2014_03_лютий_tezy круглого столу_KTM

навчання зі спеціалізації «Режисура телебачення», якою керував до 1980 року.

Третю майстерню зі спеціалізації «Режисура телебачення» Чубасов набрав 1981 року. Після випуску третьої майстерні в 1985 році, була набрана четверта майстерня, якою Вадим Львович Чубасов опікувався до

1988 року.

Упродовж 1988–1989 рр. В.Л. Чубасов займався організаційною та методичною підготовкою до здійснення заочного навчання зі спеціалізації «Режисура телевізійних програм»: розробка навчального плану, вдосконалення програм, вироблення принципів поєднання денного й заочного навчання.

1990 року Вадим Львович Чубасов здійснив прийом до першої спільної денно-заочної майстерні «Режисура телевізійних програм».

Варто відзначити велику роль В.Л. Чубасова в розробці багатьох навчально-методичних комплексів з телевізійної освіти. Більшість з них майстер читав на кінофакультеті КДТІМ ім. І.К. Карпенка-Карого: «Режисура кіно і телебачення», «Майстерність актора», «Історія режисури театру, кіно та телебачення», «Історія

21

драматургії», «Монтаж в кіно і телебаченні» тощо. Унікальними є предмети «Теоретична спадщина С.М.

Ейзенштейна та сучасні проблеми сучасних побудов фільму» й «Актуальні проблеми теорії та практики телебачення», розроблені В.Л. Чубасовим на основі власного досвіду, наукових уподобань (передусім, творчістю і науковими дослідженнями С.М. Ейзенштейна) та консультацій з колегами, насамперед, з В.Б. Кісіним і В.Г. Горпенком.

Паралельно з викладанням на кінофакультеті КДІТМ ім. І.К. Карпенка-Карого, як, до речі, і В.Б. Кісін, В.Л. Чубасов займався педагогічною діяльністю у Київському філіалі Всесоюзного інституту підвищення кваліфікації працівників телебачення і радіомовлення (з 1991 року – Інституті підвищення кваліфікації Держтелерадіокомпанії України), а також на кафедрі телебачення і радіомовлення факультету журналістики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.

Важливою частиною виховного процесу В.Л. Чубасов вважав керівництво курсовими та дипломними роботами з курсів «Режисура кіно і ТБ» та «Майстерність актора». Разом зі студентами в навчальному театрі (театрі-студії)

22

КДІТМ В.Л. Чубасов поставив такі вистави: «Аварія», Ф. Дюренматт (1972, режисер-педагог); «Дванадцять розгніваних чоловіків», Роуз (1973, автор перекладу, режисер-педагог і постановник); «Подорож найкраща у світі», Ф. Менлі (1978, режисер-педагог і постановник); «Страх і відчай у Третій імперії», Б. Брехт (1979, режисерпедагог і постановник); «Жайворонок» Ж. Ануй (1979, автор перекладу, режисер-педагог та постановник); «Фантазії Фарятьєва», О. Соколова (1983, режисерпостановник); «Скупий лицар», О. Пушкін (1984, режисерпедагог і постановник); «Одруження» М. Гоголь (1993, режисер-педагог і постановник) тощо.

Кожна з вищезгаданих вистав гарно сприймалася професорсько-викладацьким складом і студентами, але найбільше запам’яталася дипломна вистава «Король Річард

ІІІ» за У. Шекспіром. У межах педагогічної роботи зі студентами 4-го курсу кіноакторського факультету КДІТМ (художній керівник курсу заслужений артист УРСР Б.П. Ставицький) у Навчальному театрі (театрі-студії) цього навчального закладу В.Л. Чубасов ставить дипломну виставу «Король Річард ІІІ» за У. Шекспіром. Асистентом режисера В. Чубасова був студент 4-го курсу

23

кінорежисерського факультету Б. Ліханов. Ролі грали уславлені в майбутньому українські кіноактори, режисери Ярослав Гаврилюк (брат короля Георг, герцог Кларенс; сер Вальтер Герберт), Олег Примогенов (граф Оксфорд; Лорд, мер Лондона; перший вбивця), Анатолій Матєшко (Генріх, граф Річмонд, згодом король Генріх IV; другий вбивця), Олександр Кочнєв (брат короля Річард, герцог Глостер, згодом король Річард ІІІ) та ін. В епізодах і масовках були задіяні студенти 1-го курсу кінорежисерського та 1-го телережисерського курсів.

1989 року завідувач кафедри режисури кіно і телебачення Віктор Борисович Кісін, який упродовж вересня 1982 року під керівництвом Т.Н. Бєляєвої стажувався в Творчому об’єднанні «Екран» Центрального телебачення, був ініціатором, аби В.Л. Чубасов протягом року пройшов стажування на одній з перших того часу незалежних студій «Перспектива» в І.І. Романовського. Результатом цієї роботи була перша серія науковопопулярного фільму «Сергій Ейзенштейн: уроки монтажу». Цей надзвичайно корисний для навчального процесу творчих кінотелевізійних інститутів фільм В.Л. Чубасов побудував на матеріалі кінокартин С.М. Ейзенштейна та

24

його лекцій про монтаж; наситив фрагментами кінофільмів, прикладами з живопису, думками відомих режисерів, що значно полегшує сприйняття законів монтажу студентами.

Справжній Учитель В.Л. Чубасов допомагав не лише студентам, але й молодим викладачам. Так, зокрема, випускниця кінофакультету Лариса Науменко почала викладати у своїй «альма матрі», а потім і на кафедрі кінотелемистецтва Інституту журналістики і кінотелемистецтва (нині Інститут телебачення, кіно і театру) Київського міжнародного університету. Певна річ, молодий кінопедагог потребував підтримки і допомоги: «Я робила перші свої спроби на викладацькій ниві і саме тоді відчула його дружню і дуже доречну допомогу та підтримку. Він радо відповідав на запитання, давав поради з приводу літератури, матеріалів для роботи зі студентами.

Тоді вже не було поруч ні Миколи Івановича, ні Віктора Борисовича…

До нього можна було звернутися з будь-якою проблемою. Інколи окремі запитання його смішили. Усмішку він ніби намагався приховати, та вона раптом все ж вихоплювалась на обличчі. Інколи навіть іронізував над

25

моєю безпорадністю перед елементарними, але для мене тоді масштабними «проблемами».

Але іронія ця була тепла, іронія досвідченої людини, яка дивиться на уявні «негаразди» новачка, котрий інколи собі ці негаразди сам і вигадує, а інколи надає несуттєвому надзвичайної ваги» [4].

Вадим Чубасов упродовж більшої частини власного життя викладав на кінофакультеті Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.К. Карпенка-Карого (нині – Інститут екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення (КНУТКТ) ім. І.К. Карпенка-Карого), проте останнє десятиліття свого життя присвятив становленню кафедри кіно-, телемистецтва Інституту журналістики та кінотелемистецтва (нині – Інститут телебачення, кіно і театру) Київського міжнародного університету (КиМУ).

Перший набір студентів за фахом «кіно-, телемистецтво» відбувся влітку 2002 року. Тоді ця спеціальність існувала на базі Інституту журналістики Київського міжнародного університету. У цей час Чубасов перейшов працювати з КНУТКТ до КиМУ, де й набрав два

26

курси (майстерні) спеціалістів: денної та заочної форми навчання.

Щороку кількість охочих стати фахівцями в галузі кіно і телебачення зростала, а тому в серпні 2004 року була створена окрема кафедра кіно-, телемистецтва. Інститут журналістики був реорганізований в Інститут журналістики та телемистецтва КиМУ. Першим завідувачем кафедра кіно- , телемистецтва стала колишня студентка Чубасова Дніпренко Ірина Костянтинівна, професор, член Національної спілки кінематографістів України. І.К. Дніпренко є режисером-практиком з двадцятип’ятирічним стажем роботи режисером телебачення. Під її керівництвом було підготовлено до ефіру понад тисячі телевізійних програм.

Кіно- і телепедагоги багатьох інститутів використовують у навчальному процесі, окрім вищезгадуваного науково-популярного фільму «Сергій Ейзенштейн: Уроки монтажу», навчальний посібник В.Л. Чубасова «Вступ до спеціальності «Кінотелемистецтво», випущений у Київському міжнародному університеті.

У навчальному посібнику йдеться про кіно- і телемистецтво саме як про видовище; про те, як давно

27

виникли видовища, які вони бувають і навіщо вони потрібні суспільству; які риси має видовище і чим воно відрізняється від усього того, що видовищем не є. А також про те, чим кіно і телебачення подібні одне до одного, а чим – суттєво відмінні.

З 2004 року в Київському міжнародному університеті (КиМУ) активно працює Всеукраїнський фестиваль «Молоде телебачення», ініціатором проведення якого був професор кафедри кіно-, телемистецтва Інституту журналістики та кінотелемистецтва (нині – Інститут телебачення, кіно і театру) КиМУ В.Л. Чубасов.

Після передчасної смерті митця, його учні та колеги, серед яких чільне місце посідають І.К. Дніпренко та М.О. Мироненко, продовжили і розширили діяльність цього фестивалю і з 2009 року фестиваль набув статус міжнародного. Нині не для кого вже не секрет, що участь у фестивалі – це реальний шанс для студентів творчих вишів, молодих фахівців українського телебачення та кінематографа заявити про себе не тільки на загальноукраїнському, але й міжнародному рівні.

Проте найголовніше досягнення кожного вчителя – це здобутки його учнів. Уже згадувана професор Ірина

28

Костянтинівна Дніпренко присвятила своє життя українському телебаченню та викладацькій діяльності, декілька років очолювала кафедру кіно-, телемистецтва, зараз проректор Інституту екранних мистецтв ім. Івана Миколайчука.

Маємо сподівання, що започатковані «Чубасівські читання» допоможуть відкрити нових митців українського екрану.

Література і джерела

1. Вітер Василь. Інтерв’ю 2 лютого 2011 р. / Вітер Василь // Приватний архів С.Г. Порожної.

2.Загальна характеристика кафедри «режисура телебачення» // Мистецтво молодих – 2000 : каталог дипломних робіт випускників КДІТМ ім. І.К. КарпенкаКарого 1996–2000 / Академія мистецтв України; Національна спілка кінематографістів України; Міністерство культури і мистецтв України; КДІТМ ім. І.К. Карпенка-Карого / упорядник І.Б. Зубавіна. – К. : ВПП

«Компас», 2000. – С. 17.

3. Михайло Верхацький. 100 /Лабінський М., упоряд. –

К. : Проза, 2004. – С. 230.

29

4.Наумова Лариса. Про моїх учителів / Лариса Наумова // Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. КарпенкаКарого : збірник наукових праць; вип.. 9. – К., 2011. – С.

263.

5.Офіційний сайт Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. КарпенкаКарого / структура університету / Інститут екранних мистецтв / Кафедра режисури телебачення [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://knutkt.kiev.ua/index.php?option=com_content&view =article&id=66:2010-04-05-11-15-07&catid=42:2010-04-05-10- 16-27&Itemid=66

6.Панасьева Татьяна. В его мире все называется своими именами / Татьяна Панасьева // Киевские ведомости. – 1994. – 12–18 декабря. – С. 15.

7.Чубасов В.Л. Фільмографія / В.Л. Чубасов // Приватний архів Т.В. Щербатюк. – Арк. 4.

30