Опорний конспект-правознавство

Міністерство освіти і науки України Київський національний торговельно-економічний університет

Вінницький торговельно-економічний інститут Кафедра психології, соціології та права

ЗАТВЕРДЖУЮ Директор ВТЕІ КНТЕУ

_________________ Сусіденко В.Т

ПРАВОЗНАВСТВО

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для студентів економічних спеціальностей

ЧАСТИНА I

Вінниця 2009

1

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено

Укладач: А. М. Гаврилюк, ст. викладач

Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри психології, соціології та права 2009 р., 27 квітня 2009 р., протокол № 8, на засіданні методичної ради факультету товарознавства, маркетингу та туризму 7 травня 2009 р., протокол № 6 та на засіданні методичної ради ВТЕІ КНТЕУ 19 червня 2009 р., протокол № 9.

Рецензент: О.Ф. Мельничук, канд. юрид. наук, доцент

Навчально-методичне видання

ПРАВОЗНАВСТВО

Опорний конспект лекцій

Укладач: Гаврилюк Анжела Миколаївна

Редактор: Осадчук Г.А. Комп’ютерна верстка: Зволейко Т.М.

Підп. до друку 29.03.09. Формат 60х84/16. Папір письм. Офс.друк. Ум. друк. арк. 5,05.

Обл.-вид. арк.5,23 Тираж 25. Зам. № 344

Центр підготовки навчальних та науково-методичних видань ВТЕІ КНТЕУ 21000, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 25

2

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………...4 ЧАСТИНА I …………………………………………..5 Тема 1. Основи теорії держави ………………………5

Тема 2. Загальне поняття права ………………….…20

Тема 3. Норми права ………………………………...29 Тема 4. Джерела права ………………………………35

Тема 5. Система права ………………………………47

Тема 6. Реалізація права …………………………….57

Тема 7. Поняття законності і правопорядку. Правопорушення та юридична відповідальність ..………………………….69

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .84

3

ВСТУП

Опорний конспект лекцій з курсу «Правознавство» розрахований на студентів, що навчаються на економічних спеціальностях.

Входження України в освітній та науковий простір Європи неможливе без модернізації національної системи вищої освіти.

В умовах зменшення аудиторного навантаження ефективність засвоєння знань студентами стає неприпустимо низькою. У зв’язку з цим, організація навчального процесу з навчальної дисципліни «Правознавство» в Вінницькому торговельно-економічному інституті КНТЕУ здійснюється відповідно до програми курсу та положень Болонської декларації за модульним принципом і рейтинговою оцінкою знань та умінь студентів, що дозволяє підвищити якість навчання.

Метою навчальної дисципліни «Правознавство» є засвоєння студентами основних теоретичних положень і понять національного права України, розуміння ними Конституції та чинного законодавства України, закономірностей побудови правової держави, формування в них високого рівня правової свідомості та правової культури, вміння тлумачити і правильно застосовувати нормативно-правові акти в практичній діяльності, грамотно оцінювати юридичні факти, вільно орієнтуватися в сучасному правовому полі.

Завданням навчальної дисципліни є надання студентам систематичних знань з юридичних наук, виховання в них поважного ставлення до Конституції, законів та підзаконних актів України. Засвоєння специфічної юридичної термінології, певного правового мінімуму знань з цивільного, сімейного, трудового, адміністративного, кримінального права України – неодмінна передумова майбутньої професійної діяльності фахівця в обставинах сучасного економічного життя. І тому вивчення цього інтегрованого курсу є обов’язковим елементом підготовки економіста-спеціаліста з вищою освітою.

У пропонованому опорному конспекті розкриваються основні фундаментальні положення теорії держави і права, у стислій і доступній формі викладено зміст основних галузей законодавства, для швидкого і зручного сприйняття якого вміщено додатковий матеріал (питання для самоконтролю, термінологічний міні-лексикон, список рекомендованої основної та додаткової літератури).

Джерельною базою навчально-методичного видання є Конституція та інші нормативно-правові акти України, а також підручники, навчальні посібники, монографії та науково-практичні коментарі до чинного законодавства.

Для зручності у тексті виділені основні правові поняття та категорії, ознаки того чи іншого правового явища, що на думку автора повинно сприяти якнайглибшому засвоєнню програмного матеріалу навчальної дисципліни «Правознавство».

4

\Тема 1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ

План

1.Основні теорії походження держави і права.

2.Поняття й ознаки держави. Поняття функцій держави.

3.Форми держави.

4.Державний механізм. Державний апарат.

Рекомендована література

Основна: 26, 28, 39, 44, 46, 50-51, 61, 63, 67 Додаткова: 1, 3-4, 12, 21, 23, 25, 43, 48-49, 52-53, 56-57, 64-65,

70, 72, 79, 81

Міні-лексикон:

Держава, право, функції держави, форма держави, форма державного правління, форма державного устрою, державний режим, державний механізм, державний апарат

1. Основні теорії походження держави і права

Світова цивілізація пройшла розвиток від примітивних до високоорганізованих форм співіснування. Історія людського суспільства починається з первісного ладу, який пройшов кілька етапів розвитку, переростаючи у державноорганізоване суспільство.

Потреба управління суспільством ґрунтується на:

-свободі людини усвідомлено приймати рішення, панувати над собою;

-справедливості, тобто урахуванні природних потреб людини як соціально-біологічної істоти із одночасним терпимим ставленням людей один до одного в умовах спілкування між собою.

Загальні причини виникнення

держави і права

Розвиток засобів виробництва		Зміна соціальної
- привласнювальне		структури суспільства
господарство (люди		- поява майнової
користувалися плодами		нерівності;
природи, які вони добували)		- утворення суспільних
замінюється виробничим		економічних класів із
господарством;		протилежними
- три великі поділи праці		інтересами, конфлікти
(відокремлення скотарства від		між ними;
землеробства, ремесла від		- неспроможність
землеробства, торгівлі від		суспільної влади
виробництва);		первісного суспільства
- поява надлишкового продукту;		управляти ним за
- поява приватної власності на		наявності класових
засоби виробництва		суперечностей

5

Питання про походження держави нині є дискусійним, проте юридична наука розробила досить широке поле теорій, що по-різному пояснюють її походження. Такий плюралізм думок обумовлений різними історичними епохами; філософськими ідеями авторів теорій; ідеологією тодішнього суспільства; різною базою знань накопичених людством тощо.

соціально-економічна абокласова

теологічна(релігійна)

патріархальна

договірна

психологічна

теоріянасильства

органічна

класичні

Основні теорії виникнення держави

сучасні

теорія«загального благоденства»

солідаризму

теоріяправовоїдержави

теоріяплюралістичної демократії

теоріяеліт

анархізму

расова

теоріянаціональноїдержави

	Причини виникнення держав
економічні	політичні	соціальні	психологічні	культурні

6

Право (в загальносоціальному розумінні) – це соціальне

усвідомлення загальновизнаних, властивих природі людини можливостей абстрактно взятої людини у її взаєминах з іншими абстрактно взятими людьми, що нерозривно пов’язане з поняттями свобода і справедливість

Властивості права як загальносоціального явища:

єнезалежним від держави

єпервинним порівняно з державою

(виникає раніше держави)

формується і розвивається у первісному

(бездержавному) суспільстві

впроваджує правильну поведінку окремого індивіда

проявляється через мораль, звичаї, традиції, сакральні

(релігійні) норми, табу (заборони)

ґрунтується на сприйнятті свободи як природного блага людини;

означає справедливість як міру, масштаб добра

Отже, це певні можливості суб’єктів суспільного життя, які об’єктивно зумовлюються рівнем розвитку суспільства і мають бути загальними та рівними для всіх однойменних суб’єктів

Оскільки уявлення про “правильне” у різних людей (їх груп) різне та напряму залежить від їх становища в соціальній структурі суспільства, не виключені конфлікти навколо понять справедливого і правильного. Задля недопущення цього, суспільство згодом почало виробляти те, що прийнято називати “право”, як приписи, забезпечені силою примусу.

Право (у спеціально-юридичному значенні) – це утворювана

(встановлена) державою система норм, правил поведінки суб’єктів

Властивості права як юридичного явища:

виникає і формується із виникненням

держави

являється похідним від права як загально

соціального явища

слугує інструментом регулювання загально соціальних

процесів

є похідним і залежним від держави, загальнообов’язковим,

гарантується державною підтримкою

7

2. Поняття й ознаки держави. Поняття функцій держави

Термін “держава” має багато значень. У загальнотеоретичній правовій науці “держава” – це:

-визначений спосіб організації суспільства;

-основний елемент політичної системи;

-організація публічної політичної влади, що поширюючись на все суспільство, виступає його офіційним представником і опирається на засоби примусу.

Ознаки держави:

Держава – це єдина політична організація, яка характеризується

наявністю:

населення

території

суверенітет

у

апарат

держави

національна

система

права

система

податків

держава охоплює своїм впливом усіх

людей, які перебувають у межах країни (громадянство)

простір, у межах якого держава

поширює владу на населення, яке проживає в ній

політико-правовий стан держави, який

характеризується верховенством, самостійністю, повнотою, єдністю, неподільністю влади у межах кордонів держави; недоторканість території; рівноправність у зовнішніх зносинах

система законодавчих, виконавчих,

судових, контрольно-наглядових органів – апарат легітимного примусу, що створюється державою для реалізації своїх функцій, який забезпечує обов’язковість для виконання державним велінням

система загальнообов’язкових правил

поведінки (норм права), що встановлюються й охороняються державою

платежі (податки й збори)

обов’язкового характеру загальнодержавного та місцевого значення, які встановлюються для утримання державного апарату, виконання загально соціальних функцій держави

8

Держава - це універсальна політико-територіальна форма

організації влади певної частини населення в соціально неоднорідному суспільстві, яка через систему спеціально створених органів управління, за допомогою примусу, здатна здійснювати політичне, економічне, ідеологічне керівництво суспільством та управління загальносуспільними справами на певній території

Держава повністю не зливається із суспільством, вона є організацією, яка певним чином має забезпечити певний порядок у суспільстві і здійснення державного примусу.

Перед будь-якою державою постає більше чи менше коло завдань, на вирішення яких вона використовує свої економічні, ідеологічні та політичні сили, бюджет тощо. З усієї сукупності цих завдань можна виділити такі, що визначають її сутність, без яких вона не може повноцінно діяти.

Функції держави – це основні напрямки її діяльності, в яких

відображаються й конкретизуються завдання і мета держави, проявляються її сутність та соціальне призначення в управлінні соціально неоднорідним суспільством

Х а р а к т е р н і р и с и ф у н к ц і й д е р ж а в и

мають

об’єктивний

характер

взаємопов’язані

з відносинами , на які впливають

здійснюються у

правових і неправових

мають

постійний

систематични й характер

здійснюються

певними

залежать від стадії розвитку

держави; обумовлюються економічними, політичними соціальними та іншими умовами її існування

характеризують суть

державного управління

види правових форм

діяльності:

- установча -правотворча (законодавча)

-правозастосовча (виконавча, виконавчо-розпорядча)

- правоохоронна

виникають, здійснюються і

розвиваються відповідно до тих завдань, що належить виконувати державі у конкретних історичних умовах

-переконання

-заохочення

-примусу

9

Всі основні функції класифікують за різними ознаками:

за часом виконання	 постійні
	 тимчасові
за соціальним	 основні
значенням державної	 неосновні
діяльності
за територіальною	 внутрішні
спрямованістю	 політичні;
	 гуманітарні
	 соціальні;
	 економічні;
	 охорони законності і
	правопорядку;
	 охорони навколишнього
	середовища;
	 зовнішні
	 міжнародне
	співробітництво;
	 захист країни від
	зовнішніх посягань
за сферою суспільного	 гуманітарні
життя	 економічні
	 політичні
	 соціальні
	 екологічні

3. Форми держави. Держави, які існували на території України

Форма держави – це складна юридична категорія, що

відображає сукупність і взаємообумовленість трьох найважливіших сторін організації державної влади:

-спосіб організації державної влади;

-устрій державної влади;

-методи здійснення державної влади

Форма держави

(елементи)

Форма		Форма		Державний
державного		державного		(політичний)
правління		устрою		режим

Форма державного правління – така організація верховної

влади в державі, яка вказує на структуру вищих органів державної влади, порядок їх створення, розподіл повноважень, принципи взаємодії з іншими органами влади, з політичними партіями та іншими верствами населення

10