Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

гос

.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
98.13 Кб
Скачать

Рекреаційний потенціал Білорусі

Білорусь займає територію на сході Європи, у басейнах середньої течії Німану та західного Бугу. На території Білорусі знаходиться більша частина заповідника Біловезька Пуща. У 1940 р. у Пущі було створено заповідник для охорони зубрів, чисельності яким загрожує знищення. Біловезька Пуща є єдиним давнім лісовим масивом у Європі.  Внаслідок слаборозвинутої туристичної інфраструктури, а також складного радіаційного стану (до 1/5 території Білорусі піддалося сильному забрудненню внаслідок Чорнобильської катастрофи) туризм майже не розвивається. Однак у країні є унікальні природні рекреаційні об’єкти, серед яких заповідник Біловезька Пуща, Березинський та Прип’ятський заповідники, мальовничі озера Нарач та Брацлавські озера на півночі країни у Вітебській області. Бобруйськ є популярним бальнеологічними курортом.

31.Рекреаційний потенціал країн Балтії До країн Балтії (Прибалтики) належать держави, розташовані на узбережжі Балтійського моря – Латвія, Литва та Естонія. Країни Балтії мають багато спільного у політико-географічному положенні і політичному устрої. Країни мають сприятливі природно-рекреаційні умови: цілюще морське повітря, піщані пляжі, торф’яні грязі. У прибалтійських країнах створена велика кількість природних комплексів для туристів: національні парки (Литовський, Аукшайтський, Даукійський, Тракай, Зарасай), чимало ланшафтно-історичних заповідників, понад 500 заказників та природних парків, які охороняються. 

33.Рекреаційний потенціал країн Середньої Азії Азія найбільша частина світу, яка займає 1/3 земної поверхні. Вона розташовано переважно у Північній частині півкулі. На її території розташована найвища вершина світу Еверест у Гімалаях, розташоване найбільше озеро Байкал. Мінеральні ресурси багаті та різноманітні, особливо щедрі поклади паливних ресурсів. Територія Азії пронизана великими і потужними річковими системами. До басейну Північного Льодовитого океа¬ну належать ріки Лена (довжиною 4400 км), Єнісей, Яна, Індігірка, Колима; до Тихого океану впадають ріки Янцзи (5800 км), Анадир, Амур, Хуанхе, Сіцзян, Ме¬конг, Менам; до Індійського океану — Інд (3180 км) та Ганг (2700 км), Салуїн, Іраваді, Брахмапутра, а також Шат-ель-Араб, що утворюється злиттям Тигра (1850 км) й Євфрату (3065 км). Найбільшими озерами є Каспійське (368 тис. км2) і Аральське (51,1 тис. км2), що залишилися від найдавнішо¬го моря Тетіс. Озерами тектонічного походження є Байкал (площа 31,5 тис. км2), Ван. Деякі озера виникли внаслідок обвалів (Сарезьке), карстових процесів (озера Західного Тавра), лавових запруд тощо. У безстічних западинах бага¬то солоних озер (Кукунор, Туз та ін.). При будівництві гід¬роелектростанцій на ріках Азії створено великі водосхови¬ща, зокрема Братське, Красноярське, Новосибірське, Бухтармінське (у Росії), Сунхуату (Китай), Супхунхо (КНДР) тощо. Ріки й озера — важливі транспортні шляхи. Багато рік мають величезні запаси гідроенергії, яка масштабно ви¬користовується в Росії (ГЕС на Єнісеї, Ангарі, Обі, Іртишу), в Японії, КНДР, Китаї. В Азії зі змінами клімату і віддаленням від океанів змі¬нюються і типи рослинності: від тундри до вологих еквато-ріальних лісів і саван. Хвойна тайга переважає на Півночі, південніше — лісостепи і змішані широколистяні ліси. У тропічних широтах Східної та Південної Азії ростуть мусон¬ні ліси і савани, на схилах гір — вічнозелені ліси. На еквато¬рі в Індонезії знаходяться заболочені ліси — гілеї. Середзем¬номорський клімат і рослинність характерні для південно-східного узбережжя Малої Азії. Азія є політично нестабільною частиною світу. Крово¬пролитною була безрезультатна ірано-іракська війна (1980—1988 рр.). Уже понад 50 років триває арабо-ізраїльський конфлікт. Періодично з новою силою спалахують ін-дійсько-пакистанський конфлікт і християнсько-мусульман¬ське протистояння у Лівані. В Афганістані після виведення радянських військ так і не було встановлено миру. У 2003 р. розпочалася американсько-англійська інтервенція в Іраку під лозунгом впровадження демократичних свобод тощо. Регіональний поділ азіатських країн ґрунтується на географічних або політико-географічно-історичних факто¬рах. Азію поділяють на Південно-Західну (один з найдавні¬ших осередків світової культури, сформований на стику трьох частин світу, охоплює країни, розташовані у західній частині Азії, а також на прилеглих до них островах Серед¬земного моря і Перської затоки); Передню Азію (західна частина Азії, що прилягає до Середземного і Чорного мо¬рів); Середню Азію (територія у глибині Євразійського кон¬тиненту біля Каспійського та Аральського морів); Південну Азію (країни на південь від Гімалаїв, на півострові Індостан і на прилеглих островах в Індійському океані); Південно-Східну Азію (країни, розташовані на півострові Індокитай і островах Ма¬лайського архіпелагу, простягається на південь до Австра¬лії); Північну Азію (розташована на півночі азійської части¬ни Євразії і має вихід до Північного Льодовитого океану), яка із Східною Азією займає 1/4 частину азійської терито¬рії; Далекий Схід (східний край Євразійського континенту з численними островами).

35.Рекреаційний потенціал країн Чорноморського басейну  Чорноморський регіон замикає на себе основні транспортні нафтові комунікаційні шляхи як по осі "Схід - Захід", так і по осі "Південь - Північ". Досить сказати, що використання території України дає можливість більш ніж вдвоє скоротити довжину шляху транспортування нафти з Близького Сходу (через Туреччину та Чорне море) в Європу. Українсько-грузинський транспортний коридор поставляння нафти в Європу також є значно коротшим, порівняно з альтернативними шляхами через Туреччину і Російську Федерацію.  Першочергові економічні інтереси України в системі ОЧЕС полягають у реалізації спільних програм і проектів у галузі транспорту, телекомунікацій, енергетики, сільського господарства, екології, туризму. Надзвичайно важливим є вирішення завдань, пов'язаних з відновленням судноплавства по Дунаю.  Розгляд ЧЕС як потенційної зони вільної торгівлі розкриває можливості узгодження зовнішньоекономічних пріоритетів країн регіону, вирішення проблем їхньої економічної сумісності. Не зважаючи на відмінності у рівні та структурі економіки, у стані зовнішньоекономічної діяльності країн-учасниць ЧЕС, проведення скоординованої експортно-імпортної політики може забезпечити певний баланс інтересів у рамках основних пріоритетів.  Україна має позитивне сальдо у торгівлі з чорноморськими країнами, що підтверджує перспективність цього напряму зовнішньоторгових відносин. Є також підстави для того, щоб активізувати балканський напрям нашої політики, роблячи ставку на розвиток двосторонніх зв'язків з тими державами регіону, зовнішньополітичні й економічні устремління яких об'єктивно відповідають інтересам нашої країни.

36.Рекреаційний потенціал Росії Росія одна з найбільших за площею, кількість населення, економічним потенціалом країна світу. У Росії найрізноманітніші природні умови та ресурси. У Російській Федерації створено до 100 заповідників та національних парків, в яких зберігається багатство тваринного та рослинного світу, а також унікальні природні ландшафти та об’єкти. До них належить найглибше озеро Байкал, вершини великого Кавказу з віковими снігами, Телецьке озеро на Алтаї.  У Росії нарахована понад 100 курортів. Загальноросійське значення мають лікувально-оздоровчі курорти на Чорноморському Узбережжі Кавказу (Сочі, Анапа, Туапсе), низка курортів Кавказьких мінеральних вод (П`ятигорськ, Кисловодськ, Мінеральні води).  У Росії налічується майже 5,5 тис. готелів, 7 тис. будинків відпочинку та санаторіїв, 43 тис. літніх таборів, які одночасно могли прийняти до 7 млн. осіб. Регіони Росії різняться кліматичними умовами, кількістю пам’яток історії та природи. Туристів приїжджає не багато здебільшого це любителі відпочинку. В Європейській зоні зосереджено більше половини туристично-екскурсійних об’єктів Росії, до них належать лікувально-оздоровчі здравниці, історичні місця, спортивні комплекси. Найбільшою популярністю користуються курорти Сочі, Новоросійськ, озеро Ріца та Кавказький заповідник. Цілющими вважаються курорти Північнокавказького району-Кисловодськ, Мінеральні води та інші.

З9.Загальна характеристика рекреаційного потенціалу Європи У XXI ст. Європа (43 країни) стала однією з найрозвину¬тіших економічно і політично стабільних частин світу (крім Балканського півострова, Молдови та Північної Ірландії, які по¬терпають від політичних та військових конфліктів). Наявні значні запаси нафти й природного газу, зокрема на шельфі Північного моря. Однак власних паливних ресурсів недо-статньо, тому нафту й газ імпортують із Сибіру, Північної Африки та Близького Сходу. Майже у всіх європейських країнах розвинута промисловість (літакобудування, авто¬мобілебудування, виробництво складної електроніки, побу¬тової техніки тощо). Сільське господарство у більшості кра¬їн відіграє другорядну роль: у Північній Європі воно орієн¬товане здебільшого на тваринництво, а на Півдні (особливо у Середземномор'ї) переважає рослинництво. Добре розви¬нутою є транспортна мережа. Нині найбільші міста з'єднані сучасними шосе і залізницями. Європа стала одним із най¬важливіших фінансових і торгових центрів світу: тут знахо¬дяться відомі швейцарські банки, найбільша біржа кольо¬рових металів (Лондон), квіткова біржа (Нідерланди). Європейські країни посідають перше місце у світовій торгівлі, їм належить лідерство у сфері зо¬лотовалютних резервів та іноземних інвестицій. В Іспанії, Франції, Італії, Мальті, Монако, Сан-Марино, Греції та інших країнах суттєву роль в економіці відіграє туризм, за¬галом 70% туристів подорожують саме Європою. Сучасний стан європейської економіки зумовлений пе¬реходом її від індустріального до постіндустріального типу. Цей перехід визначається такими чинниками: рухом від товаровиробничої до обслуговуючої економіки, що зумовлює домінування сфери послуг над сферою виробництва; зміна¬ми у соціальній структурі суспільства (посиленням ролі професіоналізму, рівня освіти та знань); розвитком інтелек¬туальних галузей; впровадженням планування та контролю у галузі стратегії і тактики суспільного розвитку. Структура Євросоюзу відрізняється від традиційних міжнародних організацій.  Важливою міжнародною організацією на теренах ко¬лишнього СРСР є Співдружність Незалежних Держав. її бу¬ло створено (8 грудня 1991 року) за участі Білорусі, України та Росії, а 21 грудня того ж року до неї приєдналися Молдо¬ва, Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Киргизія, Узбекис¬тан, Туркменістан і Таджикистан, у 1993 р. — Грузія. Розвинутими країнами Європи («великої сімки») є Ні¬меччина, Франція, Велика Британія та Італія. До невеликих промислово розвинутих країн належать Австрія, Бельгія, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія, Швеція, Фінляндія, Да¬нія, Люксембург, Ісландія та ін. Самостійну економічну гру¬пу утворюють країни колишнього соціалістичного табору, які нині взяли курс на ринкову економіку (Україна, Поль¬ща, Чехія, Словаччина, Словенія, Росія, Латвія, Литва, Ес¬тонія та ін.).

40. Рекреаційний потенціал країн Середземноморського басейну Для диверсифікації економічної діяльності, вагоме значення має розвиток послуг, особливо туризму та різних форм рекреації. В умовах економічного росту, прогресуючих процесів структурних змін та зростання міжнародних контактів, з’являються сприятливі умови для розвитку цього сектору послуг. Практично вони пов’язані, насамперед, з природними та культурними особливостями територій. Необхідна також модернізація вже існуючої туристичної інфраструктури. Розвиток туризму і агротуризму може бути вагомим чинником росту зайнятості, особливо на сільських територіях, а охорона культурної спадщини веде до створення регіональної особистості, що є основою цілісності суспільно-культурних змін сучасної Європи. Країни Середземноморського басейну мають вигідне геополітичне розташування, володіє значним туристсько-рекреаційним потенціалом: сприятливими кліматичними умовами, як рівнинними, так і гірськими ландшафтами, багатством флори і фауни, розвинутою мережею транспортних сполучень, великою кількістю культурно-історичних пам’яток культури і архітектури. В рамках напрямку реалізовуватиметься діяльність, яка матиме на меті підтримку малого та середнього підприємництва в туристичній сфері, розбудову та модернізацію туристичної та рекреаційної інфраструктури, пропаганду альтернативних форм туризму та використання господарських можливостей, які виникають з природного середовища та історичних об’єктів територій. Підвищення рівня готельних послуг вимагає реконструкції, модернізації існуючої бази, впровадження нових технологій, будівництва та введення в експлуатацію нових готелів, що, в свою чергу, потребує значних капіталовкладень. Широкому залученню інвестицій у курортну сферу сприятиме: • проведення тендерів на право виділення рекреаційних територій під забудову об’єктами рекреації з дольовою участю на розвиток інженерної та загально-курортної інфраструктури;  • подальше розширення номенклатури курортно-рекреаційних послуг за рахунок екзотичного туризму і різних видів медичних послуг – від діагностики, профілактики до лікування захворювань із широким використанням наявних рекреаційних ресурсів;  • збільшення кількості курортно-туристичних закладів, готелів і створення лікувальних центрів, які надаватимуть платні послуги;  • поетапне виведення з експлуатації (реорганізація) нерентабельних та тимчасових баз відпочинку шляхом запровадження стандартів якості надання рекреаційних послуг.

41.Рекреаційний потенціал Центральної Європи  Центральна Європа багата на ресурси для розвитку рекре¬аційної галузі й туризму. Найважливішими передумо-вами цього є гірські курорти Карпат, Криму, Судет, Татр, чудові узбережжя Чорного, Азовського і Балтій¬ського морів, унікальні ландшафти Карелії, Уралу, оз. Балатон, озерні ландшафти Білорусі та Польщі, ку¬рорти з цілющими водами у Чехії, Угорщині, Литві, Ук¬раїні, багаті на історичні та культурні пам'ятки міста. У Познані (Польща), Сорочинцях (Україна), Ниж¬ньому Новгороді (Росія) організують традиційні торгові ярмарки, які є своєрідними етнографічними святами. Найважливіші центри туризму: — у Росії — Москва, Санкт-Петербург, міста «Золо¬того кільця» і міста на Волзі, об'єкти історії та культу¬ри: музеї Ермітаж, Третьяковська галерея, Великий те¬атр, Московський Кремль, Петродворець, Пушкін, Павловськ, монастирі Сергієва Посаду; — в Україні — культурна спадщина Києва, Львова, Одеси, Канева (могила Т. Г. Шевченка) тощо; — у Чехії — Прага (Старе місто XIII ст., Карлов міст із фігурами святих, Градчанський замок, собор св. Вітта тощо), Брно, Пльзень (готична церква св. Варфоло¬мія XIII ст., ратуша XVI ст.); — у Словаччині — Братислава (готичний собор XI ст., руїни палацу угорських монархів); — в Угорщині — Будапешт (будинок парламенту, па¬лацовий комплекс із храмом у готичному стилі в Буді); — у Польщі — Варшава (Старе місто в стилі ренесанс і бароко, давні палаци), Гданськ, Краків (Вавельський замок XIII ст., собор св. Станіслава (1359), у якому знахо¬дяться гробниці польських королів, Тадеуша Костюшко, Адама Міцкевича, Юзефа Пілсудського) та ін. До списку ЮНЕСКО занесено 58 об'єктів: — у Білорусі (2) — Біловезька Пуща, комплекс палацу «Мір»; — в Естонії (1) — історичний центр Таллінна; — у Латвії (1) — історичний цент Риги; — у Литві (1) — історичний центр Вільнюса; — у Польщі (10) — історичний центр Кракова, соля¬на шахта у Величці, концентраційний табір в Освенцімі, історичний центр Варшави та ін.; — у Росії (17) — історичний центр Санкт-Петербурга, Кіжипогост, Кремль і Красна площа в Москві, історичні

42.Рекреаційний потенціал Північної Європи Країни Північної Європи мають значні ресурси для розвитку туристсько-рекреаційної діяльності. Сприятливими умовами є: гірські ландшафти, фіорди, умови для зимових видів спорту, прибережні острови, озерні ландшафти Фенноскандії, заполярне літо, культурна спадщина (пам'ятки епохи вікінгів), архітектурні спору¬ди і культурні установи. Лахті (Фінляндія) — «столиця» лижного спорту. Незважаючи на суворий клімат регіону, чисте повіт¬ря, незаймана природа, затишні мальовничі озера при-ваблюють туристів (передусім любителів рибної ловлі, відпочинку в сільській місцевості), кількість яких щоро¬ку зростає. Загальні прибутки від туризму становлять 9,73 млрд дол. (1995 р.), а загальна кількість туристів, які щоріч¬но відвідують регіон, — до 4,5 млн осіб. До списку об'єктів спадщини ЮНЕСКО з регіону за¬раховано 24 об'єкти: — у Данії (3) — Еллінг із рунічним камінням і цер¬квою, церква XI ст. в Роскіллі, замок Кронборг. — у Норвегії (4) — дерев'яна церква в Урнесі (XI ст.), Берген часів Ганзи, неолітичні наскельні зображення в Альті тощо; — у Фінляндії (5) — Стара Раума, фортеця в Суоменлінні (Свеаборг), старовинна церква Петаявесі, ділянка лісу і лісопилка у Верлі тощо; — у Швеції (12) — королівський палац Дротнігхольм, поселення вікінгів Бірка і Навгарден, наскельний живопис Танума, залізні заводи Енгельсберга, Вісб'ю — місто Ганзи, Лапландська зона, сільська цер-ква біля Лулео, мідні копальні Фалуна та ін.; Туристи, які приїжджають у регіон із пізнавальною метою, здебільшого відвідують одразу декілька північноєвропейських країн.

43.Рекреаційний потенціал Альпійського Регіону  В Австралійських Альпах розміщені гірськокліма¬тичні курорти і добре обладнані центри зимових видів спорту. Тут своєрідний рослинний (евкаліпти, деревоподібні папороті тощо), тваринний світ (сумчасті, коали, собаки Дінго, качкодзьоб тощо). Створено багато зоо-, дендро- та аквапарків. Більшість іноземців виявляє під¬вищений інтерес до побуту і мистецтва аборигенів. Серед багатьох подібних документів з’явилася на початку 1990-х років Альпійська конвенція як ефективна форма трансграничного співробітництва країн у вирішенні екологічних проблем та завдань сталого розвитку саме гірського регіону. Через десяток років питання про подібний захист другого гірського регіону Європи – Карпатського – було поставлено під час Карпатсько-Дунайського самміту “Зелене світло для Європи”.  Зокрема, Австрія надала приміщення для роботи Тимчасового секретаріату Карпатської конвенції у Відні, оплатила утримання та роботу фахівців в обсязі 30 тис. євро. До речі, саме на території Австрії ніби “зустрічаються” два цінних для Європи гірських регіони – Альпи та Карпати. Карпатська конвенція є рамковою, і це означає, що більшість її статей не має прямої дії. У документі визначені лише спільні підходи до проблем, більшою мірою надається політична заява, ніж встановлюються обов’язкові умови для Сторін. Тому впроваджуватися конвенція буде через спеціальні рішення, так звані Протоколи, які стосуватимуться специфічних питань економічного, соціального, природоохоронного напрямів. 44.Рекреаційний потенціал країн Причорномор'я  Туризм — багатогранне явище, що поєднує економічні, соціальні, культурні та екологічні аспекти, має практично невичерпний потенціал для постійного розвитку, тісно поєднується з багатьма галузями економіки, що зумовлює його провідне місце у соціально-економічному житті країн і народів.  Нині туризм став справді інтернаціональною та демократичною сферою суспільної діяльності. Це галузь світової економіки, що характеризується високими темпами розвитку.  Туризм є однією з небагатьох галузей світового господарства, де постійно зростає кількість робочих місць, що у 1,5 раза перевищує цей середньогалузевий показник в інших сферах економічної діяльності. Робочі місця та туристичні підприємства зазвичай створюються в менш розвинутих регіонах країн базування, що сприяє поліпшенню економічної ситуації та заохочує місцевих жителів не полишати традиційні зони мешкання у пошуках економічно привабливіших місць проживання. Активно розвивається так званий сільський туризм, який у країнах Європи розглядають як найефективніший шлях соціального розвитку сільських депресивних регіонів, шлях до забезпечення зайнятості сільського населення, яке витісняється зі сфери матеріального виробництва внаслідок науково-технічного прогресу. Історико-культурні пам’ятки є також вагомою складовою туристичного потенціалу України. Найбільше приваблюють туристів розкопки античних міст Північного Причорномор’я (Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей); пам’ятки Київської Русі IX — XII сторіч у Києві, Чернігові, Каневі, Овручі, Володимирі-Волинському; пам’ятки оборонної архітектури — фортеці в Луцьку, Меджибожі, Кам’янці-Подільському (третє місце в Україні після Києва і Львова за кількістю пам’яток старовини. Кам’янець-Подільський одним із перших з українських міст у 1374 р. отримав магдебурзьке право), Хотині, Білгороді-Дністровському, Ужгороді, Мукачевому; палацові комплекси в Криму, на Львівщині, Тернопільщині (зокрема в Збаражі) та Чернігівщині (загалом в Україні збереглося понад 100 палаців, замків і замкових споруд); пам’ятки культової архітектури в Києві, Львові, на Івано-Франківщині, у Почаєві, Міжгір’ї, Мукачевому, Чернівцях, а також дерев’яної культової та цивільної архітектури в Карпатах. У цьому списку слід виокремити Генуезьку фортецю у Судаку — кримському місті, з якого за давніх часів розходилися за різними географічними напрямками гілки Шовкового шляху.

45.Рекреаційний потенціал Південно-Західної Європи Країни Південно-Західної Європи - один із найбільших у світі районів туризму, який став важливою високоприбутковою галуззю господарства. Головними передумовами розвитку рекреаційної галузі є: рекреаційні можливос¬ті Альп, морських узбереж і островів; культурна спад¬щина, яка охоплює Етичну, візантійську, римську, мавританську епохи, середньовіччя і сучасність. Тут розташовані курорти: Коста-Брава, Коста-Бланка, Коста-дель-Соль, Балеарські та Канарські острови (Іспа¬нія), острови Егейського моря (Греція), Мальта — курортні зони світового значення. Італійські Альпи — один з основних міжнародних райо¬нів зимових видів спорту. Всесвітньої слави набули ар¬хітектурні пам’ятки - культура і живопис, музичні твори, театр і кіномистецтво. Найвідомішими культур¬ними центрами є: Рим, Мілан, Флоренція, Венеція, Неа¬поль, Генуя, Мадрид, Ефселона, Толедо, Саламанка, Се¬вілья, Гранада, Афіни Дельфи, Олімпія, Корінф тощо. До списку ЮНЕСКО занесено 105 об'єктів, серед яких: - у Ватикані (2) —святе місто та його споруди.  - У Греції (16) — фінський Акрополь, руїни Олім¬пії, Атос, Метеора, серед¬ньовічні Родос і Мість, християнські пам'ятки Салонік і Хіоса, археологіч¬ні розкопки в Бассае, Вергіні, Мікенах та ін.; - в Іспанії (37) — печери Альтаміра з доісторични¬ми малюнками, істотні центри та архітектурні пам’ятки міст Кордові, Гранада (палац-фортеця Аль-гамбра) Сеговія (рим-ький акведук), Авіла, Теруель, Толедо, Валенсія Меріда, монастир і палац Ескуріал у Мадриді, собор у Бургосі, церкви королівства Астурія, релігійний ком¬плекс Сантьяго-де-Компостела, монастирі Пабла і Гвадалупе та ін.; — в Італії (35) — історичний центр Рима, Помпеї та Геркуланума, Венеція та її лагуна, церква Санта Марія- делле-Граціє з «Останньою вечерею» Леонардо да Вінчі в Мілані, історичні центри Флоренції, Пізи, Сан-Джиміньяно, наскельні малюнки Валькомоніки та ін.; — у Мальті (3) — мегалітичні культові споруди і міс¬то Валлетта та ін.; — у Португалії (12) — центральний район міста Анграду-Ероїмжу на Азорських островах, історичні центри міст Порто та Евора, монастирі та храми в Лісабоні, Батальї, Томарі, Алкобасі, культурний ландшафт колиш¬ньої королівської резиденції Сінтра та ін. Тепле море, середземноморський клімат, багата суб¬тропічна рослинність, численні пам'ятки давньої куль¬тури та архітектури — головні чинники, завдяки яким Південна Європа є улюбленим місцем відпочинку й роз¬ваг багатьох рекреантів світу, найкрупнішим туристич¬ним центром.

 

46.Рекреаційний потенціал Південної Азії Останнім часом цей регіон набирає все більшої популярності, що сприяє швидкому розвитку рекреаційної сфери. Основні фактори які сприяють розвитку: прo сусідство з великим рекреаційним ринком (Європа); прo найбільш ємка та найбільша територія в світі за населенням; прo територію омивають три океани, багато морів, де проходять основні водно-транспортні комунікації; прo різноманітні і багаті природні ресурси та культурно-історична спадщина; прo розміщення в межах території важливих центрів паломництва; o велика різноманітність етнічного складу (екзотика). Негативні фактори розвитку рекреації: непридатність значної частини територій (пустелі, скелі, гори, джунглі) для організації масового туризму; невисокий рівень економічного розвитку більшості країн, непідготовленість до прийому туристів; слабкий розвиток транспортних комунікацій, нестабільність внутрішньополітичного становища а більшості азіатських країн. Для Азії основними постачальниками туристів є розвинені країни Європи (Великобританія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Бельгія, Скандінавські країни), а також США, Канада, Австралія, Нова Зеландія. З країн Африки найбільші потоки рекреантів спостерігають під час паломництва в Мекку та Медіну. Рекреаційний потенціал Південно-Східної Азії  Регіон багатий на рекреаційні ресурси, які через економічну відсталість деяких країн використовуються недостатньо. Базою для розвитку туристичної галузі є унікальні й мальовничі екваторіальні ландшафти, курортні зони узбережжя, історико-архітектурні пам’ятки різних епох, екзотика сучасного життя і традиції різних народів.  Основними центрами туризму є Малайзія, Сінгапур, Таїланд, а найпривабливішими туристичними містами – Бангкок, Сінгапур. До списку ЮНЕСКО занесено 24 об'єкти: — у В'єтнамі (4) — архітектурні пам'ятки середньовіч¬ної столиці Хюе і затоки Ха, середньовічне м. Хой та ін; — в Індонезії (6) — храми Борободур і Прамбанан, на¬ціональні парки Комодо, Лорец і Уджунг та ін.; — у Камбоджі (1) — храмовий комплекс Ангкор-Ват XII ст.; — в Лаосі (2) — колишня королівська резиденція Луанг Прабанг таін.; — у Малазії (2) — національні парки Гунун Мулу та Кінабалу; — у Таїланді (4) — національний парк Тхунгіай-Хуай-Кха-Кхаенг, давні столиці Сукотан і Аютія (XIII— XIV ст.), археологічні розкопки Бан Ч'янг; — на Філіппінах (5) — океанічний парк «Рифи Туббатаха», церкви епохи бароко, рисові тераси Філіппінських Кордильєр, історичний центр м. Віган та ін. Загалом туристичний бізнес у регіоні не отримав на¬лежного розвитку (крім Сінгапуру і Таіланду). Для пож-вавлення іноземного туризму в країнах здійснюються різ¬номанітні заходи (будівництво нових готелів, розширення транспортної мережі туристичних маршрутів тощо).  47.Загальна характеристика рекреаційного потенціалу Африки На сьогоднішній момент є важливим рекреаційним регіоном, так як має великий потенціал для розвитку туристичної сфери. Привабливість африканського регіону заключається в: 1. теплий клімат, сонячні дні на протязі всього року; 2. чудові піщані пляжі; 3. унікальні історичні та культурні пам’ятки (Єгипетьсі піраміди); 4. екзотична флора і фауна (заповідники, національні парки, які зберегли свій первісний стан). Але існують фактори які мають відштовхуючій вплив на туристів: . низькій рівень економічного розвитку; . слабо розвинена рекреаційна інфраструктура (розміщення туристів, транспортні сполучення); . природні умови в окремих районах (жара, суховії, чисельні опади); . нестабільне політичне положення в деяких країнах. Але для африканського регіону є дуже важливим і вигідним розвивати туристичну галузь. Уряди багатьох африканських країн приділяють увагу розвитку рекреаційних ресурсів, вбачаючи в туризмі важливу статтю прибутку, а інколи навіть єдиний шлях економічного підняття. Економіка таких країн, як Кенія, Танзанія, Єгипет, Марокко, Туніс, Мадагаскар та Маврикій, з значній степені залежать від іноземного туризму, так як це є надійним джерелом надходжень іноземної валюти. Тому у всіх перерахованих країнах в складі уряду створений пост міністр по туризму.