Міністерство аграрної політики україни

Департамент аграрної освіти та науки

Науково-методичний центр аграрної освіти

ГАВРИЛІН П.М., ШУЛЕШКО О.О.

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

ДО ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

З МІОЛОГІЇ СВІЙСЬКИХ ТВАРИН

(для викладачів анатомії та студентів факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації)

Київ

“Аграрна освіта”

2005

УДК 599.75(07)

Методичний посібник до лабораторних занять та самостійної роботи з міології свійських тварин (для викладачів анатомії та студентів факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації). – Київ: Аграрна освіта, 2005. – 28с.

Укладачі: д. в. н., професор Гаврилін П.М., к. в. н., доцент Шулешко О.О..

У виданні представлені методичні підходи до викладання анатомії м’язової системи свійських тварин з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини. В представленому посібнику подані схеми, які створені на основі класифікації м’язів за функцією та їх взаємозв’язків із скелетом, що спрямовано на підвищення ефективності самостійної роботи студентів із вивчення анатомії міології.

Посібник призначений для викладачів анатомії та студентів аграрних вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації зі спеціальності 7.130501 – “Ветеринарна медицина”, розроблений відповідно до типової програми “Анатомія свійських тварин”, затвердженої Департаментом кадрової політики, аграрної освіти та науки Міністерства аграрної політики України 06.11.2000 р.

Рецензенти:

● професор кафедри технології переробки та контролю якості продукції тваринництва ДДАУ, докт. вет. наук М.П. Високос

● доцент кафедри нормальної і патологічної анатомії сільськогосподарських тварин, канд. вет. наук А.В. Оліяр

Посібник розглянуто і схвалено на засіданні кафедри нормальної і патологічної анатомії сільськогосподарських тварин ДДАУ

Протокол №7 від «1» лютого 2005 р.

Посібник розглянуто і схвалено до друку на засіданні науково-методичної ради факультету ветеринарної медицини

Протокол №4 від «4» лютого 2005 р.

Заняття 16, 17.

Тема. М’язи голови. Лицеві та жувальні м’язи. М’язи, що прикріплюють грудну кінцівку до голови, шиї та тулуба. Видові особливості будови і розташування м’язів голови та м’язів плечового пояса.

Мета заняття. Забезпечити засвоєння загальної схеми розподілу мʼязів за морфо-функціональними групами. Вивчити особливості будови, фіксації до скелета та топографію м’язів голови та м’язів, що прикріплюють грудну кінцівку до голови, шиї та тулуба.

Матеріальне забезпечення. Голови коня, великої рогатої худоби, свині, собаки, що розітнуті в сагітальній площині з відпрепарованими мімічними та жувальними м’язами; невеликі трупи тварин (собака, теля, вівця) з відпрепарованими м’язами, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба та голови (з одного боку кінцівка частково відрізана – перерізані поверхневий та глибокий мʼязи грудної клітки на відстані 5-7 см від точок закріплення на кінцівці, відрізаний зубчастий вентральний та ромбоподібний мʼязи за місцем їх закріплення на відповідних ділянках лопатки); скелети та муляжі тварин, схеми закріплення м’язів.

Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача.

Акцентувати увагу, що м’язи голови за фіксацією поділяються на лицеві (мімічні), що діють на шкірні складки (губи, щоки, крила носа, вушні раковини, повіки), жувальні або м’язи висково-нижньощелепного суглоба, а також м’язи язика, підʼязикового апарату, глотки, гортані, очного яблука, вушної раковини, котрі вивчаються у відповідних розділах спланхнології та естезіології (схема 4.1.).

Підкреслити, що менша частина мімічних мʼязів розташована в товщі шкірних складок по периметру природних отворів (ротовий отвір, ніздрі, щілина повік). Ці мʼязи звужують чи закривають отвори і називаються сфінктерами. Відмітити, що сфінктери, які становлять основу губ і повік, зовні вкриті шкірою, а зсередини – слизовою оболонкою. Переважна більшість мімічних мʼязів розміщена радіально до отворів, розширюючи їх. Вони позначаються як дилататори. Дилататори, як правило, каудальним кінцем закріплюються на черепі, а назальним – в основі шкіри (сполучно-тканинних пластинках) губ, крил носа, повік, підборіддя та хрящах носа. За довжиною дилататори поділяються на довгі та короткі. При цьому, каудальні точки фіксації довгих дилататорів розташовані, як правило, на межі кісток лицевого та мозкового відділів черепа, тоді як коротких – по краях кісток, що формують вхід до ротової та носової порожнин.

Жувальні мʼязи забезпечують функцію висково-нижньощелепного суглоба, тому дорсальні точки їх закріплення знаходяться над суглобом на кістках мозкового відділу черепа, а вентральні – на нижньощелепній кістці. За дією на суглоб вони поділяються на змикачі та розмикачі нижньої щелепи. Відмітити, що група мʼязів-змикачів особливо розвинута та заповнює найбільші ямки, що розташовані біля відповідного суглоба (вискова, ямки жувального та крилоподібного мʼязів).

Схема 4.1.

Класифікація мʼязів голови

Мімічні	сфінктери	коловий мʼяз рота
		коловий мʼяз ока
	дилататори	короткі	верхні та нижні різцеві мʼязи
			щічний мʼяз
			підборідний мʼяз
			лобовий мʼяз
			латеральний мʼяз носа
			верхівковий розширювач ніздрі
		довгі	підіймач верхньої губи
			носо-губний підіймач
			опускач верхньої губи
			виличний мʼяз
			ікловий мʼяз
			опускач нижньої губи
Жувальні	розмикачі	двочеревцевий мʼя
		яремно-щелепний мʼяз
	змикачі	висковий мʼяз
		жувальний мʼяз
		крилоподібний мʼяз
Мʼязи глотки
Мʼязи гортані
Мʼязи язика та підʼязикового апарату
Мʼязи вушної раковини
Мʼязи очного яблука

Мʼязи, що прикріплюють грудну кінцівку до голови, шиїта тулуба, обов’язково одним кінцем фіксуються до кісток голови або тулуба, а іншим – до лопатки або плечової кістки (деякі – до фасції передпліччя).

Відповідно до місця закріплення цих мʼязів на осьовій частині тіла їх умовно поділяють на дорсальні, проміжні та вентральні (схема 4.2.).

Схема 4.2.