лекція 1 / 1_3

ПЛАН

1. Метод аудиторської діяльності

2. Ознаки та критерії оцінювання фінансової звітності

3. Вибір методів і прийомів аудиторської перевірки

Ключові слова та поняття: метод аудиту, метод аудиторсь­кої діяльності, методика аудиту, прийоми аудиту, критерії, оцінка, експрес-аудит.

Після вивчення теми ви повинні вміти:

• характеризувати методичні прийоми аудиту;

• застосовувати методи дослідження, які використовуються в світовій та національній практиці;

• класифікувати прийоми, за допомогою яких оцінюється стан об'єктів, що досліджуються;

• визначати перелік критерій ознак аудиторського оцінювання фінансової звітності;

• вирішувати самостійно, які конкретно способи і прийоми доцільно застосовувати для оцінювання фінансової звітності за певними ознаками;

• опрацьовувати власні методичні прийоми, які не суперечили б стандартам аудиту;

• визначати переваги і недоліки окремих методів і прийомів ауди­ту;

• застосовувати прийоми оперативного експрес-аудиту з метою оцінювання стану і динаміки розвитку підприємства;

• визначати конкретне практичне завдання проведення аудиту по суті;

• застосовувати чинні стандарти для визначення аудиторських завдань з надання впевненості.

 

1. Метод аудиторської діяльності сформувався в системі прикладних економічних наук. Крім того, він використовує загальнонаукові методи дослідження, що ґрунтуються на філософських принципах.

Дослідженню питань методу аудиту присвячено численні доробки зарубіжних та вітчизняних науковців і практиків. Характеристика і класифікація методів аудиту, яку проведено Білухою М.Т., викладена нижче.

Метод (від грец. дослідження) - прийом дослідження, який визначає підхід до об'єктів, що досліджуються, тобто шлях наукового пізнання і встановлення істини.

У практиці аудиту широко апробовані різні методи і прийоми

Загальнонаукові методи: аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз тощо.

Органолептичні методи(від грець. знаряддя, інструмент) — це інвентаризація, контрольні заміри, вибіркові й суцільні спостереження, технологічний та хіміко-технологічний контроль, експертизи, службові розслідування, експеримент.

Під час аудиту також використовують розрахунково-аналітичні методи— статистичні розрахунки, економіко-математичні методи, економічний аналіз тощо.

В аудиті також: використовують документальні способи перевірки - дослідження документів, суцільне і несуцільне (вибіркове) спостереження, групування недоліків, формальну й арифметичну перевірку документів, нормативну (юридичну) оцінку документально оформлених господарських операцій, логічну перевірку, зустрічну перевірку, балансовий метод, порівняння, оцінювання законності й обґрунтованості господарських операцій за даними кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку тощо. При цьому джерелами інформації є: первинні документи, в тому числі технічні носії інформації, реєстри синтетичного аналітичного обліку, фінансова, податкова, статистична й оперативна звітність тощо.

Методи аудиту поділяють на:

- методичні прийоми проведення;

- методичні прийоми організації.

Методичні прийоми проведення включають:

- фактична перевірка;

- документальна перевірка: перевірка по суті, формальна, арифметична.

- Підтвердження;

- Спостереження;

- Обстеження;

- Опитування;

- Перевірка механічної точності;

- Аналітичні тести;

- Сканування;

- Спеціальна перевірка;

- Зустрічна перевірка

Методичні прийоми організації:

- суцільний;

- вибірковий

- аналітичний;

- комбінований

Узагальнення і реалізація результатів аудиту - сукупність прийомів синтезування результатів аудиту і прийняття відповідних рішень щодо виправлення недоліків і запобігання їх повторенню в майбутньому (групування недоліків і правопорушень, економічне обґрунтування, систематизація недоліків у висновку аудитора, рішень за результатами аудиту).

Отже, метод аудиту— це сукупність прийомів і способів аудиту за процесами розширеного відтворення національного продукту і дотримання його законодавчого та нормативно-правового регулювання за умов ринкової економіки.

Метод аудиторської діяльності - це сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюють стан об'єктів, що досліджуються.

Велика кількість цих прийомів об'єднується в три групи:

- прийоми першої групи дозволяють визначити кількісний стан об'єкта (огляд, перерахунок, вимірювання, взвішування,лабораторний аналіз тощо);

- прийоми другої групи дають змогу зіставити показники (фактичної наявності з реальними потребами і нормативами, фактичного використання у виробництві сировини і матеріалів до діючих норм, дані бухгалтерського обліку з інформацією яка міститься в не бухгалтерських документах та відповідних документах інших підприємств, результати контрольних замірів з обсягами робіт, фактичних показників з прогнозними та відповідними даними минулих періодів, з показниками аналогічних підприємств та середньогалузевими показниками, зміст господарських операцій з відповідними положеннями законодавства та інших нормативних документів, діючі на підприємстві системи управління з їх вітчизняними і зарубіжними аналогами );

- прийоми третьої групи пов'язані з оцінюванням минулого, теперішнього і майбутнього стану об'єктів аудиторської перевірки, вони є логічним завершенням процесу зіставлення. Тобто оцінюється стан об'єктів, по відношенню до яких застосовувалися обидва попередні прийоми.

 

2.Критерії та параметри фінансової звітності

 За допомогою різних методичних прийомів оцінюється стан ресурсів, чинність господарських операцій, достовірність економічної інформації, що виходить за межі господарюючого суб'єкта, в т.ч. і фінансової звітності, цілеспрямованість організаційних структур, методів, функцій управління, тобто оцінюється стан усіх об'єктів аудиту.

Звідси змістом усіх без винятку аудиторських операцій є оцінка, тобто правильне сприйняття суттєвих сторін об'єктів аудиторської діяльності.

Головною проблемою в досягненні мети аудиту — оцінюванні фінансової звітності - є вирішення питань: на що спрямувати роботу аудитора, адже в завдання аудитора не входить підтвердження абсолютної точності всіх бухгалтерських записів і реєстрів.

Перелік ознак оцінювання фінансової звітності є основою для визначення способів і прийомів, які ефективно використовуються при перевірці певного об'єкта аудиту.

В аудиторській практиці не існує єдиної думки і єдиного підходу щодо методології перевірки фінансової звітності та висловлення думки щодо неї. При викладенні матеріалу використано результати дослідження вітчизняних науковців під керівництвом О.А. Петрик.

До ознак аудиторського оцінювання необхідно віднести наступні.

Критерії - оцінювання, за допомогою якого можна визначити відповідність звітності попередньо встановленим нормам, прави­лам та показникам.

Завдання - деталізують головну мету аудиту, відображають її складові.

Напрями — характеризують спрямованість аудиторської перевірки, оскільки вказують, на перевірку яких об'єктів аудитор спрямовує свою діяльність (система бухгалтерського обліку, внутрішній контроль).

Вимоги - умови, яких обов'язково необхідно дотримуватися під час проведення аудиту, правила та вимоги до свого аудитора; пра­вила складання фінансової звітності клієнта.

Підходи - сукупність способів та прийомів, за допомогою яких аудитор здійснює перевірку фінансової звітності, вирішує певні завдання.

Принципи бухгалтерського обліку — правила, якими слід керуватися під час вимірювання, оцінювання та реєстрації господарських операцій і під час відображення їх результатів у фінансовій звітності.

Передумови - являють собою події, інформацію, які виникають до проведення аудиту й існують незалежно від нього.

3.Моделювання процесу аудиту елементів фінансової звітності

Ознаки і критерії оцінювання аудитором фінансової звітності є підставою для визначення:

• методів і прийомів аудиту в цілому;

• методів і прийомів які найбільше підходять для перевірки за певною ознакою і критерієм;

• методів і прийомів залежно від об'єктів аудиту;

• методів і прийомів, які найбільш доцільно використовувати під час перевірки конкретного об'єкту аудита.

Методи і технічні прийоми визначені в спеціальній вітчизняній і зарубіжній літературі. Особливо слід відзначити ґрунтовну класифікацію їх М. Білухою, Ф. Бутинцем, О. Петрик та ін.

У світовій та національній аудиторській практиці знаходять широке застосування наступні методи і прийоми.

Метод опитування передбачає отримання письмової або усної інформації з питань аудиторської перевірки від працівників господарюючого суб'єкта - його керівника, управлінців, менеджерів, головного бухгалтера та інших відповідальних осіб. Отримані відповіді входять до складу аудиторських доказів.

Метод інспекції передбачає перевірку фізичної наявності матеріальних активів, необхідність їх для господарської діяльності, а також перевірку відповідних облікових записів, розрахунків тощо.

Письмове запитання може надсилатися до третіх осіб (банку, дебіторів, кредиторів) з проханням відповісти на запит аудитора.

Метод аналітичного огляду, за допомогою якого аудитор визначає тенденції та перспективи діяльності господарюючого суб'єкта не лише за даними його фінансового становища, а й за результатами роботи інших споріднених підприємств цієї галузі, конкурентів тощо.

Аналітична перевірка фінансової інформації здійснюється для визначення тенденції процесів виробництва, взаємозв'язку економічних показників і виявлення незвичайних відхилень, розрахунків і економічних коефіцієнтів для оцінювання фінансового стану і підготовки огляду фінансової інформації, аналітичні процедури визначають аналіз показників у динаміці порівняно з планом, з аналітичними показниками іншого підприємства, яке функціонує в подібних умовах.

Вибіркове обстеження, тобто проведення самостійних аудиторських процедур, здійснюється для одержання в достатньому обсязі аудиторських свідчень, на підприємстві яких складається аудиторський висновок про достовірність фінансової звітності.

Огляд фінансової інформації здійснюється на загальній стадії аудиту за всіма зібраними фактами і матеріалами аудиторських обстежень.

Всеохоплюючий огляд дає можливість визначити, виходячи з принципу суттєвості, чи складена фінансова звітність відповідно до діючого порядку, чи відповідає вона фактичному стану справ на підприємстві, чи розкриті всі питання належним чином, чи відповідає фінансова звітність вимогам закону та іншим нормативним актам.

Прийом анкетування — це один із прийомів опитування. Він по­лягає в отриманні від працівників та третіх осіб відповідей на зазда­легідь сформульовані запитання.

Прийом тестування, завдяки якому аудитор сам відповідає на певний перелік питань на кожному етапі аудиторської перевірки або по кожному об'єкту аудиту.

У практичній діяльності аудит повинен вирішувати самостійно, які конкретно способи і прийоми доцільно застосовувати для оцінювання фінансової звітності за певними ознаками. Подальший вибір способів і прийомів аудиторської перевірки відповідно до ознак є проблемою окремих етапів проведення аудиту.

Вибір процедури перевірки, методів і рівня їх використання покладається на професійний досвід аудитора.