходи, отримані від туризму, займають значну частину в бюджеті держав і складають до 10 відсотків валового національного продукту. Показники динаміки росту прибутковості туризму значно випереджують показники динаміки росту прибутковості інших галузей економіки. За даними Всесвітньої туристичної організації, за останні 10 років доходи від туризму зростали щорічно на 7,9 відсотка при щорічному середньому зростанні кількості туристських прибутків на 4,5 відсотків.
Розвиток туризму є стимулом для інших секторів економіки (у тому числі транспорту, зв’язку, торгівлі), сприяє створенню кількості робочих місць, збільшенню бази оподаткування і надходжень до бюджетів як міст і областей, так і України в цілому.
Основними завданнями є забезпечення створення в м. Києві сучасного високоефективного і конкурентоспроможного туристського продукту, що забезпечить, з одного боку, широкі можливості для задоволення потреб місцевих жителів, українських та іноземних громадян в туристських послугах, а з другої – забезпечить внесок до економіки міста, в тому числі за рахунок податкових надходжень до бюджету, припливу іноземної валюти, збільшення кількості робочих місць, збереження та раціонального використання культурної та природної спадщини м. Києва. Туризм в цілому є галуззю економіки, що дозволяє при порівнянно невеликих капіталовкладеннях забезпечити економічно рентабельне використання „місцевих ресурсів” – історико-культурної спадщини, традицій, природи. Тому для Києва правомірним є вибір туризму як приоритетного напряму розвитку народногосподарського комплексу.Київ має вигідне економіко-географічне розташування завдяки Дніпру – головній водній артерії міста. Через Київ проходять найважливіші залізничні, автомобільні магістралі та повітряні траси країни, що є надзвичайно важливим для розвитку та інтенсифікації зовнішньоекономічних та культурних зв’язків міста.