Вступ

Мета практики: Порiвняти сорта пшениці озимої в умовах Ерастівської дослідної станції. Фаворитка, Землячка, Куяльник, Епоха, Лузанівка одеська.

Адреса: Ерастівська дослідної станція знаходиться в смт. Вишневе П'ятихатського району Дніпропетровської області.

Пшениця - основна зернова культура хлібів першої групи . Це - найцінніша, найбільш розповсюджена зернова продовольча культура. Більше половини населення світу використовує на харч зерно пшениці.ииПшеничний хліб відрізняється неперевершеними смаковими якостями і за поживністю і перетравністю переважає хліб із борошна всіх інших зернових культур . У 100 грамах доброго пшеничного хліба міститься 240-260 ккал , а макаронів , манної крупи , різних видів печива — 350-360 ккал. У зерні пшениці 11-20 % білка, 62-74 % крохмалю, 2-3 % жиру приблизно стільки ж клітковини й золи . Продукти , вироблені з пшеничного борошна засвоюються на 94-96 % .bbСеред найважливіших зернових культур озима пшениця за посівними площами займає в Україні перше місце і є головною продовольчою культурою. Це свідчення великого народногосподарського значення озимої пшениці, її необхідності у задоволенні людей високоякісними продуктами харчування. За оптимальними нормами, при достатній кількості м яса, молока, овочів, фруктів та інших продуктів добове споживання хліба повинно становити 320-350 г у середньому на душу населення. нині доросла людина за рахунок хліба та продуктів із зерна одержує близько половини добової потреби у вуглеводах, 35-50 % у білках. И ииОсновне призначення озимої пшениці - забезпечення людей хлібом та хлібобулочними виробами . Цінність пшеничного хліба визначається сприятливим хімічним складом зерна. У тваринництві широко використовують багаті на білок пшеничні висівки , які особливо ціняться при відгодівлі молодняку . Озиму пшеницю висівають у зеленому конвеєрі в чистому вигляді або в суміші з озимою викою. В Україні посівна площа озимої пшениці становить до 8 млн. га. Середня урожайність становить 35-40 ц \ га. Досвід кращих господарств свідчить, що сучасна інтенсивна технологія здатна забезпечити значне зростання урожайності озимої пшениці на всіх площах посіву [2].

1. Загальна характеристика господарства

Ерастівська дослідна станція ІСГ СЗ НААН України розташована в П'ятихатському районі Дніпропетровської області. Територія станції розташована на правобережному Придніпровському плато в міжріччі Інгульця і Саксагані і по агрономічному районуванні України, приведеному в Українській сільськогосподарській енциклопедії, відноситься до північного Степу України.

Матеріально-технічне постачання дослідної станції здійснюється за рахунок договірних умов із заводами по виготовленню с.-г. техніки і запчастин до неї (Дніпровське ЮМЗ, відстань до якого становить 120 км). Матеріально-технічна база поповнюється і вдосконалюється також за рахунок придбання запчастин для с.-г. техніки у приватних магазинах міста Олександрія в 70-ти км від дослідної станції.

Шляхова мережа району і дослідної станції знаходиться у задовільному стані. Асфальтовані дороги дають змогу легко без особливих затрат пального, здійснювати перевезення продукції до місць переробки, зберігання і реалізація продукції. Основним пунктом реалізації молока є Кременчуцький молочний завод, відстань до якого 120 км. І реалізації м’яса - м’ясо комбінат «Ювілейний», 120 км. Зерно дослідної станції масово скуповують невеликі підприємства і приватні фермери. Також дослідна станція реалізує зерно до П'ятихатського елеватора, відстань до якого 18 км.

Кліматичні умови

Кількість атмосферних опадів і розподіл їх по місяцях, мм (дані Комісарівської метеостанції)

Таблиця 1

Рік	Місяці													Сума за рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
2011р.	32,0	24,6	10,0	43,8	37,4	101,3	106,2	26,1	10,9	8.8	3,2	45,5	449,8
2012р.	43,7	24,9	23,3	21,4	57,6	32,9	29,6	93,8	32,5	104,6	14,3	55,1	537,3
2013р.	34.4	22.4	61.6	14.2	61.6	38.1	47.3	28.8	74.1	48.0	17.4	48.2	496.1

Таблиця 2

Середньомісячна і середньорічна температура повітря, ⁰С

(дані Комісарівської метеостанції)

Рік	Місяці													Середня за рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Середня багаторічна	-4.7	-3.9	0.8	9.1	15.4	19.2	21.3	20.4	14.7	8.3	2.1	-2.2	8.4
2012р.	-3.5	-10	0,3	13,5	19,8	22,9	25,2	22,2	16,6	12,1	4,7	-3,4	10,0
2013р.	-1.9	0.8	0.9	11	19.5	21.9	21.4	21.2	13.1	8.2	5.9	5.9	10,6

Клімат у зоні діяльності Ерастівської дослідної станції помірно- континентальний, відрізняється спекою влітку і великими холодами взимку. Середньорічна температура +10,6 С°, середньорічна кількість опадів становить 496,1имм при досить нерівному їх розподілі в окремі роки.

Ґрунтові умови

Таблиця 3

Агрохімічна характеристика ґрунтів господарства

Тип ґрунту	Глибина орного шару, см	Вміст гумусу, %	Вміст рухомих форм, мг/100г ґрунту					Щільність ґрунту, г/см^3		рН
			N	Р2О5		К2О
Чорнозем звичайний	0,40	4	15		9	15	Слабко ущільнений		6-7

Загальний характер рельєфу землекористування станції рівнинний, широко хвилястий, з перевагою, на найбільшій частині території, слабко положистих схилів західних і південно-східних експозицій. Найбільш виражені негативні елементи рельєфу представлені балкою “Бродська” з її вершиною і балками стоку. Різниця висотних оцінок між найбільш підвищеною частиною території в східної границі і днищем балки складає 65 -70 м. На найбільшій частині площі падіння схилів не перевищує 0,5 – 1,5° і лише в надбровочній частині балок збільшується до 3- 4°, що визначає найбільший розвиток площинної ерозії грунтів на ділянках, що безпосередньо примикають до балок.

У геологічному відношенні територія землекористування дослідної станції характеризується наступною будовою: під пухкими відкладеннями залягають граніти і граніто-гнейси Українського кристалічного щита. Виходи цих порід спостерігаються у північної границі по долині р. Лозоватки (камяний карєр ) і в усті правобережних балок. Кристалічні породи перекриті третинними відкладеннями дрібнозернистих кварцових пісків Полтавського ярусу потужністю від 8 до 28 м. На третинних пісках залягають чевоно-бурі глини, що містять велику кількість гіпсу. Потужність шарів глини коливається від 1 до 20 м. Вище глин залягає, бурувато-палевий, пористий карбонатний лес, що і є грунтоутворюючою чи материнською породою звичайних чорноземів. За даними аналізів механічного складу, зразок лесу з глибини 170-175 см містить піщаної фракції – часток більше 0,05 мм – 0,8%; великого пилу – часток від 0,05 до 0,01 мм – 34,6; фізичної глини – часток розміром менше 0,001 мм – 32,4%. При такій кількості фракцій механічного складу Леси характеризуються як важкосуглинисті. Вони містять велику кількість карбонатів, на засолених шкідливими для рослин солями і мають найбільш сприятливі фізичні і хімічні властивості. Потужність лесів на вододілах досягає 10 – 15 м і поступово зменшується в міру зниження схилів до балок.

Грунтовий покрив земель дослідної станції в основному представлений звичайними малогумусними важкосуглинковими чорноземами і їх слабозмитими різновидами ( відповідно 70 і 20,8% від усієї ріллі).

Кількість гумусу в орному шарі варіює в межах від 4,0 – 4,5 %. Вміст в орному шарі загального азоту 0,23 – 0,24%, фосфору 0,10-0,12% і калію 2,1 – 2,3%. Кількість рухомих форм фосфору 8,8-9,8 мг/100 г, рухомого калію 14,3-15,4 мг/100 г, нітратів 13-15 мг/100 г. Грунт повністю забезпечений калієм, тому він не вноситься, крім соняшнику. Для покращення родючості грунту, пропоную закупити протиерозійні знаряддя обробітку, вносити мінімальні дози органічний та мінеральних добрив.

Таблиця 4

Характеристика грунтів господарства

Ґрунти	Площа, га	Гранулометричний склад	Потужність орного шару	РН	Гумусу %	N	Р2О5	Н2О
Чорнозем звичайний малогумусний	1924,7	важкосуглинковий	0-25	6,5-7	4,5-5	5,54	8,8-5,8	18,5-25,4
Чорнозем звичайний малогумусний	2406,8	важкосуглинковий	0-25	6,5-7	4,42	4,42	8,9	18,3
Чорнозем звичайний малогумусний	1019,6	слабозмитий	0-25	6,5	3,86	3,86	8,2	15,4
Чорнозем звичайний малогумусний	227,9	змитий	0-25	6,0	3,5	3,5	8,0-8,2	13,3-15,4

За вмістом доступних речовин – це найбільш багаті ґрунти області і цілком придатні для вирощування сільськогосподарських культур.

На клімат впливає рельєф місцевості. У степовій зоні України на схилах північної експозиції екологічні умови складаються близькими до лісостепових, південній експозиції – до сухо степних ( Масюк Н.Т., 1992 р).

Територія дослідної станції входить до північної під зони Степу. Основним фактором, що лімітує ріст продуктивності культур та формуванню високих врожаїв в умовах північного Степу є волога, тому особливого значення набувають прийоми, спрямовані на максимальне нагромадження і раціональне використання ґрунтової вологи.